Постанова № 98529938, 23.07.2021, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/733/16/21

Єдиний унікальний №733/771/21

Рішення

іменем України

23 липня 2021 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Кулак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ічня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор СРПП відділення №1 Броварського РВП ГУНП в Київській області Медвідь Богдан Олександрович про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор СРПП відділення №1 Броварського РВП ГУНП в Київській області Медвідь Б.О. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 10 червня 2021 року під час руху на автомобілі Skoda Fadia, д.н.з. НОМЕР_1 , в с.Перемога Київської області був зупинений інспектором поліції Медвідь Б.О. Під час перевірки документів інспектор повідомив, що оскільки згідно рішення суду ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами, тобто не має права керування, тому вчинив адміністративне правопорушення. Позивач пояснював поліцейському, що призначене судом покарання вже відбув та йому повернуто посвідчення водія, тому в його діях відсутній склад правопорушення. Проте, незважаючи на це, інспектор вилучив посвідчення водія жодним чином це не оформивши та на місці зупинки жодний документ не вручив. В подальшому 05 липня 2021 року засобами поштового зв`язку позивач оримав постанову серії БАБ №282148 від 10 червня 2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн. за вчинення адміністративного правпорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП. Оскільки, інспектор СРПП Медвідь Б.О. будучи посадовою особою органу державної влали та виступаючи як суб`єкт власних повноважень притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності незважаючи на відсутність у його діях події і складу адміністративного правопорушення, тому позивачем і подано до суду позов про визнання протиправною, скасування пстанови у справі про адміністративне правопорушення та стягнення судових витрат у справі.

Ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2021 року поновлено строк ОСОБА_1 для звернення до суду. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання по даній справі на 23 липня 2021 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно письмової заяви представника адвоката Денисенка С.В. просили розгляд справи проводити без їх участі. Заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.5 ст.14 Закону «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За приписами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки відзив не подано у встановлений судом строк, тому у відповідності до ч.6 ст.162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами з врахуванням наданих сторонами доказів.

Судом встановлено, що 10 червня 2021 року інспектором СРПП відділення №1 Броварського РВП ГУНП в Київській області Медвідь Богданом Олександровичем винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії БАБ №282148 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП. Застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.

В графі «Копію постанови мною отримано» міститься відмітка «від підпису відмовився».

Копію постанови надіслано рекомендованим листом вих. №1531 від 14 червня 2021 року (а.с.8).

Згідно копії листа з Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області Мильникову І.П., дата поштового відправлення – 01 липня 2021 року (а.с.9).

Відповідно до диспозиції ч.4 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також (п.п."а") пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п.2.1.а).

У відповідності до ст.317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським. Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з копії довідки ТСЦ МВС №7442 (ТСЦ МВС №7442) РСЦ ГСЦ МВС в Чернігівській області (Філія ГСЦ МВС) ГСЦ МВС від 08 липня 2021 року за №31/25/14-400, 03 березня 2018 року проведено іспити за технологічною операцією «Експертиза НС» (Правила дорожнього руху та Техніка водія). Позбавлення права керування транспортними засобами згідно рішення Прилуцькго міськрайонного суду Чернігівської області закінчилося 10 грудня 2017 року. Серед позбавлених права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться (а.с.10).

Згідно зі статтею 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, за яке передбачена відповідальність відповідними нормами КУпАП.

Разом з тим, всупереч вимогам ст.77 КАС України, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.

В той же час, вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Таким чином, доводи позивача відповідачами спростовані не були, вони не скористалися правом подання до суду письмових заперечень (відзиву) на позов та не з`явилися в судове засідання для надання особисто пояснень у справі.

Ухвалу суду про витребування доказів, не виконали.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем. У матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності, що не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, суд враховує, що ч.1 ст.139 КАС передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 при подачі позову сплатив судовий збір в розмір 454 грн., а тому витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з Головного управління національної поліції в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань.

За приписами ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат визначено, що 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, згідно частини п`ятої цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано договір про надання правничої допомоги №09/07/21 від 09 липня 2021 року, за умовами якого адвокат Денисенко С.В. бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу ОСОБА_1 при оскарженні у суді постанови серії БАБ №282148 про накладення адміністративного стягнення без обмежень у повноваженнях, ордер серії СВ №1014430, 1006219, розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката (опис наданих послуг) від 09 липня 2021 року та квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 09 липня 2021 року на суму 1500 грн.

Надані докази, відповідають вимогам КАС України та в повній мірі підтверджують отримання позивачем та оплату ним юридичних послуг адвоката вартістю 1500 грн.

За викладених обставин, враховуючи вимоги ст.134 КАС України, суд враховує складність справи та характер, обсяг виконаних адвокатом послуг, з огляду на принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 121, 245, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 241-246, 255, 286, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор СРПП відділення №1 Броварського РВП ГУНП в Київській області Медвідь Богдан Олександрович про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №282148 від 10 червня 2021 року, винесену інспектором СРПП відділення №1 Броварського РВП ГУНП в Київській області Медвідь Богданом Олександровичем, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.

Справу про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління національної поліції в Київській області на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмір 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління національної поліції в Київській області, місцезнаходження: м.Київ, вул.Володимирська, буд.15.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор СРПП відділення №1 Броварського РВП ГУНП в Київській області Медвідь Богдан Олександрович, місцезнаходження: Київська область, м.Бровари, вул.Ярослава Мудрого, буд.24.

Суддя Н.В.Фетісова