Ухвала суду № 98514553, 22.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 липня 2021 року № 320/3065/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області, Тетіївської міської ради та Тетіївського міського голови Балагури Богдана Олеговича про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області, у якому просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Тетіївського міського голови Балагури Богдана Олеговича №36 від 05.02.21 "Про звільнення працівників Височанської, Галайківської, Денихівської, Кашперівської, Клюківської, Кошівської, Одайпільської, П`ятигірської, Теліжинецької сільської ради" в частині її звільнення з посади секретаря-друкарки, діловода;

- поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря-друкарки, діловода виконавчого комітету Тетіївської міської ради;

- стягнути з виконавчого комітету Тетіївської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (станом на 09.02.2020 становить 6000,00 грн.).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Тетіївську міську раду та Тетіївського міського голову ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 було витребувано від відповідачів докази по справі.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 та від 22.06.2021 було повторно витребувано від відповідачів докази по справі та попереджено відповідача про те, що за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 стягнуто з Тетіївської міської ради в дохід Державного бюджету України штраф у сумі 2270,00 грн. з огляду на невиконання відповідачем вимог ухвал суду від 18.05.2021, 08.06.2021 та від 22.06.2021 та ненадання витребуваних судом доказів.

Також ухвалою суду від 06.07.2021 було повторно витребувано від Тетіївської міської ради докази по справі.

Станом на 22.07.2021 Тетіївська міська рада, вимоги ухвал суду від 18.05.2021, від 08.06.2021, від 22.06.2021 та від 06.07.2021 не виконала, витребувані докази суду не надала та про причини їх ненадання суду не повідомила.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відреагувати на ігнорування Тетіївською міською радою вимог суду, яке полягає у ненаданні витребуваних судом доказів.

Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Статтею 129 Конституції України обов`язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною шостою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Згідно з частиною сьомою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Частиною восьмою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини першої-третьої статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Частиною другою цієї норми визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;

2) неодноразового зловживання процесуальними правами;

3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2270 гривень.

Отже, враховуючи повторне невиконання відповідачем ухвали суду про витребування доказів навіть після накладення штрафу, станом на день постановлення даної ухвали розмір штрафу, який може бути стягнутий судом в дохід Державного бюджету України з відповідної особи, становить суму від 2270,00 грн. до 22700,00 грн. (2270,00 грн. х 10).

Враховуючи імперативну норму частини восьмої статті 80 КАС України, зі змісту якої вбачається обов`язок суду застосувати заходи процесуального примусу у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом та неподання таких доказів без поважних причин, приймаючи систематичне невиконання відповідачем вимог суду, викладених у 5 (п`ятьох) ухвалах про витребування доказів, суд вважає за необхідне стягнути з Тетіївської міської ради штраф в дохід Державного бюджету України у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 6810,00 грн. (2270,00 грн. х 3).

Відповідно до частини п`ятої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Частиною шостою цієї ж статті визначено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п.2).

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Відтак, ухвала суду про стягнення з Тетіївської міської ради штрафу в дохід Державного бюджету України є виконавчим документом, оригінал даної ухвали підлягає направленню до Державної судової адміністрації України для здійснення примусового виконання.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що застосування штрафу не звільняє його від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом, щодо надання витребуваних доказів.

Керуючись статтями 80, 144, 149, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Стягнути з Тетіївської міської ради в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 6810,00 грн. (шість тисяч вісімсот десять грн. 00 коп.).

2. Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України для примусового виконання, копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

3. Боржником (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом) є Тетіївська міська рада (ідентифікаційний код 42096329, місцезнаходження: 09800, Київська обл., Тетіївський р-н, м.Тетіїв, вул.Януша Острозького, буд.5).

4. Стягувачем (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом) є Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5).

5. Строк пред`явлення даної ухвали суду до виконання - протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.