Рішення № 98527567, 22.07.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 22.07.2021

ЄУН № 937/4576/21

2/937/2623/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Честнєйшої Ю.О.,

за участю секретаря – Макаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі в порядку спрощеного провадження в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з нього заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 19741,13 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В позові зазначено, що Комунальне підприємство «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є виконавцем комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Згідно п. 3.1 Статуту КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області створено з метою надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідач – ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та споживає послуги, що надавались позивачем. Пункт 2.5 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Пункт 1.6 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказує, що виконавець комунальної послуги має право звертатись до суду в разі порушення споживачами умов договору. Пункт 25 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, передбачає, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил. Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначене договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем),якщо договором не встановлено інший строк. Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем. У відповідача відсутній засіб обліку води у квартирі. За таких обставин, позивачем нарахована сума спожитих послуг за водопостачання та водовідведення по нормі споживання відповідно до рішень №36 від 17.02.2012 виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області «Про продовження терміну дії п. 2 рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 11.05.2006 № 95 «Про встановлення ліміту води на 2006 рік», № 14 від 10.01.2014 виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області «Про затвердження науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання та норм питомого водопостачання населенням міста Мелітополя та втрату чинності рішень виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 11.05.2006 №95, від 10.08.2006 №161/1, від 24.04.2008 №95/2, від 17.02.2012 № 36», № 89/3 від 11.05.2017 «Про затвердження науково – обґрунтованих нормативів питного водоспоживання населенням міста Мелітополя», № 82/1 від 07.05.2020 «Про затвердження науково – обґрунтованих нормативів питного водопостачання та норм питного водоспоживання населенням міста Мелітополя та втрату чинності рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 11.05.2017 № 89/3». Як вбачається з розрахунку заборгованості за водопостачання та водовідведення, суми яких нараховані згідно з розпорядженнями про норми споживання, сума заборгованості відповідача становить 19741 грн. 13 коп. Відповідачем не здійснена оплата за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2008 по 31.12.2016 у результаті чого у відповідача станом на 17.05.2021 року обліковується заборгованість за особовим рахунком у сумі 19741 грн. 13 коп. Це свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов`язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в установлений законодавством строк.

У судове засідання представник позивача не з`явився, від нього в надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомої суду причини, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, конверт з судовою повісткою та іншими документами, надіслані за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання: АДРЕСА_1 , повернувся до суду, причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

У відповідності до ч.10 ст. 130 ЦПК України, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказі за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилася в судове засідання без поважних причин та не повідомила про причини неявки, відзив на позовну заяву не подала, позивач не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення, тому суд, з урахуванням вимог ст. 280 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та у зв`язку з неявкою відповідача фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 3.1 Статуту КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області створено з метою надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідач – ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та споживає послуги, що надавались позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 7, ст. 9 цього Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005р. №630 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з п.20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

Як було встановлено, у відповідача відсутній засіб обліку води, встановлений в квартирі.

Позивачем нарахована сума спожитих послуг за водопостачання та водовідведення по нормі споживання відповідно до рішення №36 від 17.02.2012 року виконавчого комітету Мелітопольської міської ради «Про продовження терміну дії п. 2 рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 11.05.2006 №95 «Про встановлення ліміту забору води на 2006 рік», №14 від 10.01.2014 виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області «Про затвердження науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання та норми питного водоспоживання населення міста Мелітополя та втрату чинності рішень виконавчого комітету Мелітопольської міської ради запорізької області від 11.05.2006 №95, від 10.08.2016 №161/1, від 24.04.2008 №95/2, від 17.02.2012 №36, №89/3 від 11.05.2017 «Про затвердження науково-обґрунтованих нормативів питного водоспоживання населення міста Мелітополя», №82/1 від 07.05.2020 «Про затвердження науково-обґрунтованих нормативів питного водопостачання та норм питного водоспоживання населення міста Мелітополя та втрату чинності рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 11.05.2017 №89/3».

Згідно розрахунку заборгованості за водопостачання та водовідведення, суми яких нараховані згідно з розпорядженнями про норми споживання, сума заборгованості відповідача становить 19741 грн. 13 коп.

Відповідачем не здійснена оплата за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2008 по 31.12.2016, у результаті чого у відповідача станом на 17.05.2021 року обліковується заборгованість за особовим рахунком у сумі 19741 грн. 13 коп.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, суд вважає, що відповідач як споживач житлово-комунальних послуг в порушення вищевказаних норм діючого законодавства неналежним чином виконувала свої зобов`язання щодо оплати спожитих послуг з водопостачання і водовідведення, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 19741 грн. 13 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

При цьому, суд виходить з того, що квартира відповідача підключена до мережі водопостачання і водовідведення, ці послуги у зазначений період їй надавалися і нею споживалися, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідач до позивача не зверталася, факт отримання вказаних послуг нею не оспорений, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата, однак відповідач не здійснювала оплату.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за спірний період складений з зазначенням нарахованих послуг за кожен місяць. Доказів, які б спростовували цей розрахунок, відповідачем не надано, тому суд приймає його за основу при ухваленні судового рішення.

Крім того, суд враховує, що відповідач обґрунтованого заперечення проти позову не подала, в судове засідання не прибула і жодним чином позовні вимоги не спростувала.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 1 ст. 261 ЦК України встановлює, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.05.2008 по 31.12.2016, а з позовом звернувся до суду лише 24.05.2021, тобто з пропуском встановленого законом 3-річного строку позовної давності.

Проте, ч.3 ст. 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем не було зроблено заяви про пропущення позивачем строку позовної давності, а тому застосувати наслідки, встановлені ч.4 ст. 267 ЦК України, з власної ініціативи суд не може.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2270 грн. 00 коп., який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом /а.с.1,2/.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 19741 /дев`ятнадцять тисяч сімсот сорок одна/ гривня 13 копійок, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 /дві тисячі двісті сімдесят/ гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Комунальне підприємство «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області, (р/р/ НОМЕР_1 , в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 03327090), місце знаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, 100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 .

СУДДЯ: