Рішення № 98510730, 13.07.2021, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/594/20

Провадження № 2/616/40/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"13" липня 2021 р. смт. Великий Бурлук

Великобурлуцький районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Подмаркова Ю.М.

за участі: секретаря судового засідання - Капленко А.В.

учасників справи:

представника ОСОБА_1 - адвоката Тарусіної Я.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" до ОСОБА_1 про стягнення суми та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" про визнання недійсним кредитного договору,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог за позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс", в особі представника адвоката Дикого Я.П., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , а 29.12.2020 із заявою про збільшення розміру позовних вимог, з вимогами: - від загальної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 6/1/09/2008/840-К137 від 24.09.2008, що, станом на 15.05.2020, складає 30 681,87 доларів США основної заборгованості по тілу кредиту і 56 811,02 доларів США заборгованості за відсотками, стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" (код ЄДРПОУ 43285992, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7, поверх 5) частину заборгованості у розмірі 400 000,00 грн, що складається з частини основної заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5 257,70 доларів США та частини заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 9 735,25 доларів США; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.09.2008 між ВАТ "Банк "Надра", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Надра" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6/1/09/2008/840-К137, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості і платності Кредит в сумі 31 260,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 16,09 відсотків річних.

Цільовим призначенням отримання кредиту, зазначеним позичальником, відповідно до умов кредитного договору, було проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 1-3765 від 24.09.2008, згідно якого ОСОБА_1 придбала у власність нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також покриття витрат позичальника пов`язаних із оформленням кредиту і оплатою комісії за розрахунки за цим договором.

Банк виконав умови договору, надав позичальнику кредит в сумі 31260,00 доларів США з оплатою по процентній ставці у розмірі 16,09 відсотків річних і кінцевим терміном погашення 22.09.2022. За умовами кредитного договору і відповідно до заяви про видачу готівки № 842 від 24.09.2008, ОСОБА_1 було отримано в касі банку Кредит в сумі 30 000,00 доларів США, а інший платіж на суму 1 260,00 доларів США щодо оплати нею комісії за розрахунки, був проведений банком у безготівковій формі на підставі меморіального ордеру № 845 від 24.09.2008.

15.05.2020 між ПАТ "КБ "Надра" і ТОВ "Спектрум Ессетс" був укладений договір про відступлення прав вимоги № GL3N017513, відповідно до якого вказана банк відступив шляхом продажу ТОВ "Спектрум Ессетс" права вимоги, що належали ПАТ "КБ "Надра" за договором права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6/1/09/2008/840-К137 від 24.09.2008 та всіма договорами, які забезпечували його виконання, зокрема договором іпотеки та договорами поруки.

Станом на дату подання позову, ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором, як щодо сплати суми основного боргу за кредитом, так і щодо сплати відсотків за користування кредитом.

Таким чином, ТОВ "Спектрум Ессетс" набуло право примусового стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 6/1/09/2008/840-К137 від 24.09.2008 у судовому порядку.

Короткий зміст позовних вимог за зустрічним позовом.

10.12.2020 від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" з вимогами: - визнати недійсним кредитний договір № 6/1/09/2008/840-К137 від 24.09.2008, підписаний між відкритим акціонерним товариством "Банк Надра" та ОСОБА_1 , як такий, що вчинений під впливом обману.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначено, що 24.09.2008 було підписано кредитний договір № 6/1/09/2008/840-К137 між ВАТ "Банк Надра" і нею, ОСОБА_1 . При укладенні кредитного договору № 6/1/9/2008/840-К137 від 24.08.2008 (кредит на суму 31 260 доларів США для придбання однокімнатної квартири) та інших, які укладались на підставі даного договору, а саме: договір іпотеки № 6/1/09/2008/980-11-38 від 24.09.2008; договір поруки № 6/1/09/2008/840-П139 від 24.09.2008 між ОСОБА_2 та ВАТ КБ "Надра" було порушено діюче законодавство України та її цивільні права.

При підписанні договору посадовими особами ВАТ КБ "Надра" порушені вимоги статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції, який діяв на 24.09.2008). Одним з таких порушень було не виконання частини 4 статті 11 даного Закону, а саме, оригінал кредитного договору ОСОБА_1 не було передано при підписанні. На її вимогу, банк передав договір лише через декілька місяців після підписання. При підписанні вище вказаних угод, ОСОБА_1 виходила з того, що представники банку діють правомірно, враховуючи те, що дані посадові особи є фахівцями у справах кредитування та банківської діяльності і т.п., однак, даними особами було порушено норми діючого законодавства України частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України, відповідно до якої "Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості", в тому числі Закону України "Про банки і банківську діяльність" № 2121 від 07.12.2000. В результаті, вказаний кредитний договір був підписаний нею під впливом обману з боку представників (посадових осіб) ВАТ КБ "Надра". Факти введення її в оману, при укладенні даних правочинів, підтверджуються доказами, які були встановлені у кримінальному провадження, що було розпочато слідчим відділом Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області, на підставі її заяви, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2013 за № 12013220440000248.

Скориставшись довірою та неосвідченністю в питаннях банківського кредитування працівники банку приховали (замовчали) обставини, які перешкоджали вчиненню правочину, а саме: 1) той факт, що кошти видавалися не позичальнику, а іншій особі; 2) факт того, що договір поруки був підроблений (з метою приховати укладення таких, вкрай невигідних, договорів від поручителя (її батька ОСОБА_2 )

Під час підписання договорів представники банку разом із заінтересованою особою ОСОБА_3 продавцем предмету іпотеки - квартири навмисно та свідомо ввели її в оману щодо істотних умов договору, а саме: стосовно вартості предмету іпотеки та стосовно передачі готівкових коштів і інземній валюті не позичальнику, а іншій особі без відома позичальника (кошти видавалися банком в долаграх США за курсом НБУ - 4,7 грн. за 1 дол. США, а вносилася сума за оплату вартості квартири по договору вже в гривнях по 6,98 грн. за 1 дол США).

Використання кредитних коштів, які не були видані їй, було призначено на використання різниці в курсах банківського і в обмінних пунктах. Право власності на квартиру ОСОБА_3 зареєструвала за чотири дні до продажу їй.

Факт того, що вона не отримувала в касі банку кредитні грошові кошти за вказаним кредитним договором було установлено у кримінальному провадженні. Під час досудового розслідування на підставі постанови старшого слідчого СВ Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області від 31.10.2013 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні була проведена почеркознавча експертиза. Згідно висновку від 29.11.2013 № 424 експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України Воробйової Н.В. "Підпис від імені ОСОБА_1 у заяві на видачу готівки № 842 від 24.09.2008 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою". Відповідно до рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 21.02.2012, позов ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Надра" про визнання договору поруки № 6/1/09/2008/240-П139 від 24.09.2008 недійсним - задоволено повністю. Підставою задоволення позову був висновок судово-почеркознавчої експертизи № 11118 від 17.01.2012, згідно якого підписи від імені ОСОБА_2 в договорі поруки № 6/1/09/2008/840-П139 від 24.09.2008, в графі "поручитель", в рядку " ОСОБА_2 ", в анкеті поручителя по кредитному пакету "Житлові рішення" від 23.09.2009, в рядку "Поручитель підпис", - виконані не ОСОБА_2 . Зазначені факти свідчать про те, що названі особи навмисно ввели її в оману, явно усвідомлюючи при цьому свої протиправні дії, що є підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Причиною незвернення до теперішнього часу до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним стало те, що кримінальне провадження "затягувалось" з 2013 року до 2016 року, змінилося четверо слідчих. В 2015 році почалася процедура ліквідації Банку, на вимогу представників Банку, майнові права на предмет іпотеки були передані ОСОБА_1 кредитору ВАТ КБ "Надра", що підтверджується Актом від 01.02.2016 про приймання-передачу оригіналів документів на право власності на квартиру. Представники банку запевнили, що така передача прав на квартиру і ліквідація банку припинить їхні правовідносини.

Інші заяви по суті справи.

10.12.2020 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено обставини, аналогічні до обставин зазначених нею на обґрунтування вимог за зустрічною позовною заявою. Крім того, зазначила, що на початку дії вказаного кредитного договору, вона, не розуміючи дійсних відносин з ВАТ КБ "Надра" (в особі його представників), вносила платежі, передбачені кредитним договором з жовтня 2008 року по травень 2010 року. На протязі цього періоду ОСОБА_3 та представники банку обіцяли їй привести в належний стан умови правовідносин, які склалися на підставі підписаних вище вказаних угод. Однак, представники банку в черговий раз вводили її в оману, тому вона припинила перераховувати кошти банку по зазначеному кредиту та звернулась до поліції. Останній раз нею були перераховані грошові кошти по кредитному договору 21 травня 2010 року. Враховуючи те, що пунктом 7.3 вказаного кредитного договору передбачено строк позовної давності 10 років, то сплив строку позовної давності закінчився 21.05.2020. Керуючись статтею 267 та статтею 518 Цивільного кодексу України, просила застосувати положення норми про сплив позовної давності для відмовити в задоволенні позову.

14.01.2021 від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" - адвоката Дикого Я.П. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач повністю не погоджується з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву. Як зазначено в позові і не заперечується відповідачем, цільовим призначенням отримання грошових коштів за кредитним договором, було проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 1-3765 від 24.09.2008, згідно до якого, ОСОБА_1 придбала у власність нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана квартира, в день підписання кредитного договору, 24.09.2008, одразу після реєстрації права власності за відповідачем, була в цей день передана відповідачем в Іпотеку банку.

Відповідач не спростовує того факту, що саме вона підписала із ВАТ КБ "Надра", як кредитний договір, так і договір іпотеки. У відзиві відповідач зазначає, що на початку дії кредитного договору, вона сплачувала платежі, передбачені зазначеним кредитним договором і ці грошові суми, як позичальник, перераховувала банку з жовтня 2008 року до травня 2010 року. На даний час не існує жодного судового рішення або вироку суду в кримінальному провадженні, що міг би підтвердити твердження відповідача про недійсність та будь-яке підроблення кредитного договору, за яким вона є позичальником. Факт отримання нею у власність саме за кредитні кошти нерухомого майна - квартири, які вона нібито взагалі не отримувала у касі банку, нівелює її твердження про те, що вона стала жертвою шахрайських дій працівників банку і продавця нерухомості. Різниця між сумою кредиту і загальною вартістю, придбаної відповідачем в кредит нерухомості, жодним чином не впливає на наявність в неї зобов`язання, як позичальника за кредитом. У самому договорі купівлі-продажу нерухомого майна - квартири, що посвідчувався нотаріусом у присутності сторін цього правочину, чітко зазначено, що сторони за ним не мають до одного жодних майнових претензій, і в матеріалах кредитної справи наявна заява від продавця про повне проведення з нею розрахунків відповідачем за договором купівлі-продажу нерухомості.

Доводи відповідача про те, що всі права на предмет іпотеки, якою забезпечувалась кредитна угода, були передані нею кредитору ПАТ КБ "Надра" і така передача прав на квартиру і ліквідація банку повністю припинила її правовідносини за відповідним договором іпотеки, також не відповідають дійсності. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на цей час, власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_1 , вона ж є і Іпотекодавцем за договором іпотеки від 24.09.2088, що укладений із ВАТ КБ "Надра".

Кінцевим терміном погашення заборгованості відповідачем кредиту за вказаним кредитним договором відповідно до пункту 3.3.4 є 22 вересня 2022 року. Також, не існує на цей час жодних судових рішень про дострокове стягнення із відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором, що змінило б строк виконання основного зобов`язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами про повернення цього кредиту не змінювався, його перебіг починає діяти лише з 22.09.2022, і становить три роки за загальними нормами Цивільного кодексу України і 10 років за умовами визначеними цим кредитним договором.

Враховуючи, що термін дії кредитного договору, ще не сплив, ТОВ "Спектрум Ессетс" скористався своїм правом на звернення до суду щодо стягнення з ОСОБА_1 частини заборгованості за кредитним договором № 6/1/09/2008/840-К137 від 24.09.2008.

На підставі викладеного представник позивача за первісним позовом просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

09.02.2021 на адресу суду від представника позивача за первісним позовом - адвоката Дикого Я.П. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначено, що ТОВ "Спектрум Ессетс" із вимогами ОСОБА_1 , викладеними в зустрічній позовній заяві, не погоджується з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. На обґрунтування доводів зазначив обставини, аналогічні зазначеним у відповіді на відзив, який надійшов до суду 14.01.2021. Окрім того, просив звернути увагу на те, що після підписання ОСОБА_1 вище вказаного кредитного договору, вона тривалий час, майже 12 років, не вчиняла будь-яких дій щодо визнання його недійсним. Перебіг строку позовної давності щодо вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом почався з моменту підписання нею кредитного договору - 24.09.2008. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не повідомляє будь-яких обставин щодо поважності пропуску строку позовної давності, окрім факту звернення із заявою до правоохоронних органів в 2013 році, зазначений строк є пропущеним. ТОВ "Спектрум Ессетс" вважає, що наявні підстави для відмови у зустрічному позові з цієї причини та просить застосувати строк позовної давності щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та відмовити в їх задоволенні з цих підстав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 09.10.2020 позовну товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" до ОСОБА_1 про стягнення суми було залишено без руху.

29.10.2020, на виконання ухвали суду від 09.10.2020 про залишення позовної заяви без руху, надійшло клопотання представника про поновлення ТОВ "Спектрум Ессетс" пропущеного процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів та про витребування доказів від ліквідатора ПАТ "КБ "Надра" - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 17.11.2020 провадження по справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 26.01.2021 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Спектрум Ессетс" про визнання недійсним кредитного договору прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ "Спектрум Ессетс" до ОСОБА_1 про стягнення суми. Вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Спектрум Ессетс" про визнання недійсним кредитного договору, об`єднано в одне провадження з первісним позовом ТОВ "Спектрум Ессетс" до ОСОБА_1 про стягнення суми. Прийнято заяву представника ТОВ "Спектрум Ессетс" - адвоката Борисенка М.О. про збільшення розміру позовних вимог від 17.12.2020. Розгляд даної справи здійснювати в порядку загального провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

09.02.2021 на адресу суду від представника адвоката Дикого Я.П. надійшло клопотання про витребування доказів від ліквідатора ПАТ "КБ "Надра" - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

19.02.2021 ухвалою суду клопотання представника ТОВ "Спектрум Ессетс" - адвоката Дикого Я.П. про витребування доказів задоволено, витребувано від ліквідатора ПАТ «КБ «Надра» - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виписки з всіх особових рахунків ОСОБА_1 за кредитним договором № 6/1/09/2008/840-К137, який було укладено між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра» 24.09.2008. Підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

26.05.2021 ухвалою суду витребувано від Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області належним чином засвідчену копію постанови про закриття кримінального провадження № 12013220440000248 від 01.09.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Тарусіна Я.М., яка приймала участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції, підтримала позовні вимоги у повному обсязі за зустрічною позовною заявою та просила їх задовольнити, проти задоволення первісного позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач ОСОБА_1 , представник ОСОБА_1 - адвокат Шеленін А.І., у судове засідання не з`явилися.

Від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" Борисенка М.О. надійшла заява про розгляд справи без його участі на підставі наявних матеріалів та доказів, позовні вимоги ТОВ "Спектрум Ессетс" підтримує в повному обсязі, заперечує проти вимог ОСОБА_1 за зустрічною позовною заявою.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Фактичні обставини, встановлені судом.

24.09.2008 між ВАТ «Банк Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6/1/09/2008/840-К137, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 31 260,00 доларів США, з оплатою по процентній ставці 16,09% річних, строком до 12.09.2022 (а.с. 16-19 т. 1).

Згідно заяви на видачу готівки № 842 від 24.09.2008 ОСОБА_1 отримала від відділення № 9 готівкові кошти в розмірі 30 000, 00 доларів США згідно кредитного договору № 6/1/09/2008/840-К137. Отримання коштів засвідчено підписом отримувача ОСОБА_1 (а.с. 23 т. 1).

Згідно меморіального ордеру № 845 від 24.09.2008 платіж на суму 1 260,00 доларів США, щодо оплати комісії за розрахунки за договором № 6/1/09/2008/840-К137 проведений банком у безготівковій формі (а. с. 24 т. 1).

Копіями квитанцій № 978 від 11.12.2008, № 733 від 09.10.2008, № 540 від 10.11.2008, № 513 від 01.09.2009, № 521 від 25.06.2009, № 433 від 13.07.2008, № 717 від 05.10.2009, № 1 від 21.05.2010, № 882 від 31.07.2009 підтверджується, що ОСОБА_1 частково погашала заборгованість за вищевказаним кредитним договором, останній платіж внесла 05.10.2009 (а. с.133-137 т. 1).

24.09.2008 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №6/1/09/2008/980-1138 (а. с. 105-108 т. 1).

15.05.2020 між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «Спектрум Ессетс» був укладений договір про відступлення прав вимоги №GL3N017513, відповідно до якого банк відступив шляхом продажу ТОВ «Спектрум Ессетс» права вимоги за відповідними договорами, до яких, зокрема входять права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №6/1/09/2008/840-К137 від 24.09.2008 та всіма договорами, які забезпечували його виконання, зокрема договором іпотеки та договорами поруки, що підтверджується витягом з додатку №1 до договору №GL3N017513 про відступлення прав вимоги, укладеного 15.05.2020 (а.с. 8-14 т. 1).

Згідно пункту 4 указаного договору №GL3N017513 про відступлення прав вимоги сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору ТОВ «Спектрум Ессетс» сплачує ПАТ «КБ Надра» грошові кошти у сумі 15600000 грн. (ціна договору), яка сплачується у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став ТОВ «Спектрум Ессетс».

Відповідно до пункту 5 указаного договору ТОВ «Спектрум Ессетс» підтвердив, що в момент укладення цього договору отримав наявні у ПАТ «КБ Надра» документи, що підтверджують права вимоги до боржників.

Пунктом 10 указаного договору визначено, що ТОВ «Спектрум Ессетс» підтверджує, що до моменту укладення цього договору ознайомився з фактичним станом заборгованості за Основними договорами, змістом Основних договорів та зауважень до них не має і приймає усі ризики, пов`язані з Основними договорами та правами вимоги. ТОВ «Спектрум Ессетс» самостійно несе ризики, пов`язані з порушенням зазначених у цьому пункті договору гарантій та запевнень.

Відповідно до пункту 14 договору відступлення прав вимоги він набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін та нотаріального посвідчення.

Указаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений відтисками печаток сторін та нотаріально посвідчений 15.05.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В.; зареєстрований в реєстрі за №128.

Згідно платіжного доручення №82 від 04.05.2020 ТОВ «Спектрум Ессетс» сплатив ПАТ «КБ Надра» 15600000,01 грн., призначення платежу оплата за лот №GL3N017513, протокол №UA-EA-2020-03-17-000042b від 08.04.2020, ціна 15600000,01 грн (а. с. 15 т. 1).

ТОВ «Спектрум Ессетс» до матеріалів справи додана копія листа, адресованого ОСОБА_1 , з повідомленням про укладення 15.05.2020 між ПАТ «КБ Надра» і ТОВ «Спектрум Ессетс» договору №GL3N017513, за яким ПАТ «КБ Надра» відступило ТОВ «Спектрум Ессетс» шляхом продажу права вимоги до: ОСОБА_1 , як позичальника за кредитним договором №6/1/09/2008/840-К137 від 24.09.2008 та як іпотекодавця за договором іпотеки №6/1/09/2008/840-І138 від 24.09.2008; ОСОБА_2 , як поручителя за договором поруки №6/1/09/2008/840-П139 від 24.09.2008. Повідомлено, що з 15.05.2020 кредитором та іпотекодержателем за указаними договорами є ТОВ «Спектрум Ессетс» (а. с. 25 т. 1).

До матеріалів справи додано копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення надіслання вказаного листа адресатам і його отримання останніми (а. с. 26 т. 1).

З висновку судового експерта Науко-дослідного експертно-криміналістичного центру Воробйової Н.В. від 29.11.2013 № 424 вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 у заяві на видачу готівки № 842 від 24.09.2008 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а. с. 60-64 т. 1).

Актом приймання-передачі оригіналів документів від 01.02.2016 підписаного між працівником ПАТ КБ «Надра» Крячком Ю.В. та ОСОБА_1 підтверджується, що ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_5 прийняв оригінали наступних документів: технічний паспорт на квартиру; договір купівлі-продажу на квартиру від 24.09.2008 року, посвідчений державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області Оксендлер О.Б.; Витяг з Державного реєстру правочинів № 6552635; Договір іпотеки № 6/1/09/2008/980-1138 від 24.09.2008; реєстраційне посвідчення Чугуївського міжміського бюро технічної інвентаризації приватній власності на квартиру (а. с. 69 т. 1).

З договору купівлі-продажу квартири, укладеного 24.09.2008 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та посвідченого державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області Оксендлер О.Б., номер у реєстрі нотаріальних дій 1-3765, та Витягу з Державного реєстру правочинів від 24.09.2008 № 6552635 вбачається, що ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_3 (а. с. 70, 71 т.1).

З розписки ОСОБА_3 від 24.09.2008 вбачається, що ОСОБА_3 , яка є продавцем згідно з договором купівлі-продажу, укладеного 24.09.2008 та посвідченого державним нотаріусом, отримала від ОСОБА_1 , яка є покупцем по вищевказаному договорі, суму у розмірі 30 000,00 доларів США, в якості розрахунку за придбану однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , претензій майнового чи іншого роду до ОСОБА_1 не має.(а. с. 109 т. 1).

Із заяви ОСОБА_1 від 24.09.2008 та інформаційної довідки № 239393595 від 30.12.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано обтяження нерухомого майна іпотекою, ОСОБА_1 є іпотекодавцем, а ТОВ «Спектрум Ессетс» іпотекодержателем. (а. с. 110-112 т. 1).

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 21.02.2012, справа № 2036/2-1496/11, встановлено, що 24.09.2008 між ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ в особі начальника відділення № 9 філії ВПТ КБ «Надра» Харківське РУ та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №6/1/09/2008/840-П139. За умовами указаного договору поруки ОСОБА_2 поручився перед ВАТ КБ «Надра» за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору від 24.09.2008 та визнано договір поруки № 6/1/09/2008/840-П139 від 24.09.2008, укладений між ВАТ КБ «Надра», в особі відділення № 9 філії ВАТ КБ «Надра» РУ, та ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 недійсним. (а. с. 72-74 т. 1).

З листів отриманих ОСОБА_1 від Чугуївської міжрайонної прокуратури від 08.05.2014 № 05-47-225-13, від Чугуївського РВ (з обслуговування Чугуївського та Печенізького районів) ГУМВС України в Харківській області № 95/М-11 від 27.02.2014, від Чугуївського РВ (з обслуговування Чугуївського та Печенізького районів) ГУМВС України в Харківській області № 91/1366/М-28 від 24.02.2016, вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до правоохоронних органів з запитами про надання інформації щодо стану досудового слідства по кримінальному провадженню № 12013220440000248 від 31.01.2013 (а. с. 75, 76, 77 т. 1).

На виконання ухвали суду від 19.02.2021 про витребування доказів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ КБ «Надра» з ринку надано виписки по всім рахункам кредитної угоди № 6/1/09/2008/840-К137 від 24.09.2008 в електронному вигляді (на DVD-диску) (а. с. 228-231 т. 1).

На виконання ухвали суду від 26.05.2021 про витребування доказів заступником начальника Чугуївського РУП - начальником СВ ГУНП в Харківській області підполковником поліції Грінчак Д. надано відповідь, з якої вбачається, що у архіві слідчого підрозділу СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області зберігаються матеріали кримінального провадження № 12013220440000248 від 31.01.2013. Відповідно до вкладки «Рух провадження» Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2013 вказане кримінальне провадження було закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України користувачем ОСОБА_6 (колишній керівник органу досудового розслідування), постанова про закриття кримінального провадження в матеріалах справи відсутня, тож направити копію постанови не виявляється можливим (а. с. 17-18 т. 2).

Мотиви суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом.

Згідно із положеннями статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ознаками судових доказів є їх належність, допустимість, достовірність і достатність.

Відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (допустимість доказів).

Достовірність доказів це їх якість, точність і правильність відображення обставин, що входять у предмет доказування, а достатність це сукупність доказів, яка дозволяє вирішити справу.

Як вбачається із позовної заяви розмір заборгованості за кредитним договором становить 30 681,87 доларів США основної заборгованості по тілу кредиту та 56 811,02 доларів США заборгованості за відсотками. При цьому, позивач просить суд стягнути борг в розмірі 400 000,00 грн .

Єдиним наданим ТОВ «Спектрум Ессетс» доказом розміру заборгованості відповідача перед позивачем є копія витягу з додатку №1 до договору №GL3N017513 про відступлення прав вимоги, укладеного 15.05.2020, згідно якої розмір заборгованості становить 2 334 240,31 грн (а. с. 12-14 т. 1).

Однак, розмір тіла кредиту неможливо визначити без графіку платежів. Зокрема, не можливо визначити, яка частина тіла кредиту сплачена позичальником, а щодо несплаченої частини щомісячних обов`язкових платежів перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування.

Позивач лише наводить суму боргу, яка складається з частини простроченої заборгованості по кредиту і частини простроченої заборгованості за відсотками. При цьому, до суду не надано розрахунок заборгованості, незрозуміло, з чого виходив позивач, заявляючи до стягнення саме визначеної ним суму в розмірі 400 000,00 грн.

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Верховний Суд 30 січня 2018 року у справі №161/16891/15-ц дійшов до висновку про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна норма міститься і в пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, згідно якої виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

За відсутності первісних банківських документів, а саме: виписки по особовому рахунку боржника, розрахунку заборгованості, графіку платежів неможливо перевірити розмір заборгованості.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що у позичальника ОСОБА_1 на час пред`явлення позову існувала заборгованість за кредитними договором.

На виконання ухвали суду від 19.02.2021 про витребування доказів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ КБ «Надра» з ринку, надано виписки по всім рахункам кредитної угоди № 6/1/09/2008/840-К137 від 24.09.2008 в електронному вигляді (DVD-диск) (а. с. 228-231 т. 1).

Надані виписки за рахунками в електронному вигляді, не завірена належним чином, не містить будь-яких відомостей та не підписані особою яка має право на її складення, а тому не можуть бути належним доказом в силу частини 2 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України (Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього).

Відповідно до частини1 статті 78 Цивільного процесуального кодексу України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

ТОВ «Спектрум Ессетс» до позову не долучено розрахунку заборгованості, виписки по особовому рахунку боржника, первинних облікових бухгалтерських документів, графіку погашення кредиту, які давали б змогу суду встановити наявність та розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

За вказаних обставин, позовні вимоги ТОВ «Спектрум Ессетс» про стягнення зі ОСОБА_1 частини заборгованості за кредитним договором № 6/1/09/2008/840-К137 від 24.09.2008, у розмірі 400 000,00 грн, що складається з частини основної заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5 257,70 доларів США та частини заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 9 735,25 доларів США є недоведеними.

Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що первісний позов ТОВ «Спектрум Ессетс» задоволенню не підлягає.

Щодо заяви ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу строків позовної давності та відмови у задоволенні позовних вимог слід зазначити таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Вказаний правовий висновок зроблено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 в справі №369/6892/15-ц.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Спектрум Ессетс» за необгрунтованості, підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу позовної давності не вбачається.

Мотиви суду щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини 1?3, 5?6 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

За змістом зазначеної норми закону правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.

Згідно частини 1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, станом на момент укладення спірного кредитного договору), договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Частиною 2 вищевказаної статті передбачено перелік інформації, яка надається споживачу кредитодавцем перед укладенням кредитного договору.

У разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону (абз. 2 ч. 2 ст. 11 Закону).

Відповідно до абз 1 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, станом на момент укладення спірного кредитного договору), договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.

Як роз`яснив Верховний Суд України у постанові від 02.12.2015 № 6?1341цс15 Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Згідно статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 в справі № 761/26815/17 зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

У постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 у справі № 6-2766цс15 зроблено висновок, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що «доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них. Ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів, а з метою ухилення від виконання зобов`язань, є неприпустимим.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17, у постанові Верховного Суду від 22.02.2021 у справі № 754/14531/16-ц.

Отже, обравши способом захисту своїх прав визнання кредитного договору недійсним з підстав, передбачених статтями 229, 230 ЦК України та положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), позивач зобов`язаний довести правову та фактичну підстави своїх позовних вимог.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 03.03.2020 по справі № 490/905/16-ц при оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Із змісту оспорюваного кредитного договору встановлено, що він підписаний сторонами, що не заперечувалося ОСОБА_1 , які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позивач на час укладення кредитного договору не заявляла додаткових вимог щодо його умов та у подальшому виконувала його умови.

Позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів на підтвердження того, що нею не було отримано примірника договору при підписанні, а банк передав договір лише через декілька місяців.

Доводи зустрічної позовної заяви про те, що факт введення її банком в оману підтверджується доказами, отриманими під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадження № 12013220440000248 від 31.01.2013, не знайшли свого підтвердження.

Висновок почеркознавчої експертизи №424 від 29.11.2013, згідно якого встановлено, що підпис у заяві на видачу готівки виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою, жодним чином не доводить наявність умислу з боку працівників банку ввести позичальника в оману під час укладення договору.

Матеріали справи та встановлені судом обставини не дають підстав вважати, що дії відповідача за зустрічним позовом, при укладанні спірного кредитного договору суперечили волевиявленню позивача, а також про наявність у таких діях умислу з боку банку, який був спрямований на введення споживача в оману, а посилання позивача на те, що при укладенні кредитного договору вона не була в достатньому обсязі ознайомлена з умовами надання кредиту спростовуються змістом кредитного договору, який був підписаний позичальником без зауважень і заперечень.

На думку суду, позивач не довів умислу банку, спрямованого на введення клієнта в оману щодо умов кредитування.

Таким чином, доводи позивача про необхідність визнання недійсним кредитного договору в цілому є безпідставними, оскільки під час розгляду справи судом не встановлено достатніх доказів на спростування презумпції правомірності правочину у цілому, зокрема, позивачем не спростовано, що під час укладення договору про надання споживчого кредиту він діяв свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодився з його умовами, визначивши характер правочину і узгодивши всі його істотні умови. На виконання умов спірного договору вона певний час виконувала свої зобов`язання з повернення цих коштів.

Отже, судом не встановлено наявність передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» підстав для визнання спірного кредитного договору недійсним в цілому, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 Цивільного кодексу України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові по справі № 467/555/19 від 26.12.2019.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 за необгрунтованості, підстав для задоволення заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" про застосування наслідків спливу позовної давності не вбачається.

Судові витрати.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за первісним позовом, судові витрати покладаються на позивача, та у зв`язку з відмовою в задоволенні зустрічного позову позивача, звільненого від сплати судового збору, відповідні судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" до ОСОБА_1 про стягнення частини заборгованості за кредитним договором № 6/1/09/2008/840-К137 від 24.09.2008, у розмірі 400 000,00 грн, що складається з частини основної заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5 257,70 доларів США та частини заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 9 735,25 доларів США - відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" про визнання недійсним кредитного договору № 6/1/09/2008/840-К137 від 24.09.2008 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 23.07.2021.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс", місцезнаходження: 01032, м. Київ, Кловський узвіз, б. 7, поверх 5, код ЄДРПОУ: 43285992;

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Головуючий: Ю.М. Подмаркова