Рішення № 98559209, 20.07.2021, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 рокуСправа № 912/1208/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1208/21

за позовом Фермерського господарства "Прибужське", 26434, Кіровоградська область, Благовіщенський район, с. Сабатинівка,

до відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26,

та Благовіщенської міської ради, 26400, Кіровоградська область, Благовіщенський район, місто Благовіщенське, вул. Промислова, буд. 23/54,

про визнання права постійного користування земельною ділянкою,

представники:

від позивача - Попович С.М., ордер від 16.04.2021 № 1013942;

від відповідачів - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Прибужське", яка містить вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про наступне:

- визнати за Фермерським господарством "Прибужське" (26434, Кіровоградська область, Благовіщенський район, с. Сабатинівка; код ЄДРПОУ: 22213995) право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 48,0 га, Державний акт на право постійного користування землею серія КР 17 від 07.02.1995, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 018, для ведення фермерського господарства, що розташована на території Сабатинівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невизнання Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області права постійного користування земельною ділянкою площею 48,0 га за Фермерським господарством "Прибужське" та прогалиною у чинному законодавстві, внаслідок якої не врегульовано порядок переоформлення права постійного користування з особи на ім`я якої видано державний акт на фермерське господарство, створене на підставі цього державного акту, та яке є фактичним користувачем земельної ділянки. На даний час позивач не може належним чином оформити своє право користування спірною земельною ділянкою, у зв`язку з викладеними обставинами звернувся до господарського суду з даним позовом.

Ухвалою від 22.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1208/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.05.2021 на 12:00 год, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

20.05.2021 суд відкрив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 20.05.2021 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/1208/21 до 03.06.2021 на 10:00 год.

03.06.2021 суд продовжив підготовче засідання.

В підготовче засідання 03.06.2021 прибув уповноважений представник позивача, яким було подано клопотання від 03.06.2021 про залучення співвідповідача - Благовіщенську міську раду.

Ухвалою від 03.06.2021 задоволено клопотання Фермерського господарства "Прибужське" від 03.06.2021 про залучення співвідповідача. Залучено Благовіщенську міську раду до участі у справі № 912/1208/21 у якості співвідповідача. Встановлено Благовіщенській міській раді строк для подання відзиву на позов з усіма документами (доказами) до нього - 15 днів з дня вручення даної ухвали. Зобов`язано Фермерське господарство "Прибужське" у строк до 08.06.2021 надіслати Благовіщенській міській раді копію позовної заяви та додатків до неї листом з описом вкладення. Докази направлення надати суду у строк до 11.06.2021. Встановлено строк для подання заперечення на відповідь позивача на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив Благовіщенської міської ради - протягом 5 днів з дня його отримання. Повідомлено Благовіщенську міську раду, що за клопотанням залученого співвідповідача розгляд справи може бути розпочато спочатку. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/1208/21 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання у справі № 912/1208/21 до 24.06.2021 на 14:00 год.

14.06.2021 до господарського суду від Фермерського господарства "Прибужське" надійшов лист від 11.06.2021 № б/н з доказами направлення позовної заяви Благовіщенській міській раді.

24.06.2021 суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою від 24.06.2021 відкладено підготовче засідання у справі № 912/1208/21 до 07.07.2021 на 14:00 год.

29.06.2021 до господарського суду від представника Фермерського господарства "Прибужське" надійшов лист від 29.06.2021, до якого додано копію податкової декларації.

07.07.2021 суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою від 07.07.2021 закрито підготовче провадження у справі № 912/1208/21. Справу № 912/1208/21 призначено до судового розгляду по суті на 20.07.2021 на 14:00 год.

19.07.2021 до господарського суду від Благовіщенської міської ради надійшла заява від 08.07.2021 № 05-21/215/1, в якій відповідач ІІ проти заявлених вимог не заперечує.

20.07.2021 суд розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні був присутній представник позивача, яким позовні вимоги підтримано повністю.

Відповідачі участь повноважних представників в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомили суд про наявність у них заперечень з приводу заявлених позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

19.08.1994 року на підставі рішення другої сесії Уляновської районної Ради народних депутатів Уляновського району Кіровоградської області №13 ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку площею 48,00 га, розташовану на території Сабатинівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, про що 07.02.1995 видано державний акт на право постійного користування землею серії КР 17, зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 018 (а.с. 6).

19.08.1994 року ОСОБА_1 створено Фермерським господарством "Прибужське" номер запису: 14411200000000166.

Згідно статуту Фермерського господарства "Прибужське", в редакції від 07.02.2013, засновником господарства є ОСОБА_1 (а.с. 7-12).

Відповідно до свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер (а.с. 30).

14.04.2021 листом №29-11-0.3-2601/2-21 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило, що земельні ділянки: 3525588600:02:000:0960, 3525588600:02:000:0954, 3525588600:02:000:0955, 3525588600:02:000:0962, 3525588600:02:000:0959, 3525588600:02:000:0952, 3525588600:02:000:0951, 3525588600:02:000:0951, 3525588600:02:000:0961, 3525588600:02:000:0957, 3525588600:02:000:0958 формуються за рахунок земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні згідно державного акта від 07.02.1995 №018 Фермерського господарства "Прибужське", що підтверджується графічним зображенням та планом зовнішніх меж, що зазначені у державному акті (земельна ділянка згідно державного акта № 018 не формувалась).

Державний акт на право постійного користування землею серії КР-17 № 18 надавався померлому ОСОБА_1 є чинним, у судовому порядку не скасований, що підтверджується листом Головного управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області від 08.04.2021 №29-11-03-2486/2-21.

Оспорювана земельна ділянка не вилучалась з користування Фермерського господарства "Прибужське".

Згідно довідки від 07.04.2021 №3699 про відсутність заборгованості з платежів, контроль за якими покладено на контролюючі органи, станом на 07.04.2021 Фермерське господарство "Прибужське" не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів.

Крім того, Фермерським господарством "Прибужське" у добровільному порядку визначеному ст. 142 Земельного кодексу України не здійснювалась відмова від постійного користування спірною земельною ділянкою.

Позивач зазначає про невизнання Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області права постійного користування земельною ділянкою площею 48,0 га за Фермерським господарством "Прибужське" та прогалиною у чинному законодавстві, внаслідок якої не врегульовано порядок переоформлення права постійного користування з особи, на ім`я якої видано державний акт на фермерське господарство, створене на підставі цього державного акту та яке є фактичним користувачем земельної ділянки. На даний час позивач не може належним чином оформити своє право користування спірною земельною ділянкою.

Крім того, за положеннями пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом (з 27.05.2021).

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 48,00 га за позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються, Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно частини 1 статті 51 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно частини 1 статті 23 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-ХІІ "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону на день реєстрації Фермерського господарства "Прибужське"; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-ІV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Звідси законодавством, чинним на момент створення Фермерського господарства "Прибужське", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності ФГ як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закону України № 937-ІV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-ІV), яким Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-ІV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до положень частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частини 2 статті 92 цього Кодексу).

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, за приписами статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 2) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 3) припинення діяльності релігійних, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; 4) використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; 5) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 6) систематична несплата земельного податку або орендної плати; 7) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 8) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; 9) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до приписів частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992 року), яка діяла до 01.01.2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) використання землі не за цільовим призначенням; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для несільськогосподарського виробництва; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Станом на день вирішення спору, позивач Фермерське господарство "Прибужське" продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі аргументи позивача не спростували, господарський суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, господарський суд вважає порушеним право позивача, тому позовна вимога про визнання за Фермерським господарством "Прибужське" права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 48,0 га, Державний акт на право постійного користування землею серія КР 17 від 07.02.1995, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 018, для ведення фермерського господарства, що розташована на території Сабатинівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, має бути задоволена.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак у судовому засіданні 20.07.2021 представник позивача просив суд судові витрати залишити за позивачем. Господарський суд, керуючись принципом диспозитивності господарського судочинства, покладає судовий збір на позивача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Фермерським господарством "Прибужське" (26434, Кіровоградська область, Благовіщенський район, с. Сабатинівка; код ЄДРПОУ: 22213995) право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 48,0 га, Державний акт на право постійного користування землею серія КР 17 від 07.02.1995, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 018, для ведення фермерського господарства, що розташована на території Сабатинівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Фермерському господарству "Прибужське", адвокату Попович С.М. (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 ); Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26), Благовіщенській міській раді (26400, Кіровоградська обл., Благовіщенський р-н, місто Благовіщенське, вул. Промислова, будинок 23/54).

Повне рішення складено 26.07.2021.

Суддя О.Л. Бестаченко