Рішення № 98545918, 26.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1950/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши заяву адвоката Кияшка Олександра Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС в Херсонській області" сектор із соціально-гуманітарних питань, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2021р. по справі №540/1950/21 позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач-1, МВС України), Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС в Херсонській області" сектор із соціально-гуманітарних питань (далі - відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Херсонській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково, тим самим ухвалено:

- визнати протиправними дії МВС України щодо відмови у видачі ОСОБА_1 оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 19.11.2019р. відповідно до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ, положень постанови КМУ від 11.11.2015р. №988, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.12.2019р. основного розміру пенсії;

- зобов`язати МВС України підготувати та надати до ГУ ПФУ в Херсонській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019р., відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанов КМУ від 13.02.2008р. №45, від 11.11.2015р. №988, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.12.2019р. перерахунку основного розміру пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з МВС України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн.

15.07.2021р. представником позивача до суду подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення. Мотивуючи обґрунтованість наведеної заяви, представник посилається на ст. 252 КАС України, просить стягнути з МВС України судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, в розмірі 20 304 грн. При цьому, заява містить вимогу, згідно якої представник просить суд постановити ухвалу про застосування заходів процесуального примусу у відповідності до вимог ст. 149 КАС України щодо відповідачів, шляхом стягнення штрафу в дохід Державного бюджету України за неподання доказів до суду на виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати (ч. 1). Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч. 2).

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3).

За тим, суд вважає за доцільне здійснювати розгляд заяви без виклику сторін до судового засідання (у порядку письмового провадження).

Досліджуючи подану заяву, суд враховує наступне.

Так, витрати на професійну правничу допомогу належать до складу судових витрат. Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5-7 ст. 134 КАС України).

Відповідно до приписів ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспівмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Інтереси позивача представляв адвокат Кияшко О.О., що підтверджується ордерами на надання правничої допомоги від 25.04.2021р. серії ХС №139014 (наявний у матеріалах справи) та від 15.07.2021р. серії ХС №139032 (доданий до заяви), договором про надання правової допомоги від 26.09.2021р. Представником позивача на підтвердження наданих послуг подано до суду акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 26.09.2021р. на загальну суму 28427 грн. Водночас, у заяві вказано на те, що відшкодуванню підлягають витрати на суму 20304 грн.

Згідно наданих документів та розрахунків вбачається, що адвокатом позивача затрачено на розгляд даної справи (підготовку розгляду) у суді першої інстанції 13 годин. До складу витрат на оплату правничої допомоги включено: пошук у реєстрі судових рішень інформації щодо судової практики у справах щодо розгляду відповідної категорії справ - 3000 грн. (3 год.); консультація замовника щодо судової практики та необхідності оскарження протиправних дій державного органу - 2000 грн. (1 год.); підготовка та направлення адвокатського запиту до голови ЛК МВС в Херсонській області - 1000 грн. (1 год.); підготовка та направлення адвокатського запиту до начальника ГУ НП в Херсонській області - 2000 грн. (1 год.); підготовка та направлення до МВС Департаменту персоналу заяви про виготовлення на ім`я позивача нової довідки - 2000 грн. (2 год.); підготовка адміністративного позову - 10 000 грн. (5 год.); друк позовної заяви та додатків до неї - 304 грн. Всього на суму 20 304 грн.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу, суд зазначає, що наведені докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на незначну складність спору та невеликий обсяг доказів, вирішення справи не потребувало вивчення великого обсягу фактичних даних, при тому, що обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним, суд приходить до висновку, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є 3000 грн. Аналіз судової практики щодо спірних правовідносин, консультація замовника щодо захисту його прав при оскарженні дій відповідачів, правовий аналіз первинних документів, підготовка та подання позовної заяви не має перевищувати 2000 грн. Також суд вважає витрати на підготовку та направлення адвокатських запитів, заяви про виготовлення довідки, не мають перевищувати 1000 грн.

Щодо відшкодування витрат на друк позовної заяви та додатків до неї, то ці послуги не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст. ст. 1, 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". А тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Відтак, підсумовуючи викладене, сума судових витрат у розмірі 3000 грн. (2000 грн. + 1000 грн.) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача-1.

Щодо застосування заходів процесуального примусу, суд зауважує на наступному.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Аналіз наведеної норми доводить, що застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу є правом суду, застосування якого залежить від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, оцінюючи докази у цій справі, суд доходить висновку, що представником позивача не доведено, що відповідачі навмисно не добросовісно виконали покладенні на них процесуальні обов`язки.

Тому, враховуючи вищевикладені встановлені обставини, суд доходить висновку, що відсутні обґрунтовані підстави для вжиття заходів процесуального примусу, у зв`язку з чим клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Заяву адвоката позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у вигляді професійної правничої допомоги та застосування до відповідачів штрафних санкцій, задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати з професійної правничої допомоги у сумі 3000 (три тисячі) грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 112010201