Рішення № 98526969, 22.07.2021, Новогродівський міський суд Донецької області

239/21/21

2/239/292/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2021 року Новогродівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новогродівка, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

АТ КБ «Приватбанк», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.10.2013, розмір якої станом на 22.11.2020 становить 31380,86 грн., та яка складається з наступного: 20 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 31360,86 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту. В обґрунтування посилається на те, що відповідно до умов кредитного договору, на підставі анкети-заяви відповідача від 29 жовтня 2013 року, позивач надав відповідачу кредитну картку, на яку було встановлено кредитний ліміт у розмірі 22000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, які нараховувались відповідача відповідно до Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку. Стверджує, що відповідач належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідач надала суду письмові пояснення, згідно яких позовні вимоги не визнала та вказала, що 29.10.2013 вона відкрила у відділенні АТ КБ «Приватбанк» картковий рахунок для отримання заробітної плати та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, але ані нею, ані представником банку взагалі не заповнювалися графи щодо отримання нею будь-якого кредитного продукту, не було зазначено кредитний ліміт, тому вважає, що вона не укладала з позивачем кредитного договору. Роздруківка з сайту позивача Умов та правил надання банківських послуг не може бути належним доказом, оскільки вони неодноразово змінювались самим позивачем та позивач міг додати до позовної заяви витяг з тарифів та умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Також вказала, що вона не заперечує, що їй було нав`язано кредитну картку з встановленим кредитним лімітом, яким вона скористалась. Спочатку їй було встановлено 18000 грн., а потім кредитний ліміт збільшено до 22000 грн. Вказала, що на погашення кредитної заборгованості було виплачено 13980,32 грн. – за поточним тілом кредиту, та 8020,74 грн. – за простроченим тілом кредиту, всього 22001,06 грн. У зв`язку із чим, станом на 30.09.2019, відповідачем вже виплачена вся сума заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 31380,86 грн., є необґрунтованими, оскільки позивач надав відповідачу кредит у значно меншому розмірі – 22000 грн. Просила відмовити у задоволені позову.

Від представника позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача, в яких представник позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначила, що форма укладеного між сторонами договору відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Відповідач була ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг в письмовому вигляді, про що свідчить особистий підпис відповідача в заяві. Зміст кредитного договору зафіксовано у наступних документах: в заяві позичальника, та Умовах та правилах надання банківських послуг та Тарифах банку. Відповідачу на підставі кредитного договору було відкрито картковий рахунок, ключем до карткового рахунку є пластикова картка, яку отримала відповідач. Вказує, що відповідач користувалась кредитними коштами, що вбачається з виписки по рахунку, а саме отримувала кошти в банкоматі, здійснювала розрахунки через термінали касах магазинів. Відповідач, згідно виписки по рахунку, до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знала про умови кредитування та визнала свої зобов`язання за договором.

Ухвалою судді від 21.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.04.2021 визнано обов`язковою явку в судове засідання представника позивача.

Разом з тим, представник позивача у судове засідання, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справу суду не надав. Вказані дії представника позивача суд розцінює, як ухилення від явки до суду та вважає можливим, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України розглянути справу у відсутність представника позивача, за наявними матеріалами справи.

Відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, надала заяву, у якій просила розглянути справу без її участі та відмовити у задоволені позову.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі анкети-заяви відповідача від 29 жовтня 2013 року, позивач надав відповідачу платіжну картку, на яку було в подальшому встановлено кредитний ліміт. Вказана анкета-заява підписана відповідачем.

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» відповідачу видавались наступні картки: 11.12.2016 з терміном дії до 12/20, 30.07.2018 з терміном дії до 04/22.

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ім`я відповідача вбачається, що позивачем неодноразово змінювався кредитний ліміт, а саме: з 07.06.2017 – 18000 грн., з 28.02.2018 – 17968,80 грн., з 30.07.2018 – 22000 грн., з 05.01.2019 – 0 грн.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. 1048,1050 ЦК України про сплату процентів, тому умова про розмір процентної ставки за кредитним договором є істотною для договорів даного виду, згода позичальника з цією умовою є обов`язковою.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З копії анкети-заяви відповідача від 29.10.2013 встановлено, що в анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку процентна ставка не зазначена, як і не зазначено кредитний продукт, який відповідач мав волевиявлення отримати. Крім того в анкеті-заяві відсутні будь-які інші істотні умови договору, у тому числі умови про сплату пені та штрафів.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до постанови від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, Велика Палата Верховного Суду вважає, що до правовідносин між Приватбанком та позичальником стосовно отримання споживчого кредиту шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк».

За відсутності письмового підтвердження про конкретні запропоновані позичальнику Умови та правила банківських послуг, відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та інших істотних умов кредитного договору, Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою частиною кредитного договору, якщо вони не підписані і не визнаються позичальником.

Позивачем надано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold», в якому зазначені умови кредитування, а саме розмір процентної ставки, обов`язковий щомісячний платіж, а також розмір пені та штрафу за порушення зобов`язань. Цей витяг не містить підпису відповідача і тому не може вважатися складовою частиною кредитного договору з огляду на вищенаведену позицію Верховного Суду.

Тому, суд приходить до висновку, що кредитним договором, укладеним між сторонами у письмовій формі шляхом підписання анкети-заяви, не визначено розмір процентів за користування кредитними коштами, не встановлено неустойку за порушення зобов`язань, комісії, тощо.

Разом з тим, як вбачається з виписки по рахунку відповідача, позивачем у рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитом та інших платежів (комісії, пені), здійснювалось автоматичне списання кредитного ліміту (тіла кредиту), що з огляду на викладене вище, є безпідставним.

Сторони мають виконувати зобов`язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно до ст. 598 ч.1 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з виписки по рахунку, відповідач, користуючись платіжною карткою витратила кредитних коштів, станом на 22.11.2020, на загальну суму 27789,18 грн. В свою чергу, відповідачем було поповнено платіжну картку, тобто повернуто кредитних коштів, станом на 22.11.2020, на загальну суму 22774,14 грн.

Отже, сума боргу за наданим відповідачу кредитом дорівнює різниці між отриманими та повернутими грошовими коштам (27789,18 грн. – 22774,14 грн. = 5015,04 грн.).

Тому, доводи відповідача щодо виплати нею всієї суми заборгованості за кредитним договором є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та не заслуговують на увагу суду.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності та кожний доказ окремо, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 5015,04 грн. (тілом кредиту).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 335,92 грн.

Керуючись ст. ст. 525, 530, 598, 599, 610, 626, 628, 629, 633, 634, 639, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.10.2013, станом на 22.11.2020 в розмірі 5015 (п`ят тисяч п`ятнадцять) гривень 04 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) суму сплаченого судового збору в розмірі 335 (триста тридцять п`ять) гривень 92 копійки.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Новогродівський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Любчик