Рішення № 98497031, 21.07.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/2280/20

Провадження № 2/361/573/21

21.07.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21 липня 2021 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В., Радченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "САБ Компані", треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійним,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2020 року позивач подала до суду позовну заяву у якій просила суд визнати договір іпотеки від 20.07.2006 р., що зареєстрований в реєстрі за № 4103 та посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу БазирВ.Г. з усіма змінами до нього, що укладений між ПАТ "Банк "Демарк" та ОСОБА_2 недійсним.

Свій позов обґрунтувала тим, що 20.07.2006 р. відкрите акціонерне товариство "Банк "Демарк" (далі - первісний кредитор або банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря-Схід" уклали кредитний договір № 704.

20.07.2006 р. ОСОБА_2 та банк у забезпечення виконання всіх вимог за кредитним договором уклали договір іпотеки.

Відповідно до умов договору іпотеки ОСОБА_2 передав банку в іпотеку належне останньому на праві власності наступне нерухоме майно (далі - нерухоме майно):

-будинок АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,1223 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221286401:01:031:0014;

-земельну ділянку площею 0,21 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Погреби, кадастровий номер: 3221286401:01:031:0004.

ТОВ "Зоря-Схід" не виконало взяті на себе за кредитним договором зобов`язання.

20.12.2020 р. наказом Господарського суду Київської області № 10/218-10 стягнуто з ТОВ "Зоря-Схід" на користь банку заборгованість за кредитним договором.

На підставі вказаного наказу Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - ВПВР УДВС) відкрито виконавче провадження № 31655629.

11 квітня 2011 р. рішенням Апеляційного суду Київської області (справа № 2-5591/11) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу майна з прилюдних торгів у порядку статті 41 ЗУ "Про іпотеку".

18.07.2011 р. Броварським міськрайонним судом Київської області банку виданий виконавчий лист про звернення стягнення на предмет іпотеки.

20.01.2015 р. державним виконавцем ВПВР УДВС відкрито виконавче провадження № 46106043 з виконання вищезазначеного виконавчого листа.

07 травня 2019 р. ПАТ "Банк "Демарк" та ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 704, відповідно де якого банк відступив шляхом продажу, а Фінансова компанія набула права вимоги баню до ТОВ "Зоря-Схід" за кредитними договорами, зазначеними у додатку № І до договору №704, в тому числі за кредитним договором від 20.07.2011р. та договором іпотеки від 20.07.2006р.

08.05.2019р. ПАТ "Банк "Демарк" та ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" був укладений договір за реєстровим № 502 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 20.07.2006р.

12.09.2019р. ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САБ Компані" був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 704, відповідно де якого Фінансова компанія відступила шляхом продажу, а ТОВ "САБ Компані" набуло права вимоги Фінансової компанії до ТОВ "Зоря-Схід" за кредитними договорами зазначеними у додатку № І до договору № 704.

16.09.2019 р. ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" та ТОВ "САБ Компані" був укладений договір за реєстровим № 1754 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 20.07.2006р.

05.11.2019 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області залучене в якості правонаступника банка - ТОВ "САБ Компані" .

Позивач зазначає, що їй від матері ОСОБА_3 , стало відомо, що 20.07.2006 р. її батько ОСОБА_2 уклав договір іпотеки, відповідно до умов якого останній передав у іпотеку банку нерухоме майно разом з усіма його приналежностями з метою забезпечення виконання всіх вимог за кредитним договором № 704 від 20.07.2006 р., укладеним ТОВ "Зоря-Схід" та банком.

Також від батьків позивач дізналась, що у ВПВР УДВС відкрито виконавче провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є спільне сумісне майно, що належить нашій родині, і у якій є також частка позивачки, а саме:

-будинок АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,1223 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221286401:01:031:0014;

-земельну ділянку площею 0,21 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Погреби, кадастровий номер: 3221286401:01:031:0004.

Позивач зазначає, що вказаним договором іпотеки їй фактично завдано шкоди, оскільки перед його підписанням не були враховані інтереси неповнолітніх дітей, не було отримано згоди від органу опіки та піклування, а умови і наслідки укладання договору іпотеки для позивачки є негативними.

Так під час укладання договору іпотеки були проігноровані права та інтереси позивача, оскільки на момент укладання договору вона була неповнолітньою і проживала разом із батьками в будинку, що був включений в предмет іпотеки.

Таким чином, оскільки договір іпотеки був укладений із порушеннями вимог чинного законодавства, позивач вважає, що він підлягає визнанню недійсним.

16 квітня 2020 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 22 червня 2020 року.

01 жовтня 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надала до суду заяву про можливість розгляду справи у її відсутності.

Представник відповідач та треті особи у судове засідання не з`явились, повідомлені у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановивши виниклі правовідносини, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується наданими копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.12.2013 року, свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 10.02.2016 року. (а.с.6, та на звороті).

20.07.2006 р. відкрите акціонерне товариство "Банк "Демарк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря-Схід" уклали кредитний договір № 704. (а.с.11-12)

20.07.2006 р. ОСОБА_2 та банк у забезпечення виконання всіх вимог за кредитним договором уклали договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 4103,та посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу.

Відповідно до п. 1.1. умов договору іпотеки у забезпечення виконання всіх вимог Іпотекодержателя до Іпотекодавця за Кредитнимдоговором № 704 від 20 липня 2006 року та всіма додатковими угодами до нього (додатковими угодами, виникнуть у майбутньому щодо змін умов основного зобов`язання - збільшення, зменшення, відсотків, строку дії основного зобов`язання, зменшення, збільшення розміру кредиту у розмірі забезпечення договором та інш.), далі за текстом Кредитний договір, а саме: повернення кредиту у розмірі 500 000,00 (п' ятсот тисяч) доларів; що на день підписання цього Договору за курсом НБУ складає 2525 000,00 (два мільйоні п`ятсот двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок у строк до 30 червня 2009 року на рахунок Іпотекодержателя, сплати відсотків за користування кредитом за ставкою 16,5 % річних то останнього числа поточного місяця, а також на день закінчення строку дії Кредитного договору, неустойки, та інших можливих витрат Іпотекодержателя, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням Іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором, іпотекодавець передає у іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, разом з усіма його приналежностями, далі за текстом. Майно, а саме:

-будинок під АДРЕСА_1 , позначений за планом земельної ділянки літерою „А-3" загальною площею 359, 4 кв.м, житловою площею 161,9 кв.м з будівлями та спорудами: літня кухня, позначена за планом земельної ділянки літерою „Б", гараж, позначений за планом земельної ділянки літерою „В", колодязь, позначений за планом земельної ділянки літерою „К", огорожа, позначена за планом земельної ділянки літерою „N"

-земельна ділянка площею 0,1223 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ; цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства; кадастровий номер земельної ділянки -3221286401:01:031:0014;

-земельна ділянка площею 0,2100 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, кадастровий номер 3221286401:01:031:0004.

Відповідно п.2.1.2 договору іпотеки зазначено, що у випадку невиконання Іпотекодавцем у встановлений строк зобов`язань за кредитним договором самості йно: звернути стягнення на майно та реалізувати його для погашення зобов"язань, залишити у своїй власності майно шляхом погашення заборгованості за кредитним договором та рахунок власних коштів, реалізувати майно третім особам на підставі договору продажу для погашення заборгованості за кредитним договором.

В п.3.1. зазначено, що дружина іпотекодавця - ОСОБА_3 дала свою згоду на надання в іпотеку вищезазначеного майна, про що свідчить її письмова заява, яка залишилась у справах приватного нотаріуса Базир В.Г.

Із ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 19грудня 2019 року вбачається, що 11 квітня 2011 р. рішенням Апеляційного суду Київської області (справа № 2-5591/11) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу майна з прилюдних торгів у порядку статті 41 ЗУ "Про іпотеку".

18.07.2011 р. Броварським міськрайонним судом Київської області банку виданий виконавчий лист про звернення стягнення на предмет іпотеки.

20.01.2015 р. державним виконавцем ВПВР УДВС відкрито виконавче провадження № 46106043 з виконання вищезазначеного виконавчого листа.

07 травня 2019 р. ПАТ "Банк "Демарк" та ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 704, відповідно де якого банк відступив шляхом продажу, а Фінансова компанія набула права вимоги баню до ТОВ "Зоря-Схід" за кредитними договорами, зазначеними у додатку № І до договору №704, в тому числі за кредитним договором від 20.07.2011р. та договором іпотеки від 20.07.2006р.

08.05.2020р. ПАТ "Банк "Демарк" та ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" був укладений договір за реєстровим № 502 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 20.07.2006р.

12.09.2020р. ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САБ Компані" був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 704, відповідно де якого Фінансова компанія відступила шляхом продажу, а ТОВ "САБ Компані" набуло права вимоги Фінансової компанії до ТОВ "Зоря-Схід" за кредитними договорами зазначеними у додатку № І до договору № 704.

16.09.2019 р. ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" та ТОВ "САБ Компані" був укладений договір за реєстровим № 1754 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 20.07.2006р.

05.11.2019 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області залучене в якості правонаступника банка - ТОВ "САБ Компані" .

Будь яких інших доказів до суду позивачем не надано.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім`я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання; опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду. Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України (в редакції станом на момент укладення іпотечного договору) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Положення Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не ставить місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації, а тому місцем проживання особи може бути будь - яке жиле приміщення, у якому особа проживає постійно або тимчасово, яке належить цій особі на праві власності або праві користування, що визнається власником жилого приміщення.

Отже, місцем проживання неповнолітньої або малолітньої особи є фактичне місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК УРСР члени сім`ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Відповідно до вимог вищезазначених норм, якщо власник майна є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи та укладає правочини, які впливають на права дитини, він повинен діяти добросовісно та в інтересах дитини, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій.

Неправдиве повідомлення батьками, які є одночасно законними представниками неповнолітнього або малолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, яке передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною, а може спричинити інші наслідки, передбачені законодавством, які застосовуються органами опіки та піклування.

Відповідно до ст. 34, 36 Закону України "Про нотаріат" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин приватні нотаріуси може вчиняти нотаріальні дії щодо посвідчення угоди (договорів, заповітів, доручення, шлюбних контрактів та ін.).

Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за N 283/8882 в редакції, чинній на час посвідчення договору іпотеки, договори про відчуження та заставу (іпотеку) майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, та в передбачених законодавством випадках державну реєстрацію прав на це майно. Такі документи нотаріус приймає лише за наявності відмітки (штампу) про реєстрацію відповідних прав та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що є невід`ємною частиною правовстановлювального документа.

Позивач посилається на те, що при посвідченні договору іпотеки не був отриманий дозвіл органу опіки та піклування. Проте відповідно до п. 40 Інструкції у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких договорів (ст. 71 ЦК України). Правочини за малолітніх, які не досягли 14 років, а також від імені фізичних осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними, вчиняють батьки (усиновлювачі) або опікуни. Правочини щодо майна малолітньої дитини можуть бути вчинені одним з батьків, з яким постійно проживає дитина, за наявності згоди другого з батьків, підпис якого має бути засвідчений нотаріально.

Даний пункт регулює питання посвідчення правочинів, які здійснюються від імені неповнолітній дітей чи недієздатних осіб. Проте договір іпотеки укладено між ОСОБА_2 та ВАТ "Банк "Демарк". Неповнолітні особи не є учасниками цього договору. Позивач на момент укладення договору іпотеки, не є власником майна, переданого в іпотеку, а відтак цей договір укладено ОСОБА_2 від свого імені, а не за неповнолітню доньку, та цей договір не стосується майна неповнолітньої особи, а тому не потребує згоди органу опіки і піклування на його укладення.

За вказаних обставин суд прийшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, їх недоведеності, а тому у їх задоволенні відмовляє.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "САБ Компані", треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки від 20 липня 2006 року недійсним, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.