
Справа № 702/418/21
Провадження № 2-о/702/13/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.07.2021 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Жежер Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,
заявниці - ОСОБА_1 ,
представник заінтересованої особи Монастирищенського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Київ) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Монастирищенський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,
в с т а н о в и в :
Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України.
Підставою для звернення з заявою вважає те, що вона, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополь Російської Федерації. Отримати свідоцтво про народження у органах ДРАЦС неможливо, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій не можливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий органами ДРАЦС для здійснення народження відповідно до ст. 13 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30.05.2017 Управлінням РАЦС м. Севастополя, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої є - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , актовий запис № 475.
Відповідно до виписки із історії пологів № 703, виданого міською лікарнею № 5 м. Севастополь на її ім`я, їй проводили хірургічну операцію - кесарів розтин, в результаті якого вона перебувала на стаціонарному лікуванні після операції п`ять днів.
Проте, отримати інші підтверджуючі медичні документи про народження її доньки в пологовому будинку № 1 міської лікарні № 5 м. Севастополь, не має об`єктивної можливості. На її прохання, що вказані документи необхідні для встановлення факту народження дитини, їй відмовлено.
При зверненні до органів ДРАЦС щодо державної реєстрації народження дитини, їй було відмовлено, оскільки будь - який документ, виданий органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово неконтрольованих територіях, не створює правових підстав та рекомендовано було звернутися до суду для вирішення питання щодо встановлення факту народження особи.
Встановлення факту народження дитини необхідно для здійснення державної реєстрації народження в органах ДРАЦС та отримання свідоцтва про народження дитини.
Просить встановити факт народження дитини жіночої статі у громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в міській лікарні № 5 м. Севастополь Російської Федерації.
Ухвалою суду від 26.07.2021 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримала повністю, просить її задовольнити з підстав, які зазначені в заяві.
В судове засідання представник заінтересованої особи Монастирищенського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Київ) не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву, відповідно до якої просить справу розглядати у відсутність представника.
Заслухавши пояснення заявниці, перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого 30.05.2017 так званим «отделом записи актов гражданского состояния Нахимовского района города Севастополя Управления ЗАГС города Севастополя», складено актовий запис № 475, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_2 , в графі «мать» зазначено « ОСОБА_4 , гражданка Украины», в графі «отец» зазначено « ОСОБА_3 , гражданин Российской Федерации » (а.с.8).
Згідно з випискою з історії пологів № 703, виданого міською лікарнею № 5 м. Севастополь на ім`я ОСОБА_6 , ОСОБА_6 проводили хірургічну операцію - кесарів розтин, в результаті якої вона перебувала на стаціонарному лікуванні після операції п`ять днів (а.с.9).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 19.01.2021 органом № 7125 та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 6, 7).
Статтею 317 ЦПК України встановлено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Частиною 2 ст. 319 ЦПК України визначено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, в редакції, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України № 5307/5 від 24.12.2010, з наступними змінами, передбачено, що підставою для державної реєстрації є один із документів:
а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я; б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о); в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о); ґ) медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цих пунктах, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження дитини такою жінкою.
Для розгляду відповідної справи у суді орган державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації народження (додаток 1), у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.
Відповідно до відмови у проведенні державної реєстрації народження від 02.06.2021 № 649/22.17-01-10 органом реєстрації розглянуто документи, подані для державної реєстрації народження дитини жіночої статі, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 (актовий запис про народження № 475 від 30.05.2017 складений відділом запису актів громадянського стану Нахімовського району міста Севастополя Управління ЗАГС міста Севастополя), оскільки заявником для підтвердження факту народження дитини надано свідоцтво про народження, а не медичне свідоцтво про народження чи медичний висновок про народження сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, і яке видане на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, у державній реєстрації народження відмовлено (а.с. 12).
Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт народження особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Вказані вище нормативно-правові акти не містять спеціальної норми щодо порядку державної реєстрації факту народження на тимчасово окупованій території, що унеможливлює державну реєстрацію факту народження в позасудовому порядку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20.02.2014.
Відповідно до ч. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Як встановлено судом, подія народження дитини жіночої статі, народженої громадянкою ОСОБА_1 , відбулася ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Севастополь АР Крим, тобто, на частині України, яка відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», - є тимчасово окупованою територією України.
Відповідно до ст. 1 Конституції України - Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (ст. 2 Конституції України).
Статтею 133 Конституції України визначено, що систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Відповідно до ст.134 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Даючи оцінку допустимості у даній цивільній справі таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується вимогами міжнародно-правових актів і принципів, які відповідно до ст. 3, 8, 9 Конституції України, які визначають, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а також положеннями частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», - будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 9 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Лоізіду проти Туреччини», «Кипр проти Туреччини»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії», «Іласку та інші проти Молдови та Росії»), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. В контексті цього не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки, це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Застосовуючи зазначений висновок у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це ставило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Отже, встановлюючи наявність факту народження дитини жіночої статі, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севастополь, яка станом на дату народження дитини та на даний час є тимчасово окупованою територією України, суд вважає за можливе прийняти в якості належних і допустимих доказів документи, які видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
З матеріалів справи вбачається, що встановлення факту народження дитини жіночої статі, народженої в м. Севастополь АР Крим, необхідне заявнику для того, щоб зареєструвати її народження у органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про народження дитини.
Враховуючи досліджені у судовому засіданні письмові докази та оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини підлягає задоволенню та вважає за можливе встановити факт народження дитини жіночої статі, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севастополь АР Крим, виключаючи посилання заявника про місце народження дитини у міській лікарні № 5 Російської Федерації.
Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Аналогічні положення містяться і в п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 4, 13, 19, 89, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Монастирищенський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України задовольнити.
Встановити факт народження дитини жіночої статі у громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополь АР Крим.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Копію рішення негайно після його проголошення вручити/направити учасникам судового провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Монастирищенський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: вул. Соборна,121 м. Монастирище Черкаської області, код ЄДРПОУ 04061145.
Суддя Ю.М.Жежер
Судове рішення № 98550700, Монастирищенський районний суд Черкаської області було прийнято 26.07.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 702/418/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: