
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
23 липня 2021 року м. Київ № 320/8866/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши у м. Києві заяву Головного управління Державної податкової служби у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків Структурного підрозділу заводу №2 ТОВ «Арсенал-центр» (м. Васильків),
В С Т А Н О В И В:
23.07.2021 о 10 год. 35 хв. до суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Структурного підрозділу заводу №2 ТОВ «Арсенал-центр» (м. Васильків) накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 22.07.2021 та застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках Структурного підрозділу завод №2 ТОВ «Арсенал-центр» (м. Васильків) у всіх банківських установах.
Вирішуючи питання про відкриття провадження за цією заявою, суд зазначає таке.
Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів встановлені статтею 283 КАС України.
Пунктом 5 частини 1 статті 283 КАС України передбачено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Відповідно до частини 2 статті 283 КАС України, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника;
3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;
4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
Перевіряючи відповідність поданої заяви вимогам, встановленим частиною 2 статті 283 КАС України, судом виявлені наступні недоліки.
Як слідує із поданої заяви, позивачем в порушення вимог пункту 4 частини 2 статті 283 КАС України, не зазначено у вимогах заявника усіх необхідних реквізитів рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема, ким винесене дане рішення.
Крім того суд зауважує, що у частині, яка не врегульована нормою частини 2 статті 283 КАС України, слід застосовувати загальні вимоги до позовної заяви, передбачені статтею 160 КАС України, наслідки недотримання яких передбачені статтею 169 КАС України.
Таким чином, подана заява є процесуальною формою адміністративного позову, з якою органи доходів і зборів звертаються до суду у передбачених законом випадках.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення цих вимог, у заяві не зазначено повного найменування сторони, до якої застосовуються заходи щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.
Крім того суд зазначає, що підпис уповноваженої особи органу доходів і зборів на заяві не скріплений печаткою.
Також, згідно частини 1 статті 269 КАС України встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
До того ж, суд зазначає, що частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Оскільки положеннями статті 283 КАС України не встановлено інше, зазначене правило поширюється і на випадки звернення органу доходів і зборів з відповідною заявою.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір» визначено поняття судового збору. Судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Відповідно частини 2 цієї ж статті, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Отже, сплата судового збору здійснюється за подання до суду як позовної заяви, так і іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Враховуючи наведене, умовою реалізації права органу доходів і зборів на подання до суду заяви про підтвердження стягнення податкового боргу у порядку, встановленому статтею 283 КАС України, є долучення до такої заяви документу про сплату судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2019 у касаційному провадженні №К/9901/1712/19.
Приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви, яка подана суб`єктом владних повноважень, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01.01.2021, становить 2270,00 грн.
Згідно приписів частини 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини 2 вказаної статті суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Проте, під час дослідження матеріалів справи, судом встановлено відсутність зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини 3 статті 283 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунуті до 09 год. 00 хв. 24.07.2021 шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої заяви, яка відповідає вимогам, встановленим частиною 2 статті 283 КАС України, зокрема, із зазначенням вимог заявника, які містять усі необхідні реквізити рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, а також із зазначенням повного найменування сторони, до якої застосовуються заходи щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна;
- документу про сплату судового збору, з відміткою про зарахування сплаченого судового збору до Державного Бюджету України або довідку з органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ГУДКCУ у Київській області) про зарахування сплаченого судового збору до Державного Бюджету України.
Керуючись статтями 160, 243, 248, 283 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву Головного управління Державної податкової служби у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню ДПС у Київській області термін для усунення недоліків - до 09 год. 00 хв. 24.07.2021.
Роз`яснити заявнику, що невиконання вимог суду в установлений строк, тягне за собою повернення заяви та доданих до неї документів.
Копію ухвали надіслати заявникові, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.
Судове рішення № 98514615, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 23.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/8866/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: