Ухвала суду № 98523037, 22.07.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5821/21

Провадження № 2/638/3990/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Щапіхіної В.В.

за участю секретаря Шевченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова про стягнення з органу пенсійного забезпечення нарахованих, але не виплачених пенсійних виплат,-

ВСТАНОВИВ:

20.04.2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова про стягнення з органу пенсійного забезпечення нарахованих, але не виплачених пенсійних виплат.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.04.2021 року відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 ,належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, просила справу розглянути без її участі.

31.05.2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову, адже відповідач діяв в межах своїх повноважень, не порушуючи вимог закону. Відповідач вчинив усі можливі дії для повного виконання рішення суду і з боку відповідача відсутні порушення прав позивача. Просив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

02.06.2021 року від Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області надійшли пояснення щодо позовної заяви, згідно яких представник третьої особи наголошує, що позивач не позбавлений права звернутись до суду, що видав виконавчий документ, для встановлення судового контролю за виконанням боржником рішення суду. Крім того, пенсійні органи України не обслуговуються в органах Казначейства, тому погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України.

Крім того, 22.07.2021 від Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області надійшла заява про закриття провадження по справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року по справі №520/9917/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Індустріального відділу обслуговування громадян м. Харкова про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з березня 2016 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з березня 2016 року.

Рішення набрало законної сили 03 грудня 2019 року.

За повідомленням відповідача на виконання вказаного рішення нараховано 65970,17 грн за період з 01.03.2016 по 31.10.2019, з них в межах негайного виконання за березень 2016 року у розмірі 1174,00 грн. виплачено у грудні 2019 року. Залишок доплати за минулий період з 01.04.2016 року по 31.10.2019 року складає 64796,17 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області нараховані, але не виплачені грошові кошти у розмірі 64796,17 грн. шляхом безспірного списання з бюджету через органи Державної казначейської служби.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Згідно з ч. 1 ст.18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Зокрема, ч.1 ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір – це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин, які передбачені нормами публічного права, і виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема, пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Таким чином, вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі залежить від характеру спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Основними завданнями управління Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом (пункт 3 вказаного Положення).

Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 4 зазначеного Положення управління Пенсійного фонду України відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Отже, відповідно до покладених завдань і функцій Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері нарахування та виплат пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

В своїй позовній заяві, яка подана в порядку ЦПК України, позивач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду по справі №757/63985/16 від 04.03.2020 року.

Разом з тим, у вказаній постанові зазначено, що Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що слід розрізняти вимоги щодо стягнення недоотриманої суми пенсії (борг за пенсійними виплатами) та стягнення компенсації втрати частини доходів через порушення строків їх виплати. Так, у справі № 676/1557/16-ц (провадження № 14-197 цс 19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки відповідач (Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області) вже погасив борг за пенсійними виплатами позивачу і ця справа стосується захисту права позивача на компенсацію, зумовлену простроченням виплати пенсії належного розміру, тобто позовні вимоги пов`язані з відшкодуванням шкоди та заявлені без вимоги вирішити публічно-правовий спір, то такий спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість спір у цій справі (№ 757/63985/16) стосовно недоотриманої суми пенсії є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Позивач просить стягнути нараховану, але не виплачену суму коштів за рішенням суду у розмірі 64796,17 грн. При цьому вимоги щодо стягнення компенсації втрати частини доходів через порушення строків їх виплати позивачем не заявляються.

Спір стосовно недоотриманої суми пенсії є публічно-правовим, оскільки виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень. Тому, такий спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Спір стосовно права на компенсацію, яка зумовлена простроченням виплати пенсії належного розміру, тобто у випадку, якщо позовні вимоги пов`язані з втратою частини доходів та заявлені без вимоги вирішити публічно-правовий спір, необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд свою ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що провадження у справі необхідно закрити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.255, ст.ст.258-260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова про стягнення з органу пенсійного забезпечення нарахованих, але не виплачених пенсійних виплат – закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення з позовом до адміністративного суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя В.В. Щепіхіна