Рішення № 98500431, 15.07.2021, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1397/19

Провадження № 2/144/136/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2021 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Германа О.С.,

секретаря - Пігулі А.А.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Притули В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі, головного менеджера з кримінальних проваджень АТ «Райффайзен Банк Аваль» - Є.В. Бухонкін, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків.

В позовній заяві зазначено, що 11.10.2018 до відділу касових операцій Черкаської області АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшла інкасаторська сумка № 533 з готівковими коштами, під час перерахунку готівкових коштів, виявлено нестачу коштів на суму 26200 грн. За фактом вказаної нестачі складено акт, старший касир ОСОБА_2 та касир ОСОБА_3 підтвердили свою участь у складанні акту та достовірності внесення до нього інформації. Під час перегляду записів камери відеоспостереження, яка фіксує обстановку на робочому місці старшого касира ОСОБА_4 , встановлено, що на момент передачі інкасаторської сумки № 533 старшому касиру ОСОБА_4 за допомогою шпагату та пломб були опломбовані сама сумка № 533 , а також чотири пачки: - одна повна пачка з десятьма корінцями купюр номіналом 100 (сто) грн.; - одна повна пачка з десятьма корінцями купюр номіналом 200 (двісті) грн.; одна неповна пачка з дев`ятьма корінцями купюр номіналом 200 (двісті) грн.; одна неповна пачка з одним корінцем купюр номіналом 100 (сто) грн., двома корінцями купюр номіналом 200 (двісті) грн., одним корінцем купюр номіналом 500 (п`ятсот) грн. З урахуванням даних про вміст сумки №533 з відбитками пломбіратора Теплицького відділення, є підстави вважати, що старший касир ОСОБА_1 через службову недбалість або ж навмисно у накладній до сумки з готівкою № 533 відобразила недостовірні відомості про кількість купюр готівки номіналом 200 (двісті) грн., які були вкладенні до вказаної сумки. Таким чином за результатами перевірки встановлено факт порушення ОСОБА_1 - п. 4.5.1, 4.5.4, 4.5.5. та 5.5.6 Положення про здійснення касових операцій, організацією контролю за операційно-касовою роботою та дотримання касової дисципліни №175/1РП, а саме не перерахувавши кошти в пачках, у накладній до сумки з готівкою № 533 відобразила недостовірні дані про кількість купюр і тим самим не обгрунтовано завищила суму 26 200 грн. Згідно наказу №2100-к від 10.10.2016 ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду касира в Теплицьке відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» з 12.10.2016 на умовах повної матеріальної відповідальності. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з працівника - ОСОБА_1 , яка відповідно до посадових обов`язків безпосередньо пов`язана із обслуговуванням матеріальних цінностей, та з якою укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, підлягає стягненню сума нестачі 26 200 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначила, що позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» є безпідставним та таким, що ніякими доказами не підтверджений, вказує, що при ознайомленні із відеозаписом з камери відеоспостереження на робочому місці касира ОСОБА_4 , на момент передачі інкасаторської сумки № 533 виявлено, що на відеозаписі не видно яку саме сумку отримує старший касир ОСОБА_4 , також на відео не видно чи не було порушено цілісність пломби, якою опечатано сумку, також на відеозаписі чітко видно, що при перерахунку коштів касиром ОСОБА_4 частину коштів поставлено за межі огляду камери відеоспостереження, а тому з впевненістю сказати, що кошти в сумі 26200 гривень в сумці не було - не можна, а можна зробити висновок , що вони зникли саме в КЕШ- Центрі №2 м. Умань. Крім того СВ Теплицького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12018020280000424 від 17.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, за результатами досудового розслідування слідчим Теплицького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області винесено постанови про закриття кримінального провадження від 07.07.2019 та 26.12.2019 у зв`язку з не встановлення особи, винної у вчиненні даного злочину. Також відповідач подала заяву про застосування ч.3 ст. 233 КзПП України.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що твердження відповідача про пропущення строків позовної давності є хибними, у зв`язку з тим, що власнику про заподіяння шкоди працівником ОСОБА_1 стало відомо з висновку щодо підтвердження, або спростування підозри на шахрайство № RBUA_HO_20_F80198, перебіг позовної давності починається з 30.11.2018 року, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з позовною заявою від 14.11.2019. Також позивач вказує, що 07.11.2019 ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області постанову про закриття кримінального провадження від 07.06.2019 визнано протиправною та скасовано, такою ухвалою слідчого судді Теплицького районного суду від 06.03.2020, визнано протиправною та скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 26.12.2019.

У своєму запереченні на відповідь на відзив, відповідач ОСОБА_1 зазначає, що представник позивача ні у своїй позовній заяві ні у відповіді на відзив не навів жодних доказів її вини і фактів того, що її дії були протиправними, тому просить відмовити у позові та витребувати з АТ «Райффайзен Банк Аваль» відеозапис з її робочого місця, відеозаписи з камер спостереження банківського сховища та проходів до нього з робочого місця касира до банківського сховища за період з 05.10.2018 по 10.10.2018.

В судове засідання представник відповідача АТ «Райффайзен Банк Аваль» не з`явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника банку.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Притула В.Л. в судовому засіданні позов не визнав, заперечував щодо його задоволення, вказав, що в сумці в якій виявлено нестачу коштів не вказано, що вона саме з Теплика , також пломба, якою була опечатана сумка викинута, а не збережена, позивачем не надано доказів порушення відповідачем касової дисципліни та не встановлено причинного зв`язку між порушенням касової дисципліни та нестачею коштів, також зазначає що позивач посилається на відеозаписи, однак на виконання ухвали суду відеозаписи для огляду в суді не надав, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України - встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1-4 ст. 12 ЦПК України - визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України - вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Представником позивача у відповіді на відзив в якості доказу по справі надано копію ухвали слідчого судді Теплицького районного суду від 11.02.2020 відповідно до якої частково задоволено скаргу представника заявника АТ «Райффайзен Банк Аваль» - Бухонкіна Є.В. та визнано бездіяльність слідчого СВ Теплицького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Лабая В.С., у кримінальному провадженні внесеного в ЄРДР за № 12018020280000424 від 17.12.2018, пов`язану з недотриманням розумних строків слідчим під час досудового розслідування у кримінальному провадженні - протиправною, та копію ухвали слідчого судді Гайсинського районного суду відповідно до якої скасовано постанову про закриття кримінального провадження старшого слідчого СВ Теплицького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Лабая В.С. від 26.12.2019 у кримінальному провадженні № 12018020280000424 від 17.12.2018, однак представником позивача не надано жодного належного та припустимого доказу вини відповідача ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018020280000424, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України - належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На виконання вимог щодо витребування доказів, а саме ухвали суду від 02.09.2020 про витребування з АТ «Райффайзен банк Аваль» відеозапису з робочого місця старшого касира Теплицького відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_1 , відеозаписи з камер спостереження банківського сховища та проходів до нього з робочого місця касира до банківського сховища за період з 05.10.2018 року по 10.10.2018 року включно, яку представником АТ «Райффайзен Банк Аваль» отримано двічі: 18.09.2020 та 12.10.2020, відеозапис суду для огляду ненадано.

Вищезазначене свідчить про відсутність доказів на підтвердження позовних вимог, визначених позовом, що відповідають ст. ст. 76-80 ЦПК України.

Разом з тим, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Притула В.Л. подав заяву про застосування строку позовної давності, яка мотивована тим, що позовна заява нідійшла до суду 27.11.2019, тобто через 1 рік 1 місяць і 16 днів з того часу, як позивачеві стало відомо про заподіяну йому шкоду, тобто за межами визначеного законом строку позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом ч. 4 ст. 267 ЦК України - позовна давність застосовується лише за наявності порушення права або охоронюваного законом інтересу особи. Тобто, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права, а відтак і обґрунтованості позовних вимог.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, необхідно з`ясувати чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про застосування наслідків її спливу зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску.

Виходячи з наведеного вище, суд відмовляє в задоволені позову у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю, не застосовуючи строк позовної давності як самостійну підставу для відмови у позові, оскільки суду не надано належних та допустими доказів, тобто докази на підтвердження позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В позові АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 23.07.2021.

Суддя