Рішення № 98544184, 23.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року Справа № 280/1604/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

депутата Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до голови Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області Трубки Василя Харламповича (71330, Запорізька область, Василівський район, с.Благовіщенка, пров.Центральний, буд.10),

Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області (71330, Запорізька область, Василівський район, с.Благовіщенка, пров.Центральний, буд.10; код ЄДРПОУ 24906372)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява депутата Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_1 (далі - позивач, депутат Благовіщенської сільської ради Колба А.І.) до голови Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області Трубки Василя Харламповича (далі - відповідач 1, голова Благовіщенської сільської ради Трубка В.Х.), Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області (далі - відповідач 2, Благовіщенська сільська рада), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Благовіщенської сільської ради №4 від 01.12.2020 "Про обрання секретаря Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з оскаржуваним рішенням про обрання секретарем Благовіщенської сільської ради ОСОБА_2 , оскільки таке рішення прийняте з порушенням процедури його прийняття. Так, кандидатуру секретаря Благовіщенської сільської ради восьмого скликання повинен був запропонувати новообраний голова сільської ради Трубка В.Х. , однак інформацію щодо кандидатури секретаря доповіла сільський голова попереднього скликання ОСОБА_4 , яка вже не мала відповідних повноважень. З посиланням на норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказує, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків передбачених цим законом. Рішення про обрання секретаря ради приймається таємним голосуванням. Загальний склад Благовіщенської сільської ради становить 22 депутати, отже враховуючи загально-зрозумілий принцип визначення простої більшості за правилом «50 відсотків плюс 1 голос» більшість від загального складу ради становить щонайменше 12 голосів. Відповідно до протоколу №2 засідання лічильної комісії про підрахунок голосів депутатів Благовіщенської сільської ради з виборів секретаря Благовіщенської сільської ради, з 19 депутатів, які прийняли участь у голосуванні «за» проголосувало 11 депутатів, «проти» проголосувало 8 депутатів. Позивач звертає увагу, що 11 депутатів не є більшістю від загального складу ради, а тому кандидатура ОСОБА_2 за результатами таємного голосування не набрала необхідної кількості голосів, що свідчить про відсутність підстав для прийняття радою спірного рішення. Однак відповідачами ці факти проігноровано та поставлено на відкрите голосування питання про затвердження результатів обрання секретарем сільської ради ОСОБА_2 замість таємного голосування. Крім того, постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» Кам`янсько-Дніпровський район у Запорізькій області ліквідовано, проте оскаржуване рішення прийнято Благовіщенською сільською радою Кам`янсько-Дніпровського району, тобто органом місцевого самоврядування неіснуючої адміністративно-територіальної одиниці. На підставі викладеного просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 02.03.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.03.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 14.04.2021.

13.04.2021 відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, який підписаний відповідачем 1, за змістом якого не погоджується із заявленими позовними вимогами, зазначає, що кандидатуру секретаря сільської ради запропоновано головою Благовіщенської сільської ради Трубкою В.Х. , що підтверджується відеоматеріалами пленарного засідання, при цьому у протоколі пленарного засідання допущено описку щодо особи, яка запропонувала кандидатуру секретаря Благовіщенської сільської ради. Звертає увагу, що з урахуванням голосу сільського голови Благовіщенської сільської ради кількість голосів за кандидатуру ОСОБА_2 складає - 12. Наголошує на тому, що позивач входив до складу лічильної комісії Благовіщенської сільської ради, відповідно до протоколу якої було запропоновано за результатами таємного голосування обрати секретарем сільської ради ОСОБА_2 , при цьому позивач не висловлював будь-яку незгоду з даними протоколу. Крім того, зазначає, що на теперішній час у відповідному державному реєстрі України не внесені зміни про адміністративні - територіальні одиниці з урахуванням постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів», а тому відповідач позбавлений можливості внести зміни щодо створеного району до своєї адреси та назви. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 14.04.2021 відкладено підготовче засідання на 29.04.2021.

19.04.2021 позивач подав відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, з підстав зазначених у позовній заяві. Звернув увагу на те, що чинне законодавство не містить положень про автоматичне плюсування голосу сільської голови до голосів інших осіб. Голова Благовіщенської сільської ради Трубка В.Х. , не приймав участі в таємному голосуванні щодо обрання секретаря сільської ради. Також зазначив, що своїм підписом в протоколі лічильної комісії позивач як член лічильної комісії лише засвідчив справжність зафіксованих в протоколі даних про підрахунок голосів. Проте, при вирішені питання про обрання секретаря сільської ради, позивач як депутат Благовіщенської сільської ради проголосував «проти», оскільки розумів, що 11 голосів не є більшістю від загального складу сільської ради.

Ухвалою суду від 29.04.2021 відкладено підготовче засідання на 17.05.2021.

Ухвалою суду від 17.05.2021 клопотання представника відповідача 1 адвоката Курлапової С.В. про залучення до участі в справі третьої особи задоволено. Залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа), встановлено строк для подання пояснень третьої особи щодо позову або відзиву.

Ухвалою суду від 17.05.2021 продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 14.06.2021.

08.06.2021 третя особа подала до суду пояснення щодо позову, у яких зазначила, що оскаржуване рішення безпосередньо стосується прав та обов`язків ОСОБА_2 . Незгода позивача з результатами голосування більшості депутатів від загального складу ради не є підставою для скасування спірного рішення Благовіщенської сільської ради. При вирішенні питання про обрання секретаря Благовіщенської сільської ради позивач приймав участь у голосуванні. Позивач, як депутат, який не був згодний зі спірним рішенням у даній справі, повинен був винести дане питання на обговорення сесії.

Ухвалою суду від 14.06.2021 в задоволенні заяви голови Благовіщенської сільської ради Трубки В.Х. та заяви третьої особи ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності у справі - відмовлено.

Ухвалою суду від 14.06.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 05.07.2021.

У судовому засіданні 05.07.2021 оголошено перерву до 12.07.2021.

У судове засідання 12.07.2021 учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

13.04.2021 позивач подавав заяву про розгляд справи за його відсутності.

08.07.2021 представник відповідача 1 адвокат Курлапова С.В. подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Щодо заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що за положеннями частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Наведені представником відповідача 1 причини неявки у судове засідання не можуть бути оцінені як поважні, оскільки надана на підтвердження таких причин копія повістки про виклик до суду в кримінальному провадженні не відповідає вимогам частини 1 статті 137 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки не містить підпису особи, яка здійснила виклик, отже не може бути прийнята як належний доказ виклику у судове засідання у кримінальній справі. Крім того, суд звертає увагу, що різниця у часі проведення судових засідань у даній справі та у справі, щодо якої надано «повістку», становить 3 години, що є достатнім для забезпечення участі представника з урахуванням того, що він бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача 2 та третя особа про причини неявки суду не повідомили, заяв або клопотань процесуального характеру не подали.

Згідно з частиною 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених у статті 205 КАС України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість здійснення подальшого розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

Заслухавши вступне слово та пояснення, надані учасниками під час судового розгляду, дослідивши заяви по суті справи, письмові докази та відеозаписи, подані сторонами та третьою особою, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є депутатом Благовіщенської сільської ради, що підтверджується рішенням Благовіщенської сільської ради «Про результати виборів та початок повноважень» депутатів Благовіщенської сільської ради» №1 від 01.12.2020 та посвідченням №16 від 01.12.2020, виданим Благовіщенською сільською виборчою комісією.

Рішенням Благовіщенської сільської ради №4 від 01.12.2020 «Про обрання секретаря Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області» вирішено:

затвердити протокол №2 засідання лічильної комісії Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області про результати таємного голосування щодо обрання секретаря Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області;

обрати секретарем Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області на строк повноважень Благовіщенської сільської ради ОСОБА_2 - депутата Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, обраного по багатомандатному виборчому округу №2.

Вважаючи, що вищевказане рішення Благовіщенської сільської ради прийнято з порушенням встановленої законом процедури, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частин 3, 4 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Положеннями частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції

Пунктом 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» установлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.

За приписами частин 1, 2, 3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Відповідно до частини 10 статті 59 вищевказаного Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради, регулює Закон України «Про статус депутатів місцевих рад».

Згідно з частиною 1, 2 статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 3 вказаного Закону визначено, що депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

За статтею 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Приписами частини першої статті 11 цього Закону передбачено, що у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

Положеннями частин 1 - 3 статті 15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

Депутат місцевої ради має право: 1) обирати і бути обраним до органів відповідної ради; 2) офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах; 3) пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами; 4) вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті; 5) вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю; 6) вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них; 7) висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою; 8) порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування; 9) брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні; 10) вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території; 11) порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій; 12) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки; 13) ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи протоколах засідань ради та її органів до їх опублікування; 14) оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об`єднань, якщо вони мають суспільне значення; 15) об`єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради.

Згідно з частинами 1-4 статті 30 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Місцеві ради та їхні органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами місцевих рад їхніх повноважень.

Рада та її органи сприяють депутатам місцевих рад в їх діяльності шляхом створення відповідних умов, забезпечення депутатів документами, довідково-інформаційними та іншими матеріалами, необхідними для ефективного здійснення депутатських повноважень, організовують вивчення депутатами місцевих рад законодавства, досвіду роботи рад.

Депутат місцевої ради не несе відповідальності за виступи на засіданнях ради та її органів, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

З аналізу наведених вище норм законодавства слідує, що ради, а не окремі депутати, згідно зі статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України, а отже й наділені в силу передбачених законодавством випадках правом на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади. При цьому, із Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» не випливає те, що депутат місцевої ради уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

У справі що розглядається, депутат Благовіщенської сільської ради ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення цієї ж ради.

Позивач наполягає на тому, що рішення Благовіщенської сільської ради №4 від 01.12.2020 «Про обрання секретаря Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області» прийнято з порушенням встановленого законом порядку його прийняття.

Суд зауважує, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються індивідуально-виражені права позивача.

Водночас право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Суд зазначає, що рішення Благовіщенської сільської ради №4 від 01.12.2020 «Про обрання секретаря Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області» є актом суб`єкта владних повноважень індивідуальної дії, який стосується прав та інтересів третьої особи.

При цьому, позивач у позові не навів жодних доводів на обґрунтування того, які саме його права (індивідуально-виражені) були порушені оскаржуваним рішенням.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої його прийнято, або прав, свобод та інтересів якої це рішення (індивідуальний акт) стосується. Якщо позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин, які виникли з прийняттям оскаржуваного рішення, яке є правовим актом ненормативного характеру, таке рішення, відповідно, не породжує для позивача й права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №9901/22/17, від 06.06.2018 у справі №800/489/17, від 06.02.2019 у справі №9901/815/18).

Суд зазначає, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16.02.2020 у справі №320/740/16-а(2-а/320/66/16) від 16.07.2020 у справі №П/811/589/16, від 28.08.2020 у справі №431/4716/17.

У позовній заяві позивач звертає увагу, що даний спір стосується фундаментальних конкретних процедурних порушень, що призвело до дефективності (нелегітимності) прийнятого радою акту та порушило права позивача як депутата.

Верховий Суд у постанові від 28.08.2020 по справі №431/4716/17 сформулював правовий висновок, згідно якого порушення процедури прийняття акта органу місцевого самоврядування можуть бути підставою для звернення депутата до суду з позовом про визнання дій Голови ради протиправними й скасування відповідного Рішення лише у тому разі, якщо процедурні порушення є такими, що можуть свідчити про дефектність прийнятого акта (наприклад, відсутність кворуму) або наслідком таких порушень стало позбавлення депутата наданих йому законом прав щодо належної участі у здійсненні місцевого самоврядування, тобто неможливість депутата представити інтереси своїх виборців у діяльності відповідної ради (наприклад, неповідомлення про засідання сесії, у зв`язку з чим депутат не зміг взяти у ньому участь). Тобто відповідні порушення процедури повинні бути фундаментальними, конкретними й істотно порушувати права депутата. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Однак не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Як слідує з матеріалів справи, позивач був членом лічильної комісії по підрахунку голосів депутатів Благовіщенської сільської ради з виборів секретаря Благовіщенської сільської ради та при прийнятті спірного рішення скористався гарантованим кожному депутату правом ухвального голосу, яке позивач реалізував під час голосування.

Крім того, зі змісту протоколу №2 засідання лічильної комісії по підрахунку голосів депутатів Благовіщенської сільської ради з виборів секретаря Благовіщенської сільської ради слідує, що за результатами голосування секретарем Благовіщенської сільської ради обрано ОСОБА_2 , вказаний протокол підписаний, у тому числі позивачем, як секретарем вказаної комісії.

За положеннями пунктів 27.10, 27.11 Регламенту Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області від 09.01.2018 (електронний ресурс: https://rada.info/upload/users_files/24906372/3390e1c36ca4a4516a6ff37bfc5ad11d.pdf), чинного на час виникнення спірних правовідносин, результати таємного голосування фіксуються в протоколі, який підписується всіма членами лічильної комісії. У разі незгоди будь-кого з членів лічильної комісії з протоколом, він, не підписуючи протокол, у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу. Підсумки таємного голосування та окремі думки членів лічильної комісії оголошуються головою лічильної комісії на пленарному засіданні сільської ради та затверджуються сільською радою шляхом відкритого голосування.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що позивач, підписавши протокол №2 засідання лічильної комісії, та не виклавши свою окрему думку, погодився з результатами голосування та не порушував питання щодо відсутності, на його думку, необхідної кількості голосів для обрання секретаря ради.

Зазначене також підтверджується дослідженим відеозаписом першого пленарного засідання першої сесії восьмого скликання Благовіщенської сільської ради від 01.12.2020, з якого вбачається, що після оголошення протоколу лічильної комісії, яким було встановлено, що за результатами таємного голосування секретарем Благовіщенської сільської ради обрано ОСОБА_2 , позивач не вчиняв жодних дій в межах наданих депутату прав, які б свідчили про висловлення ним незгоди з підписаним протоколом.

Щодо відсутності кворуму, необхідного для обрання секретаря Благовіщенської сільської ради, слід зазначити таке.

Відповідно до рішення Благовіщенської сільської ради №1 від 01.12.2020 «Про результати виборів та початок повноважень Благовіщенського сільської ради» кількісний склад депутатів ради становить - 22 депутата.

Відповідно до протоколу №2 засідання лічильної комісії по підрахунку голосів депутатів Благовіщенської сільської ради за те, щоб обрати секретарем Благовіщенської сільської ради депутата виборчого округу №2 ОСОБА_2 проголосували «за» - 11 депутатів, «проти» - 8 депутатів, «утрималось» - 0, не голосував - 1 «депутат».

За положеннями пунктом 27.12 Регламенту Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області від 09.01.2018 у результаті таємного голосування рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від загального складу депутатів сільської ради.

Як зазначалось вище, відповідно до частини 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Крім того, відповідно до пункту 36.7 Регламенту Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області сільський голова користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та виконавчого комітету селищної ради. Сільський голова набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

Судом досліджено відеозапис першого пленарного засідання першої сесії восьмого скликання Благовіщенської сільської ради від 01.12.2020, з якого встановлено, що кандидатуру ОСОБА_2 на посаду секретаря Благовіщенської сільської ради запропоновано сільським головою Трубкою В.Х .

Таким чином, з урахуванням ухвального голосу сільського голови за обрання ОСОБА_2 секретарем Благовіщенської сільської ради, оскаржуване рішення не може вважатись дефектним у спірному випадку.

Суд зазначає, що сам факт того, що відповідач 1 безпосередньо не брав участі у таємному голосуванні з виборів секретаря Благовіщенської сільської ради не може бути підставою для скасування оскаржуваного у даній справі рішення за позовом депутата Благовіщенської сільської ради, з огляду на таке.

Верховий Суд у постанові від 28.08.2020 по справі №431/4716/17 наголосив на тому, що у справах, коли депутат оскаржує дії, бездіяльність чи рішення органу місцевого самоврядування суди повинні застосовувати виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень процедури з точки зору їх можливого впливу як на загальну справедливість процедури прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на права депутата брати участь у роботі органу місцевого самоврядування (подібний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини).

Судом враховується, що за затвердження протоколу №2 засідання лічильної комісії Благовіщенської сільської ради щодо обрання секретаря Благовіщенської сільської ради проголосувало 13 депутатів, що є більшістю від загального складу Благовіщенської сільської ради.

Крім того, судом враховується, що відповідно до регламенту роботи Благовіщенської сільської ради восьмого скликання, затвердженої рішенням другої сесії восьмого скликання №2 від 23.12.2020 (чинна на теперішній час, електронний ресурс: https://rada.info/upload/users_files/24906372/c7102d2d23884515494e6360db5e2141.pdf), рада може скасувати своє рішення, якщо за це проголосувала більшість від загального складу ради. Тобто, чинним законодавством визначені механізми скасування рішення Благовіщенської сільської ради, у разі наявності на те відповідних підстав.

При цьому, дослідивши матеріали справи суд не встановив обставин, які призвели до грубого порушення процедури прийняття спірного рішення органом місцевого самоврядування та до порушення прав позивача щодо участь у роботі органу місцевого самоврядування під час прийняття такого рішення.

Щодо посилання позивача, на те що рішення Благовіщенської сільської ради №4 від 01.12.2020 «Про обрання секретаря Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області» органом прийнято органом місцевого самоврядування неіснуючої адміністративно-територіальної одиниці, суд зазначає, що такі доводи позивача зумовлені саме незгодою зі змістом оскаржуваного рішення, проте, за відсутності порушення вказаним рішенням індивідуальних прав позивача, такі доводи є безпідставними.

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що суд не знаходить підстав для задоволення позову депутата Благовіщенської сільської ради ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Благовіщенської сільської ради №4 від 01.12.2020 «Про обрання секретаря Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області».

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову депутата Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до голови Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області Трубки Василя Харламповича (71330, Запорізька область, Василівський район, с.Благовіщенка, пров.Центральний, буд.10), Благовіщенської сільської ради Василівського району Запорізької області (71330, Запорізька область, Василівський район, с.Благовіщенка, пров.Центральний, буд.10; код ЄДРПОУ 24906372), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 23.07.2021.

Суддя М.О. Семененко