Рішення № 98543612, 26.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 р. Справа№200/6125/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2021 року засобами поштового зв`язку позивач, ОСОБА_1 , подав до суду з адміністративний позов до відповідача, Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому просив :

- скасувати рішення від 23 березня 2021 року щодо відмови в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати відповідача у встановленому законом порядку повторно розглянути заяву 17 березня 2021 року №1231 про призначенні пенсії на пільгових умовах та зарахувати до пільгового стажу за Списком №1:

період роботи на Макіївському ордена Леніна металургійному комбінаті імені Кірова з 01.06.1988 по 20.11.1988 на посаді машиніста крану металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт у доменному цеху,

період роботи на ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» з 11.08.1997 по 30.04.2000 на посаді машиніста крану металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт в мартенівському цеху,

період роботи на ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» з 01 травня 2001 року по 24 грудня 2003 року на посаді машиніста крану металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт в цеху підготовки составів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликався на те, що відповідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах, пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - мають жінки після досягнення 50 років при наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього закону: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Трудова книжка позивача містить відповідні записи щодо її роботи у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами. Записи засвідчені відповідними печатками підприємств.

Пунктом 3 «Порядку застосування Списків № 1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Професія «Машиністи кранів металургійного виробництва зайняті на гарячих роботах» входить до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 - код 1030100а-13792.

Отже, факт роботи позивача в шкідливих умовах у вказані періоди підтверджений трудовою книжкою з усіма необхідними записами, а також випискою з наказу «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» від 16.11.2001 ОБ №534 та випискою з наказу «Про підтвердження права на пільгове забезпечення за списком №1 від 27.09.1995 ОБ №411.

За наведених обставин, рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного УПФУ Донецької області від 23 березня 2021 року щодо відмови в призначенні позивачці пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.

17 березня 2021 року ОСОБА_1 через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України надала заяву про призначення пенсії від 17 березня 2021 року №1231 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 23 березня 2021 року №44 позивачу було відмовлено в призначення пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01 червня 1988 року по 20 листопада 1988 року у якості машиніста крану металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт у доменному цеху на Макіївському ордена Леніна металургійному комбінаті імені Кірова Трудового Червоного Прапору металургійному заводі, з 11 серпня 1998 року по 30 квітня 2000 року у якості машиніста крану металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт мартенівського цеху на ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» та з 01 травня 2000 року по 24 грудня 2003 року у якості машиніста крану металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт в цеху підготовки составів, оскільки дані, які містяться у трудовій книжці не підтверджують пільговий характер роботи, а надані довідки, які уточнюють пільговий характер роботи, видані на території де органи держаної влади тимчасово не здійснюють своїх повноваження.

25 травня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

25 травня 2021 року від Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області витребуванні докази.

22 червня 2021 року допущена заміна Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

22 червня 2021 року розгляд справи призначено в судовому засідання с повідомленням сторін.

У судове засідання, призначене на 12 липня 2021 року, сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішив розглянути справу в письмовому провадженні.

Дослідивши докази, письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.18).

17 березня 2021 року позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 1231 про призначення пенсії (зворотний бік а.с. 50).

23 березня 2021 року рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №44 позивачу відмовлено в призначенні пенсії (а.с. 5-6).

У трудовій книжці позивача НОМЕР_3 (а.с.7-8) за спірний період містяться наступні відомості:

щодо роботи на Макіївському ордена Леніна металургійному комбінаті імені Кірова Трудового Червоного Прапору металургійному заводі:

- 01 червня 1988 року переведена машиністом крана металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт у доменному цеху (розпорядження №246 від 24 травня 1988 року);

- 21 листопада 1988 року переведена машиністом крана металургійного виробництва 3-го розряду (склад чавуну) доменного цеху (розпорядження №540 від 21 листопада 1988 року).

Щодо роботи на ВАТ «Макіївський металургійний комбінат»:

- 11 серпня 1997 року прийнята до мартенівського цеху машиністом крана металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт (розпорядження №106 від 12 серпня 1997 року);

- 01 травня 2000 року переведена машиністом крана металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт 4-го розряду цеха підготовки составів (наказ ОБ-156 від 32 квітня 2000 року);

- 24 грудня 2003 року звільна за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗОТ України в зв`язку з доглядом за дитиною до 14 років (розпорядження №245 від 24 грудня 2003 року).

В матеріалах справи наявні довідки на підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 15 липня 2014 року № 596, 597 та 598 (а.с. 48-49).

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

У відповідних положеннях Конституції України закріплено основи соціальної спрямованості держави:

Стаття 1

Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 3

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. […]

Стаття 19

[...] Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх [...] у старості [...].

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.

Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.

Таким чином, при обчисленні пільгового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок №383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

В період з 01 червня по 21 листопада 1988 року робота за професією «машиніст крана металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт у доменному цеху» була внесена в «Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 №1173.

В період з 11 серпня 1997 року по 16 січня 2003 року робота за професією «машиніст крану металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт в мартенівському цеху» була включена до «Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.

В період з 17 січня по 24 грудня 2003 року робота за професією «машиніста крану металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт в цеху підготовки составів» була включена до «Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.

Комплексний аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з Порядком №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, за приписами наведених пунктів уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

За результатами судового розгляду встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_3 , поданій позивачем, відомості про роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, внесені відповідно до вимог Інструкції, крім того, містяться всі необхідні оформлені належним чином відомості про займану посаду і період виконуваної роботи для підтвердження пільгового стажу.

Щодо довідок, які надав позивач на підтвердження свого трудового стажу, та відмови відповідача брати ці довідки до уваги при призначенні пенсії в зв`язку з тим, що вони видані на непідконтрольній території, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Разом з цим, не проведення перевірки підприємства, яким видано довідку, не є підставою для неврахування такої довідки при обчислення розміру пенсії за віком на пільгових умовах при призначенні пенсії.

Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» (далі - Закон №1207-VII) будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, суд зазначає, що Макіївський ордена Леніна металургійний комбінат імені Кірова Трудового Червоного Прапору металургійний завод та ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» не є органами або особами, що створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом, у розумінні положень статті 9 Закону №1207-VII, а тому позивач не може бути позбавлений права на пенсію через захоплення незаконними озброєними формуваннями території м. Макіївка Донецької області.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи намібійський виняток у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Донецької області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на призначення пенсії з підстави знаходження підприємств та підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності призначення та/або перерахунку пенсії.

За наведених підстав, суд приймає до уваги інформацію, що міститься у спірних довідках, від 15 липня 2014 року № 596, 597 та 598 наданих позивачем на підтвердження пільгового стажу роботи.

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку, що рішення №44 про відмову в призначенні пенсії, прийняте відповідачем 23 березня 2021 року, є протиправним та підлягає скасуванню, а спірні періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним засобом правого захисту у даній справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17 березня 2021 року про призначення пенсії, із зарахуванням до пільгового страхового стажу періодів роботи з 01 червня 1988 року по 20 листопада 1988 року, з 11 серпня 1997 року по 30 квітня 2000 року, та з 01 травня 2020 року по 24 грудня 2003 року.

Зважаючи на те, що у спірних правовідносинах відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не використав надані йому дискреційній повноваження для вирішення питання про призначення пенсії, про які було зазначено в судовому рішенні, що змусило позивача звернутися до суду із даним позовом, судовий збір, сплачений останнім, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення №44 про відмову в призначенні пенсії за віком, прийняте Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 23 березня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 березня 2021 року №1231 про призначенні пенсії на пільгових умовах та зарахувати до пільгового стажу за Списком №1:

період роботи на Макіївському ордена Леніна металургійному комбінаті імені Кірова з 01 червня 1988 року по 20 листопада 1988 року на посаді машиніста крану металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт у доменному цеху,

період роботи на ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» з 11 серпня 1997 року по 30 квітня 2000 року на посаді машиніста крану металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт в мартенівському цеху,

період роботи на ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» з 01 травня 2001 року по 24 грудня 2003 року на посаді машиніста крану металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт в цеху підготовки составів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення складено 26 липня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко