Ухвала суду № 98513461, 21.07.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про продовження процесуального строку

21 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5460/21 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Волинського обласного центру зайнятості, Турійської районної філії Волинського обласного центру зайнятості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державний цент зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, бездіяльності, та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до Волинського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дії щодо винесення наказу про призначення допомоги по безробіттю без урахування страхового стажу за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та нарахування виплати допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі; визнання протиправною бездіяльності щодо відмови проведення перерахунку виплати допомоги по безробіттю в розмірі, визначеному пунктом 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за зверненням позивача; визнати протиправним наказ Турійської районної філії Волинського обласного центру зайнятості від 29 травня 2020 року №НТ200529 в частині «без врахування страхового стажу відповідно до частини 2»; зобов`язати відповідача провести з 29 травня 2020 року перерахунок і виплату допомоги по безробіттю позивачу відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з урахуванням страхового стажу за період з квітня 2019 року по травень 2020 року та виплачених сум.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: належно оформленої позовної заяви із дотриманням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України (зазначити у ній власний реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта (у випадку відмови від реєстраційний номер облікової картки платника податків та ідентифікаційний код відповідача), в якій уточнити зміст позовних вимог та відповідача до якого заявлено позовні вимоги з чітким викладенням змісту позовних вимог щодо нього, а в разі подання позову до декількох відповідачів - змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи; доказів сплати судового збору у сумі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок) або доказів звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір»; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із обов`язковим наданням доказів поважності причин такого пропуску; власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На виконання вимог зазначеної ухвали, на адресу суду 01 липня 2021 року за вхідним номером канцелярії №28187/21 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, разом із новою редакцією позовної заяви та клопотаннями про поновлення строку звернення до суду та про звільнення від сплати судового збору.

Суд, надавши оцінку поданій заяві, та доданим до неї клопотанням, дослідивши необхідні письмові докази, дійшов висновку, про необхідність продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, з огляду на наступне.

У поданій (новій редакції) позовній заяві відповідачем 1 визначено Волинський обласний центр зайнятості, відповідачем 2 – Турійську районну філію Волинського обласного центру зайнятості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Державний цент зайнятості.

При цьому, у пункті 6 прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Державного центру зайнятості щодо не розгляду по суті скарги щодо відновлення права невиплату допомоги по безробіттю порушеного посадовими особами Волинського обласного центру зайнятості, а розглянув її як просте звернення.

Тобто, позовну вимогу заявлено до третьої особи, що суперечить пункту 9 частини першої статті 4, частини другої статті 49 КАС України.

Суд повторно звертає увагу позивача, що відповідно до частини першої статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Як визначено пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки (частина друга статті 49 КАС України).

Тобто, третя особа, за правилами КАС України, не може відповідати за адміністративним позовом.

З урахуванням зазначеного, позивачу необхідно уточнити відповідачів, до якого заявлені позовні вимоги з чітким викладенням змісту щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.

Частина друга статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із матеріалів позовної заяви убачається, що ОСОБА_1 оскаржує наказ Турійської районної філії Волинського обласного центру зайнятості від 29 травня 2020 року №НТ200529 в частині «без врахування страхового стажу відповідно до частини 2», дії Державного центру зайнятості щодо не розгляду по суті скарги від 24 жовтня 2020 року, а також просить зобов`язати Волинський обласний центр зайнятості провести перерахунок і виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за період з 29 травня 2020 року по 23 травня 2021 року з врахуванням страхового стажу за період з травня 2019 року по квітень 2020 року за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, тоді як з даним позовом звернулася до суду лише 27 травня 2021 року (згідно з відбитком штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті, у якому позовну заяву було скеровано до суду), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого законом.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У заяві про поновлення строку звернення до суду від 23 червня 2021 року позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити строк звернення до суду. Вказана заява мотивована тим, що предметом адміністративного позову є захист її соціальних та трудових прав, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом оскарження нормативно-правового акта, необхідно брати до уваги його багаторазове застосування та триваючу дію (тривала чинність); дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно - правовим актом; 28 травня 2021 року відвідування Турійської районної філії Волинського обласного центру зайнятості отримані послуги; 23 червня 2021 року - дата перерахування коштів до банку нарахованих за відвідування Турійської районної філії Волинського обласного центру зайнятості 20 травня 2021 року; тривають невиплачені кошти у сумі 354,84 грн нарахованих 31 травня 2021 року; 15 вересня 2020 року отримано лист №2209/18 від 10 вересня 2020 року Волинського обласного центру зайнятості; 23 травня 2021 року дата закінчення періоду виплати за наказом Турійської філії Волинського обласного центру зайнятості; 28 травня 2021 року – зняття з обліку як безробітної; 29 травня 2020 року видано наказ Турійської філії Волинського обласного центру зайнятості; 28 травня 2021 року відвідування Турійської філії Волинського обласного центру зайнятості отримані послуги.

Разом з тим, на думку суду, наведені у заяві доводи позивача щодо поважності пропуску строку звернення до суду не є поважними та достатніми для поновлення строку звернення до суду з позовом.

Окрім того, суд зауважує, що такі доводи стосуються виключно позовних вимог в частині оскарження наказу Турійської районної філії Волинського обласного центру зайнятості від 29 травня 2020 року №НТ200529, водночас належних письмових доказів на підтвердження існування обставин, з якими позивач обґрунтовує поважність пропущення строку звернення до суду по кожній із заявлених позовних вимог останньою не надано.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як слідує із тексту нової редакції позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру разом із похідними вимогами зобов`язального характеру.

Відтак, за подання даного адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1816,00 грн (2270,00 грн х 0,4 х 2).

Позивач надала клопотання про звільнення від сплати судового збору від 23 червня 2021 року, в якому зазначає, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки єдиним джерелом доходу є пенсія по другій групі інвалідності у сумі 1760,00 грн щомісячно. Вказує, що за травень 2021 року її загальний дохід становить 2844,08 грн, та у разі сплати судового збору середньомісячний дохід буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановлено законом для відповідної категорії осіб. Окрім того повідомляє, що її загальний дохід за 2020 рік становить 41564,94 грн.

З наведених підстав керуючись статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», просить звільнити її сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як передбачено частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 цього ж Закону України визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відтак, приписами вказаної статті встановлений виключний перелік умов, за яким позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати. Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести обставини неможливості сплати судового збору. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивач, на підтвердження свого майнового стану, надала довідку Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області про доходи №4172021181313003, яка містить інформацію про отримання позивачем пенсії за останній рік в загальному розмірі 25200,00 грн та відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 18 березня 2021 року №43, які містять інформацію про отримання позивачем у 2020 році доходу в загальному розмірі 16364,94 грн.

З урахуванням зазначеного, розмір судового збору не перевищує 5 відсотків річного розміру ОСОБА_1 за попередній календарний рік (41564,94 грн х 5% = 2078,25 грн).

Крім того, нормою статті 133 КАС України передбачено право суду, а не обов`язок вчиняти певні дії щодо відстрочення сплати судового збору.

Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок) та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).

З урахуванням вищенаведеного, ОСОБА_1 вимог ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року про залишення позовної заяви без руху в повному обсязі не виконала, недоліків позовної заяви не усунула.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

За правилами статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Так, частинами другою, третьою статті 121 КАС України процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Враховуючи те, що станом на 21 липня 2021 року позивач вимог ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року про залишення позовної заяви без руху не виконала в повному обсязі, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на десять днів із дня вручення позивачу цієї ухвали.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: нової редакції позовної заяви, в якій уточнити відповідачів, до якого заявлені позовні вимоги з чітким викладенням змісту щодо кожного з відповідачів, разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи; доказів сплати судового збору у сумі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок); заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.

Перерахування судового збору необхідно здійснювати за платіжними реквізитами Волинського окружного адміністративного суду, зазначеними на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Керуючись статтями 121, 122, 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Волинського обласного центру зайнятості, Турійської районної філії Волинського обласного центру зайнятості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державний цент зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, бездіяльності, та зобов`язання вчинити дії на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позовну заяву у визначеній частині буде повернуто позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В.І. Смокович