Рішення № 98537128, 22.07.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2140/21

2/583/608/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Ільченко В.М.

за участю секретаря Верби Н.О.

представника позивачка ОСОБА_2,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду №1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

04.06.2021 відкрито провадження в даній справі. Позивачка свої вимоги мотивує тим, що 06.05.2021 при спробі зняття готівки за допомогою банківської картки, неочікувано виявила, що її рахунок заблоковано і на всі кошти накладено арешт. В зв`язку з цим вона звернулася за правничою допомогою до адвоката і після перевірки з`ясувалось, що стосовно неї розпочато виконавче провадження №65165405, яке було відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. на підставі виконавчого напису №6243, вчиненого 12.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про звернення стягнення на заробітку плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням вона не отримувала. Сума винагороди, яку зазначає стягувач, разом з виконавчими винагородами становить 50476,65 грн. Вона ніяких кредитів, ніякої позики ні у ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», ні в інших установах не отримувала, а тому категорично стверджує, що сума у виконавчому документів не являється безспірною, як це визначив нотаріус. Стягувач не надав будь-яких доказів фактичних фінансових відносин між сторонами, окрім своєї довідки про заборгованість, складеної ним же самим. Крім того, якщо за умовами наданого так званого договору, який не міг бути укладений пізніше 2012 року, у кредитора-позикодавця і виникало б право звернення до суду через невиконання зобов`язання, стягувач мав би право звернення до нотаріуса чи суду в строк до 2015 року, але виконавчий напис вчинений 12.03.2021 і виконаний не на первинних документах, які б беззастережно доводили безспірність вимоги. Крім того, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., відповідно до Єдиного реєстру нотаріусів, не веде діяльність. Тому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6243, вчинений 12.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив задовольнити.

Позивачка в судове засідання не з`явилася.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, заяв про відкладення розгляду справи не надавали, правом на подання відзиву на позовну заяву та пояснень не скористалися.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд проаналізував матеріали справи, дослідив письмові докази, дійшов такого висновку.

Встановлено, що 12.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №6243, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» заборгованості в сумі 44942,41 грн згідно кредитного договору №004-18118-150612 від 15.06.2012, укладеного з ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК».

На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. 15.04.2021 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65165405 та розпочаті виконавчі дії.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора - вважається безспірною.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Як передбачено ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

В свою чергу ні відповідачем, ні третьою особою на виконання ухвали суду про витребування доказів, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження безспірності заборгованості позивачки перед відповідачем, як і не надано доказів на підтвердження виникнення у товариства права вимоги до позивачки.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази згідно вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`зків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, для обґрунтування правомірності своїх дій, відповідач повинен був надати суду докази, які стали підставою нотаріусу для видачі оспорюваного виконавчого напису.

В порушення зазначених процесуальних норм права, відповідачем не спростовано доводи позивачки, що зазначена заборгованість не є безспірною, а також не надано інших доказів щодо правомірності своїх дій.

Крім того, суду не надано належних та допустимих доказів направлення боржнику вимоги про погашення заборгованості у зазначеному розмірі із відміткою поштового відділення про вручення чи неможливість вручення боржнику такої вимоги, тому невідомими є підстави визнання нотаріусом кредитного боргу безспірним.

В свою чергу, про існування зазначеної заборгованості та підстав її нарахування позивачка дізналася після вчинення нотаріусом виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження зі зверненням стягнення на заробітну плату позивачки, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень глави 8 ЦПК України.

Так положеннями ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані договір про надання правничої допомоги від 24.05.2021, акт приймання-передачі (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги (детальний опис) від 31.05.2021 та квитанцію про оплату 6000 грн.

Крім того, позивачкою був сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 908 грн та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 7362 грн в рахунок відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 13, 77-81, 133, 137, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за №6243, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованості в сумі 44942,41 грн (сорок чотири тисячі дев`ятсот сорок дві грн 41 коп.), згідно кредитного договору №004-18118-150612 від 15 червня 2012 року, укладеного з ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК».

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708, Україна, м. Київ, вул. Січкових Стрільців, 37/41) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 7362 грн (сім тисяч триста шістдесят дві грн 00 коп.) в рахунок відшкодування судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 26 липня 2021 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області В.М. Ільченко