Ухвала суду № 98513688, 23.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

23 липня 2021 р.Справа №160/12020/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/12020/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

22.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) в будь-який спосіб відчужувати, передавати в заставу, іпотеку, іншим чином обтяжувати нерухоме майно, а саме земельну ділянку, кадастровий номер 1223781700:01:001:0156, площею 0,3161 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, і яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Лобойківська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2373692912237;

- заборонити всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку земельну ділянку, кадастровий номер 1223781700:01:001:0156, площею 0,3161 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, і яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Лобойківська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2373692912237.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач, вже після надання згоди позивачу на розроблення проекту землеустрою, погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 1223781700:01:001:0007 площею 1,4819 га, реєстрації вказаної земельної в Державному земельного кадастру, отримання витягу з ДЗК по вказаній земельній ділянці, отримання від позивача проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для затвердження, що є останнім етапом для вчинення державної реєстрації права власності на земельну ділянку за позивачем, надав наказ ОСОБА_2 № 4-3445/15-21-СГ від 20.05.2021 року щодо надання у власність земельної ділянки, яка є частиною земельної ділянки за кадастровим номером 1223781700:01:001:0007 площею 1,4819 га, зареєстрованої територіальним відділом Держгеокадастру 19.04.2021 року та внесеної до Державного земельного кадастру на підставі погодження проекту землеустрою, наданого позивачем.

Так, у разі відчуження ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 1223781700:01:001:0156, площею 0,3161 га іншій особі це унеможливить виконання рішення суду щодо визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру щодо передання у власність земельної ділянки кадастровий номер 1223781700:01:001:0156 ОСОБА_2 та передання у власність земельної ділянки позивачу, оскільки власником земельної ділянки буде вже інша особа (добросовісний набувач).

Крім того заявник вказує, що у такому випадку позовні вимоги щодо витребування вказаної земельної ділянки у особи, якій ОСОБА_2 відчужить земельну ділянку буде неналежним способом захисту порушених прав, оскільки позивач не є власником земельних ділянок кадастрові номери 1223781700:01:001:0156, 1223781700:01:001:00007.

Так, у зв`язку із викладеним, позивач наголошує, що невжиття заходів забезпечення позову дійсно може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову по суті, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

При розгляді та вирішенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.

Згідно з ч. 5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка звернулась із заявою.

Окрім посилань заявника на те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та твердження про те, що очевидними є ознаки протиправності рішень, жодних доказів, у розумінні ст. ст. 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника, а також того, що відновлення її прав без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.

Водночас, при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про правомірність дій чи бездіяльності відповідача, що є предметом спору. Оцінка діям чи бездіяльності відповідача буде надана під час розгляду справи по суті.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника.

З огляду на викладене, суд робить висновок про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Також суд зазначає, що заявник не позбавлена права повторного звернення до суду із заявою про забезпечення позову, обґрунтувавши її та надавши докази на підтвердження своєї правової позиції.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський