Ухвала суду № 9854236, 25.03.2009, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11-498/2009 рік.

Категорія ст. 212 ч.3 КК України

Суддя в 1 інстанції Пойда С.Н

Доповідач Сенченко І.М.

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Живоглядової І.К.

суддів Сенченко І.М., Ферафонтова В.Ю.

за участю прокурора Заворотної О.В.

розглянула 25 березня 2009 року в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2008 року.

Цією постановою кримінальна справа відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, раніше не судимого обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1,2 ст. 366 КК України повернута прокурору Дніпропетровської області для проведення додаткового розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 212 ч. 3, 366 ч. 1, 366 ч. 2 КК України, а саме в тому що він, в період з 19 травня 2004 року обіймаючи посаду директора приватного підприємства «Київбудпостач», будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, що виконує організаційно-розпорядницькі та адміністративно - господарські обов'язки, в період з травня по грудень 2004 року, діючи умисно, шляхом заниження об'єкта оподатковування, у порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 67 Конституції України, ст. 11 Статуту ПП «Київбудпостач», ухилився від сплати в бюджет держави обов'язкового платежу, передбаченого ст.14 Закону України «Про систему оподатковування», що входить у систему оподатковування і введений у встановленому законом порядку - податку на додану вартість на суму 1 366 608 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів в особливо великих розмірах, а також скоїв службове підроблення, що виразилося в складанні і видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки для державних інтересів.

Повертаючи справу на додаткове розслідування за мотивами неповноти й неправильності досудового слідства, суд у постанові послався на те, що органом досудового слідства ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в ухиленні від сплати податку у звітний податковий період, що включає час з травня по липень 2004 року та містить відображені у відповідних документах господарські відносити між ПП «Київбудпостач» та ПП «Плазма» відносно постачання конкретного товару. В якості одного із доказів провини підсудного органом досудового слідства вказано на акт № 55/26/32842334 від 16 березня 2005 року «Про результати проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП "Київбудпостач" за період з 16 лютого 2004 року по 30 вересня 2004 року».

В той же час, як встановлено судом, в період часу після 30 вересня 2004 року ПП «Київбудпостач», відповідно до пояснень ОСОБА_3 та частини первинних документів, що містяться в матеріалах кримінальної справи, було здійснено ряд господарських операцій з вказаним товаром з іншими суб'єктами господарювання, при цьому вказані господарські операції залишились поза межами дослідження при проведенні документальної перевірки діяльності ПП «Київбудпостач», всупереч вимогам законодавства щодо безперервності відображення, та відповідно і вивчення господарських операції з метою дослідження питань про сплату податків.

Суд дійшов до висновку, що у справі необхідно провести передбачену законом відповідну експертизу з метою експертного дослідження сукупності господарських відносин ПП «Київбудпостач» з метою надання експертного висновку щодо дотримання вказаним підприємством та його посадовою особою вимог податкового законодавства.

В апеляції прокурор, що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить скасувати постанову суду через невідповідності висновків суду фактичним обставинам та порушення вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. На думку прокурора, судом не зазначено, проведення якої експертизи необхідне для правильного вирішення справи, та який комплекс оперативно-розшукових заходів необхідно провести для отримання документів. Крім того, висновок суду про неможливість проведення вищевказаних заходів в умовах судового слідства є необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Доводи апеляції прокурора про безпідставність направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 на додаткове розслідування колегія суддів вважає необґрунтованими.

Аналіз матеріалів кримінальної справи свідчить про те, що висновки суду про неповноту й неправильність досудового слідства є обґрунтованими й підтверджуються матеріалами кримінальної справи.

Проведення судово-економічної експертизи по справі в даному випадку є необхідним, оскільки, відповідно до пояснень ОСОБА_3 та частини первинних документів, що містяться в матеріалах кримінальної справи, за час, вказаний в обвинувальному висновку, було здійснено ряд господарських операцій з вказаним товаром з іншими суб'єктами господарювання, при цьому вказані господарські операції залишились поза межами дослідження при проведенні документальної перевірки діяльності ПП «Київбудпостач».

Оскільки проведенню експертизи може передувати виїмка документів і інші слідчі дії, ця неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, як на це вказує прокурор в апеляції.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно вказав в постанові, посилаючись на вимоги ст. 22 КПК України, що під час додаткового розслідування необхідно виконати викладені в постанові процесуальні дії з метою всебічного вивчення обставин справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова палата,

ухвалила:

Апеляцію прокурора, що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2008 року відносно ОСОБА_3 без змін.