Рішення № 98539367, 20.07.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/3827/21

пр. № 2/759/3595/21

20 липня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Ковалевської Е.А..,

представника позивача - Лінер О.М. ,

розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду у м. Києві в загальному порядку цивільну справу за позовом Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2021 р. до суду надійшов позов Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 Білого Д. в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 про витребування майна з незаконного володіння.

Ухвалою судді від 25.02.2021 року вказану позовну заяву, було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (а.с.28-30).

Ухвалою судді від 05.03.2021 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.39-40).

Ухвалою суду від 13.05.2021 року залучено до участі у справі правонаступника Святошинську окружну прокуратуру міста Києва замість Київської місцевої прокуратури №8 у справі за заявою Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 Білого Д. в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 про витребування майна з незаконного володіння (а.с.61-62).

Звертаючись до суду з позовом позивач просив витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради квартиру АДРЕСА_1 , мотивуючи вимоги тим, що прокуратурою встановлено факт незаконного відчуження комунального майна - квартири АДРЕСА_1 . Встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.11.2005, виданого Святошинською районною у місті Києві радою та свідоцтва про право на спадщину від 19.04.2011, квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємці у ОСОБА_3 відсутні, заповіт не складався, тобто, спадщина не відкривалась. Разом з тим, прокуратурою встановлено, що право власності на квартиру 22.06.2016 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом було зареєстровано за ОСОБА_4 , яка в подальшому за договором купівлі - продажу № 521 від 29.11.2016, відчужила вказану кваритиру ОСОБА_5 . У зв`язку з незаконним відчуженням квартири АДРЕСА_1 , яка в силу визнання спадщини відумерлою належить Київській міській раді, Київська місцева прокуратура № 8 звернулась з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_5 про витребування із незаконного володіння вказаної квартири. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 759/4990/18, яке набрало законної сили, частково задоволено позов заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Київської міської ради, визнано недійсним свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 22.06.2016 року, видане державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербиною Я.О. та зареєстроване в реєстрі за № 8-163;визнано спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,5 кв.м. та житловою плошею 16,2 кв.м. відумерлою. В частині витребування із незаконного володіння ОСОБА_5 квартири відмовлено, оскільки на час судового розгляду квартира не перебувала в його володінні. У ході судового розгляду встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 862816880000) зареєстровано за ОСОБА_2

Оскільки, Київська міська рада рішення про відчуження вказаного спірного майна не приймала, прокурор просив витребувати від ОСОБА_2 спірну квартиру на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України на користь Київської міської ради, як власника та розпорядника майна територіальної громади міста Києва.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених в позовних вимогах.

В судове засідання відповідач не з`явився повторно, про час, місце та дату слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення до суду не надходило. Процесуальним правом на подання відзиву на позов до суду не скористався.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, в порядку заочного розгляду справи. Відповідно до ч. 4 вказаної статті, заочний розгляд справи проводиться у разі, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, вислухавши пояснення представника, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.11.2005, виданого Святошинською районною у місті Києві радою та свідоцтва про право на спадщину від 19.04.2011, квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

Спадкоємці у ОСОБА_3 відсутні, заповіт не складався, тобто, спадщина не відкривалась.

Разом з тим, місцевою прокуратурою встановлено, що право власності на квартиру 22.06.2016 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом було зареєстровано за ОСОБА_4 , яка в подальшому за договором купівлі - продажу № 521 від 29.11.2016, відчужила вказану кваритиру ОСОБА_5 .

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 759/4990/18, яке набрало законної сили, частково задоволено позов заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Київської міської ради. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 22.06.2016 року, видане державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербиною Я.О. та зареєстроване в реєстрі за № 8-163. Визнано спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,5 кв.м. та житловою плошею 16,2 кв.м. відумерлою. В частині витребування із незаконного володіння ОСОБА_5 квартири відмовлено, оскільки на час судового розгляду квартира не перебувала в його володінні (а.с.11-15).

Судом встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 862816880000) зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.20-21).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно з ч. 3 ст. 1277 Цивільного Кодексу України (далі- ЦК України), спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно з ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права вланості чи необгрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 658 ЦК України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові. Якщо продавець не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно з статтею 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати(добросовічний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, згідно з положеннями ст. ст. 330, 388, 658 ЦК України, право власності на майно, яке було передане за угодами щодо його відчуження поза межами волі власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою цього майна.

На наявність права власника на майно не впливає також і та обставина, що воно було предметом угод відчуження, укладених іншими особами, оскільки дійсний власник не був стороною цих угод, а ст. 346 ЦК України не передбачає припинення права власності дійсного власника у зв`язку з реєстрацією договорів купівлі - продажу за іншими особами під час його неодноразового перепродажу, що відбувалося без участі та поза межами волі дійсного власника.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом України у постановах від 11.02.2015 у справі № 6-1цс15, від 16.09.2015 у справі № 6-1203цс15.

Визнання спадщини відумерлою є підставою для набуття права на таке майно. Крім того, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, тому право витребовування від добросовісного набувача майна переходить до спадкоємців, а в разі їх відсутності до органів місцевого самоврядування за місцем знаходження майна.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами.

Крім того, згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної

реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Верховний Суд у Постанові від 29.04.2020 у справі № 754/4108/18 зазначив, що вимога прокурора про витребовування майна в порядку статті 388 ЦК України є ефективним і достатнім способом захисту порушеного права, який забезпечує повністю відновлення порушеного права власника, у якого вибуло майно із володіння поза його волею, а отже відповідає завданням цивільного судочинства - ефективному захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи.

Оскільки ,Київська міська рада рішення про відчуження вказаного спірного майна не приймала, а тому не було волевиявлення законного власника на відчуження вказаного майна, останнє підлягає витребуванню від ОСОБА_2 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України на користь Київської міської ради, як власника та розпорядника майна територіальної громади міста Києва, в звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Питання суждових витрат вирішити у відповідності ждо вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 328, 330, 346, 388, 658, 1218, 1277 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, - задовольнити.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 34,5 кв. м. та житловою площею 16,2 кв. м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 862816880000) загальною вартістю 623 549 (шістсот двадцять три тисячі п`ятсот сорок дев`ять) гривень 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська,45/9, код ЄДРПОУ 02910019, р/р UA 168102720343100001000011062, ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) судовий збір у сумі 9353 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят три) гривні 24 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Зазначити дані сторін:

Позивач: Святошинська окружна прокуратура міста Києва, яка діє в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, Хрещатик,36, код ЄДРПОУ 22883141);

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: Бабич Н.Д.