Рішення № 98555246, 21.07.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6812/20

пр.№ 2/464/574/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

справа № 464/6812/20

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК»

третя особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна

вимоги: визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

представники учасників справи:

представник позивача - адвокат Торонні А.М.

представник відповідача - адвокат Стеценко М.В.

Обставини справи

Адвокат Торонні А.М. в інтересах та від імені позивача звернулася до Сихівського районного суду м.Львова в порядку цивільного судочинства із даним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. і зареєстрований в реєстрі за № 4915, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 602/25-040 від 30 жовтня 2007 року в сумі 90 892,67 євро. В обґрунтування покликається на відсутність боргу за кредитним договором, а сам виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням норм закону.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.

Ухвалою суду від 03 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 03 грудня 2020 року повернуто заяву представника позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 07 грудня 2020 року за відповідною заявою позивача/представника позивача вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою суду від 09 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Відповідач позов не визнав та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Просить врахувати, що позивачем порушено виконання умов мирової угоди, що стало підставою для виконавчого напису та ненадання позивачем жодних доказів у підтвердження невірності розрахунку заборгованості. Стверджує, що виконавчий напис вчинено відповідно до вимог чинного законодавства. Указане викладене у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 23 лютого 2021 року за клопотанням представника позивача постановлено витребувати у третьої особи приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. докази.

Ухвалою суду від 31 травня 2021 року, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, виключено з числа третіх осіб приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича у зв`язку із анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Ухвалою суду від 31 травня 2021 року повернуто позивачу заяву про забезпечення доказів.

Представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій, поміж іншого, покликається на вчинення виконавчого напису на підставі скасованого та визнаного незаконним на момент звернення відповідача нормативно-правового акта.

Ухвалою суду від 06 липня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач бере участь у справі через свого представника, яка у судовому засіданні позов підтримала. Додатково пояснила, що виконавчий напис фактично вчинено на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, на підставі якої законодавством взагалі не передбачено вчинення виконавчого напису.

Відповідач скористався правом, наданим ч.4 ст.211 ЦПК України, та згідно з поданою заявою просить розглядати справу за відсутності його представника.

Третя особа, будучи повідомленою, до суду не з`явилася, жодних клопотань не подала, що не є перешкодою для розгляду справи.

Мотиви та висновки суду

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 26 липня 2016 року у цивільній справі № 464/12357/14-ц визнано мирову угоду на стадії виконання судового рішення між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є відповідач. За умовами угоди боржник (позивач у даній справі) з моменту укладення такої зобов`язалась погасити заборгованість перед стягувачем (відповідачем у даній справі) за договором кредиту відновлювальної кредитної лінії № 602/25040 від 30 жовтня 2007 року в розмірі 39 000 євро.

31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за № 4915) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 602/25-040 від 30 жовтня 2007 року в сумі 90 892,67 євро за період з 01 липня 2017 року по 01 липня 2020 року.

З примусового виконання даного виконавчого документа - виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Баіровою Н.М. постановою від 24 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 63713411.

Між сторонами виник спір стосовно дотримання приватним нотаріусом Личук Т.С. вимог діючого законодавства при вчиненні виконавчого напису.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно із ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виходячи з приписів ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно». Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Суд ураховує, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, що передбаченост.129 Конституції України та ст.18 ЦПК України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За умовами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи даний позов, суд бере до уваги наступний правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц. Оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 31 жовтня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Також суд звертає увагу на заперечення відповідача, в яких зазначено, що фактично підставою виконавчого напису слугувало порушення позивачем визнаної судом мирової угоди між сторонами в частині невнесення коштів за графіком - 10 000 євро до 30 вересня 2016 року, зокрема позивачем 02 вересня 2016 року внесено 4 000 євро.

Утім Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, взагалі не передбачено вчинення виконавчого напису на підставі ухвали суду, якою визнано мирову угоду між сторонами на стадії виконання рішення суду.

Водночас суд констатує, п.2.5 визнаної судом мирової угоди самими сторонами обумовлено, що у разі невиконання боржником свого грошового зобов`язання перед стягувачем стягувач має право звернутися із позовної заявою до суду. З наведеного слідує, що сторонами добровільно погоджено наслідки невиконання боржником мирової угоди, а самостійне звернення відповідача до нотаріуса усупереч вимогам угоди свідчить про його недобросовісність при здійсненні своїх цивільних прав.

Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, оцінюючи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Наведені законодавчі положення та обставини справи свідчать, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, що зумовлює визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Суд погоджується з доводами позивача, натомість відповідачем, що є його процесуальним обов`язком, не доведено підставність своїх заперечень.

Спосіб захисту щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідає положенню ст.16 ЦК України, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Порушене саме відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку, адже справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 200/3452/17).

Наведене свідчить, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення. Відомості, які б спростували даний висновок суду, який узгоджується із такими засадами цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України), відсутні, а інші доводи не впливають на таке вирішення справи.

Розподіл судових витрат

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідачів слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 840,80 грн судового збору.

Щодо заходів забезпечення позову

У відповідності до положень ч.7 ст.158ЦПК України у зв`язку із ухваленням рішення про задоволення позову вжитті заходи забезпечення позову ухвалою від 07 грудня 2020 року, за відсутності вмотивованого клопотання учасника справи про скасування таких, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем і зареєстрований в реєстрі за № 4915, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 602/25-040 від 30 жовтня 2007 року в сумі 90 892,67 євро.

Стягнути з Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на користь ОСОБА_1 840,80 грн судового збору.

Роз`яснити, що заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

відповідач Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК», код за ЄДРПОУ 23494714, м.Київ, вул.В.Васильківська, 100

третя особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської обоасті Баірова Наталія Михайлівна, м.Львів, вул.Пекарська, 7 офіс 211

Повний текст судового рішення виготовлено 21 липня 2021 року.

Суддя О.В.Тімченко