Рішення № 98531831, 20.07.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/7427/20

2/215/1479/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Тернівський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі:

головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

при секретарі - Безкоровайної О.Т.

За участю:

представника позивача, адвоката - Малиці Ю.М.,

відповідача - ОСОБА_1 .

Представника відповідача, адвоката - Черненко Є.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі №1 в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН», ОСОБА_1 про стягнення матеріальної на моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

СУТЬ СПОРУ:

31.12.2020 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» (далі Страховик) і ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів:

1.Страховика 21184, 75 грн. майнової шкоди.

2. ОСОБА_1 2600 гр. майнової шкоди, 10000 грн. моральної шкоди, та понесених витрат 144.00 витрат на копіювання, 3200 грн. витрат на проведення авто товарознавчого дослідження, 8000 грн. витрат на правничу допомогу і 1881 грн. сплаченого судового збору.

Вказує, що 01.06.2020 р. водій ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі «ВАЗ 21121», Реєстр.№ НОМЕР_1 по вул.Олексія Солом`яного в районі будинку №95 в м.Кривому Розі, здійснив наїзд на стоячий попереду нього перед пішохідним переходом автомобіль «Mitsubishi Colt», Реєстр.№ НОМЕР_2 який належить позивачу ОСОБА_2 та під її керуванням; внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Постановою судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 10.06.2020 року ОСОБА_1 було визнано винним в даному ДТП за ст.124 КУпАП.

Відповідальність заподіювача шкоди, була застрахована згідно договору в Страховика згідно поліса №АР/0267646.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження від 01.07.2020 р. розмір майнової шкоди завданої позивачу внаслідок ДТП становить 79275,12 грн., страхове відшкодування отримане позивачем дорівнює 58090,37 грн., таким чином Страховиком не доплачено 21184, 75 грн., які просить стягнути.

З відповідача ОСОБА_1 просить стягнути франшизу в сумі 2600 грн. як суму завданої майнової шкоди не охопленої договором зі Страховиком, а також 10000 грн. завданої моральної шкоди.

Розмір шкоди обгрунтовує переживаннями від події ДТП, порушенням звичайного способу життя, пов`язаного з необхідністю користування автомобілем позивачем, ігнорування відповідачем обов`язку відшкодування шкоди.

23.04.2021 р. відповідачем Страховиком було подано до суду відзив на позов а.с.92-99, в яких відповідач позов не визнав вважає його безпідставним. Вказує, що Страховик визнає обставини події, було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 58090, 37 грн. яку позивач отримала. Після ознайомлення з висновком автотоварознавчого дослідження по якому вартість відновлювального ремонту без урахування ПДВ становить 72551,34 грн., було прийнято рішення про доплату страхового відшкодування на суму 11860, 97 грн., за відрахуванням 2600 грн. франшизи за договором. Таким чином Страховик вважає що повністю виконав свої зобов`язання по договору страхування, вартість відновлювального ремонту по автотоварознавчому дослідженню в сумі 79275,12 грн. стягнення якої вимагає позивач, проводиться з урахуванням зносу запасних частин, та здійснюється за рахунок потерпілої особи. Оскільки ОСОБА_2 відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу не проводила, із суми матеріального збитку підлягає вирахуванню податок на додану вартість деталей що використовувались для ремонту, що передбачено п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961 від 01.07.2004 р.(далі Закон).

30.06.2021 р. відповідачем ОСОБА_1 було подано відзив на позов, відповідач позов визнав в частині сплати франшизи в сумі 2600 грн. згідно договору, частково визнав позовні вимоги на суму стягнення 1000 грн. моральної шкоди. Заперечував проти стягнення 3600 грн. витрат по проведенню автотоварознавчого дослідження, 144.00 грн. витрат а копіювання, 8000 грн. витрат на правничу допомогу і 1881 грн. сплаченого судового збору, оскільки позов пред`явлено до двох відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Малиця Ю.М. позов підтримав з вищезазначених підстав.

Відповідач Стараховик подав до суду клопотання про розгляд справи в свою відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 і його представник адвокат Черненко Є.І. визнали позов в частині стягнення 2600 грн. франшизи і 1000 грн. моральної шкоди, В іншій частині просили відмовити ОСОБА_2 в позові.

Процесуальні дії суду у справі:

29.01.2021 р. ухвалою судді Тернівського районного судом м.Кривого Рогу відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін а.с.71.

Інші процесуальні дії не вчинялись.

Заслухавши думки сторін, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 10.06.2020 року а.с.22, відповідача ОСОБА_1 було визнано винним за ст.124 КУпАП, в тому що 01.06.2020 р. водій ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі «ВАЗ 21121», Реєстр.№ НОМЕР_1 по вул.Олексія Солом`яного в районі будинку №95 в м.Кривому Розі, здійснив наїзд на стоячий попереду нього перед пішохідним переходом автомобіль «Mitsubishi Colt», Реєстр.№ НОМЕР_2 який належить позивачу ОСОБА_2 та під її керуванням; внаслідок чого автомобілі зазнав механічних пошкоджень.

Правовідносини між сторонами регулюються ст.ст.1187, 1188 п.1, 1167 ЦК України, - згідно яких, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою, володільцем джерела підвищеної небезпеки яким є особа, яка володіє вказаним джерелом на відповідній правовій підставі /власність, договір підряду, оренди тощо/. Володілець джерела підвищеної небезпеки зобов`язаний також відшкодувати і моральну шкоду, заподіяну з його вини вказаним джерелом.

Відповідно до ст.1194 ЦК України – особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування нею шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою /страховим відшкодуванням/.

Між Страховиком та ОСОБА_1 як належним володільцем транспортного засобу «ВАЗ 21121», Реєстр.№ НОМЕР_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 12.05.2020 р. зі строком дії до 12.05.2021 р. та страховою сумою при пошкодженні майна 130000 грн. при франшизі 2600.00 грн., що визнається сторонами в судовому засіданні.

Таким чином цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на час ДТП була застрахована Страховиком.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 01.07.2020 р. а.с.23-63, розмір майнової шкоди завданої позивачу внаслідок ДТП становить 79275,12 грн.

Страхове відшкодування отримане позивачем дорівнює 69951,34 грн. (58090,37 грн. + 11860, 97 грн. – 2600.00 грн. франшизи) а.с.97-98.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обовязок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоровя, майна або відповідальності перед іншими особами. До відносин, що випливають з обовязкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон)

Згідно зі статтею 6 цього Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22, 31, 33, 35, 36-37 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоровю, майну третьої особи… Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно п.36.2 ст.36 Закону якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Оскільки позивачем ОСОБА_2 не надана Страховику і суду доказів, які б підтверджували факт проведення відновлювального ремонту, то із суми завданого матеріального збитку підлягає вирахуванню ПДВ на нараховану вартість деталей транспортного засобу, що використовувались для ремонту.

Розмір матеріального збитку згідно наданого позивачем автотоварознавчого дослідження без ПДВ становить: 27128,40 грн. (вартість робіт) + 11804,01 (вартість матеріалів) +112063,09*(1-0.64) вартість деталей за вирахуванням фізичного зносу)/ 120%*100% = 72551,34 грн.

За відрахуванням 2600,00 грн. франшизи, Страховиком повністю було виконано обов`язок страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 за договором на суму 69951,34 грн., тому в задоволенні позову ОСОБА_2 до Страховика про стягнення 21184,75 грн. майнової шкоди слід відмовити.

В частині позову до ОСОБА_1 про стягнення франшизи в сумі 2600.00 грн., то вказана частина позову визнається відповідачем, та підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 як сума завданої матеріальної шкоди відповідно до приписів ст.1194 ЦК України, яка не охоплена страховою виплатою.

Як зазначалося судом правовідносини між сторонами регулюються ст.ст.1187, 1188 п.1, 1167 ЦК України, - згідно яких, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою. Володілець джерела підвищеної небезпеки зобов`язаний також відшкодувати і моральну шкоду, заподіяну з його вини вказаним джерелом.

Згідно ч.1, п.3 ч.2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, судом враховуються наслідки, що наступили у зв`язку із пошкодженням автомобіля позивача, цільове використання пошкодженого транспортного засобу, який використовувався позивачем для особистих потреб. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, тривалості страждань, оскільки автомобіль не відновлений з 01.06.2020 р. до часу розгляду спору, суд вважає, що сума моральної шкоди в розмірі 5000 грн., буде співмірною із понесеними нею душевними стражданнями та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , а позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Стосовно заявлених до стягнення з ОСОБА_1 судових витрат, то суд знаходить підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 лише 840,80 грн. сплаченого судового збору, відповідно до частково задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки в позові до Страховика відмовлено, а позов до ОСОБА_1 задоволено частково, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача 840,80 гр. понесених судових витрат а.с.66.

Позивачем заявляє, що нею були понесені судові витрати які просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 : 3200.00 грн. витрат на проведення експертизи а.с.61, 144.00 грн. витрати на копіювання а.с.63, 8000.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу а.с.16-20, 65.

Суд вважає необхідним залишити без задоволення стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вказанх судових витрат.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір суми що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюються згідно у умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В якості документів, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано договір про надання правової допомоги а.с.16 без узгодження суми гонорара, та акт від 27.08.2020 р. про наданя правової допомоги за підписом сторін по якому сплачено адвокату 8000.00 грн.

Згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно Положення про форму та зміст розрахункових документів розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк який виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках.

Розрахункова квитанція складається з двох частин - корінця та відривної частини. Відривна частина розрахункової квитанції як і корінець повинні містити

обов`язкові реквізити: серію та номер, які нанесені при виготовленні бланка квитанції та збігаються з серією та номером відривної частини; напис "Сума розрахунку (грн.,коп.), усього" та загальну суму отриманих за товар або послугу (виданих покупцеві) коштів.

Оскільки витрати позивача на правничу допомогу не підтверджені належними фінансовими документами, не надано суду належно оформленого розрахункового документу про сплату коштів, суд не знаходить підстав для стягнення зазначених витрат.

Стосовно витрат на проведення експертизи на суму 3200 грн., та витрат на копіювання 144.00 грн., то вказана експертиза була надана позивачем як доказ завданої матеріальної шкоди в обґрунтування позовних вимог до Страховика про стягнення матеріальної шкоди. В задоволенні цієї частини позову ОСОБА_2 відмовлено, та в суду відсутні підстави для покладення цих витрат на ОСОБА_1 з якого стягнуто розмір франшизи згідно договору страхування.

Витрати на копіювання не передбачені як судові витрати в ст.133 ЦПК України, крім того сам чек на вказані витрати а.с.63 без даних платника та одержувача платежу не відповідає вимогам до розрахункового документу, про що судом зазначалося раніше.

Таким чином суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 2600.00 грн. - матеріальної шкоди, 5000 грн. – завданої моральної шкоди, 840,80 грн. сплаченого судового збору, а всього 8440 грн. 80 коп., задовольнивши позов частково, а в частині позову про стягнення матеріальної шкоди до Страховика позивачу відмовити.

На підставі ст.ст. ст.ст.1187, 1188 п.1, 1167, 1194 ЦК України, ст.2,6,35,36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст.12, 137, 141, 259, 263-265, 268, 272, 354-355 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН», ОСОБА_1 про стягнення матеріальної на моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2600.00 грн. - матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньої транспортної пригоди; 5000 грн. – завданої моральної шкоди, 840,80 грн. сплаченого судового збору, а всього 8440 грн. 80 коп.

В іншій частині позову до ОСОБА_1 – відмовити.

В частині позову ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» про стягнення матеріальної шкоди – відмовити.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складання повного рішення апеляційну скаргу в Дніпровський апеляційний суд через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу.

Повне рішення складено 24.07.2021 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , 50082, місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачі: Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН», місце знаходження 01032 м.Київ, вул..Саксаганського, 96, ЄДРПОУ35417298.

ОСОБА_1 , 50000, місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

СУДДЯ: