Ухвала суду № 98545574, 26.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 липня 2021 року Справа № 480/6070/21

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Діска А.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 , через представника - адвоката Петрищева Олександра Олександровича, з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в якому просить:

1. Визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби м. Суми Янченко І.Ю. від 23.03.2020 ВП 20379493 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 55518,19 грн. та від 23.03.2020 ВП 30448538 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 81680,21 грн.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 16.12.2020 року № ВП 63947885 та від 18.12.2020 року № ВП 63950053.

Ухвалою суду від 14.07.2021, яку було отримано позивачем 20.07.2021, вищевказаний позов залишено без руху, та надано позивачу десяти денний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме:

- надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити інші підстави для поновлення строку та докази поважності причин пропуску такого строку;

- надати до суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або надати докази доплати судового збору у сумі 1371,98 грн

22.07.2021 до суду від представника позивача надійшло платіжне доручення про сплату судового збору а розмір 1371, 98 грн. та заява про поновлення строку на судове оскарження від 22.07.2021.

Розглянувши заяву про поновлення строку на судове оскарження, суд визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду, зазначені у такій заяві, виходячи з наступного.

Так, у заяві зазначається, що позивач намагався з`ясувати розмір сум заборгованості, підстави її нарахування, а пізніше і скасування оскаржуваних постанов у досудовому порядку. Однак, відповідачем надавались відповіді з даними які не відповідали фактичним обставинам справи.

Так, листом від 11.01.2021 №02.1-13/397 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області повідомило представника ОСОБА_1 - адвоката Друченко Т.В. про наявність виконавчих проваджень АСВП 63949509 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрат виконавчого провадження в ромірі 81802,02 грн.; АСВП 63947797 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрат виконавчого провадження в розмірі 81680,21 грн., що в принципі є неможливим при наявності виконавчого листа на суму 81802,02 грн. Про факт помилок або їх виправлення ні ОСОБА_1 , ні його представник будь-яких відомостей від органу ДВС не отримував. При чому про наявність ВП 20379493 від 23.03.2020 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 55518,19 грн. та ВП 30448538 від 23.03.2020 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 81680.21 грн. інформації не надавалось взагалі.

Саме ці обставини й стали причиною помилкового оскарження представником ОСОБА_1 - адвокатом Друченко Т.В. постанови АСВП 63949509 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору на суму 81 802.02 грн.; визначення судом необхідності у доплаті судового збору, а згодом і залишення позовної заяви без розгляду. Однак, строки звернення ОСОБА_1 до суду в межах справи №480/1546/21 під сумів не ставились.

Ухвалу суду Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 по справі №480/1546/21 ОСОБА_1 не отримував та вважав, що судовий процес триває. З адвокатом Друченко Т.В. ОСОБА_1 втратив зв`язок в зв`язку із чим був вимушений звертатись за допомогою до інших фахівців в області права.

З адвокатом ОСОБА_2 ОСОБА_1 уклав договір 07.07.2021 і саме з цього часу йому стало відомо про залишення позовної заяви без розгляду.

Надаючи оцінку наведеним доводам позивача щодо можливості поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує постанови державного виконавця від 23.03.2020, 16.12.2020 та 18.12.2020.

Дана позовна заява подана до суду представником позивача ОСОБА_2 09.07.2021.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся за захистом порушеного права до суду поза межами встановленого ст.ст. 122, 287 КАС України строку.

Суд зазначає, що у разі оскарження рішення суб`єкта владних повноважень зі спливом визначеного законодавством періоду часу, позивачем мають бути наведені переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Тобто, тягар доказування, в цьому випадку, покладається саме на позивача.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

У заяві про поновлення строку на звернення до суду представник позивача зазначає, що про наявність спірних постанов позивач дізнався лише при ознайомленні його адвоката з матеріалами виконавчого провадження. Проте представником позивача не конкретизовано ані у позові, ані у заяві про поновлення строку на звернення до суду від 07.07.2021, а ні в заяві про поновлення строку на судове оскарження від 22.07.2021 коли саме адвокат позивача знайомився з матеріалами виконавчого провадження та позивач дізнався про порушення свої прав, доказів на підтвердження таких обставин не надано. У зв`язку з чим такі посилання позивача не є обгрунтованими.

При цьому про те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувають виконавчі провадження № 63950053 та № 63947885 з виконання постанов про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору представнику позивача – адвокату Друченко Т. В. повідомлялось листом від 11.01.2021 № 02.1-13/397.

Крім того з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 30448538 від 23.03.2020 та постанови ВП № 63950053 від 18.12.2020 позивач звертався до суду ще у лютому 2021 року. Отже суд зазначає, що про вказані оскаржувані постанови позивачу було відомо ще у лютому 2021 року.

В заяві про поновлення строку на судове оскарження представник позивача зазначає, що ненадання органом ДВС інформації про факт помилок або їх виправлення стало причиною помилкового оскарження представником ОСОБА_1 - адвокатом Друченко Т.В. постанови АСВП 63949509 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору на суму 81 802,02 грн.; визначення судом необхідності у доплаті судового збору, а згодом і залишення позовної заяви без розгляду. Однак, строки звернення ОСОБА_1 до суду в межах справи №480/1546/21 під сумів не ставились.

Проте суд не погоджується з вказаними доводами позивача, оскільки в межах справи № 480/1546/21 позивачем оскаржувались як постанова про стягнення виконавчого збору від 23.03.2020, так і постанова від 11.02.2021 про внесення змін в АСВП у межах виконавчого провадження ВП №63950053.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 480/1546/21, яка розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням в мережі інтернет (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95136211), позовну заяву ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було залишено без руху та надано час для усунення недоліків - сплату судового збору та подання заяви про поновлення строку звернення до суду.

У зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 25.02.2021 у справі № 480/1546/21, ухвалою від 19.04.2021 позовну заяву було повернуто позивачу.

При цьому вказану ухвалу оприлюднено 21.04.2021 в Єдиному Державному реєстрі судових рішень в мереж інтернет за посиланням (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96362003).

Повторно з такими ж вимогами позивач звернувся більш ніж через два місяці після повернення судом позовної заяви, що з урахуванням стислих строків, встановлених законом на звернення до суду з таким позовом, є тривалим зволіканням.

Суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд зазначає, що позивач, направивши позов до суду, не звернувся у будь-який спосіб до суду, щоб дізнатись про стан розгляду позовної заяви.

Відтак, суд доходить висновку, що незважаючи на те, що позивач став ініціатором судового процесу, вважаючи, що його права були порушені, у подальшому свідомо нехтував своїми процесуальними правами та обов`язками, не цікавившись станом розгляду його позовної заяви.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на викладене суд не бере до уваги доводи позивача про те, що він дізнався про ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 по справі № 480/1546/21 випадково при зверненні до адвоката Петрищева О.О. за правовою допомогою.

При цьому укладення договору з новим представником не може бути поважною причиною поновлення строку, оскільки дата укладання такого договору у даному випадку не є датою, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Суд також вважає необгрунтованими посилання позивача на ту обставину, що він намагався в досудовому порядку вирішити питання з відповідачем щодо скасування постанов про стягнення виконавчого збору, з огляду на те, що позивача про відсутність підстав для скасування постанов про стягнення виконавчого збору було повідомлено листом № 02.1-13 від 23.04.2021, а з позовом до суду позивач звернувся лише 09.07.2021.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Суд, розглянувши доводи поданої заяви про поновлення строку звернення на судове оскарження від 22.07.2021, оцінивши надані в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду докази, вважає наведені позивачем причини неповажними.

У зв`язку з ненаданням позивачем доказів про існування поважних причин пропуску строку звернення до суду щодо спірних відносин, підстави, зазначені позивачем у вказаній заяві не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, визнані судом необґрунтованими, тому суд повертає позивачу позовну заяву з доданими до неї документами.

Разом із тим, суд звертає увагу позивача на те, що він, у відповідності до ч. 8 ст. 169 КАС України, має право повторного звернення до суду в разі надання доказів поважності причин пропуску такого строку в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов і додані до неї документи - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя А.Б. Діска