Рішення № 98552628, 20.07.2021, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/691/21

Провадження №2/541/518/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 липня 2021 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої, судді Куцин В. М.,

секретаря судових засідань Байва Т.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Миргородської міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2021 року представник Миргородської міської ради Полтавської області звернувся до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 , площею 0,0198 га, кадастровий номер 5310900000:50:028:0032, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій за період з 15.03.2018 по 31.03.2021 в сумі 16780, 48 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що згідно договору про поділ нерухомого майна від 17 лютого 2006 року ОСОБА_2 став власником об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (реєстраційний номер 14023866), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Ця нежитлова будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності, площею 0,0198 га, кадастровий номер: 5310900000:50:028:0032, цільового призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (код КВЦПЗ 12.08).

Договір оренди земельної ділянки №984 від 08.08.2007 року, який був укладений між міською радою та відповідачем припинив свою дію, в зв`язку із закінченням строку на який його було укладено.

Вище вказаний об`єкт нерухомого майна знаходяться в межах м. Миргорода на землях комунальної власності, що належать територіальній громаді м. Миргорода, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. За змістом цього витягу вище вказана земельна ділянка має цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (код КВЦПЗ 12.08) (державну реєстрацію речового права здійснено 11.04.2018 року).

Ставки орендної плати за земельні ділянки в місті Миргород затверджені рішенням Миргородської міської ради від 10.08.2012 року № 17, які введені в дію з 01.01.2013 року та рішенням Миргородської міської ради №165 від 23.06.2018 року, діють на сьогодні.

З моменту, коли закінчився договір оренди земельної ділянки №984 від 08.08.2007 і до дати звернення до суду землекористування відповідно до чинного законодавства України відповідачем не було оформлено.

В зв`язку з не оформленням землекористування та використанням земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.0198 га, кадастровий номер: 5310900000:50:028:0032, цільового призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, без правовстановлюючих документів, 29.01.2021 року міська рада звернулась з претензією до відповідача, щодо добровільного повернення безпідставно збережених коштів в розмірі 15 890, 15 грн. з 15.03.2018 року по 31.01.2021 року, на які відповідач безпідставно збільшив вартість свого майна, водночас Миргородська міська рада втратила належне їй майно у вигляді коштів від орендної плати за земельну ділянку, яка належать територіальній громаді міста Миргорода та оформити землекористування у відповідності до вимог чинного законодавства України.

02.02.2021 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав вище вказану претензію, однак і до цього часу безпідставно збережені кошти відповідачем не повернуто.

Користування земельною ділянкою є платним, при цьому міська рада має право здійснювати контроль за своєчасним надходженням до місцевого бюджету плати за користування земельними ділянками та вживати заходи, спрямовані на стягнення заборгованості, що виникла внаслідок безоплатного користування нею.

Виникнення у відповідача права власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , не є підставою для автоматичного виникнення права оренди земельної ділянки, оскільки таке право виникає лише на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Внаслідок несплати орендної плати за користування вище вказаною земельною ділянкою в період з 15.03.2018 року по 31.03.2021 року, за відсутності укладеного договору оренди, ОСОБА_2 безпідставно збільшив вартість свого майна, водночас Миргородська міська рада втратила належне їй майно у вигляді коштів від орендної плати, що свідчить про безпідставне збереження відповідачем майна за рахунок міської ради.

Сума безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі 16780, 48 грн. за період з 15.03.2018 року по 31.03.2021 року включно, розрахована земельним відділом Миргородської міської ради Полтавської області, виходячи з нормативно грошової оцінки земельних ділянок, яку надано компетентним державним органом - відділом у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та у відповідності до ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Миргороді, затверджені рішенням Миргородської міської ради від 10.08.2012 року № 17, які введені в дію з 01.01.2013 року та рішенням Миргородської міської ради №165 від 23.06.2018 року - 9 %, ставка річної орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12.04.2021 року справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення вказаної ухвали на подання до суду відзиву на позовну заяву та роз`яснено право та порядок такого подання.

Представник позивача ОСОБА_1 , що діє на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просив відмовити в задоволенні позову та розгляд справи проводити у його відсутність (а.с.73).

Заслухавши представника позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного переконання.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та згідно договору про поділ нерухомого майна від 17 лютого 2006 року ОСОБА_2 став власником об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (реєстраційний номер 14023866), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11-12).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0006217452020 від 28.12.2020 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нежитлове приміщення знаходиться на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0198 га, кадастровий номер: 5310900000:50:028:0032, за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (а.с. 10-15 ).

08 серпня 2007 року між сторонами укладений договір оренди земельної ділянки, площею 198 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35-37).

29.01.2021 року Миргородська міська рада надіслала відповідачу, ОСОБА_2 , претензію, на сплату коштів за фактичне землекористування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310900000:50:028:0032 (а.с.28-29).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі N 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі N 6-88цс13).

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки. (частина 1,2 статті 120 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі N 922/207/15).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 травня 2018 року за наслідками касаційного перегляду судових рішень у цивільній справа N 629/4628/16-ц.

Зі встановлених обставин, суд вбачає підстави для задоволення позову.

Позивачем доведено фактичне користування ОСОБА_2 земельною ділянкою, яка на момент виникнення спірних правовідносин, належала територіальній громаді м Миргород та перебувала у комунальній власності.

Обґрунтовуючи розмір позовних вимог, представником позивача складений розрахунок безпідставно збережених коштів за користуванння без правовстановлюючих документів земельною ділянкою з кадастровим номером 5310900000:50:028:0032, площею 0,0198 га, за період з 15.03.2018 по 31.03.2021 (а.с.45).

Верховним Судом у постанові від 11.02.2019 за наслідками перегляду судових рішень у справі №922/391/18, зауважено на обов`язку суду перевірити розрахунок коштів на предмет обґрунтованості порядку та підстав нарахування.

Так, з розрахунку вбачається, що розмір безпідставно збережених коштів, обраховувався виходячи з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5310900000:50:028:0032, площею 0,0198 га.

Згідно з Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку за 2018-2021 роки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5310900000:50:028:0032 площею 198 кв. м. у 2018-2021 роках складала 61199,82 грн.(а.с.16-19).

Рішенням Миргородської міської ради від 10.08.2012 року № 17, які введені в дію з 01.01.2013 року та рішенням Миргородської міської ради №165 від 23.06.2018 року затверджена ставка річної орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 9 % (а.с.20-27).

Таким чином, використовуючи для розрахунку розмір нормативної грошової оцінки, земельної ділянки, яка перебувала у користуванні, а саме 198 кв. м., тому розмір безпідставно збережених коштів з 15.03.2019 по 31.12.2018 складає 4406,39 грн.; у 2019 році - 5507,98 грн.; у 2020 році 5507,98 грн., з 01.01.2021 по 31.03.2021 - 1358,13 грн.

Отже, загальний розмір безпідставно збережених коштів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 16780,48 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13; 62; 81; 141; 258; 264; 265, 354 ЦПК України; -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Миргородської міської ради Полтавської області задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Миргородської міської ради Полтавської області безпідставно збережені кошти у вигляді плати за користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 , площею 0,0198 га, кадастровий номер 5310900000:50:028:0032, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій за період з 15.03.2018 по 31.03.2021 в сумі 16780 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Миргородської міської ради Полтавської області судові витрати в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасники справи:

Миргородська міська рада Полтавської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 17 ,м. Миргород, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21051131.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 25 липня 2021 року.

Суддя: В. М. Куцин