Рішення № 98513875, 23.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 р. Справа№200/5535/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Військової частини Національної гвардії України 3057 (87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахимова, буд. 186)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини Національної гвардії України 3057, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період військової служби за контрактом у військовій частині 3057 Національної Гвардії України; зобов`язати виплатити в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з травня 2015 року по вересень 2016 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, зобов`язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з травня 2015 року по вересень 2016 року в сумі 38 638,37 грн. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

Ухвалою суду від 24 травня 2021 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15 червня 2021 року до суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

23 червня 2021 року до суду засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 .

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 21.08.2017 року Головним управлінням Національної гвардії України.

Також позивач є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим 30.12.2020 року Управлінням соціального захисту населення Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації.

Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що в період з травня 2015 року по вересень 2016 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині 3057 Національної Гвардії України.

Позивач зазначає, що під час проходження служби йому не виплачувалась індексацію грошового забезпечення та вважає, що з травня 2015 року по вересень 2016 року має право на проведення індексації грошових доходів, виходячи з базового місяця січня 2008 року.

Щодо визначення базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення позивач зазначив, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Позивач зазначає, що додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 затверджена Схема посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, з якої випливає, що з січня 2008 року не відбувалася зміна посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

На підтвердження доводів адміністративного позову позивач надав Витяг з наказу Командира Військової частини 3066 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 15.08.2019 року №163 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, звільнивши його наказом командира військової частини 3066 від 29.03.019 № 17 о/с відповідно до п/п «А» пункту 2 ч. 5 (у зв`язку з закінченням контракту) ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в запас Збройних Сил України, та направити на військовий облік до Соломенського РВК міста Києва.

З копії Особистої картки на грошове забезпечення (особистий номер Г-010274, грошовий атестат №17), видану Військовою частиною 3057, з якої суд встановив, що в період з травня 2015 року по вересень 2016 року індексацію позивачу виплачено тричі: в вересні 2015 року - 131,54 грн, в червні 2016 року – 59,45 грн, в серпні 2016 – 59,45 грн та вересні 2016 – 101,50 грн.

Також позивачем надано розрахунок індексації грошового забезпечення, дослідивши та перевіривши який суд встановив, що у разі застосування в якості базового місяця для обчислення розміру індексації грошового забезпечення січня 2008, індексація обчислена в наступних розмірах:

- в травні 2015: сума грошового забезпечення – 3472,86 грн, коефіцієнт індексації – 129,30, прожитковий мінімум 1218,00 грн, сума індексації 1574,87 грн;

- в червні 2015: сума грошового забезпечення – 5715,64 грн, коефіцієнт індексації – 161,40, прожитковий мінімум 1218,00 грн, сума індексації 1965,85 грн;

- в липні 2015: сума грошового забезпечення – 15677,00 грн, коефіцієнт індексації – 167,10, прожитковий мінімум 1218,00 грн, сума індексації 2035,28 грн;

- в серпні 2015: сума грошового забезпечення – 12560,01 грн, коефіцієнт індексації – 167,10, прожитковий мінімум 1218,00 грн, сума індексації 2035,28 грн;

- в вересні 2015: сума грошового забезпечення – 14201,57 грн, коефіцієнт індексації – 167,10, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 2302,64 грн;

- в жовтні 2015: сума грошового забезпечення – 25357,12 грн, коефіцієнт індексації – 167,10, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 2302,64 грн;

- в листопаді 2015: сума грошового забезпечення – 19836,00 грн, коефіцієнт індексації – 167,10, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 2302,64 грн;

- в грудні 2015: сума грошового забезпечення – 31507,44 грн, коефіцієнт індексації – 167,10, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 2302,64 грн;

- в січні 2016: сума грошового забезпечення – 827,40 грн, коефіцієнт індексації – 171,20, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 1416,51 грн;

- в лютому 2016: сума грошового забезпечення – 12762,95 грн, коефіцієнт індексації – 171,20, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 2359,14 грн;

- в березні 2016: сума грошового забезпечення – 7732,74 грн, коефіцієнт індексації – 171,20, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 2359,14 грн;

- в квітні 2016: сума грошового забезпечення – 21374,81 грн, коефіцієнт індексації – 171,20, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 2359,14 грн;

- в травні 2016: сума грошового забезпечення – 8914,79 грн, коефіцієнт індексації – 171,20, прожитковий мінімум 1450,00 грн, сума індексації 2482,40 грн;

- в червні 2016: сума грошового забезпечення – 8973,30 грн, коефіцієнт індексації – 186,90, прожитковий мінімум 1450,00 грн, сума індексації 2710,05 грн;

- в липні 2016: сума грошового забезпечення – 8977,59 грн, коефіцієнт індексації – 186,90, прожитковий мінімум 1450,00 грн, сума індексації 2710,05 грн;

- в серпні 2016: сума грошового забезпечення – 9009,62 грн, коефіцієнт індексації – 186,90, прожитковий мінімум 1450,00 грн, сума індексації 2710,05 грн;

- в вересні 2016: сума грошового забезпечення – 10627,12 грн, коефіцієнт індексації – 186,90, прожитковий мінімум 1450,00 грн, сума індексації 2710,05 грн.

За підрахунками позивача загальний розмір невиплаченої індексації за період з травня 2015 року по вересень 2016 року включно становить 38638,37 грн.

Відповідач – Військова частина 3057 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ 23313948, зареєстроване місцезнаходження: 87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 186.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та зазначає, що позивач проходив військову службу у Військовій частині 3057 Національної гвардії України з 17.04.2015 по 14.09.2016 року.

Військова частина 3057 Національної гвардії України зазначає, що у 2015-2016 роках індексація грошового забезпечення проводилась, відповідно до вимог п. 6 Порядку про проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з урахуванням фінансових ресурсів на відповідний рік, а нарахування індексації грошового забезпечення та визначення базового місяця належить виключно до дискреційних повноважень військової частини 3057 Національної гвардії України.

Також відповідач звернув увагу, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.

Відповідач зазначає, що остаточний розрахунок з позивачем було проведено 14.09.2016 та саме з цього моменту позивач повинен був дізнатись про порушення свого права в частині невиплати індексації грошового забезпечення, проте, до суду з цим позовом позивач звернувся лише у травні 2021 року, тобто через п`ять років після звільнення з військової служби та отримання належних при звільненні коштів, отже, військова частина 3057 вважає, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду, а тому відповідно до частини третьої статті 123 цього Кодексу позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

Обґрунтовуючи вказані доводи відповідач посилається на правову позицію викладену в постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №620/1982/19 та від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку що між сторонами спірним є питання щодо невиплати позивачу індексації в період з травня 2015 по вересень 2016 року та визначення базового місяця для обчислення індексу споживчих цін при розрахунку індексації грошового забезпечення за період з травня 2015 по вересень 2016 року - січня 2008 року.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність. недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, абзацом другим частини третьої статті 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Разом з тим, пунктом 1.9. Інструкції закріплено, що індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; надалі - Закон № 1282-ХІІ).

Зокрема, статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас, положеннями статті 6 Закону № 1282-ХІІ визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Разом з тим, пунктом 2 Порядку № 1078 закріплено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Крім того, положеннями пункту 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Тобто, наявні підстави вважати, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

Суд наголошує, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Так, положеннями Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тобто, мова йде про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про виплату індексації грошового забезпечення з урахуванням фінансових ресурсів на відповідний рік, як належного доказу неможливості здійснення вказаних виплат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №815/2465/17 від 17 лютого 2020 року.

В рішенні Конституційного суду України № N 7-рп/2004 від 17.03.2004 по справі № 1-13/2004 зазначено, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України (254к/96-ВР) виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України (254к/96-ВР) перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 N 8-рп/99 (v008p710-99) у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 N 5-рп/2002 (v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 N 5-рп/2002 ( v005p710-02 ) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Щодо застосування січня 2008 року в якості базового місяця для визначення індексу споживчих цін при розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з травня 2015 по вересень 2016 року року суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток). Вказана постанова набрала чинності 01.01.2008 року.

Згідно п. 10-1 Порядку № 1078, у редакції, чинній до 15.12.2015, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Згодом, Порядок № 1078 доповнено пунктом 10-2 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 526 від 13.06.2012, яка діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015.

Пункт 10-2 Порядку № 1078 (в редакції від 15.12.2015) встановлює, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Тож, з 15.12.2015 положення пункту 10-2 Порядку № 1078 застосовуються до новоприйнятих працівників.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що з 15.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Проте, з травня 2015 року по листопад 2015 року застосуванню в спірних правовідносин підлягає попередня редакція Порядку № 1078 (до 15.12.2015 року), тобто обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294), яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені, зокрема, Додатками № 1-7 до Постанови №1294.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідач повинен встановити базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача – січень 2008 року, а з 01.05.2015 року по 30.11.2015 року – квітень 2015 року.

Перевіривши правильність розрахунків позивача застосуванням базового місяця індексації – січня 2008 року, суд приймає їх за період з грудня 2015 року по вересень 2016 року, проте індексація грошового забезпечення за період з травня по листопад 2015 року включно здійснюється із застосуванням базового місяця – квітня 2015 року та підлягає обчисленню наступним чином:

- в травні 2015: сума грошового забезпечення – 3472,86 грн, коефіцієнт індексації – "-", прожитковий мінімум 1218,00 грн, сума індексації 0,00 грн;

- в червні 2015: сума грошового забезпечення – 5715,64 грн, коефіцієнт індексації – "-", прожитковий мінімум 1218,00 грн, сума індексації 0,00 грн;

- в липні 2015: сума грошового забезпечення – 15677,00 грн, коефіцієнт індексації – 2,2, прожитковий мінімум 1218,00 грн, сума індексації 26,80 грн;

- в серпні 2015: сума грошового забезпечення – 12560,01 грн, коефіцієнт індексації – 2,2, прожитковий мінімум 1218,00 грн, сума індексації 26,80 грн;

- в вересні 2015: сума грошового забезпечення – 14201,57 грн, коефіцієнт індексації – 2,2, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 30,32 грн;

- в жовтні 2015: сума грошового забезпечення – 25357,12 грн, коефіцієнт індексації – 2,2, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 30,32 грн;

- в листопаді 2015: сума грошового забезпечення – 19836,00 грн, коефіцієнт індексації – 2,2, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 30,32 грн.

Загальна сума індексації за період з травня 2015 року по листопад 2015 року включно склала 144,56 грн., з грудня 2015 року по вересень 2016 року включно – 24119,17 грн).

Крім того, позивачем не враховано, що відповідач виплатив йому частково індексацію грошового забезпечення в вересні 2015 року - 131,54 грн, в червні 2016 року – 59,45 грн, в серпні 2016 – 59,45 грн та вересні 2016 – 101,50 грн, на загальну суму 351,94 грн.

Враховуючи викладене загальна сума індексації, яка підлягає виплаті позивачу за спірний період становить 23911,79 грн (24119,17 грн + 144,56 грн - 351,94 грн).

Щодо доводів відповідача відносно того, що нарахування індексації грошового забезпечення та визначення базового місяця належить виключно до дискреційних повноважень відповідача суд зазначає наступне.

У постанові від 26.06.2018 у справі № 809/1231/16 Верховний Суд зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. У разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Враховуючи те, що виплата індексації грошового забезпечення є обов`язком відповідача, встановленим Законом № 1282-ХІІ, а порядок визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) чітко регламентований Порядком № 1078, то такі дії відповідача не можуть бути вчинені на власний розсуд та віднесені до дискреційних повноважень.

Щодо доводів відповідача відносно порушення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» й «оплата праці», які використані у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини). Крім того, Конституційний Суд України у тому ж рішенні дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат (абзац восьмий пункту 2.1 мотивувальної частини).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці», в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 2.2.7. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України 13.01.2004 N 5, суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників віднесено до Фонду додаткової заробітної плати.

Висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 22 січня 2020 року по справі №620/1982/19 та від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17, на які посилається відповідач, стосуються позовних вимог щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом є безпідставними, оскільки на спірні правовідносини поширюються приписи ч. 2 ст. 233 КЗпП.

Тож, строк звернення до суду в спірних правовідносинах не обмежується.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період військової служби за контрактом у військовій частині 3057 Національної Гвардії України та зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з травня 2015 року по листопад 2015 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – квітня 2015 року, з грудня 2015 року по вересень 2016 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року в загальній сумі 23911,79 грн.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права є ефективним.

Відповідно до ч. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 ) до Військової частини 3057 Національної гвардії України ((87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахимова, буд. 186), ЄДРПОУ 23313948) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3057 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період військової служби за контрактом ОСОБА_1 .

Зобов`язати Військову частину 3057 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з травня 2015 року по листопад 2015 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – квітня 2015 року, з грудня 2015 року по вересень 2016 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року в загальній сумі 23911 (Двадцять три тисячі дев`ятсот одинадцять) грн. 79 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 23 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко