Ухвала суду № 98531779, 19.07.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2671/21

Провадження № 2-з/0203/111/2021

УХВАЛА

19 липня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просить суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7471, вчинений 18 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 631320776 від 19 грудня 2019 року у розмірі 37064,92грн. та витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 650,00грн.

Ухвалою суду від 16 липня 2021 року по справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

16 липня 2021 року позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП № 65005958, приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана Олексія Анатолійовича, що відкрито на підставі виконавчого напису № 7471, виданого 18.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість у розмірі 37714,92грн., шляхом відрахування із доходів боржника у розмірі 20%, відраховуючи із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника.

Суд, вивчивши доводи заявника, перевіривши додержання заявником вимог статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), вважає, що заяву слід повернути заявнику, з наступних підстав.

У статті 151 ЦПК України встановлені вимоги до змісту заяви про забезпечення позову.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Так, зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову, належним чином не обґрунтовано необхідності застосування виду забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні.

У заяві про забезпечення позову позивач зазначає лише про те, що позивачем подано позовну заяву, якою вона оскаржує виконавчий напис. На підтвердження відкриття виконавчого провадження заявник надала суду постанову державного виконавця від 31.03.2021 року про відкриття виконавчого провадження, постанову приватного виконавця від 31.03.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, постанову приватного виконавця від 19.04.2021 року про арешт коштів боржника, постанову приватного виконавця від 19.04.2021 року про арешт майна боржника. Як зазначила заявник, вона з 18.11.2020 року офіційно не працевлаштована, а у разі влаштування на роботу з неї незаконно будуть вираховуватися грошові кошти. Здійснення стягнення за цим документом може ускладнити виконання майбутнього рішення та призвести до порушення прав та інтересів позивача. Проте позивачем станом на момент звернення до суду з заявою (16.07.2021 року) не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду (зокрема довідки про місце роботи або витягу трудової книжки з записом про актуальне місце роботи заявника, копію довідки з місця роботи заявника про утримання коштів з джерела доходу позивача тощо). Навпаки заявник зазначає, що вона не працевлаштована і кошти з неї не стягуються. Також не зазначено підстави, що істотно ускладнять чи взагалі унеможливлять поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При цьому наявність самого по собі позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в жодному разі не є підставою для забезпечення позову без належного обґрунтування його необхідності, чого не містить заява позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За приписами ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вказаних вище обставин, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим законом, тому на підставі ч. 10 ст. 153 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151, 153, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню заявника до суду з такою заявою, після усунення умов, що стали причинами для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

У відповідності до п. 15.5 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ф.М. Ханієва