Рішення № 98506157, 22.07.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/5295/21

Провадження №2-др/592/26/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді - Алфьорова А.М., за участю секретаря - Літовченко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2021 р. скасовано судовий наказ № 592/5295/21, провадження № 2-н/592/692/21 виданий 17.05.2021 р. Ковпаківським районним судом м. Суми за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МУССОН» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за поводження з побутовими відходами за період з 01.05.2018 р. по 31.03.2021 р. у сумі 1281 грн. 57 коп.; 3 % річних у сумі 31 грн. 97 коп.; інфляційні збитки у сумі 83 грн. 22 коп. та судовий збір у сумі 227 грн. 00 коп. При винесенні вказаної ухвали не вирішено питання про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МУССОН» на користь нього витрати по сплаті судового збору у сумі 113 грн. 50 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 1200 грн.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2021 р. скасовано судовий наказ № 592/5295/21, провадження № 2-н/592/692/21 виданий 17.05.2021 р. Ковпаківським районним судом м. Суми за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МУССОН» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за поводження з побутовими відходами за період з 01.05.2018 р. по 31.03.2021 р. у сумі 1281 грн. 57 коп.; 3 % річних у сумі 31 грн. 97 коп.; інфляційні збитки у сумі 83 грн. 22 коп. та судовий збір у сумі 227 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з ТОВ «А-Муссон» понесені ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 113 грн. 50 коп.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «А-Муссон» витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження сплати ним коштів у розмірі 1200 грн. адвокату Абідову Р.Т. за надання останнім правничої допомоги, зокрема, відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Доповнити резолютивну частину ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2021 р. абзацом наступного змісту:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МУССОН» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 113 грн. 50 коп.».

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.М. Алфьоров