Рішення № 98513899, 22.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 р. Справа№200/5391/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: 87517, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нахімова, буд.86) про зобов`язання Головного управління Національної поліції в Донецькій області подати необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби”, із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 07.11.2015 по 01.03.2018, протягом якого брав участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

Позов обґрунтовував тим, що має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. 12.03.2021 звернувся до відповідача із заявою про оформлення та подання документів до відповідного органу Пенсійного фонду України документів про призначення пенсії за вислугу років. Відповідно до п.12 постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 відповідач у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії повинен був оформити всі необхідні документи і зі своїм поданням про призначення пенсії, ознайомити особу і направити їх до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Між тим, 26.04.2021 отримав від відповідача лист від 08.04.2021 №В-ІІІ/12/02-2021, яким в задоволенні заяви відмовлено з посиланням на відсутність законних підстав для направлення матеріалів щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1. На думку позивача, ГУНП в Донецькій області зовсім не врахувало його стаж роботи на посадах, який надає право для обчислення пільгового стажу, з урахуванням якого вислуга років складає більше 24 років, тому вважає відмову відповідача щодо направлення заяви та подання про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовною заявою.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ (міліції) з 15.08.1998 до 06.11.2015, в поліції з 07.11.2015 до 21.08.2019 в поліції. Наказом ГУНП в Донецькій області від 19.08.2019 №341 о/с відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з 21.08.2019 звільнений зі служби в поліції (за власним бажанням). Звільнений зі служби в поліції у 37 - річному віці. Вислуга років на день звільнення з поліції ОСОБА_1 у календарному обчисленні склала 21 рік 00 місяці 07 днів, у пільговому - 34 роки 02 місяці 02 дні. ОСОБА_1 , звернувся до ГУНП в Донецькій області щодо оформлення документів для призначення пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вважає безпідставним посилання позивача на те, що до спірних правовідносин для визнання права на призначення пенсії за вислугу років підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393, якою позивачу на його думку для призначення пенсії за вислугу років має зараховуватися пільговий стаж, оскільки згідно з ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту застосовується правовий акт, який має вищу юридичну силу. Відтак, приписи п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 суперечать приписам п."а" ст.12 Закону №2262 застосуванню підлягає саме Закон України, оскільки у відповідності до ч.4 ст.9 КАС України має вищу юридичну силу. При цьому законодавець у назві статті 17 використовує формулювання: види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років "для призначення пенсії". Однак, саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення такої пенсії. Вищезазначений висновок ГУНП в Донецькій області відповідає позиції Верховного Суду, щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії, викладеної у постановах від 27.03.2018 та 19.09.2018 відповідно у справах №295/6301/17, №725/1959/17.

Ухвалою суду від 12.05.2021 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 09.07.2021 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з зазначенням в прохальній частині позову документів та органу Пенсійного фонду, до якого необхідно їх подати відповідачу.

На адресу суду від позивача на виконання вказаної ухвали надано уточнену позовну заяву, в якій просив:

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області прийняти від ОСОБА_1 документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007, а саме: заяву про призначення пенсії; копію документу про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; довідку ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»; копію паспорта громадянина України;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 07.11.2015 по 01.03.2018, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці та документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років, а саме: заяву про призначення пенсії; грошовий атестат, або довідку про розмір грошового забезпечення, і довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби; копію документу про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; довідку ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»; копію паспорта громадянина України.

Ухвалою суду від 19.07.2021 продовжено розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення від 27.09.2019 серія НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки ГУНП в Донецькій області від 24.06.2019 №4262/01/12-2019 ОСОБА_1 в період з 07.11.2015 по 30.04.2018 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, ГУНП в Донецькій області в період з 15.08.1998 по 06.11.2015 та з 07.11.2015 по 21.08.2019, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_3 від 28.10.2010.

Згідно витягу з наказу ГУНП в Донецькій області №341 о/с від 19.08.2019 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) з 21.08.2019, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні - 21 років 00 місяців 07 днів.

12.03.2021 позивач відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 звернувся до ГУНП в Донецькій області із заявою, в якій просив оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду України для призначення йому пенсії за вислугу років.

Згідно з відповіді ГУНП в Донецькій області від 08.04.2021 №В-111/12/02-2021 позивачу відмовлено в оформленні та направленні необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років документів до органів Пенсійного фонду України у зв`язку з відсутністю у позивача необхідної календарної вислуги років.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, викладеною у зазначеному листі, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

Згідно з частиною 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

З вказаної Постанови слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах.

Таким чином, з аналізу викладених положень наведеного Порядку вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських.

Статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом №2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження служби в органах внутрішніх справ для зарахування його до стажу є Закон №2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Аналогічний висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.08.2018 у справі №750/9775/16-а.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-ХІІ частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, вважала за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17. Суд зазначив про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Отже, є необґрунтованим посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років.

При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17.

Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

Статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

У свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Таким чином, для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

Наведені висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18.

При цьому, у вказаній постанові з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступає від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, вислуга років ОСОБА_1 станом на час звільнення зі служби (21.08.2019) становила, з урахуванням пільгового стажу, 34 роки 02 місяці 02 дні, тобто, відповідає умовам, визначеним пунктом "а" частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ.

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача на відсутність підстав для звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для розгляду питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років є передчасним, безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України №1522 від 02.11.2006 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок №3-1).

Пунктом 1 Порядку №3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Пунктами 12 і 13 Порядку №3-1 визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку.

Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії.

За пунктами 16-18 Порядку №3-1, при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що на уповноважені структурні підрозділи з дня отримання відповідної заяви особи покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Як слідує з матеріалів справи, позивачу відмовлено у оформленні Подання про призначення пенсії з тих підстав, що у нього немає необхідних 24 календарних років служби.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 8 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.10.2015 у справі №816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява №38722/02).

З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.

Таким чином, суд приходить до висновку за доцільне з метою належного захисту порушеного права позивача зобов`язати відповідача підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України подання та необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ та Порядку №3-1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому судовому рішенні щодо зарахування до вислуги років для призначення такої пенсії пільгового періоду вислуги років позивача.

Щодо позовних вимог про зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії часу проходження служби з 07.11.2015 по 01.03.2018, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з відповіді ГУНП в Донецькій області від 08.04.2021 №В-111/12/02-2021 позивачу відмовлено в оформленні та направленні необхідних для призначення пенсії за вислугу років документів до органів Пенсійного фонду України у зв`язку з відсутністю у позивача необхідної календарної вислуги років.

Доказів не зарахування позивачу до вислуги років для призначення пенсії часу проходження служби з 07.11.2015 по 01.03.2018, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці представниками сторін не надано.

Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і домислах, відсутність в матеріалах справи відомості не зарахування позивачу до вислуги років для призначення пенсії часу проходження служби з 07.11.2015 по 01.03.2018, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, не дозволяє суду перевірити, чи правомірно зазначені періоди служби, не зараховані позивачу до вислуги років на пільгових умовах, і свідчить про те, що відповідач діяв необґрунтовано.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавча визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав.

Отже, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, як передчасні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 908 грн.

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню сума судового збору у розмірі 454 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України подання та необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ та Порядку №3-1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому судовому рішенні щодо зарахування до вислуги років для призначення такої пенсії пільгового періоду вислуги років ОСОБА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: 87517, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нахімова, буд.86, код ЄДРПОУ 40109058) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 454 грн.

Повне судове рішення складено 22.07.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька