Вирок № 98510580, 22.07.2021, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Ульяновський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 402/966/19

ВИРОК

іменем України

22.07.2021 рокум. Благовіщенське

Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Бондаренка А. А.,

секретар судового засідання Хименко О.А.,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Ковбасюка Е.В., Васюти І.Ю., Познякова Б.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника адвоката Осієвської І.В.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника цивільного відповідача - ТОВ «Віталмар Транс» - адвоката Сарафанюка О.П.;

представника цивільного відповідача - ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі. » Бардіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Благовіщенське кримінальне провадження № 12019120000000151 від 10.06.2019 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка Генічеського району Херсонської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого водієм ТОВ «Віталмар Транс», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив :

ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

Злочин вчинив за таких обставин:

ОСОБА_1 10.06.2019 в денний час керував технічно справним автопоїздом у складі самоскида «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 із причіпом-самоскидом «Feber 3TW23N», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ТОВ «Віталмар Транс», та здійснював рух по автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса зі сторони м. Одеса в напрямку до м. Київ. Рухаючись в зазначеному напрямку, водій ОСОБА_1 проявив необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 «б» і «д» Правил дорожнього руху України (далі ПДР), згідно яких: п.1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 Для забезпечення безпеки руху водій повинен: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок його руху та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Під час подальшого руху, близько 16 год. 49 хв., на 256 км. + 350 м автомобільної дороги М-05, на території Благовіщенського району Кіровоградської області, керуючи вказаним автопоїздом, ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу, без нагальної на те потреби, не пов`язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху, допустив частковий виїзд автомобіля на праве по ходу його руху узбіччя, де не вибрав безпечний боковий інтервал між своїм автомобілем та транспортним засобом, який стояв на узбіччі, у результаті чого допустив наїзд на задню ліву частину напівпричепу «Bodex», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебував в складі автопоїзду із сідловим тягачем «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 та в подальшому на водія вказаного автопоїзду ОСОБА_4 , який стояв на передньому лівому колесі напівпричепа «Bodex».

З огляду на вищевикладене та ширину проїзної частини, яка складає 7,43 м., тобто маючи можливість безперешкодно здійснити безпечний проїзд повз вищезазначений автопоїзд, ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п. 1.10,10.1,12.1,13.1 та 13.3 ПДР України, а саме:

1.10. узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньо розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та призначений для руху транспортних засобів...;

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху.

12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

13.3. Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати, небезпеки для дорожнього руху.

Вищевикладені невідповідні дії водія ОСОБА_1 вимогам п.п. 1.5, 2.3. (б) і (д), 12.1,12.3,13.1 та 13.3 ПДР України знаходяться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася. Тобто, порушення вказаних вимог ПДР України водієм ОСОБА_1 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо транспортною пригодою, що сталась, та у результаті якої ОСОБА_4 , згідно висновку судово медичної експертизи № 25 від 03.07.2019 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів кісток тазу, закритої тупої травми живота з підкапсулярним розривом селезінки, підкапсулярними надривами правої долі печінки, крововиливом в брижу товстої кишки, забійної рани ділянки лівої п`яточної кістки, множинних саден обличчя, тулуба, кінцівок. Дані тілесні ушкодження, мають ознаки дії тупих, твердих предметів відносно живих осіб в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а в даному випадку призвели до смерті.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні злочину за вказаних у обвинувальному акті обставин повністю і пояснив, що працює водієм ТОВ «Віталмар Транс» водієм автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із причепом «Feber 3TW23N», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Має водійський стаж близько 30 років. Раніше до відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався. 10.06.2019 року близько 10 год. виїхав з м. Одеса та їхав у бік м. Київ по автодорозі М-05 Київ-Одеса без вантажу. Не вживав алкогольних напоїв та не був стомленим. По дорозі на території Благовіщенського району їхав зі швидкістю 60-70 км. на год. по крайній правій смузі руху. Було сонячно. У певний момент його засліпило сонце, він не встиг зорієнтуватися і близько 10 с. керував автомобілем будучи засліпленим. Далі відчув удар, застосував екстрене гальмування і вийшов з кабіни автомобіля. Побачив, що його автомобіль правою стороною, кабіною зіткнувся із лівою частиною напівпричепу іншого автомобіля - тягача «Scania R 420», який стояв на узбіччі дороги. Побачив пошкодження свого автомобіля та напівпричепу, побачив на правому узбіччі потерпілого. Біля нього вже був інший чоловік, який надавав допомогу та по телефону викликав швидку медичну допомогу. Потерпілий намагався встати - йому не дозволяли.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, вчиненого за вказаних у обвинувальному акті обставин, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів:

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який повідомив суду, що є сином ОСОБА_4 , який загинув у наслідок ДТП, вчиненого обвинуваченим. Зазначив, що батько працював водієм ТОВ «Вантаж Бі. Ем. Джі.» м. Жмеринка. 10.06.2019 року йому подзвонив ОСОБА_5 та сказав, що його батька збив автомобіль і що батька везуть до лікарні і що йому також потрібно їхати до лікарні. Він зв`язався із своєю сестрою ОСОБА_3 і вони поїхали до м.Благовіщенське. По дорозі сестрі на телефон дзвонив батько і казав, що їде у лікарню. Потім подзвонив друг батька і сказав, що той помер. Додав, що обвинувачений перед ним та сестрою за вчинене не вибачався, дзвонила дружина обвинуваченого і вибачалась.

Показами свідка ОСОБА_6 , який, допитаний в суді повідомив, що 10.06.2019 року він та його зять ОСОБА_7 їхали автомобілем «Ланос» з с.Корнилівка Благовіщенського району до м.Одеса автодорогою «Київ-Одеса». Близько 16 год.30 хв. зупинились щоб перепочити, купити води. На протилежному боці дороги на узбіччі стояв вантажний автомобіль «Сканія» з причепом. Водій того автомобіля поправляв на причепі автомобіля тент, стоячи на колесі причепа. У тому місці траси немає якоїсь стоянки. Там просто зупиняються автомобілі. На вантажному автомобілі була увімкнута аварійна сигналізація. В цей час він почув звук удару схожий на вибух. Він побачив, що інший вантажний автомобіль, що їхав у попутному напрямку, правою стороною свого автомобіля допустив зіткнення з причепом автомобіля «Сканія», що стояв, і допустив наїзд на водія, який поправляв тент. Від удару той чоловік відлетів на праве узбіччя. Він та ОСОБА_7 підбігли до потерпілого. Потерпілий був притомний і лежав на правому боці. У нього на тілі були рани лівої ноги, бедра лівої ноги, лівого боку тулубу. Він сказав, що його звати ОСОБА_8 і скаржився на біль у хребті. Вони з ОСОБА_7 надавали першу допомогу потерпілому і викликали швидку медичну допомогу. Також підійшов і водій автомобіля, який допустив зіткнення. На запитання що трапилось відповів, що заснув за кермом. Свідок додав, що на час події погода була ясна, тепла, сонячна.

Показами свідка ОСОБА_9 , який повідомив суду, що працює водієм ТОВ «Віталмар Транс». 10.06.2019 року йому подзвонив колега та повідомив, що водій ОСОБА_1 , який також працює водієм ТОВ «Віталмар Транс», потрапив у ДТП на автодорозі «Київ -Одеса»- його зачепив інший автомобіль. Спочатку сказав, що потерпілих немає. Згодом подзвонив інший водій і сказав, що є потерпілий, ще згодом подзвонив і сказав, що той водій від травм помер. 12.06.2019 року він виїхав до с.Новоселиця. Оглядав автомобіль, яким керував ОСОБА_1 . Побачив, що автомобіль зазнав ушкоджень кабіни з правого боку.

Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.06.2019 року з додатками. Протоколом зафіксовано результати огляду ділянки автомобільної дороги «Київ-Одеса» 256 км.+350 м. на території Благовіщенського району Кіровоградської області. Оглядом встановлено стан проїзної частини дороги, з асфальтобетону, сухий, чистий, шириною 11,53 м. з двома смугами руху з шириною розділювальної смуги 0,1 м., з дорожньою розміткою, передбаченою п.п. № 1.5, 1.2 Правил Дорожнього руху України. До проїзної частини ліворуч та праворуч примикають відбійники. Спосіб регулювання руху на цій ділянці: не регулюється, дорожні знаки № 5.50 фото-, відео фіксація порушень ПДР, № 7.2.1. зона дії 1 км., № 5.16 - напрямки руху по смугах; № 5.20.1 початок додаткової смуги руху. Огляд проведено у темну пору доби, ділянка дороги не освітлюється. Об`єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху праворуч та ліворуч відсутні. Протоколом відображені пошкодження транспортних засобів:

Автомобіль «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом «Bodex», реєстраційний номер НОМЕР_3 , механічне пошкодження задньої лівої частини напівпричепу, відсутня металева балка з лівого боку напівпричепу з частиною тканини оранжевого кольору, відсутнє ліве дзеркало заднього виду автомобіля.

Автомобіль «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із причіпом-самоскидом «Feber 3TW23N», - відсутнє лобове скло, праві пасажирські двері, ліве дзеркало заднього виду.

На місці події виявлено слід задніх лівих коліс автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із причепом-самоскидом «Feber 3TW23N» на проїзній частині, одинарний, прямолінійний, довжиною 29 м. до краю на відстані 5,85 м., суцільний. На місці події виявлені сліди бурого кольору та чоловіче взуття перед кабіною автомобіля «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 . У додатках до протоколу огляду місця події - схемі та фототаблиці відображена обстановка місця ДТП розташування транспортних засобів - автомобіль «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом «Bodex» розташований впритул до правого відбійника в напрямку руху до м.Київ. Автомобіль «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із причіпом-самоскидом «Feber 3TW23N» розташований на проїзній частині дороги в напрямку до м.Київ на відстані 125, 3 м. попереду автомобіля «Scania R 420». На схемі та фототаблиці відображені сліди гальмування задніх правих коліс автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344», осип скла від автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344», розташований уздовж автомобіля «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом «Bodex». Відображено місцезнаходження слідів бурого кольору, чоловічого взуття, праві пасажирські двері автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344», ліве дзеркало заднього виду автомобіля «Scania R 420» перед кабіною автомобіля «Scania R 420» (т.1 а.с.5-17).

Даними протоколу огляду трупа від 10.06.2020 року ОСОБА_4 , яким відображено видимі тілесні ушкодження (т.1. а.с.18-23).

Копією посвідчення водія ОСОБА_1 , (т.1 а.с.24).

Копією свідоцтва про реєстрацію автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 на ТОВ «Віталмар Транс» (т.1 а.с.25).

Копією свідоцтва про реєстрацію причепу-самоскида Е «Feber 3TW23N» на ТОВ «Віталмар Транс» (т.1 а.с.25).

Акт огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 з квитанцією приладу Драгер від 10.06.2019 року 17 год. 40 хв., відповідно до яких результат тесту 0.00 проміле (т.1.а.с.33-34).

Копією посвідчення водія ОСОБА_4 , (т.1 а.с.36).

Копією свідоцтва про реєстрацію автомобіля «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 на ТОВ «Вантаж БІ.Ем.Джі.» (т.1 а.с.37).

Копією свідоцтва про реєстрацію напівпричепу «Bodex Kis 3 WS», реєстраційний номер НОМЕР_3 на ТОВ «Вантаж БІ.Ем.Джі.» (т.1 а.с.38).

Протоколом додаткового огляду місця події від 11.06.2019 року Протоколом зафіксовано результати огляду ділянки автомобільної дороги «Київ-Одеса» 256 км.+350 м. на території Благовіщенського району Кіровоградської області. Оглядом встановлено, що видимість з кабіни автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 проїзної частини в напрямку до м. Київ становить більше 300 м. (т.1 а.с.56).

Копія свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_5 ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . (т.1 а.с.65).

Даними висновку судово-медичної експертизи № 25 від 03.07.2019, відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів кісток тазу, закритої тупої травми живота, підкапсулярним розривом селезінки, підкапсулярними надривами правої долі печінки, крововиливом в брижу товстої кишки, забійної рани ділянки лівої п`яточної кістки, множинних саден обличчя, тулуба, кінцівок. Дані тілесні ушкодження, мають ознаки дії тупих, твердих предметів відносно живих осіб в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а в даному випадку призвели до смерті.

ОСОБА_4 в момент отримання тілесних ушкоджень знаходився у вертикальному положенні і був повернутий лівим боком до травмуючого транспортного засобу. Смерть ОСОБА_4 настала від гострої крововтрати внаслідок множинного перелому кісток тазу. Наявний прямий причинний зв`язок між тілесними ушкодженнями на тілі трупу у вигляді множинного перелому кісток тазу та смертю ОСОБА_4 (т.1 а.с.98-102).

Даними висновку судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи від 20.06.2019 року № 159, відповідно до якого рульове керування, робоча гальмова система та ходова частина автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП знаходились у технічно працездатному стані (т.1 а.с.112-119).

Даними висновку судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи від 24.06.2019 року № 160, відповідно до якого рульове керування, робоча гальмова система та ходова частина автомобіля «Feber 3TW23N», реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходились у технічно працездатному стані (т.1 а.с.128-132).

Даними висновку судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи від 25.06.2019 року № 162, відповідно до якого рульове керування, робоча гальмова система та ходова частина автомобіля «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 на ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.» на момент ДТП знаходились у технічно працездатному стані (т.1 а.с.143-150).

Даними висновку судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи від 25.06.2019 року № 163, згідно якого робоча гальмова система та ходова частина причепа «Bodex Kis 3 WS», реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходились у працездатному стані (т.1 а.с.158-162).

Даними висновку судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи за експертною спеціальністю «Транспортно-трасологічні дослідження» від 27.06.2019 року № 161, згідно якого:

- в умовах розглянутої події автомобіль «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував в складі автопоїзду з причепом «Feber 3TW23N», реєстраційний номер НОМЕР_2 , первинно контактував передньою правою частиною кабіни з задньою лівою частиною напівпричепа «Bodex Kis 3 WS», реєстраційний номер НОМЕР_3 автомобіля «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 .

- в момент первинного входу в контакт подовжніми осями автомобіля автомобіль «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «Feber 3TW23N», реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричеп «Bodex Kis 3 WS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , котрий перебував у складі автопоїзду з завтомобілем «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 складав близько 0°(+/-)5°, що могло відповідати попутному руху даних транспортних засобів.

- приблизне розташування автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував в складі автопоїзду з причепом «Feber 3TW23N», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відносно меж проїзної частини у момент зіткнення з вантажним автомобілем «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебував в складі автопоїзду напівпричепом «Bodex Kis 3 WS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , наведені на схематичному зображені 5.1 у додатку 5 у ілюстративній таблиці, що додається до висновку експерта (а.с.172-185).

Даними висновку судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи від 02.07.2019 року № 2692/19-27 по дослідженню «діаграмного диску» (тахограми), що був встановлений на автомобілі «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував в складі автопоїзду з причепом «Feber 3TW23N», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до нього згідно з таруванням тахографу автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 , дані про режим руху автомобіля у період часу з 16 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв. 10.06.2019 року по наданому на дослідження діаграмному диску (тахограмі) відсутні (т.1 а.с.195-200).

Даними висновку судової інженерно-транспортної експертизи від 10.07.2019 року № 2736/2737/19-27 по дослідженню обставин зіткнення автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «Feber 3TW23N», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 з автомобілем «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом «Bodex Kis 3 WS», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 (а.с.213-218). Відповідно до висновку:

- в розглянутій дорожній обстановці дії водія автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344» ОСОБА_1 , що мали бути спрямовані на забезпечення безпеки та на можливість уникнення ДТП, регламентувались вимогами п.1.5,2.3 (б) і (д), 12.1, 12.3, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху;

- за умови виконання водієм автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344» ОСОБА_1 вимог п.п. 1.5,2.3 (б) і (д), 12.1, 12..3, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху, тобто уважно стежачи за дорожньою обстановкою, рухаючись зі швидкістю, при якій гарантовано можливо контролювати рух автомобіля та здійснивши безпечний об`їзд вантажного автомобіля «Scania R 420», що стяв на обочині у правого краю проїзної частини, він (водій ОСОБА_1 ) мав технічну можливість уникнути ДТП, що сталася.

- в розглянутій дорожній обстановці дії водія автомобіля «Scania R 420» ОСОБА_4 , спрямовані на можливість уникнути зіткнення вимогами ПДР не регламентувались,

- в розглянутій дорожній обстановці дії водія автомобіля «Scania R 420» ОСОБА_4 , не мав можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Mersedes Benz Actros 3344» своїми односторонніми діями,

- в розглянутій дорожній обстановці невідповідність дій водія автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344» з причепом «Feber 3TW23N», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 з метою забезпечення безпеки дорожнього руху та можливості уникнення ДТП, при проїзді нерухомого на правому узбіччі автомобіля вимогам п.1.5,2.3 (б) і (д), 12.1, 12..3, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв`язку з ДТП, що сталася (т.1 а.с.213-218).

Даними висновку судової інженерно-транспортної експертизи від 24.07.2019 року № 199, відповідно до якого:

- в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , з метою забезпечення безпеки дорожнього руху та можливості уникнення ДТП, при проїзді нерухомого на правому узбіччі автомобіля «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом «Bodex Kis 3 +WS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , регламентувались вимогами п.п. 2.3 (б) та 13.3 Правил дорожнього руху;

- в даній дорожній ситуації дії ОСОБА_4 . Правилами дорожнього руху не регламентуються і методами авто технічного дослідженя не розглядаються,

- в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , виконуючи належним чином вимоги п.п. 2.3 (б) та 13.3 Правил дорожнього руху, мав у своєму розпорядженні технічну можливість не створювати умов, які у подальшому призвели до ДТП.

- в даній ситуації ОСОБА_4 , будь-якими своїми однобічними діями не міг вплинути на подальший хід розвитку ДТП, а відповідно і не мав у своєму розпорядженні технічну можливість уникнути настання даної пригоди,

- в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП з технічної точки зору знаходились невідповідності дій водія автомобіля «Mersedes Benz Actros 3344» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимогам п.п. 2.3 (б) та 13.3 Правил дорожнього руху (т.1 а.с.233-237).

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 щодо порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, повністю доведена, а кваліфікація цих його дій за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, вірна, оскільки в результаті судового слідства доведений факт порушення обвинуваченим, який керував транспортним засобом, правил дорожнього руху, передбачених п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д), 12.3, 13.3 ПДР України - не вибрав безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу, без нагальної на те потреби, не пов`язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху, допустив частковий виїзд автомобіля на праве по ходу його руху узбіччя, де не вибрав безпечний боковий інтервал між своїм автомобілем та транспортним засобом, який стояв на узбіччі, у результаті чого допустив наїзд на задню ліву частину напівпричепу «Bodex», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебував в складі автопоїзду із сідловим тягачем «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 та в подальшому на водія вказаного автопоїзду ОСОБА_4 , наслідком чого стала смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , є тяжким.

Оцінюючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину суд враховує тяжкість наслідків, що стали наслідком цих порушень - смерть людини.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Суд дійшов висновку про щире каяття обвинуваченого, виходячи з того, що він визнав свою провину у вчиненому злочині, висловлює жаль з приводу вчиненого.

Суд дійшов висновку про активне сприяння обвинуваченого розкриттю злочину, виходячи з того, що обвинувачений надав органам досудового слідства та суду допомогу в установленні невідомих їм обставин справи щодо вчинення ним вказаних вище дій - зокрема про обставини та причини вчинення порушення ним правил дорожнього руху.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, у результаті судового слідства не виявлено.

Вивченням даних про особу винного встановлено таке:

Обвинувачений ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є здоровим, працездатним, на обліку психіатра, нарколога не перебуває. Має середню освіту, працює водієм ТОВ «Віталмар Транс» м.Тараща, за місцем роботи характеризується позитивно, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, не судимий.

Відповідно до досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як низький. Органом пробації зроблений висновок про можливість виправлення обвинуваченого без обмеження чи позбавлення волі і можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи викладене суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.

Вирішуючи питання про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання суд враховує характеристику обвинуваченого з місця проживання та роботи, згідно яких він характеризується позитивно.

Суд також бере до уваги дані досудової доповіді, якою надана позитивна соціально-психологічна характеристика обвинуваченого, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінені як, відповідно, середній та низький та якою зроблений висновок про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без його ізоляції від суспільства, та звільнення його від відбуття основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, шляхом покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд дійшов висновку про необхідність застосування до обвинуваченого додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами з огляду на тяжкість наслідків порушення обвинуваченим правил дорожнього руху і вважає, що не призначення йому вказаного додаткового покарання буде явно несправедливим внаслідок м`якості.

На переконання суду таке покарання основне і додаткове в сукупності буде справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого злочину та особою винного, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

У справі заявлений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на його користь відшкодування шкоди, спричиненої товариству кримінальним правопорушенням, у розмірі 99233, 65 грн., яка складається з упущеної вигоди 17147, 20 грн., витрат на пальне на переїзд вантажного автомобіля та причепу з м. Жмеринка до місця ДТП - 1890, 00 грн., витрати на відрядження працівників товариства з м. Жмеринка до місця ДТП - 5950, 00 грн., витрат на придбання запасних частин та проведення ремонтних робіт автомобіля товариства, пошкодженого внаслідок вчиненого обвинуваченим правопорушення - 74246, 45 грн.

Вирішуючи питання про те, чи підлягає задоволенню позов, на чию користь та у якому розмірі, суд виходить із такого:

Судом встановлено факт вчинення та вину у вчиненні ОСОБА_1 10.06.2019 року, який керував транспортним засобом, правил дорожнього руху, передбачених п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д), 12.3, 13.3 ПДР України, та наїзд в наслідок цього на задню ліву частину напівпричепу «Bodex», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебував в складі автопоїзду із сідловим тягачем «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Позивачем доведено факт заподіяння та розмір шкоди, завданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди. При цьому з матеріалів справи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 заподіяв вказаної шкоди, виконуючи трудові обов`язки водія Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» м. Тараща, з яким перебуває у трудових відносинах, що підтверджується копією наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» № 41-к від 01.07.2017 року про прийняття ОСОБА_1 на роботу водієм автотранспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» (т.1 а.с.33). Розглянувши відповідно до вимог ст.129 КПК України та оцінивши відповідно до вимог ст.89 ЦПК України належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі у їх сукупності, суд дійшов переконання в тому, що позов не підлягає задоволенню. При цьому виходив з таких норм права:

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду № 200/13471/16-ц від 11.09.2019 року; № 209/5115/15-ц від 29.08.2019 року; № 369/4994/16 від 14.08.2019 року; № 910/12722/18 від 03.07.2019 року; № 742/3364/17 від 05.06.2019 року; № 757/20309/15-ц від 27.03.2019 року; № 183/3903/16 від 07.03.2019 року; № 902/1142/17 від 27.02.2019 року; № 640/4185/15-ц від 06.02.2019 року; № 243/4692/17 від 14.01.2019 року.

Тому підстави для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на його користь шкоди, спричиненої товариству кримінальним правопорушенням відсутні.

У справі заявлений позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» про стягнення з товариства на його користь 26887 грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 300000 грн. 00 коп. моральної шкоди, спричинених смертю його батька ОСОБА_4 внаслідок злочину. Заявлена матеріальна шкода полягає у витратах позивача на придбання продуктів, напоїв на поминальний обід. Моральна шкода полягає у моральних стражданнях, що їх зазнав позивач внаслідок смерті батька, що полягають у душевних стражданнях від смерті рідної людини, пережитому стресі, зміні звичайного порядку життя.

Одночасно ОСОБА_2 заявлений позов до ПрАТ «СК`Арсенал страхування» про стягнення на його користь 32462 грн.00 коп. витрат на поховання батька - ОСОБА_4 та спорудження надгробного пам`ятника та відшкодування шкоди у розмірі 150228 грн. 00 коп. (36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку), заподіяної смертю потерпілого, відповідно до ч.27.2 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та 50076 грн. 00 коп. (12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку) відповідно до ч.27.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

Позивачем доведено, що він є сином покійного ОСОБА_4 .

Позивачем доведено понесення ним витрат у розмірі 23115 грн. 00 коп. на організацію поминального обіду 12.06.2019 року, 3372 грн. 00 коп. на організацію поминального обіду 19.07.2019 року, 43500 грн. 00 коп. на виготовлення та доставку до місця поховання пам`ятника, 3795 грн.00 коп. на організацію поминального обіду 10.06.2020 року.

Виходячи з встановлених судом обставин справи, суд вважає доведеним факт спричинення ОСОБА_1 моральних страждань ОСОБА_2 , заподіяних смертю батька. Зважаючи на характер допущеного щодо нього правопорушення, глибину душевних страждань, ступень вини обвинуваченого, враховуючи при цьому вимоги розумності і справедливості, суд вважає необхідним стягнути на його користь 200000 грн. 00 коп. відшкодування вказаної шкоди.

Дослідженням наданих сторонами доказів, судом встановлені такі факти, що мають значення для визначення того, хто відшкодовує шкоду, заподіяну потерпілому, та у якому розмірі:

З матеріалів справи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 заподіяв вказаної шкоди, виконуючи трудові обов`язки водія Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» м. Тараща, з яким перебуває у трудових відносинах, що підтверджується копією наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» № 41-к від 01.07.2017 року про прийняття ОСОБА_1 на роботу водієм автотранспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» (т.1 а.с.33).

З матеріалів справи встановлено, що між що між ПрАТ «СК «Арсенал страхування`та ТОВ «Віталмар Транс» був укладений Договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/6299720, який був чинним на момент ДТП 10.06.2019, забезпечений транспортний засіб «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

При вирішенні питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов та в якому розмірі, суд виходить із такого:

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З огляду на те, що цивільна відповідальність ТОВ «Віталмар Транс» застрахована, до вказаних відносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 9.3. ст. 9 Закону передбачено, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону, страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 29.12.2015 року № 3470, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2016 р. за № 145/28275, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих встановлено у розмірі 200000 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 23 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, є, зокрема, - шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до ст. 27 Закону, страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п. 27.3. ст. 27 Закону Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до п. 27.4. ст. 27 Закону, Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач, який є повнолітнім сином загиблого просить стягнути зі Страховика 182690 грн. матеріальної шкоди та 50076 грн. моральної шкоди.

Граничні (конкретні) розміри страхового відшкодування, порядок розрахунку та виплати страхового відшкодування та інше встановлені Законом.

Пунктом 27.3 ст. 27 Закону передбачений обов`язок Страховика здійснити відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого, виключно її (його) чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).

При цьому Законом встановлено, що загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Тобто страхове відшкодування за моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, сплачується в рівних частинах всім особам, які мають право на його отримання шляхом ділення граничного розміру такого відшкодування (12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку) на кількість таких осіб.

З матеріалів справи вбачається, що окрім позивача, який є сином загиблого ОСОБА_4 , позов також заявлено і ОСОБА_3 дочкою померлого ОСОБА_4 .

Отже, на даний час є дві особи, які мають право на отримання відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_4 : ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

З огляду на те, що розмір такого відшкодування стосовно одного померлого обмежений 12 мінімальними заробітними платами у місячному розмірі, встановленими законодавством на день настання страхового випадку, та підлягає поділу на кількість осіб, які мають право на його отримання, тобто на двох.

Станом на 10.06.2019, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», мінімальна заробітна плата складає 4173,00 грн.

Таким чином, з урахуванням наявної інформації, гранична сума моральної шкоди, що може бути відшкодована ПрАТ «СК`Арсенал страхування» позивачу повинна розраховуватись наступним чином:

12*4173,00 грн./2=25038,00 грн.

При вирішенні позову у частині відшкодувань витрат відповідно до на п. 27.2 ст. 27 Закону, судом встановлено, що даний пункт передбачає відшкодування шкоди утриманцям потерпілого.

Відповідно до ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Позивачем не надано доказів щодо того, що він станом на день смерті загиблого перебував на утриманні померлого батька в розумінні ст. 1200 ЦК України, зважаючи не те, що він є повнолітнім.

Тому судом не встановлено підстав для стягнення з ПрАТ «СК`Арсенал страхування» відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого як утриманцю в порядку п. 27.2. ст. 27 Закону і у задоволенні позову у цій частині повинно бути відмовлено.

При вирішенні позову у частині відшкодування з ПрАТ «СК`Арсенал страхування» відшкодування витрат на спорудження пам`ятника, суд керується такими мотивами:

Згідно п. 24 постанови Пленуму ВСУ від 27.03.92 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз`яснено, що за витрати на виготовлення пам`ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам`ятників і огорож в даній місцевості.

Згідно Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.10.2008 року № 45, гранична сума витрат на поховання в Вінницькій області складає 6190 грн., в тому числі гранична сума на виготовлення та установку пам`ятника - 2600,00 грн.

Верховний Суд, у постанові від 08.05.2019 по справі 369/10843/16-ц, вирішуючи питання правомірності виплати страховою компанією вартості встановлення пам`ятника у розмірі, передбаченому Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.10.2008 року № 45 зазначив: «У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 2'' березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» судам роз`яснено що, витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги і обряди) відшкодовуються тій особі, яка понесла ці витрати. Витрати на виготовлення пам`ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам`ятників і огорож в даній місцевості.

У пункті 25 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров 'я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюються в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК України та розділом III Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на вказане позов у частині відшкодування з ПрАТ «СК`Арсенал страхування» витрат на спорудження пам`ятника підлягає задоволенню частково - у розмірі 2600,00 грн.

Позов у частині відшкодування ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» про стягнення з товариства на його користь 26887 грн. 00 коп. матеріальної шкоди підлягає задоволенню.

При вирішення позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» про стягнення з товариства на його користь 300000 грн. 00 коп. моральної шкоди суд керується такими мотивами:

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Судом задоволено позов у частині стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 25038,00 грн. Позивачем заявлено, що розмір відшкодування заподіяної йому моральної шкоди становить 300000 грн. 00 коп.

Суд зважаючи на характер допущеного щодо позивача правопорушення, глибину його душевних страждань, ступень вини обвинуваченого, враховуючи при цьому вимоги розумності і справедливості, вважає необхідним стягнути на його користь у якості відшкодування моральної шкоди 200000 грн. 00 коп. При цьому, виходячи з наведених вище норм статті 1194 ЦК України, суд вважає справедливим врахувати стягання частини з цієї шкоди як страхового відшкодування. Тому позов у цій частині підлягає частковому задоволенню у розмірі 174962 грн. 00 коп.

У справі заявлений позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» про стягнення з товариства на її користь 300000 грн. 00 коп. моральної шкоди, спричинених смертю її батька ОСОБА_4 внаслідок злочину. Заявлена моральна шкода полягає у моральних стражданнях, що їх зазнала позивачка внаслідок смерті батька, що полягають у душевних стражданнях від смерті рідної людини, пережитому стресі, зміні звичайного порядку життя.

Одночасно ОСОБА_3 заявлений позов до ПрАТ «СК`Арсенал страхування» про стягнення на її користь відшкодування шкоди у розмірі 150228 грн. 00 коп. (36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку), заподіяної смертю потерпілого, відповідно до ч.27.2 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та 50076 грн. 00 коп. (12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку) відповідно до ч.27.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

Позивачкою доведено, що вона є дочкою покійного ОСОБА_4 .

Виходячи з встановлених судом обставин справи, суд вважає доведеним факт спричинення ОСОБА_1 моральних страждань ОСОБА_3 , заподіяних смертю батька. Зважаючи на характер допущеного щодо неї правопорушення, глибину душевних страждань, ступень вини обвинуваченого, враховуючи при цьому вимоги розумності і справедливості, суд вважає необхідним стягнути на її користь 200000 грн. 00 коп. відшкодування моральної шкоди.

Дослідженням наданих сторонами доказів судом встановлені такі факти, що мають значення для визначення того, хто повинен відшкодувати заподіяну потерпілій шкоду, та у якому розмірі:

З матеріалів справи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 заподіяв вказаної шкоди, виконуючи трудові обов`язки водія Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» м. Тараща, з яким ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах, що підтверджується копією наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» № 41-к від 01.07.2017 року про прийняття ОСОБА_1 на роботу водієм автотранспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» (т.1 а.с.33).

З матеріалів справи встановлено, що між що між ПрАТ «СК «Арсенал страхування`та ТОВ «Віталмар Транс» було укладено Договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/6299720, який був чинним на момент ДТП 10.06.2019, забезпечений транспортний засіб «Mersedes Benz Actros 3344», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

При вирішенні питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов та в якому розмірі, суд виходить із такого:

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З огляду на те, що цивільна відповідальність ТОВ «Віталмар Транс» застрахована до відносин між сторонами підлягають застосуванню норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 9.3. ст. 9 Закону передбачено, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону, страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 29.12.2015 року № 3470, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2016 р. за № 145/28275, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих встановлено у розмірі 200000 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 23 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, є, зокрема, - шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до ст. 27 Закону, страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п. 27.3. ст. 27 Закону Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачка, яка є повнолітньою дочкою загиблого просить стягнути зі Страховика 182690 грн. матеріальної шкоди та 50076 грн. моральної шкоди.

Граничні (конкретні) розміри страхового відшкодування, порядок розрахунку та виплати страхового відшкодування та інше встановлені Законом.

Пунктом 27.3 ст. 27 Закону передбачений обов`язок Страховика здійснити відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого, виключно її (його) чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).

При цьому Законом встановлено, що загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Тобто, мається на увазі те, що страхове відшкодування за моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, сплачується в рівних частинах всім особам, які мають право на його отримання шляхом ділення граничного розміру такого відшкодування (12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку) на кількість таких осіб.

З матеріалів справи вбачається, що окрім позивачки, яка є дочкою загиблого ОСОБА_4 , позов також заявлено і ОСОБА_2 , сином померлого ОСОБА_4 .

Отже, на даний час є дві особи, які мають право на отримання відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_4 : ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

З огляду на те, що розмір такого відшкодування стосовно одного померлого обмежений 12 мінімальними заробітними платами у місячному розмірі, встановленими законодавством на день настання страхового випадку, та підлягає поділу на кількість осіб, які мають право на його отримання, тобто на двох.

Станом на 10.06.2019, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», мінімальна заробітна плата складає 4173,00 грн.

Таким чином, з урахуванням наявної інформації, гранична сума моральної шкоди, що може бути відшкодована ПрАТ «СК`Арсенал страхування» позивачці повинна розраховуватись наступним чином:

12*4173,00 грн./2=25038,00 грн.

При вирішенні позову у частині відшкодувань витрат відповідно до п. 27.2 ст. 27 Закону, судом встановлено, що даний пункт передбачає відшкодування шкоди утриманцям потерпілого.

Відповідно до ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Позивачкою не надано доказів щодо того, що вона станом на день смерті загиблого перебувала на утриманні померлого батька в розумінні ст. 1200 ЦК України, зважаючи не те, що вона є повнолітньою.

Тому судом не встановлено підстав для стягнення з ПрАТ «СК`Арсенал страхування» відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого як утриманцю в порядку п. 27.2. ст. 27 Закону і у задоволенні позову у цій частині повинно бути відмовлено.

У частині позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» про стягнення з товариства на її користь 300000 грн. 00 коп. моральної шкоди суд керується такими мотивами:

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Судом задоволено позов у частині стягнення на користь позивачки моральної шкоди у розмірі 25038,00 грн. Позивачкою заявлено, що розмір відшкодування заподіяної їй моральної шкоди становить 300000 грн. 00 коп.

Суд, зважаючи на характер допущеного щодо позивачки правопорушення, глибину її душевних страждань, ступень вини обвинуваченого, враховуючи при цьому вимоги розумності і справедливості, вважає необхідним стягнути на її користь у якості відшкодування моральної шкоди 200000 грн. 00 коп. При цьому, виходячи з наведених вище положень статті 1194 ЦК України, суд вважає справедливим врахувати стягання частини з цієї шкоди як страхового відшкодування. Тому позов у цій частині підлягає частковому задоволенню - у розмірі 174962 грн. 00 коп.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі становлять 13031 грн. 65 коп. і складаються з витрат на проведення:

судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № 159 від 20.06.2019 - 1570,10 грн.;

судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № 160 від 24.06.2019 - 1099,07 грн.;

судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № 162 від 25.06.2019- 1570,10 грн.;

судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № 163 від 25.06.2019- 1099,07 грн.;

судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи №161 від 27.06.2019 - 3768, 24 грн.;

судової інженерно-транспортної експертизи № 2692/19-27 від 02.07.2019 - 942, 00 грн.;

судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи обставин ДТП № 2736\2737\19-27 від 10.07.2019 - 1884,00 грн.;

- судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи обставин ДТП № 199 від 24.07.2019 - 1099,07 грн.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України витрати на залучення експертів суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

З огляду на те, що обвинувачений під час досудового слідства та судового розгляду без запобіжних заходів належним чином виконував свої процесуальні обов`язки, не вчиняв дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд не вважає потрібним застосовувати до нього запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу .

Керуючись ст.ст. 100, 124, 369- 371, 374 КПК України,-

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому звинуваченні за ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю у два роки.

Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не застосовувати.

Речові докази по справі:

- автомобіль «Scania R 420», реєстраційний номер НОМЕР_4 та напівпричеп «Bodex», реєстраційний номер НОМЕР_3 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Вантаж БІ.Ем.Джі.» як власнику.

- автомобіль «Mersedes Benz Actros 3344» з причепом «Feber 3TW23N», реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс».

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 шкоди, спричиненої правопорушенням, у розмірі 99233 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті тридцять три) грн.., 65 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» м. Тараща на користь ОСОБА_2 26887 (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» м. Тараща на користь ОСОБА_2 174962 (сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. моральної шкоди.

У решті позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» м. Тараща відмовити.

Стягнути з ПрАТ «СК`Арсенал страхування» на користь ОСОБА_2 витрат на виготовлення та установку пам`ятника - 2600 (дві тисячі шістьсот) грн. 00 коп.

Відмовити ОСОБА_2 у стягненні з ПрАТ «СК`Арсенал страхування» на його користь відшкодування шкоди у розмірі 150228 грн. 00 коп., заподіяної смертю потерпілого, відповідно до ч.27.2 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Стягнути з ПрАТ «СК`Арсенал страхування» на користь ОСОБА_2 25038,00 ( двадцять п`ять тисяч тридцять вісім) грн.. 00 коп. моральної шкоди.

У решті позовних вимог ОСОБА_2 до ПрАТ «СК`Арсенал страхування» відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» м. Тараща на користь на користь ОСОБА_3 174962 (сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Відмовити ОСОБА_3 у стягненні з з ПрАТ «СК`Арсенал страхування» на її користь відшкодування шкоди у розмірі 150228 грн. 00 коп., заподіяної смертю потерпілого, відповідно до ч.27.2 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Стягнути з ПрАТ «СК`Арсенал страхування» на користь ОСОБА_3 25038,00 ( двадцять п`ять тисяч тридцять вісім) грн.. 00 коп. моральної шкоди.

У решті позовних вимог ОСОБА_3 до ПрАТ «СК`Арсенал страхування» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів - 13031 (тринадцять тисяч тридцять одну) грн. 65 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Ульяновський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Суддя А. А. Бондаренко