Рішення № 98559433, 14.07.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 199/1304/21

Провадження № 2/201/1983/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021р. Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2021р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю з АНД районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява АТ "Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 41 665 грн. 08 коп.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 02.04.2021р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.2,3 ст.274, ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. №80).

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяви посилався на те, що в жовтні 2017р. банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень, попередня ідентифікація клієнта відбувається за допомогою завантаження копії паспорту та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної карти після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. 13.04.2018р. ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, підписав анкету до договору про надання банківських послуг, чим підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку визначених документів, що складають договір про надання банківських послуг від 13.04.2018р. На підставі укладеного договору позичальник отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 30 000 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. У зв`язку з тим, що за час користування кредитом відповідач не виконував умови договору та не сплачував своєчасно кредитні платежі, прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, вся заборгованість по кредиту стала простроченою. Станом на 12.01.2021р. прострочена заборгованість за наданим кредитом становила 41 665 грн.08коп. Зазначену суму заборгованості позивач просив суд стягнути з відповідача, а також понесені ним судові витрати у розмірі 2 270 грн.

11.06.2021р. до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не довів належними, допустимими, достовірними доказами, що при підписанні анкети-заяви від 13.04.2018р. відповідач ознайомився та погодився саме із наданими банком Умовами і Правилами при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, а також з умовами щодо нарахування відсотків і штрафних санкцій, оскільки Умови і Правила надання банківських послуг повинні містити підпис позичальника про ознайомлення, саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами договору. До укладення договору кредитором не було надано споживачу інформації про споживчий кредит, із жодною інформацією про споживчий кредит відповідач ознайомлений не був, та відповідно, жодного підтвердження щодо ознайомленні не направляв до позивача, що свідчить про відсутність будь яких договірних відносин між сторонами. У випадку, якщо позивач вважав, що між ним та відповідачем укладено кредитний договір та відповідач не виконує його належним чином, він зобов`язаний був направити до відповідача вимогу про усунення порушень умов договору та дострокове погашення кредиту, проте в матеріалах справи відсутні докази про направлення банком та отримання відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту. Позивачем до позову не долучено належним чином завірену копію або оригінал Таблиці обчислення вартості кредиту, Паспорту кредиту, що повинні бути погоджені та підписані відповідачем, а також будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на особовий рахунок відповідача та користування відповідачем кредитними коштами, оскільки навіть, якщо такий договір підписаний сторонами, але кошти позичальникові надані не були, такий договір є не укладеним. Тільки фінансовий документ про отримання коштів є умовою його укладення і свідчить про правові наслідки для позичальника, належними доказами, які підтверджують надання банком в користування відповідачеві кредитних коштів можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Наданий позивачем документ найменований ним як "Розрахунок заборгованості" є таблицею нарахувань невідомого походження, не відповідає критеріям первинного документу оформленого відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак не є належним, допустимим і достовірним доказом ні руху коштів по картковому рахунку, ні розрахунком суми боргу, ні доказом існування самого боргу, якби навіть кредитний договір існував. Інших доказів, які би підтверджували перерахування на рахунок відповідача коштів саме на виконання, ніби то, укладеного між сторонами кредитного договору, не надано, як не доведено отримання відповідачем будь якої картки. Крім того, відповідач посилався на те, оскільки він не отримував кошти які зазначені в позові, а ні, як тіло кредиту, а ні в інший спосіб, виходячи з наданого банком розрахунку заборгованості позивач без належних підставі здійснював погашення відсотків, розмір яких не було погоджено в анкеті-заяві, за рахунок збільшення кредитного ліміту та в свою чергу збільшував розмір заборгованості по тілу кредиту. Також відповідач зазначив, що надана позивачем виписка по договору не може бути належним доказом наявності заборгованості, оскільки із виписки не можливо встановити, який саме рахунок відкривався відповідачу та чи відкривався він в загалі, яка платіжна картка отримувалась відповідачем, та чи отримувалась взагалі, встановлювався чи ні, для відповідача будь який кредитний ліміт та використовував чи ні відповідач кредитні кошти.

В судове засідання 14.07.2021р. представник позивача не з`явився, про дату та час слухання позивач повідомлявся належним чином, шляхом направлення повідомлення про виклик до суду, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. У прохальній частині позовної заяви міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності. 12.07.2021р. на електрону пошту суду надійшла заява представника позивача - адвоката Сагайдак В.В. (діє на підставі ордера серія ВО №1018600 - а.с. №104зв.), в якій представник, у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі, просив судове засідання у справі провести без участі представника банка (а.с. №104).

В судове засідання 14.07.2021р. відповідач не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься письмова розписка (а.с.№90). 14.07.2021р. до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 (дії на підставі довіреності від 10.07.2021р. - а.с. №107), в якій представник просив справу розглядати без його участі за наявними в матеріалах справи доказами та з урахуванням наданого відповідачем відзиву на позов, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі (а.с. №106).

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення сторін про день та час розгляду справи, їх прохання до суду про розгляд справи за їх відсутності, наданий відповідачем відзив на позов, в якому ОСОБА_1 викладені заперечення щодо предмету спору, суд вважає за можливе провести розгляд справи відповідно до вимог ст.223, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, надавши оцінку змісту позовних вимог та заперечень стосовно них, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим власноручно підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 13.04.2018р. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява, разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Проставленням, власноруч, свого підпису під цією анкетою-заявою, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови, погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволенного кредитного ліміту. Крім того, в анкеті зазначено «прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій, згідно з договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі, підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису. Усе листування щодо цього договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору» (а.с. №9).

Відповідно до п.п.2.1 п.2 Розділу І Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи МаsterСагd, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. Номер поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням електронного платіжного засобу - платіжної картки, зазначається у анкеті-заяві.

Відповідно до п. 4.5 Умов, форма надання Кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги. Клієнт повинен здійснювати операції в межах кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг банку відповідно до Тарифів (п.4.6 Умов). На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується банком у мобільному додатку (п.4.9 Умов). Клієнт повинен сплачувати щомісячний платіж в розмірі та в терміни, зазначені в мобільному додатку (п.4.11 Умов).

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України ).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України ).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "Універсал-Банк"). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

При ухваленні рішення суду, надаючи оцінку обґрунтованості та доведеності заявленої позивачем суми заборгованості, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача суму простроченої заборгованості по тілу кредиту за договором про надання банківських послуг від 13.04.2018р. станом на 12.01.2021р. у розмірі 41 665 грн. 08коп.

Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості, який долучено до позовної заяви (а.с. №18-19).

За змістом обставин викладених відповідачем у відзиві на позов, ОСОБА_1 не заперечувалися обставини підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 13.04.2018р., проте заперечувалися обставини щодо попереднього погодження з позивачем умов кредитування (розміру відсотків, комісії, штрафів), отримання та користування кредитними коштами з використання кредитної карти, як платіжного засобу, і оскільки фактично кредитні кошти не передавалися в користування відповідача, підписання анкети-заяві від 13.04.2018р. не може свідчити про укладення кредитного договору.

Частина 5 ст.263 ЦПК України визначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В обґрунтування права вимоги заборгованості по простроченому тілу кредиту у розмірі 41 665грн.08коп. та на підтвердження її розміру, разом з позовною заявою позивач надав суду власноруч підписану ОСОБА_1 анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 13.04.2018р., розрахунок заборгованості за договором станом на 12.01.2021р. банківську виписку по рахунку НОМЕР_1 , Витяг з Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), як невід`ємні частини договору.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не заперечував та не спростував належними доказами підписання ним власноручно анкети-заяви від 13.04.2018р., а також те що відповідачем не заявлялись позовні вимоги про визнання договору недійсним або нікчемним, суд надаючи оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, критично оцінює заперечення відповідача щодо неукладеного між ним та банком договору від 13.04.2018р., надання банком кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжку карту та використання відповідачем кредитних коштів, та вважає, що вони не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно до ст.15 Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції від 15.11.2016р. діючої станом на дату підписанням ОСОБА_1 анкети-заяви) відповідач, як споживач фінансових послуг, які надаються АТ "Універсал Банк" мав право протягом 14 календарних днів з дня підписання анкети-заяви від 13.04.2018р. відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів, проте, у встановлений строк відповідач про намір відмовитися від договору позивача не повідомляв.

Поновлюваний кредитний ліміт спеціальним платіжним засобом якого є платіжна карта, є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого кредитного ліміту, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданих коштів. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за період з 09.10.2018р. по 12.01.2021р. поточна заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту почала обліковуватися з 08.01.2020р., а прострочена заборгованість за наданим кредитом з 31.03.2020р. Також встановлено, що клієнтом протягом вказаного періоду здійснювалися погашення за наданим кредитом (а.с. №18-19).

Згідно умов анкети-заяви від 13.04.2018р. банк на ім`я ОСОБА_1 відкриває поточний рахунок НОМЕР_1 , операції за рахунком здійснюються з використанням електронного платіжного засобу - платіжної карти.

З наданої позивачем виписки по поточному рахунку НОМЕР_1 відповідача (а.с. №20-24) судом встановлено, що розрахункові операції (купівля товару) з використанням карти відповідач почав здійснювати з 09.10.2018р. та у строки пільгового періоду здійснював поповнення карткового рахунку через термінал IBOX, а тому протягом періоду з 09.10.2018р. по 08.01.2020р., враховуючи, що використані відповідачем кредитні кошти поверталися в строки пільгового періоду, залишок поточної заборгованості не відображається в розрахунку заборгованості. Усі суми, які були внесені відповідачем на поповнення карткового рахунку за період з 09.10.2018р. по 08.01.2020р., відображені як у виписці по рахунку так і у розрахунку заборгованості.

Факт користування відповідачем кредитними коштами з використання платіжного засобу не спростовано відповідачем іншими належними доказами. Матеріали справи не містять доказів, щодо незаконного зняття коштів з використанням кредитної картки та незаконну видачу кредитної карти на ім`я ОСОБА_1 третім особам, а тому, не можна вважати не укладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Зазначена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №338/180/17 та Верховного Суду від 18.03.2020р. у справі №456/2946/17.

Долучена до позову виписка з карткового рахунку НОМЕР_1 відповідача вказує, що відповідач активно користувався грошовими коштами, використовував для власних потреб: здійснював розрахунки за купівлю-товарів, здійснював перерахунок коштів з рахунку, здійснював погашення заборгованості шляхом поповнення карткового рахунку через термінал IBOX, а отже, прийняв запропоновані банком умови щодо розміру кредитного ліміту.

Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу, який містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.2012р. № 578/5.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, суд вважає, що доказом фактів: встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, користування відповідачем кредитними коштами є виписка по поточному рахунку НОМЕР_1 відповідача, яка є належним доказом надання кредитних коштів. Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.10.2020р. у справі №456/3643/17 (провадження № 61-9882 св20).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019р. у справі № 750/6058/17-ц зазначив:"... Висновки апеляційного суду про відсутність доказів, що після підписання анкети-заяви відповідачка отримала кредитну картку та користувалась картковим рахунком, спростовується наявною у справі випискою по картці. За змістом виписки по картці є очевидним здійснення операцій, у тому числі із ідентифікацією особи, яка поповнює рахунок, а також здійснення операцій через Приват 24 тощо…»

Враховуючи, що ОСОБА_1 повністю зобов`язання по погашенню боргу по тілу кредиту не виконав, прострочення зобов`язання зі сплати щомісячних платежів за договором сягнуло понад 90 днів, 01.12.2020р. вся заборгованість по тілу кредиту була винесена на прострочку, що підтверджується випискою по рахунку та має своє відображення в розрахунку заборгованості.

Отже, ОСОБА_1 неналежним виконанням зобов`язань по договору, порушив вимоги ст.ст.1049, 1054 ЦК України, а АТ "Універсал Банк" має право вимагати стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту, яка станом на дату звернення позивача з позовом в повному обсязі винесена на прострочку, а отже, кредитодавець вимагає стягнення платежів строк повернення яких настав, а тому посилання відповідача на те, що кредитором не виконано встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, суд вважає таким, що не можуть бути підставою для відмови в позові.

Втім, визначаючи розмір заборгованості по тілу кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з наступного.

З виписки по рахунку НОМЕР_1 чітко вбачається, що починаючи з 02.03.2020р. по 02.11.2020р. за рахунок кредитного ліміту банком погашалися нараховані відсотки загалом на суму 10 440,23 грн. (а.с.№23). Відповідні погашення також прослідковуються в розрахунку заборгованості.

Судом встановлено, що у анкеті-заяві, яка була підписана ОСОБА_1 13.04.2018р., не зазначена процентна ставка, виходячи з якої банком нараховуються проценти за користування кредитом та те, що позичальник надавав письмову згоду про погодження розміру процентної ставки, комісії, а також умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами, порядок їх нарахування.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідно до пункту 4.23 п.4 Розділу ІІ Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами.

Проте, враховуючи, що позивачем не доведено, що при підписанні анкети-заяви від 13.04.2018р. відповідач письмово був обізнаний та погодився з редакцією Умов і Правил, на яку посилається позивач, отже, позивачем не надано належних доказів, що відповідач був обізнаний та погодився з умовами пункту 4.23 п.4 Розділу ІІ Умов і Правил, керуючись якими банк здійснював погашення відсотків за рахунок кредитного ліміту та суми погашень відносив на тіло кредиту.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Тобто, банк на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинен надавати суду підписані позичальником Умови і Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи анкету -заяву про приєднання, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов.

За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і Правила при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, надані банком витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank) не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг.

Згідно з пунктами 9-11 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування", споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит; споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

В даному випадку відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із ОСОБА_1 АТ "Універсал Банк" дотримався вимог, передбачених п.8 ч.1 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування", про повідомлення та узгодження зі споживачем умов кредитування - розміру відсоткової ставки за користування кредитом та порядок погашення відсотків, які вважав узгодженими банк.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19).

Анкета-заява від 13.04.2018р. не містить строку повернення кредиту (користування ним), однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "Універсал Банк" не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів з відрахуванням нарахованих відсотків у розмірі 10 440 грн. 23коп. та погашених банком за рахунок збільшення кредитного ліміту (41 665,08грн.-10 440,23грн.= 31 224,85грн.).

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги АТ "Акцент-Банк" підлягають задоволенню частково та стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість за договором про надання банківських послуг від 13.04.2018р. станом на 12.01.2021р. по тілу кредиту у розмірі 31 224 грн.85коп.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 1 701грн.19коп. (31 224,85 грн. х 2 270 грн. : 41 665,08 грн. = 1 701,19 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 634, 638, 648, 1048, 1054 ЦК України, постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17, постановами Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі № 750/6058/17-ц, від 20.10.2020р. у справі №456/3643/17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за договором надання банківських послуг від 13.04.2018р. станом на 12.01.2021р. по тілу кредиту у розмірі 31 224 грн.85коп. (тридцять одну тисячу двісті двадцять чотири грн. 85 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 701 грн. 19 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.