Рішення № 9853815, 02.06.2010, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-1429/10 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді САЧЕНКО О.О.

при секретарі БОЖОК Ю.Р.

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОЇ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНОЇ КОМПАНІЇ «КИЇВЕНЕРГО» в особі СТРУКТУРНОГО ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ «ЕНЕРГОЗБУТ КИЇВЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач АЕК «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

У судове засідання позивач не зявився надав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника. (а.с.44)

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що є відповідні документи в матеріалах справи (а.с.25,32,35,48) , про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив. Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), суд враховуючи наявні в справі матеріали, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, оскільки з наданих матеріалів вбачається права та взаємовідносини сторін.

Оскільки ОСОБА_1 в судове засідання не зявився незважаючи на неодноразові виклики, про причини неявки суду не повідомив, то відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини справи.

Згідно довідки Ф3 № 1496 від 07.10.2009 року (а.с.9) в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, зареєстрований ОСОБА_1, який є власником особового рахунку.

Особовий рахунок НОМЕР_1 (а.с.7,8) на користування електричної енергії відкритий на ОСОБА_1 01.01.1999 року.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про електроенергетику» відносини, повязані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим законом та іншими нормативно-правовими актами. Так, взаємовідносини між громадянами (фізичними особами споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил.

Наявність відносин між сторонами, а, отже, і виникнення цивільних прав й обовязків, також підтверджується діями сторін: позивач здійснює постачання електричної енергії та через КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр КМДА» щомісяця надсилає відповідачам платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а відповідачі мають право здійснювати оплату виставлених рахунків.

Відповідно до п. 27 Правил у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Пунктом 42 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобовязаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.

Відповідно до пп.19, 21 Правил розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюється за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. Іншими словами, кількість спожитої електроенергії має щомісяця визначатися самостійно відповідачами за фактичними показаннями приладу обліку електроенергії.

Вартість електроенергії визначається як добуток обсягу споживання електроенергії та тариф, що діяв у періоді, за який здійснюється оплата. Так відповідно до постанови Національної комісії регулювання енергетики України від 20.07.2006 року № 926 «Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, та внесення змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам» тариф на електроенергію, що відпускається населенню, становить 0.2436 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальник порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акти свої зауваження.

На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від енергопостачання, а також відповідно до Методики обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 року, визначити величину збитків завданих йому протиправними діями споживача.

Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживача електричної енергії за кількістю днів з дні останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

Згідно з п. 20 Правил розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Згідно п. 48 Правил споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.

З 14.08.2009 року енергопостачання ОСОБА_1 було зупинено у звязку з систематичним невиконанням своїх обовязків.

30.04.2008 року за адресою відповідача було виявлено самовільне підключення електроустановок, у звязку з чим було складено акт порушень № 500070 та проведено розрахунок вартості спожитої електроенергії на суму 351,56 грн. (а.с.11).

Відповідно до п. 1 Договору «енергопостачаьник бере на себе зобовязання надійно постачати Споживачу електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 2.2 кВт енергоустановок споживач, з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а Споживач зобовязується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором».

Відповідач не виконує взяті на себе зобовязання та не сплачує за спожиту електричну енергію, у звязку з цим, згідно розрахунку, станом на жовтень 2009 року виникла заборгованість в розмірі 1564 грн. 52 коп.(а.с.7,8)

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або зміна його умов не допускається. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України «Договір є обовязковим для виконання сторонами».

Оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобовязання, чим надає шкоду позивачу, то сума заборгованості, яка підлягає до сплати підлягає стягненню примусово в розмірі 1916 грн. 08 коп., а також підлягає стягненню з відповідача державне мито у розмірі 51 грн. 00 коп. та коштів на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., а всього стягнути 1997 грн. 08 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 525, 526,629 ЦК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов АКЦІОНЕРНОЇ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНОЇ КОМПАНІЇ «КИЇВЕНЕРГО» в особі СТРУКТУРНОГО ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ «ЕНЕРГОЗБУТ КИЇВЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: 04074, АДРЕСА_1 на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» , місцезнаходження якого за адресою 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, р/р 26038301201 у ГУ по м. Києві по Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305, заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 1916 (одна тисяча девятсот шістнадцять) гривень 08 копійок .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» судові витрати по сплаті державного мита 51 (пятдесят одна) гривня 00 копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 (двісті пятдесят) гривень 00 копійок .

А всього стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» - суму в розмірі 1997 (одна тисяча девятсот девяносто сім) гривень 08 копійок.

Копію рішення направити відповідачу для відому.

Заочне рішення може бути переглянуто Подільським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. Строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження , через районний суд.

СУДДЯ САЧЕНКО О.О.