Рішення № 98549681, 20.07.2021, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/821/20

Провадження № 2/506/11/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2021 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Гушкана Є.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом

Акціонерного Товариства Комерційного Банку “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 69157,21 грн.,

В С Т А Н О В И В:

14.12.2020 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020 року, справа розподілена на суддю Бурдинюк О.С.

Після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, ухвалою від 22 грудня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

У зв`язку з тривалим (понад 14 днів) перебуванням судді Бурдинюк О.С. у відпустці, 22.03.2021 року проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи.

Згідно повторного автоматизованого розподілу, справа розподілена на суддю Чеботаренко О.Л. та ухвалою від 23.03.2021 року прийнята суддею Чеботаренко О.Л. до свого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно укладеного договору між позивачем та відповідачем №б/н від 27.12.2013 року відповідач отримала кредит у розмірі 46000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 43,2% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Своїм підписом у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку відповідач підтвердила, що ознайомилася з Умовами і Правилами надання банківських послуг та тарифами ПриватБанку.

Однак відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, станом на 27.10.2020 року мала заборгованість в сумі 73157,21 грн., яка складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту – 53072 грн., заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом – 20085,21 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати.

05 липня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача про зменшення позовних вимог, в якій представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 69157,21 грн., з них: 53072 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 16085,21 грн. – заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом, а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві та долученому до позовної заяви клопотанні просив розглянути справу у його відсутність /а.с.2-5, 60/.

Відповідач надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позов визнає частково, так як вважає, що нарахований позивачем розмір заборгованості завеликий. Вона згодна та може виплачувати заборгованість частинами, кожного місяця в розмірі до 2000 грн., оскільки має трьох дітей, на одного з яких виплачує аліменти, а менший син є інвалідом з дитинства та хворіє. При цьому, розмір її заробітної плати складає 8000 грн. Також відповідач долучила до матеріалів справи копію власного військового квитка, повідомивши, що 25.06.2021 року вона відвідувала відділення АТ КБ «Приватбанк» та надала копію вказаного військового квитка, для долучення до її кредитної справи /а.с.153/.

Тому справа розглянута у відсутність сторін, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

27.12.2013 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між нею та банком договір. При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до положень якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписавши зазначену анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Приватбанку.

Таким чином, ОСОБА_2 уклала з ПАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір №б/н від 27.12.2013 року, за яким отримала кредит в сумі 46000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 43,2% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, що відповідає вимогам ст.1054 ЦК України /а.с.6-8, 9, 10, 11, 14/.

Факт укладення вказаного договору відповідачем не оспорюється.

АТ КБ «Приватбанк» є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк» /а.с.59-60/.

Крім того, 23.01.2020 року ОСОБА_2 підписала Анкету-заяву клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, якою вона уточнила інформацію про себе та уклала угоду про використання простого електронного підпису /а.с.15, 16/.

10 квітня 2020 року ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_3 » /а.с.87/.

Відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, 16.03.2017 року відповідачу встановлено кредитний ліміт у сумі 500 грн., 09.01.2019 року розмір кредитного ліміту збільшено до 33000 грн., 04.03.2019 року – до 46000 грн., а 20.09.2019 року - зменшено до 45541,83 грн. /а.с.11/.

Відповідно до п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, процентах за його користування, по перевитратах кредитного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У випадку невиконання зобов`язань за договором, на вимогу кредитора виконати зобов`язання по поверненню кредиту /в тому числі простроченого кредиту і Овердрафту/, сплатити винагороду банку.

При цьому, згідно з п.2.1.1.5.7 вказаних Умов та правил, власник зобов`язаний стежити за витратою коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, яким відповідно до п.1.1.1.50 є короткостроковий кредит, який надається банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, виконаного станом на 14.06.2021 року, позивач вважає, що до стягнення з відповідача належить заборгованість в сумі 69157,21 грн., з них: 53072 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 16085,21 грн. – заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом /а.с.136-139, 140-141/.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно розрахунку заборгованості, позивачем нараховано відсотки по 31.03.2020 року /а.с.140-141/.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії військового квитка, відповідач є військовослужбовцем з 31.10.2019 року по теперішній час /а.с.149-150/.

Вказана інформація підтверджується також довідкою військової частини 2196 Державної прикордонної служби України від 01.02.2021 року /а.с.88/.

Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» /в редакції, яка діяла у період з 31.10.2019 року по 31.03.2020 року/, військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

Разом з тим, починаючи з 01.11.2019 року позивачем нараховувались відсотки відповідачу по 31.03.2020 року на загальну суму 16455,58 грн /а.с.140-141/.

Таким чином, з урахуванням положень ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» /в редакції, яка діяла у період з 31.10.2019 року по 31.03.2020 року/, починаючи з 01.11.2019 року відповідачу, як військовослужбовцю, позивачем не мали нараховуватись відсотки, а тому вказані відсотки в сумі 16455,58 грн. є такими, що нараховані неправомірно та не підлягають стягненню з відповідача.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 26.12.2018 року у справі №522/12270/15-ц.

Враховуючи, що позивач просить стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 16085,21 грн., а як встановлено вище, відсотки в розмірі 16455,58 грн., що перевищує заявлену позивачем до стягнення суму, не підлягають стягненню з відповідача, то у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками позивачу слід відмовити.

Що стосується тіла кредиту, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку відповідача /а.с.123-131, 136-139, 140-141/, відповідач користувалася кредитними коштами та здійснювала платежі на погашення заборгованості і станом на 01.02.2019 року у відповідача була повністю погашена заборгованість за кредитом.

Починаючи з 04.02.2019 року відповідач витрачала кредитних коштів більше, ніж вносила на погашення заборгованості, у зв`язку з чим станом на 01.11.2019 року розмір заборгованості за тілом кредиту (поточним та простроченим) складав 46975,48 грн. (в тому числі овердрафт).

Починаючи з 01.11.2019 року по 01.02.2020 року клієнтом витрачено кредитні кошти на загальну суму 6096,52 грн., у зв`язку з чим розмір заборгованості за тілом кредиту збільшився на вказану суму до 53072 грн. (46975,48 грн.+6096,52 грн.) і саме таку суму позивач просив стягнути з відповідача в якості заборгованості за тілом кредиту.

При цьому, у період з 30.12.2019 р. по 14.02.2020 р. в якості погашення заборгованості на рахунок відповідача надійшло 3342,58 грн., які позивачем зараховувались в якості погашення відсотків за користування кредитом, тоді як судом встановлено, що відсотки за користування кредитом у вказаний період не мали нараховуватись.

Тому вказані кошти в сумі 3342,58 грн. мають бути зараховані в якості погашення заборгованості за тілом кредиту, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту слід зменшити на вказану суму.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, після відкриття провадження по справі – 07.06.2021 року відповідачем долучено до матеріалів справи 4 квитанції про добровільне погашення частини заборгованості на загальну суму 4000 грн. (23.04.2021 р. – 1000 грн., 18.05.2021 р. – 1000 грн., 16.04.2021 р. – 1500 грн., 03.06.2021 р. – 500 грн.) /а.с.114-117/.

У зв`язку з наданням відповідачем вказаних квитанцій, позивачем зменшено розмір позовних вимог на суму 4000 грн., а саме зменшено розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом з 20085,21 грн. до 16085,21 грн. /а.с.135/.

При цьому, як вбачається з вищевказаного, позивачем було неправомірно нараховано відповідачу відсотки в сумі 16455,58 грн. Таким чином, сума 370,37 грн. /16455,58 грн. – 16085,21 грн./ (із загальної сплаченої відповідачем суми 4000 грн. в період з 23.04.2021 року по 03.06.2021 року) позивачем помилково врахована в якості погашення відсотків, у зв`язку з чим на вказану суму також слід зменшити розмір заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за тілом кредиту (в тому числі овердрафт) складає 49359,05 грн. (53072 грн. – 370,37 грн. - 3342,58 грн.) і вказану суму слід стягнути з відповідача, частково задовольнивши позовні вимоги.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується посилань відповідача на те, що вона згодна та може виплачувати заборгованість частинами, кожного місяця в розмірі до 2000 грн., оскільки має трьох дітей, на одного з яких виплачує аліменти, а менший син є інвалідом з дитинства та хворіє, та при цьому, розмір її заробітної плати складає 8000 грн., слід зазначити наступне.

Так, виходячи з положень п.2 ч.7 ст.265 ЦПК України, під час ухвалення рішення по справі судом може вирішуватись питання щодо розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ч.ч.3, 4, 5 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Разом з тим, в порушення ч.1 ст.81 ЦПК України, якою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження її посилань щодо розміру її заробітної плати, факту наявності трьох дітей, факту сплати аліментів на одну дитину, а також факту хвороби меншого сина.

При цьому, долучена до матеріалів справи копія виписки із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_4 підтверджує факт хвороби вказаної особи, однак доказів того, що ОСОБА_4 є сином відповідача (як то свідоцтво про народження), відповідачем суду не надано.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність обставин, які згідно з ч.4 ст.435 ЦПК України можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду, тому підстав для розстрочення виконання рішення на теперішній час у суду немає.

При цьому, відповідачу слід розяснити, що вона має право звернутися до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду з долученням до неї відповідних доказів в порядку, передбаченому ст.435 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 549, 612, 615 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 76-81, 141, 259, 263- 265, 435 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного Товариства Комерційного Банку “Приватбанк” задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційного Банку “Приватбанк” (р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського буд.1д) заборгованість за кредитним договором в сумі 49359,05 грн. (заборгованість за тілом кредиту, в тому числі овердрафт) та судовий збір в сумі 1500,20 грн., а всього стягнути – 50859,25 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.07.2021 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко