Рішення № 98496692, 16.07.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 295/3278/21

2/296/2360/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Драча Ю.І.

участю секретаря судових засідань Алексеєнко В.В.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: приватний нотаріус Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: приватний нотаріус Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису № 42294 від 28.12.2020 року вчинений приватним нотаріусом КНМО Харою Н.С. таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтовано тим, що 10.04.2018 року позивачем укладено кредитний договір № 2018524410 в АТ «ОТП Банк» строком до 10.04.2020 року на суму 17598 грн. з процентною ставкою 0,01%. Погашення кредиту ним здійснювалось до 21.10.2019 року та всього було виплачено 12135 грн., залишок несплаченої суми по кредиту склав 5463 грн. Однак, за місцем роботи ним отримано постанову про звернення стягнення на заробітну плату ВП № 64132906 від 25.01.2021 року винесену державним виконавцем Табінським О.В. у зв`язку з відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 42294 від 28.12.2020 року вчиненого приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С.

Позивач вважає вчинений виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки строк кредитного договору закінчився 10.04.2020 року, а у поданих нотаріусу документах відсутні відомості про час виникнення заборгованості в сумі 50603 грн. та відсутні обґрунтування складових частин заборгованості не можна вважати заборгованість безспірною.

Ухвалою суду від 09.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі.

18.05.2021 року до суду надійшли пояснення від відповідача у справі в яких зазначено, що наявність заборгованості за кредитним договором підтвержено первинними документами, а розрахунок заборгованості здійснено відповідно до формули , затвердженої Постановами НБУ та відповідає вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с. 57-58).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 10.04.2018 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір № 2018524410 строком до 10.04.2020 року на суму 17598 грн. з процентною ставкою 0,01% (а.с.26-27) з графіком платежів визначеним додатком 1 до даного договору (а.с. 28).

Також, судом встановлено, що 25.01.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. винесено постанову про стягнення заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника від 25.01.2021 року у виконавчому провадженні № 64132906 (а.с. 32-34).

З вказаної постанови вбачається, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису № 42294 виданого 28.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості в сумі 50603,93 грн. згідно кредитного договору від 10.04.2018 року.

Однак, слід зазначити, що відповідачем у справі не надано суду доказів про існування вказаної заборгованості, не надано розрахунку за яким здійснено її нарахування.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»). Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як передбачено п. 2.11 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду від 11.07.2019 р. у справі №461/4609/16-ц зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України Про нотаріат ). Але характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Відповідні зміни до Постанови та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постанову Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Разом з тим, Постанова Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 визнана судом незаконною та нечинною.

Так, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, п.п. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, виходячи з строку дії договору, відсутність обґрунтування виникнення права вимоги за договором за вказаний період, сума боргу та період її виникнення не підтвердженні первинними банківськими документами в тій мірі, яка необхідна для підтвердження безспірності заборгованості.

Таким чином, у нотаріуса були відсутні підстави на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а відповідачем, всупереч вимог чинного законодавства не було надано документів, які б підтверджували безспірність права його вимоги до позивача за кредитним договором.

Суд вважає, що позивачем доведено надання відповідачем нотаріусу документів, які не підтверджують безспірність суми боргу.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 року, вказано, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгулу цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Враховуючи викладене, оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, слід дійти висновку, що виконавчий напис від 28.12.2020 року вчинено з порушенням вимог ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 908,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 13, 81, 141, 223, 258-259, 268, 272-273, 354-353 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N296/5, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: приватний нотаріус Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 42294 від 28.12.2020 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості в сумі 50603,93 грн. згідно кредитного договору від 10.04.2018 року.

Стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 . Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач : Акціонерне товариство «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166. Юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43.

Третя особа: Приватний нотаріус КМНО Хара Наталія Станіславівна. Юридична адреса: м. Київ, вул. Воровського, 34/14, оф.101.

Третя особа: Приватний виконавець Табінський Олег Володимирович. Юридична адреса: 02125, м. Київ, вул. Старосільська, 1У, офіс 3

Головуючий суддя Ю. І. Драч