Рішення № 98512931, 13.07.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1391/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Благогаз збут", м.Львів до Харківської обласної прокуратури, м.Харків про стягнення 313297,32 грн. за участю представників:

позивача - Морганюк Ю.Є. (адвокат, довіреність №10/03-02 від 10.03.2021 року);

відповідача (прокурора) - Хряк О.О. (посвідчення № 059740 від 08.02.2021 року).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Благогаз збут" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської обласної прокуратури про стягнення 313297,32 грн. боргу за договором №12-03 на постачання природного газу від 12.03.2020 року.

Ухвалою суду від 21.04.2021 року відкрито провадження у справі №922/1391/21 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначивши підготовче засідання на 18.05.2021 року, яке відкладалось на 01.06.21.

Ухвалою суду від 01.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 15.06.2021 року, в якому було оголошено перерву до 13.07.2021 року.

14.06.2021 року відповідачем надано до суду пояснення (а.с.80-87) про відмову в задоволенні позову, разом з доказами в обґрунтування своїх заперечень.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.07.2021 року позивач позов підтримував, відповідач проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Договірні відносини між відповідачем та постачальником природного газу ТОВ «Благогаз збут» виникли з 12.03.2020 року згідно з договором №12-03 на постачання природного газу за кодом ДК 021:2015 - 09120000-6 - Газове паливо (природний газ) на період з дати його укладення до 31.12,2020 (включно) у кількості 199 тис.куб.м на загальну суму договору 795602 грн., ціна газу на 1 тис.куб.м. складала 3998 грн. з ПДВ за результатами проведеного тендеру.

До вказаного договору вносилися зміни додатковими угодами, а саме: додаткова угода №1 від 30.10.2020 “Про зміну найменування замовника”, додаткова угода №2 від 28.12.2020 “Про зменшення суми договору”, додаткова угода №2-1 від 29.12.2020 “Про зменшення суми договору та обсягу поставки газу”, додаткова угода №3 від 31.12.2020 “Про збільшення суми договору, ціни природного газу та обсягу постачання природного газу”, додаткова угода №4 від 31.12.2020 “Про зміну суми договору та обсягу продовження терміну дії договору до 25 січня 2021 року”, додаткова угода №5 від 31.12.2020 “Про скасування додаткових угод №№3,4,4-1 та продовження терміну дії договору відповідно до ч.5 ст.36 Закону України “Про публічні закупівлі” та зміни ціни природного газу з 01.01.2021 за 1 тис.куб.м. - 4392грн. з ПДВ”.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що ціна на товар (газ) включає складові послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування, укладеного Постачальником з Оператором ГТС, у тому числі витрати на бронювання/перевищення потужностей на точках виходу з ГТС (відповідно до постанови НКРЕКП від 22.04.2019 №580) та вартість позитивного/негативного небалансів (які можуть виникати відповідно до вимог Кодексу ГТС).

Відповідно до п.6.2.2. Договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем) Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу.

Проте, належних доказів підтвердження перевищень поставленого обсягу газу, який був замовлений Споживачем аз умовами договору матеріали справи не містять.

Договір №12-03 від 12.03.2020 року сторонами виконано в повному обсязі, своєчасно та якісно, претензій сторони друг до друга не мали, оплата за постачання природного газу проведена своєчасно, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу та платіжними дорученнями.

У зв`язку з тим, що тендерна процедура закупівлі природного газу на опалювальний сезон 2021 року ще тривала, і договір з переможцем тендерної закупівлі відповідно до чинного законодавства був укладений тільки 26.01.2021, а з технічних причин неможливо було припинити опалювання приміщень органів прокуратури області, у період з 19.01.2021 по 28.01.2021 року ТОВ «Благогаз Збут» здійснював постачання природного газу органам прокуратури області у об`ємі 27,62341 тис.куб.м. без фіксації ціни, оскільки ціна не обговорювалась, а ціна постачання природного газу до 19.01.2021 була в розмірі 4392 грн. з ПДВ за 1 тис.куб.м, об`єм природного газу підтверджується актом приймання-передачі природного газу №РН-0000008 від 23.03.2021.

Додатковою угодою №5 від 31.12.2020 продовжено термін дії Договору №12-03 віл 13.03.2020 до 25.01.2021. Ціна газу за 1 тис.куб.м. становить 3660 грн., крім того ПДВ 732 грн. всього 4392 грн. з 01.01.2021.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі». Метою цього Закону с забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 1 статті 36 Закон України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 ГК України.

Згідно з ст.509 ЦК та ст.173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона мас право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою Його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона- постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Крім того, згідно з ч.4 ст.36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Аналогічні положення містяться у п. 12.1.2 Договору).

Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Приписами Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 встановлено, що внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Водночас, подані ТОВ «Благогаз Збут» документи не підтверджують коливання ціни природного газу за 1 тис. м3 в сторону збільшення, а лише зазначають середню ринкову ціну газу за 1 тис. м3.

Надані позивачем документи не відображають інформацію, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання ціни.

Верховний суд у постанові від 22.01.2020 року у справі №907/788/18 зазначив, що надані довідки торгово-промислових палат не є належними доказами коливання ціни на природний газ, оскільки вказані документи лише констатують рівень загальних ринкових цін на газове паливо на певну дату та не доводять Ті коливання.

Тож, рішення переможця про підписання договору є його добровільне волевиявлення, про те, що він згідний на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.

Отже, вищевказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на природний газ, у них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п.2 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з інформацією офіційних сайтів суб`єктів ринку природного газу -регіональних газопостачальних товариств діапазон цін на природний газ на ринку України у січні 2021р. становить 8 430,00-10 363,89 грн. за 1 тис.м.куб., що підтверджується ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №500/21 від 25.02.2021 року.

Ціна природного газу формується з урахуванням закупівельних цін природного газу у оптових постачальників (трейдерів). Позивач щомісячно здійснює закупівлю газу за ринковою ціною для подальшої реалізації.

Враховуючи, що ціна станом на січень 2021 року не була погоджена сторонами, у суду відсутні підстави для задоволення відповідних позовних вимог щодо стягнення боргу за спожитий у січні 2021 року газ, оскільки позовні вимоги щодо стягнення боргу є передчасними.

Щодо штрафних санкцій.

Щодо штрафу за небаланс об`єму постачання природного газу.

Відповідно до п.2.4.Договору місячний обсяг відбору (споживання) газу Споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж на ±10%.

Відповідно до п.1.3. Договору добові планові обсяги постачання газу визначаються шляхом ділення місячного планового обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця.

Відповідно до п.2.2. Договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за відповідною формулою.

Проаналізувавши наявні докази в матеріалах справи, суд зазначає про неможливість перевірити, який саме обсяг газу позивач облікував в системі, що, на думку останнього, відповідач використав за спірний період.

Щодо штрафу за перебір замовлених потужностей.

Відповідно до п.3.3. ціна на товар (газ) включає складові послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування, укладеного Постачальником з Оператором ГТС, у тому числі витрати на бронювання/перевищення потужностей на точках виходу з ГТС (відповідно до Постанови НКРЕКП від 22.04.2019 №580) та вартість позитивного/негативного небалансів (які можуть виникати відповідно до вимог Кодексу ГТС).

Відповідно до п.1 ч.2 Розділу IX Кодексу Газотранспортної системи Доступ до потужності надається лише замовникам послуг транспортування, які уклали з оператором газотранспортної системи договір транспортування.

Згідно з договором транспортування природного газу №1907000209 від 20.11.2019 року споживач зобов`язується компенсувати витрати Постачальника на оплату за розподіл потужності.

У випадку перевищення Споживачем розміру договірних потужностей за період газового місяця Споживач сплачує Постачальнику додаткову компенсацію, яка розраховується за відповідною формулою.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п.1.2 розділу І «Предмет договору» договору №12-03 від 12.03.2020 року плановий обсяг постачання газу складав - 199 тис.куб.м, планові обсяги газу розбиті помісячно, де вказано, що у листопаді обсяг складає 53,192 тис.куб.м, у грудні - 80,726 тис.куб.м.

Відповідно до п.п.2.2.4 розділу II «Якість, обсяг природного газу та умови його постачання», підписуючи договір та скріпляючи його печатками, Споживач (Харківська обласна прокуратура) погодив з Постачальником (ТОВ «Благогаз Збут») місячні обсяги постачання газу, виділених для забезпечення Споживача.

Згідно з актами приймання-передачі природного газу у листопаді 2020 року Харківська обласна прокуратура спожила природний газ у об`ємі 30,74895 тис.куб.м., а в грудні - 48,57668 тис.куб.м., що не перевищує вказані в договорі помісячні обсяги газу.

Таким чином, Споживач (Харківська обласна прокуратура) виконала умови п.п.2.2.4 та п.2.4 розділу 11 договору.

Крім цього, умови договору №12-03 від 12.03.2020 року не вимагають від Споживача додатково погоджувати або надавати помісячні ліміти споживання природного газу, які й так вже вказані в договорі.

Таким чином, перевищення відповідачем лімітів споживання газу не доведено.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та не доведеними належними доказами, спростовані відповідачем, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "22" липня 2021 р.

Суддя К.В. Аріт