Рішення № 98500286, 26.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року Справа № 160/2598/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши у місті Дніпрі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 19.03.2020 року № 04.2/49/20-С;

- визнати противним та скасувати рішення Лівобережного об`єднаного управління ПФУ в м. Дніпро № 912050814230 від 23 листопада 2020 про зміну розміру відсотків нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з встановлених на день виходу у відставку 90% на 72%;

- визнати противним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом № 2065-344/Г-01/8-0400/21 від 23 січня 2021 року, про відмову у здійсненні проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді, згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду № 04.2/49/20-С дід 19.03.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19 лютого 2020 року провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду № 04.2/49/20-С від 19.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з вересня 2016 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, де отримувала встановлене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% від грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі № 160/10114/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено повністю та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного утримання позивача, як судді у відставці відповідно до довідки Дніпровського апеляційного суду від 19.03.2020 №04.2/49/20-С з 19.02.2020. На виконання рішення суду управлінням Пенсійного фонду України було перераховано довічне грошове утримання позивача з 19.02.2020, проте в розмірі 72% від грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді. 06.01.2020 позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою, де просила здійснити перерахунок її довічного грошового утримання з 19.02.2020 у розмірі 90%. 23.01.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача листом про розгляд звернення останньої, де зазначило, що відсоток грошового утримання судді у відставці було розраховано відповідно до вимог ст. 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

05.04.2021 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі № 160/10114/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці з 19.02.2020 з урахуванням проведених виплат у розмірі 72% від грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді. Розмір довічного грошового утримання розраховано відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, де зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді. Таким чином, проведення позивачу перерахунку її щомісячного грошового утримання у розмірі 90% немає законних підстав.

На виконання ухвали суду від 05.04.2021 відповідачем було долучено до матеріалів справи № 160/2598/21 належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1

12.04.2021 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, ОСОБА_1 є суддею у відставці з 15.09.2016 на підставі постанови Верховної Ради України № 1515-VIII від 08.09.2016, що підтверджується наказом Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 № 135/к.

Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (копія якого міститься в матеріалах справи), стаж роботи ОСОБА_1 станом на 15.09.2016 становить 31 рік 06 місяців 20 днів.

З 16.10.2016 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що підтверджується розпорядженням № 814230 від 24.10.2016.

Загальний процент розрахунку утримання від заробітку станом на 16.10.2016 встановлено 90%.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №160/10114/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено повністю, та:

- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 10000/03-16 від 21.08.2020 в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 13.08.2020 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду від 19.03.2020 № 04.2/49/20-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень дане рішення суду набрало законної сили 19.10.2020.

Згідно з положеннями ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі №160/10114/20, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи в силу положень ст. 78 КАС України.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі № 160/10114/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду № 04.2/49/20-С від 19.03.2020, що підтверджується розрахунком від 21.11.2020, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до вищенаведеного розрахунку позивачу встановлений загальний процент розрахунку пенсії від заробітку 72%.

06.01.2021 позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою, в якій просила здійснити перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 з правом отримання 90% від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді згідно з довідки Дніпровського апеляційного суду №04.2/49/20-С від 19.03.2020.

Листом № 2065-344/Г-01/8-0400/21 від 23.01.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що загальний страховий стаж останньої складає 39 років 10 місяців 03 дні, в тому числі стаж роботи на посаді судді 31 рік.

На виконання рішення суду останній проведено відповідний перерахунок, де розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача з 19.02.2020 складає 163 451, 52 грн (227 016, 00 грн х 72%).

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач оскаржила їх в судовому порядку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з положеннями ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон від 02.06.2016 року № 1402-VIII).

Згідно із пунктом 2 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно із частиною 1 статті 142 Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина 2 статті 142 Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Зокрема, пунктом 25 розділу XIIП прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIIIзі змінами.

У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року № 10-рп/2013).

Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

В рішенні від 08.06.2016 року № 4-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що частина третя статті 141 Закону № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIІІ, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону № 2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIІІ, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 року № 192-VIІІ, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

В пункті 7 цього ж рішення Конституційний Суд України зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).

На виконання висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, частина четверта статті 142 Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII викладена в наступній редакції: "У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

У пункті 19 постанови Верховного Суду від 16.06.2020 року у зразковій справі № 620/1116/20 також наголошено на тому, що за змістом частини четвертої статті 142 Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, виникла лише одна підстава його перерахунку, а саме збільшився розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (з 01.01.2020 базовий оклад судді апеляційного суду склав 50 прожиткових мінімумів для працездатних громадян). Інші складові (стаж роботи на посаді судді та відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) залишилися незмінними.

При цьому суд зазначає, що норми спеціальних законів які були чинними у період від моменту призначення позивачу спірних виплат до їх перерахунку у 2020 році не передбачали зменшення відсоткового показника довічного грошового утримання судді у відставці. Натомість з метою урахування зміни розміру заробітної плати (суддівської винагороди) працюючого судді, змінною величиною і підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці була лише зміна суддівської винагороди.

Водночас правила обрахування стажу роботи на посаді судді, які застосовувалися на момент виходу судді у відставку, як і відсотковий розмір вже призначеного довічного грошового утримання є сталими та не можуть змінюватися.

При цьому суд враховує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі № 160/10114/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 19.03.2020 № 04.2/49/20-С, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітку працюючого судді, підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили, що додатково свідчить про неправомірність відмови відповідача у перерахунку позивачу щомісячного довічного утримання судді у відставці згідно з довідкою Дніпровського апеляційного суду від 19.03.2020 № 04.2/49/20-С, виходячи з розміру 90% заробітку працюючого судді, починаючи з 19.02.2020 року.

Щодо посилання відповідача на ч. 3 ст. 142 Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII, в силу якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, суд зазначає що це правило підлягає застосуванню при призначенні довічного грошового утримання після набрання цією нормою чинності.

Більше того, застосування відсоткового показника, передбаченого ч. 3 ст.142 Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII до перерахунку вже призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним, як тому, що стосується обрахування щомісячного довічного грошового утримання судді який звернувся із заявою про його призначення на момент дії цієї норми, а не перерахунку раніше призначеного, так і з огляду на те, що законодавчо передбачено принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Крім того, згідно матеріалів пенсійної справи, позивачу виплачувалось довічне грошове утримання із застосуванням загального проценту розрахунку пенсії від заробітку - 90%.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача із 90% до 72%, а відповідно дії відповідача є протиправними.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішень. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 908,00 грн.

Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати противним та скасувати рішення Лівобережного об`єднаного управління ПФУ в м. Дніпро № 912050814230 від 23 листопада 2020 про зміну розміру відсотків нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з встановлених на день виходу у відставку 90% на 72%.

Визнати противним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом № 2065-344/Г-01/8-0400/21 від 23 січня 2021 року, про відмову у здійсненні проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді, згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду № 04.2/49/20-С дід 19.03.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19 лютого 2020 року провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду № 04.2/49/20-С від 19.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко