Рішення № 98527299, 22.07.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3426/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

19 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивований тим, що приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. 31.12.2020 року вчинено виконавчий напис № 7107 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості в розмірі 28 635,70 грн. На підставі даного виконавчого напису приватним виконавцем Пивоваровим Ю.Г. було відкрито виконавче провадження.

Позивачка вважає, що вчинення виконавчого напису не відповідає вимогам загального та спеціального законодавства, яким регулюється здійснення даної процедури. Так, при вчиненні вказаного виконавчого напису нотаріусом були порушені вимоги ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат» щодо вчинення виконавчих написів нотаріусом лише в разі, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Заборгованість ОСОБА_1 перед відповідачем відсутня.

Посилається на п.11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Також вказує, що на момент вчинення виконавчого напису та на момент його пред`явлення набула чинності та діяла Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р., якою було скасовано п.1 та п. 2 Постанови КМУ № 562 від 26.11.2014 року. В подальшому 01.11.2017р. Вищий адміністративний суд України остаточно скасував норму Постанови КМУ, на підставі якої нотаріус вчинив оспорюваний виконавчий напис.

Виходячи з викладеного позивачка просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 7107, вчинений 31.12.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. на корить ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в рахунок примусового стягнення заборгованості по кредитному договору та складається з заборгованості в розмірі 28 635,70 грн.

19 квітня 2021 року представником відповідача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» подано до суду відзив на позовну заяву. Вказує, що доводи позивача вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Щодо твердження позивача, що приватний нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, не врахував та не перевірив факту безспірності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону зазначає, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Зі змісту виконавчого напису, вчиненого 31.12.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., зареєстрованого в реєстрі №7107, правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Дельта Банк» є ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі Договору №2240/К відступлення права вимоги від 07.05.2020, тобто строк для звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису перебуває у межах з 07.05.2020 пор 07.05.2023, а отже твердження позивача є помилковим щодо пропуску вчинення виконавчого напису, адже право вимоги виникло 07.05.2020.

У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., пояснень щодо позову або відзиву не надав.

Пояснення сторін в судовому засіданні

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача подав заяву про розгляд справи у відсутності відповідача. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує. Вказує, що документи на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані на протязі 5 днів.

Представник відповідача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» та третя особа в судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином. Відповідач у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви ( клопотання) учасників справи

19.03.2021 року позивачем разом з позовною заявою подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №7107 від 31.12.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» в рахунок примусового стягнення заборгованості по кредитному договору в розмірі 28 635,70 грн.

06.05.2021 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Ракущинець А.А. подано до суду клопотання про витребування доказів.

09.06.2021 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Ракущинець А.А. подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

01.07.2021 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Ракущинець А.А. подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, переданих йому на виконання ухвали про витребування доказів від приватного виконавця Пивоваров Ю.Г.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.03.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку загального позовного провадження, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.03.2021 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 7107 від 31.12.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В на користь «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в рахунок примусового стягнення заборгованості по кредитному договору в розмірі 28 635,70 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.05.2021 року клопотання представника позивача адвоката Ракущинець А.А. про витребування доказів задоволено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

31.12.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. на підставі статті 262 Цивільного кодексу України, статей 87-91 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, був вчинений виконавчий напис, реєстр. № 7107, за яким з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 007-01009-180512 від 18.05.2012 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги №2240/К від 07 травня 2020 є ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», стягнуто заборгованість.

З тексту виконавчого напису вбачається, що «строк платежу за кредитну договору настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 07 травня 2020 року по 30 листопада 2020 року. Сума заборгованості складає 28 635,70 грн., в тому числі: основна заборгованість за тілом кредиту становить 20 266,40 грн., заборгованість за нарахованими відсотками становить 7 569,30 грн.. За вчинення виконавчого напису стягнуто 800 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню – 28 635,70 грн.

10.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Пивоваровим Ю.Г. відкрито виконавче провадження №64469257 з виконання вищезазначеного виконавчого напису.

Оцінка суду

Відповідно до ч.1,2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Слід зазначити, що будь - які інші докази, окрім зазначених вище, суду подані не були, відтак у суду з урахуванням принципу диспозитивності відсутні підстави для збирання доказів, тому суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній доказами.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, пов`язані із стягненням з позивача на користь відповідача суми заборгованості, стягнення якої було здійснено на підставі виконавчого напису нотаріуса. В ситуації, що розглядається, позивач не погодився із існуванням такої заборгованості і відповідно обґрунтованістю вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Дані правовідносини регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про нотаріат» та іншими підзаконними нормативно - правовими актами.

За приписами ст. ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому відповідно до ст. 18 цього Кодексу нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-12 та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону від 2 вересня 1993 року № 3425-12 ).

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Так, згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону України визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місце знаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Аналіз підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99№ 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Положення ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18),від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19),від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З наданого суду виконавчого напису вбачається, що з боржника стягнуто заборгованість з 07 травня 2020 року по 30 листопада 2020 року. Сума заборгованості складає 28 635,70 грн., в тому числі: основна заборгованість за тілом кредиту становить 20 266,40 грн., заборгованість за нарахованими відсотками становить 7 569,30 грн., 800,00 грн. плата нотаріусу за вчинення виконавчого напису.

З тесту відзиву та з виконавчого напису вбачається, що кредитний договір 007-01009-180512 укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 18.05.2012. Сам кредитний договір, докази його укладання в матеріалах справи в матеріалах справи відсутні.

Відповідач своїм правом подати докази розпорядився на свій розсуд, зокрема не подав суду належних та допустимих доказів того, що позивач був сповіщений про намір вчинення виконавчого напису, що у відповідача на момент його вчинення існувало право на стягнення заборгованості, і що виконавчий напис вчинено на підставі первинних документів, які підтверджують заявлену до стягненню суму заборгованості. Будь-якої інформації щодо укладення договору між сторонами суду не надано, договору про відступлення право вимоги не додано.

Тобто суду не надано жодного доказу на підтвердження заперечень, викладених у відзиві.

Щодо пропущення строку позовної давності відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, що передбачено ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

При цьому у виконавчому написі зазначено період стягнення за кредитним договором від 18.12.2012 року, а саме: з 07 травня 2020 року по 30 листопада 2020 року, тобто нарахування проведено через вісім років після укладення договору кредиту.

З наведеного випливає, що зазначена в виконавчому написі сума кредитної заборгованості не є безспірною.

Твердження відповідача про те, що строк позовної давності в даних правовідносинах обраховується з 07.05.2020, тобто з моменту укладання між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів»договору відступлення права вимоги, суд оцінює критично, так як відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на час вчинення спірного виконавчого напису, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Незважаючи на те, що судовим рішення були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, виконавчий напис був вчинений за кредитним договором, який нотаріально не посвідчений та не забезпечений іпотекою. Доказів протилежного відповідач не надав.

За таких обставин, надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які свідчать про доведення відсутності обставин про існування безспірної заборгованості, що підтверджує обґрунтованість позовних вимог.

В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б спростовували позовні вимоги, підтверджували існування безспірної заборгованості, надсилання боржнику відповідної вимоги.

Виходячи з вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами

Витрати із сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. у відповідності до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись cт.ст.10,81,89,141,263-265,272,273,354,355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 31.12.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем, реєстр. за № 7101, про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором 007-01009-180512 від 18.05.2012 року, укладеним з Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №2240/К є товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, місцезнаходження: 88018, м. Ужгород, вул. Л.Толстого, 10 Б.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження м. Київ, вул. Степана Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, місце знаходження Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Є.Коновольця, 433,

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.07.2021 року.

Суддя Голяна О.В.