Постанова № 98528030, 14.07.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/2703/21

пр.№ 3/464/1588/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2021 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Сабара Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , головний бухгалтер ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей – як для себе», паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , -

за ч.1 ст. 163-4 КУпАП,

встановив:

На розгляд Сихівського районного суду скеровано протокол про адміністративне правопорушення № 21 серії ВП ЛВ № 001087 від 06.04.2021 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Згідно вказаного протоколу остання, будучи посадовою особою - головним бухгалтером ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей – як для себе» порушила вимоги законодавства про порядок нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету 5780,68 грн. за 2,3 кв. 2017 р. та 347,99 грн. військового збору за липень 2017 р., з серпня по грудень 2018 р. несвоєчасно сплачено військовий збір, чим порушила п.п.164.1 абз. «е», п.п.164.2.17, п.164.2, п.164.5 ст.164, п.п.168.1.1, п.168.1.2, п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 та п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, проте направила на адресу суду пояснення, в яких вказує, що на даний момент товариством оскаржено податкові повідомлення рішення, оскільки з такими не погоджується. Крім того, просить суд закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Згідно акту «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей – як для себе» (код ЄДРПОУ 31978272) з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2019. Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, а саме порядку нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету 5780,68 грн. за 2,3 кв. 2017 р. та 347,99 грн. військового збору за липень 2017 р., з серпня по грудень 2018 р. несвоєчасно сплачено військовий збір.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В диспозиції ч.1 ст. 163-4 КУпАП передбачено відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

З цього слідує, що диспозиція вказаної норми являється бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів – правил, положень, інструкцій.

При цьому, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України ( п.1.1. ст. 1 ПК України).

Згідно ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Одночасно, ст. 16 ПК України визначено обов`язки платника податків, серед яких стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи .

Документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документом, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку у відповідності до ст. 46 ПК України є податкова декларація.

При цьому, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом (п.54.1 ПК України).

Базою оподаткування відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом, а саме згідно абз. «е» п.п.164.2.17, п.164.2 ст164 ПК України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.

У п. 164.5 ст.164 ПК України вказано, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються об`єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

П.п. 168.1.1, п.168.1 ст.168 ПК України передбачено, що Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.п.168.1.2. п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу.

Відповідно до 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

У п.1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України зазначено, що об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть податкові агенти (ст. 47 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, та беручи до уваги склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП, у вказаній справі доведенню підлягають обставини порушення встановленого законом порядку нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, особою, яка є керівником або іншою посадовою особою підприємства, установи, організації, що визначені платником податку та перебуває на обліку у контролюючий органах.

Згідно із ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження вини ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення посадова особа ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей – як для себе» (код ЄДРПОУ 31978272) ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності на підставі ч.1 ст. 163-4 КУпАП оскільки порушила вимоги п.п.164.1 абз. «е», п.п.164.2.17, п.164.2, п.164.5 ст.164, п.п.168.1.1, п.168.1.2, п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 та п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України якими встановлено порядок ведення податкового обліку, у зв`язку із чим призвело до порядок нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету 5780,68 грн. за 2,3 кв. 2017 р. та 347,99 грн. військового збору за липень 2017 р., з серпня по грудень 2018 р. несвоєчасно сплачено військовий збір.

Однак, головним державним ревізором–інспектором ГУ ДПС у Львівській області у протоколі не зазначено, які саме дії чи бездіяльність вчинила ОСОБА_1 , що є об`єктивною стороною інкримінованого адміністративного правопорушення, тобто яким чином остання порушила порядок нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, оскільки ані протокол, ані акт не містить даних про те чи було нараховано та сплачено такий податок, чи частково, не вказано, що остання є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення, оскільки у акті перевірки вказано, що відповідальними за господарсько-фінансову діяльність підприємства є директор ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_1 .

Також, як випливає зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи, особа, що склала протокол про адміністративне правопорушення, в графі «суть правопорушення» послалася на нормативні акти, які порушила ОСОБА_1 та вказала наслідки, які настали внаслідок порушень, однак не зазначила, з доходів яких фізичних осіб не утримано та сплачено військовий збір та податок з доходів фізичних осіб, якими доказами підтверджуються ці порушення. Інших доказів щодо вказаних обставин суду не надано, зокрема, платіжних документів тощо.

Також, зі змісту протоколу не можливо встановити період, що є часом вчинення адміністративного правопорушення. Оскільки, згідно обставин вчиненого адміністративного правопорушення зазначено що ОСОБА_1 порушила порядок нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету військового збору за 2-3 кв. 2017 року, несвоєчасно сплачено військовий збір з серпня по грудень 2018 р. Одночасно, у протоколі датою вчинення правопорушення визначено 06.04.2021.

Так, як вбачається з протоколу інкриміновані ОСОБА_1 мали місце у 2017-2018 р.р. суд зазначає наступне.

Статтею 247 КУпАП врегульовано питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Згідно положень вказаної статті встановлюються обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за наявності таких умов - вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення, закінчення встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня виявлення правопорушення.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.

З огляду на частину 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що встановлення юридичного факту є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення та інших доказів долучених до матеріалів прави про адміністративне правопорушення, , встановлено, що події, інкриміновані ОСОБА_1 мали місце з 2017 по 2018 роки.

За таких обставин, суд зазначає, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення за дане правопорушення, що є безумовною підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

На підставі ч.1 ст. 163-4 КУпАП та керуючись п.1 ст.247, ст. 284 КУпАП суд,-

постановив:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.163-4 КУпАП - закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Сабара Л.В.