Ухвала суду № 98501366, 14.07.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2306/3834/12

номер провадження 6/695/108/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Розпутньої І.Г.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» (далі – ТОВ «ФК Форт») з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи вимоги, заявник вказує, що на підставі рішення від 02.06.2014 по справі № 2306/3834/12, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області видав виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором № 406п/99/2008/840 від 11.08.2008, на підставі якого відкрито виконавче провадження. Вказане виконавче провадження завершено Золотоніським міськрайонним відділом ДВС ЦМУМЮ (м. Київ).

04.08.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_А_3 про відступлення прав вимог, за яким право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 406п/99/2008/840 від 11.08.2008 перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Разом з тим, 20.08.2020 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на виконання умов договору № GL48N718070_А102 відступив ТОВ «Фінанси Проперті Групп» право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 406п/99/2008/840 від 11.08.2008. Договором від 26.08.2020 № Б/Н, ТОВ «Фінанси Проперті Групп» відступило ТОВ «ФК» Інвест Хаус» право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 08/2006/840к198 від 27.04.2006. Відповідно до договору № Б/Н від 29.12.2020, ТОВ «ФК» Інвест Хаус» відступило ТОВ «ФК Форт» право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 406п/99/2008/840 від 11.08.2008. На підставі викладеного, позивач просить замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «ФК Форт» у виконавчому провадженні.

Окрім того позивач зазначає, що виконавчі листи ПАТ «КБ «Надра» втрачено в зв`язку з проведенням процедури ліквідації банку, що підтверджується актом ліквідатора про втрату виконавчих документів. Відтак на даний час місцезнаходження виконавчих листів щодо боржників невідоме та можливість їх встановлення відсутня. Разом з цим, строк пред`явлення виконавчих листів до виконання припав на період ліквідації вказаного банку, тому пропущений з об`єктивних причин, що не залежали від попереднього кредитора в особі ПАТ «КБ «Надра». З огляду на викладене, позивач просить видати дублікат виконавчого листа та поновити пропущений строк для його пред`явлення до виконання.

У судове засідання представник ТОВ «ФК Форт» не з`явився, у прохальній частині заяви просили розглянути заяву без участі представника.

Представник ПАТ КБ «Надра» у судове засідання не прибув, про дату, місце і час судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, про дату, місце і час судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.06.2014 у справі №2306/3834/12 позов ВАТ КБ «Надра» задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 406п/99/2008/840 від 11.08.2008 в сумі 33 254 (тридцять три тисячі двісті п`ятдесят чотири, 40 ) доларів США; відсотки 14 505 (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ять, 07) доларів США; пеню за порушення сплати кредиту 48 949 (сорок вісім тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень, 50 копійок; штраф за порушення вимог кредитного договору 43 770 (сорок три тисячі сімсот сімдесят) гривень 74 копійки та 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень судового збору.

На підставі вказаного рішення Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області видано виконавчий лист №2306/3834/12 щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації з результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП, на підставі виконавчого листа відкриті виконавчі провадження:

-18.08.2016 № 452008856 відносно ОСОБА_1 про стягнення боргу на користь ПАТ «»Надра Банк». Стан ВП: примусове виконання;

-- 28.08.2014 № 44545404 відносно ОСОБА_2 про стягнення боргу на користь ПАТ «»Надра Банк». Стан ВП: примусове виконання;

Судом встановлено, що 04.08.2020 між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_3, за яким право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 406п/99/2008/840 від 11.08.2008 перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (Додаток № 1 до Договору GL48N718070_А_3 від 04.08.2020).

20.08.2020 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на виконання умов договору № GL48N718070_А102 відступив ТОВ «Фінанси Проперті Групп» право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 406п/99/2008/840 від 11.08.2008 (Додаток № 2 до Договору № GL48N718070_А102 від 20.08.2020).

Договором від 26.08.2020 № Б/Н, ТОВ «Фінанси Проперті Групп» відступило ТОВ «ФК «Інвест Хаус» право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 406п/99/2008/840 від 11.08.2008(Додаток № 1 до Договору від 26.08.2020).

Відповідно до договору № Б/Н від 29.12.2020, ТОВ «ФК «Інвест Хаус» відступило ТОВ «ФК Форт» право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 406п/99/2008/840 від 11.08.2008(Додаток № 1 до Договору від 29.12.2020).

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Абзацом першим частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу наведених норм вбачається, що у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до усталеної судової практики Європейського суду з прав людини судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні ( рішення у справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy»), № 36813/97). Виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справах «Сіка проти Словаччини» («Sika v. Slovak»), № 2132/02 від 13 червня 2006 року; «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 (провадження № 61-4475св20), від 21.10.2020 року у справі № 2-2217/2010 (провадження № 61-4421св20), від 03.11.2020 року у справі № 436/7574/12 (провадження № 61-467св20).

З доданих до заяви копій договорів про відступлення прав вимоги, які наведені вище, вбачається, що право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 406п/99/2008/840 від 11.08.2008 перейшло до ТОВ «ФК Форт».

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 наведено правовий висновок про те, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей74-79,86 Господарського процесуального кодексу України(статті77-82,89 ЦПК України), тобто за перевірки та оцінки доказів, наданих в обґрунтування відповідної заяви, зокрема їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути дана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеній статтею 204 ЦК України.

Судом не встановлено, що вищезазначені договори про відступлення прав вимоги, оспорюються або визнані у встановленому порядку недійсними.

За таких обставин суд вважає, що заява ТОВ «ФК Форт» в частині зміни сторони стягувача правонаступником у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 2306/3843/12 є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.09.2020 в справі № 127/2-3538/10.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Згідно позиції Верховного суду України, а саме постанови від 02.05.2018 у справі № 5016/149/2011, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання. Тобто, якщо закінчився строк виконавчої діяльності, то попередньо необхідно вирішити питання про поновлення пропущеного строку.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

За змістом положень п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист, що видається судом у передбачених законом випадках на підставі судового рішення, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Натомість, в попередній редакції Закону України «Про виконавче провадження», що була чинною на час набрання судовим рішенням законної сили та видачі виконавчого листа, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлювався протягом трьох років з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення (п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 21 Закону).

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів. Зокрема, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.

Із матеріалів справи судом встановлено, що первісний стягувач ПАТ «КБ «Надра» звертався до виконавчої служби з виконавчим листом, виданим Золотоніським міськрайонним у справі № 2306/3843/12, на підставі чого було відкрито виконавчі провадження № 52008856 та 44545404.

Відповідно до інформації з АСВП, вказані виконавчі провадження перебувають на виконанні в Золотоніському МРВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області .

Матеріали заяви не містять доказів втрати вказаних виконавчих листів та не перебуванні їх на примусовому виконанні, тому вимоги заяви в частині видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, вимоги заяви ТОВ «ФК Форт» підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 512, 514 ЦК України, ст.ст. 12, 18, 442 ЦПК України, ст.ст. 3, 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження» суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» у виконавчому провадженні за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

У решті вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя М.Ю. Степченко