Рішення № 98487594, 22.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8209/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Глуханчука О.В.,

судді – Бойко О.Я.

судді – Катаєвої Е.В.

секретар судового засідання – Денисенко В.О.

за участі:

позивач – ОСОБА_1 (за паспортом)

відповідач (начальник Головного управління Національної поліції в Одеській області Бех Олег Володимирович) – не з`явився (клопотання про розгляд справи за його відсутності)

відповідач (Голова Національної поліції України ОСОБА_2 ) – не з`явився

представник відповідача (Головне управління Національної поліції в Одеській області) – Алексєєнко Р.І. (згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, на самопредставництво суб`єкта владних повноважень, згідно ч. 3 ст. 55 КАС України)

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, (Подільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області) – не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Беха Олега Володимировича, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Голови Національної поліції України Клименка Ігоря Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Подільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Бех Олега Володимировича, у якому позивач просив суд:

- визнати дії відповідача по зволіканню власними службовими обов`язками незаконними, що полягає у наданні в якості відповідей на звернення відписок, які суперечать рішенню суду по справі № 420/5023/19 від 10.01.2020 року;

- зобов`язати відповідача надати суду для ознайомлення матеріали на папері проведених перевірок неправомірних дій начальника Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 та дільничного офіцера поліції Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , а на підставі їх відсутності зобов`язати провести відповідне службове розслідування за особистої участі позивача;

- стягнути з відповідача, нанесену позивачу незаконними діями моральну і матеріальну шкоду у розмірі 1 500 000, 00 грн.

Під час розгляду справи у підготовчому провадженні ОСОБА_1 неодноразово подавав до суду заяви про збільшення/уточнення позовних вимог.

16 березня 2021 року ОСОБА_1 через канцелярію суду засобами електронного зв`язку надав “остаточно уточнений позов” (зареєстрований за вхідним номером ЕП/6800/21).

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року заяву позивача про прийняття до розгляду уточненого адміністративного позову в редакції від 16 березня 2021 року – задоволено частково. Прийнято до розгляду уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 у справі № 420/8209/20 від 16 березня 2021 року в наступних пунктах: 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Відмовлено у прийнятті до розгляду уточненого адміністративного позову ОСОБА_1 від 16 березня 2021 року в частині збільшення позовних вимог згідно пункту 3: «Зобов`язати голову Національної поліції України ОСОБА_2 ініціювати питання щодо негайного проведення службового розслідування за фактами викладеними у скарзі до другого відповідача по справі в особі ОСОБА_5 від 08.02.2021 року». Позивачу роз`яснено, що із заявленими у пункті 3 уточненого адміністративного позову в редакції від 16 березня 2021 року він має право звернутись з окремим адміністративним позовом в порядку передбаченому КАС України.

Отже, судом по суті розглядалась справа згідно уточненого адміністративного позову в редакції від 16 березня 2021 року.

Відповідно до прохальної частини цього уточненого позову, позивач просить суд:

1) прийняти даний адміністративний позов до розгляду;

2) зобов`язати голову Національної поліції України ОСОБА_2 розглянути питання щодо прийняття рішення про проведення службового розслідування за фактами зухвало - злочинного зволікання своїми посадовими обов`язками начальником ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 і надання у якості відповідей ганебно - злочинних відписок про начебто відсутність жодних правопорушень, незважаючи на численні документальні факти про їх наявність та злочинно нехтуючи його величчю Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” повідомляє про начебто неможливість притягти правопорушників до відповідальності;

4) за результатом проведеного службового розслідування вжити, передбачені Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” заходи для притягнення винних, починаючи з другого відповідача по справі № 420/8209/20, зволіканні своїми посадовими обов`язками до суворої дисциплінарної відповідальності;

5) за результатом проведеного службового розслідування зобов`язати голову Національної поліції ОСОБА_2 розглянути питання щодо недоцільності подальшого перебування відповідача, у особі ОСОБА_6 на посаді начальника ГУНП в Одеській області не тільки на підставі численних фактів зневажливого ставлення до своїх посадових обов`язків, а насамперед зухвалого нехтування “добродієм” судової системи України, звернень громадян України та Законів держави, що є яскравим свідченням стрімкого морального падіння даної особи;

6) зобов`язати голову Національної поліції України ОСОБА_2 розглянути питання щодо прийняття рішення про проведення позачергової атестації керівництва та вищого офіцерського складу ГУНП в Одеській області та Подільського ВП ГУНП в Одеській області, на підставі встановлених судом численних фактів їх незадовільної освітченості та зухвало - злочинної безвідповідальності;

7) стягнути з начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , нанесену його незаконними діями моральну і матеріальну шкоду у розмірі 1.500.000 гривень за завдання позивачу значної моральної та матеріальної шкоди та вчинення зухвало - ганебного знущання над ним, шляхом надання у якості відповідей від 13.06.2020 р., 24.06.20020 р. та від 04.11.2020 р. на звернення від 01.06.2020 р., 13.06.2020 р., та 07.09.2020р. не просто інформації, яка не відповідає дійсності, а насамперед є яскравим свідченням його небажання виконувати свої посадові обов`язки та дотримуватись у своїй діяльності Законів України, систематично припускаючи їх ганебно - злочинне нехтування, як особисто, так і власними підлеглими;

8) на підставі того, що у даний час позивач представляє найбільш вразливу верству міської громади, а саме являючись пенсіонером за віком, отримує невеличку, майже мінімальну пенсію, яка з 2014 р. не підвищилася лише на копійки, більше половини з якої витрачається на сплату комунальних послуг, а решту частину на придбання коштовних ліків та будь-якої їжі, для забезпечення дотримання стосовно громадянина України державною установою Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, звільнити від сплати судового збору на підставі п.1, п.2 . ст. 8 Закону України “Про судовий збір”;

9) сплату судового збору покласти на Відповідача, у особі начальника ГУНП в Одеській області Беха О.В., внаслідок того що насамперед його зухвало - ганебні дії, які полягають у вчиненні злочинного знущання над позивач сумлінним громадянином України поважного віку і над його величчю Законом України, наданням у якості відповіді недостовірної, тобто брехливої інформації, яка до ганьби і сорому високої посадової особи з генеральською зіркою на погонах, ганебно - злочинно суперечить Закону України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України”.

Обґрунтування позовних вимог

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який призначений слугувати суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Законом України «Про Національну поліцію» визначені завдання поліції, права, обов`язки та обмеження поліцейського.

Зокрема, позивач зазначає, що поліція зобов`язана діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.

Всупереч викладеному, як вважає позивач, у повсякденній роботі Подільського відділу поліції ГУНП в Одеській області усе відбувається навпаки вищенаведених вимог чинного законодавства.

Вказані доводи позивач пояснює наступним: 25.02.2019 р. приблизно о 14.00 годині напроти Подільського відділу поліції громадянином ОСОБА_7 вчинено заподіяння суттєвої шкоди здоров`ю позивача та невиправно пошкоджено одяг. У публічному місці, безпосередньо на вході до супермаркету “АТБ” та лише у кількох метрах від Подільського відділу поліції позивача було облито їдкою рідиною зеленого кольору, внаслідок чого впродовж тижня йому довелося лікуватися від пошкодження очей та важкого нервового стресу.

За фактом вчинення правопорушення громадянином ОСОБА_8 , позивач негайно звернувся з відповідною заявою-повідомленням до Подільського відділу поліції.

Заява від 25.02.2019 р. зареєстрована за №1430 в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень та прийнята черговим Подільського відділу поліції майором ОСОБА_9 , яким надано талон-повідомлення за № 007729 від 25.02.2019 р.

Після чого позивачу запропонувати зайти до службовця Подільського ВП для надання пояснень про означене правопорушення та відповідей на питання по суті правопорушення.

05.03.2019 р., як потерпілий у означеному правопорушенні, позивач завітав на засідання Котовського міськрайсуду під головуванням судді цього суду Вергопуло А.К. з розгляду матеріалів Подільського ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення громадянина ОСОБА_8 за ст. 173 КУпАП.

На підставі того, що протокол про адміністративне правопорушення, вчинене громадянином ОСОБА_8 , був складений вкрай недбало, оцінюючи дії відповідачів як незадовільні, суд Постановою від 05.03.2019 р. вирішив матеріали справи повернути до Подільського ВП в Одеській області на доопрацювання.

28.03.2019 р. посадові особи Подільського ВП в Одеській області без проведення жодних, передбачених Постановою суду від 05.03.2019 р. дій по доопрацюванню недбало складеного протоколу про адміністративне правопорушення, вчинене громадянином ОСОБА_8 , повторно надали недоопрацьовані матеріали до Котовського міськрайсуду.

Постановою суду від 29.03.2019 р. головуюча суддя Павловська Г.В. повторно повернула протокол відносно ОСОБА_8 на доопрацювання до Подільського ВП в Одеській області.

Однак, як вказує позивач, з часу прийняття постанови від 29.03.2019 р. жодних дій по виконанню рішень суду керівництвом та поліцейськими Подільського ВП ГУНП в Одеській області зроблено не було.

Позивач зазначає, що внаслідок зазначеної бездіяльності з боку Подільського ВП ГУНП в Одеській області він неодноразово звертався до чергової частини ГУНП в Одеській області та з відповідними скаргами до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 на бездіяльність підпорядкованих йому посадовців.

Не отримавши результату, 15.08.2019 р. позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до начальника Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 та дільничного офіцера Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Кирилюка Руслана Олеговича. Справа №420/5023/19.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2021 року у справі №420/5023/19 позов задоволено частково, суд вирішив: Визнати протиправними дії дільничного офіцера Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Кирилюка Руслана Олеговича щодо неналежного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 . Зобов`язати начальника Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 розглянути питання про призначення службового розслідування стосовно дільничного офіцера Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 з урахуванням висновків суду.

Однак, як зазначає позивач, впродовж тривалого часу начальник Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 рішення суду не виконує.

01.06.2020 р. позивач оскаржив його бездіяльність через урядову «гарячу лінію» до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 .

На підставі відсутності реагування на скаргу з боку відповідача - начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 , 23.06.2020 р. позивач звернувся до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області тобто безпосередньо до закладу, очолюваного відповідачем, з відповідною скаргою на його та його безпосереднього підлеглого бездіяльність, у який попередив, що у випадку подальшого зволікання виконання рішення суду підпорядкованою йому посадовою особою внаслідок його зухвало - ганебної бездіяльності, позивач оскаржить цю бездіяльність до суду.

Позивач зазначає, що на вказане своє звернення він отримав у якості відповіді дві відписки від 13.06.2020 р. за № Д-893, та від 24.06.2020 р. за № 6078, згідно яких відповідач, нехтуючи рішенням суду, без проведення жодного службового розслідування, повідомив про відсутність неправомірних дій з боку підпорядкованих йому посадових осіб.

Також позивач зазначив, що 07.09.2020 р. він звернувся до - начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Беха Олега Володимировича з клопотанням про проведення відповідного службового розслідування щодо начальника та поліцейських Подільського ВП ГУНП в Одеській області за особистою участю позивача. Однак, відповіді позивач не отримав.

На підставі викладеного позивач вважає, що відповідач – начальник Головного управління Національної поліції в Одеській області Бех О.В. належним чином не відреагував на його звернення (скарги) щодо бездіяльності начальника Подільського ВП Ноздратенко О.М., а надав лише формальні відписки, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним адміністративним позовом до начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 .

Позивач вважає, що надані йому відповідачем – начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 відповіді є відписками, оскільки на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/5023/19, жодне службове розслідування щодо поліцейських Подільського ВП ГУНП в Одеській області не було проведено, з посиланням на те, що правопорушників за вчинення дисциплінарного проступку неможливо притягти до дисциплінарної відповідальності, внаслідок того, що з дня вчинення ними дисциплінарного проступку минуло більше шести місяців.

Проте, позивач не погоджується із зазначеним, посилаючись на те, що згідно з ч.2 ст. 21 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатом службового розслідування.

Позивач також заперечує посилання відповідача на висновок службового розслідування від 26.12.2019 р., оскільки він складений ще до прийняття 10.01.2020 р. судом рішення по справі №420/5023/19.

Отже, позивач вважає протиправною поведінку відповідача щодо не проведення належного службового розслідування на виконання рішення по справі №420/5023/19, та у зв`язку із цим надання позивачу на його скарги відписок.

Щодо вимог до Голови Національної поліції України ОСОБА_2 , позивач обґрунтував їх наступним.

Позивач вказує, що підставою його первісного позову були незаконні дії начальника ГУНП в Одеській області по зволіканню власними посадовими обов`язками, тому у прохальній частині своєї позовної заяви він просив суд визнати дії відповідача незаконними та зобов`язати надати суду матеріали проведених службових розслідувань, а за їх відсутності зобов`язати їх провести за його особистої участі.

Однак, вважаючи, що відповідач в особі начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 нехтує своїми посадовими обов`язками, позивач змінив підстави позову, оскільки вважає, що його вимоги можуть бути виконані лише головою Національної поліції України.

Позиція відповідачів:

Відповідач 1: Начальник Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 .

22 жовтня 2020 року до суду через канцелярію надійшло клопотання від начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Беха Олега Володимировича, у якому відповідач висловив своє відношення до адміністративного позову ОСОБА_1 та просив розглянути справу за його відсутності (а.с. 85, том 1).

Відповідач зазначив, що підтримує відзив на позицію Головного управління Національної поліції в Одеській області про відмову у задоволенні позову. Головне управління діяло в межах компетенції, у спосіб, передбачений законодавством України розглянув усі звернення позивача у передбачені Законом України «Про звернення громадян» строки. Відповіді Головного управління складені на підставі об`єктивних, всебічних і вчасних перевірок заяв позивача з письмовим повідомленням про результати перевірки.

11 січня 2021 року до суду надійшов відзив на уточнений адміністративний позов (а.с. 174-175, том 2), відповідно до якого відповідач по суті позову пояснив наступне.

07.09.2020 року позивач звернувся до Головного управління із заявою про проведення службового розслідування, яка була задоволена: виданий наказ про проведення службового розслідування, створена дисциплінарна комісія, яка провела службове розслідування з дотриманням передбачених законодавством процедур. Позивач був повідомлений як про початок службового розслідування, так і про його результати.

В силу ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Наказом Головного управління № 2372 від 05.10.2020 було призначено службове розслідування за заявою позивача, про що він був письмово повідомлений листом від 05.10.2020 № 3/д-3523 із зазначенням про додаткове інформування за його підсумками.

За приписами ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту НПУ службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Відповідач зазначив, що Висновок службового розслідування був затверджений 04.11.2020, тобто в дотримання вимог, встановлених ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту НПУ.

Згідно пункту 2 вказаного вище висновку, відомості, які стали підставою призначення службового розслідування вважати такими, що знайшли підтвердження. За п. 3 та п.4 вказаного висновку ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заслуговують на притягнення до дисциплінарної відповідальності проте, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту НПУ накладення на них дисциплінарного стягнення не є можливим, оскільки дисциплінарне стягнене застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання наказу.

Відповідач вважає, що позивач, повідомляючи у вересні 2020 року про ймовірні порушене дисципліни, які мали місце у 2019 році, мав усвідомлювати наслідки розгляду його звернення. Відповідь позивачу надана 04.11.2020 року за №3д-3523 за підписом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Беха О.В.

Таким чином відповідач вважав, що підстави для задоволення уточненого позову відсутні.

Відповідач 2: Головне управління Національної поліції в Одеській області

Від Головного управління Національної поліції в Одеській області під час розгляду справи надійшли відзиви на позовну заяву (у т.ч. уточнений позов, заяви про збільшення позовних вимог) 09.10.2020 року (а.с. 97-157, том 1), 05.01.2021 року (а.с. 120-125, том 2), від 16.02.2021 (а.с. 205-207, том 2) та 05.07.2021 року на остаточно уточнений позов від 16.03.2021 року.

У відзиві на позов, який надійшов до суду 09.10.2020 року, відповідач проти задоволення позову заперечував, з позовними вимогами не погодився, вважав їх безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідач посилався на норми Закону України «Про звернення громадян», якими він керувався під час розгляду звернень позивача.

По суті справи відповідач пояснював:

- 01.06.2020 позивач звернувся до УГЛ з усною заявою № ДЕ-10727058 наступного змісту: «Заявник звертається до голови Національної поліції України зі скаргою на начальника Подільського відділу поліції УНПУ в Одеській обл. Ноздратенко та дільничого ОСОБА_4 . Інформує, що вони нехтують викликами до суду 25.05.2020 р. та 01.06.2020 р. у якості відповідачів за фактом вчинення адміністративного правопорушення по адміністративній справі № 420/5023/19. Прохання провести розслідування за участю заявника, на час проведення перевірки відсторонити від виконання службових обов`язків вказаних осіб та за результатами звільнити їх з займаних посад.».

Відповідач зазначає, що при проведенні перевірки вказаної заяви були опитані особи (які зазначили, що з 22.05.2020 по 22.06.2020 було встановлено особливий режим роботи Котовського міськрайонного суду Одеської області, тому відповідачі просили ОСОБА_12 призначити слухання справи у режимі відеоконференції після 22.06.2020), витребувані матеріали, складено доповідну записку № 9/д-893 від 19.06.2020 та на адресу заявника направлено ґрунтовну відповідь від 19.06.2020 № 9/д-893, за змістом якої неправомірних дій з боку працівників поліції не встановлено.

- 13.06.2020 року о 10:31 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що позивач скаржиться ОСОБА_13 на злочинну бездіяльність начальника Подільського ВП (дані не назвав), 04.06.2020 року, № НОМЕР_1 , залишав повідомлення, просив внести відомості до ЄР, але ніякого розслідування не відбулось, ніхто не відреагував, відповіді не отримав. Відповідь бажає отримати письмово. Заявник: ОСОБА_1 .

Відповідач зазначив, що 23.06.2020 було здійснено 7 дзвінків позивачу для отримання більш детальної інформації, проте позивач слухавку не зняв. 24.06.2020 було складено доповідну записку та позивачу направлена відповідь Головного управління від 24.06.2020 №9/6078. Ця відповідь також була підготовлена на підставі об`єктивної, всебічної і вчасної перевірки заяви позивача, з письмовим повідомленням громадянина про результати перевірки.

- 07.09.2020 р. отримана та зареєстрована за вх. № 9129 заява позивача.

Відповідач зазначив, що за результатами її розгляду, наказом Головного управління №2372 від 05.10.2020 за заявою позивача призначено проведення службового розслідування. Про результати службового розслідування позивачу повідомлено листом від 04.11.2020. Отримання обох відповідей сторонами визнається.

Щодо стягнення моральної шкоди, відповідач зазначив, що позивачем не надано до суду обґрунтованих пояснень щодо стягнення моральної шкоди. Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і його протиправним діянням та вини останнього в її заподіянні.

Відповідач вважає, що позивачем не зазначено конкретних фактів, які б у системному зв`язку з протиправними діями відповідача утворювали підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди.

У відзиві на позов, який надійшов до суду 05.01.2021 року, відповідач стосовно позовних вимог щодо проведення позачергової атестації керівництва та вищого офіцерського складу ГУНП в Одеській області та Подільського ВП ГУНП в Одеській області, зазначив, що підстави атестування поліцейських визначені у ст. 57 ЗУ «Про Національну поліцію», а порядок його проведення затверджений наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465. Відповідач зауважив, що вказаний порядок не передбачає такий вид атестації, як позачергова.

У відзиві на позов, який надійшов до суду 16.02.2021 року, відповідач додатково в обґрунтування своїх заперечень щодо позовних вимог зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/5023/19 не було зобов`язано Відповідача 2 (начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Беха Олега Володимировича) або Відповідача 3 (Головне управління Національної поліції в Одеській області) вчинити певні дії, про які зазначає позивач (проведення службового розслідування тощо).

У відзиві на остаточно уточнений позов, який надійшов до суду 05.07.2021 року, відповідач посилався на застосування позивачем висловів у позові та поясненнях, які суперечать нормам етики та свідчать про зловживання процесуальними правами з боку позивача.

Також відповідач зазначив, що за результатами проведення службового розслідування 26.12.2019 року начальником Подільського ВП ГУНП в Одеській області було затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, відповідно до якого були підтверджені обставини, які були підставою для проведення службового розслідування та вказано про порушення, вчинені дільничним офіцером поліції ОСОБА_4 . Положення Дисциплінарного статуту НПУ не передбачають повторного проведення службового розслідування.

Відповідач 3: Голова Національної поліції України ОСОБА_2 .

У відзиві на позов, який надійшов до суду 16.01.2021 року (а.с. 184-197, том 2), відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідач посилається на те, що позивачем не обґрунтовано в позові у чому саме полягає порушення його прав саме Головою НПУ, а також не долучено доказів такого порушення, водночас, як вбачається з позову, ОСОБА_1 фактично оскаржує неправомірні дії ГУНП в Одеській області.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Голови НПУ провести службове розслідування відносно начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , відповідачем зазначено, що позивачем не обґрунтовано в чому полягає дисциплінарний проступок ОСОБА_5 .

Як вбачається з позову, ОСОБА_1 скаржився на неправомірні дії дільничного офіцера поліції ОСОБА_4 щодо неналежного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. 4 грудня 2019 року Подільським відділом поліції ГУНП в Одеській області призначено службове розслідування за вказаним фактом, та, за результатами його проведення, начальником Подільського ВП 26.12.2019 затверджено висновок, згідно резолютивної частини якого вбачається, що в діях ОСОБА_4 дійсно вбачалися факти порушення службової дисципліни, однак, зважаючи на те, що в силу частини першої статті 21 Дисциплінарного статуту НПУ з моменту вчинення дисциплінарного проступку пройшло більше шести місяців, притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 не видалося за можливе.

Поряд з цим, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду на дії начальника Подільського ВП, за результатами розгляду якого рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 у справі № 420/5023/19 частково задоволено позов.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 , ГУНП в Одеській області надало інформацію про те, що службове розслідування стосовно ОСОБА_4 вже було проведено.

На підставі зазначеного, відповідач наголосив на те, що позивач жодного разу не скаржився на неправомірні, на його думку, дії начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 до Національної поліції України (як центрального органу управління поліцією), відсутні рішення судів, якими б визнавалися неправомірними дії останнього, а також і в даному позові не наводить достатнього обґрунтування в чому полягають неправомірні дії ОСОБА_5 , що могло б слугувати підставою для призначення та проведення службового розслідування.

Щодо вимоги про недоцільність перебування ОСОБА_5 на посаді начальника ГУНП в Одеській області, відповідач зазначив, що вона є передчасною, оскільки питання притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності здійснюється у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту НПУ.

Відповідач вказує, що Верховний Суд у своїй постанові від 01.04.2020 у справі №806/647/15 зазначив, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення.

З приводу позовної вимоги про проведення позачергової атестації керівництва та вищого офіцерського складу ГУНП в Одеській області відповідач зазначив, що відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Тобто, проведенню атестації повинні передувати певні обставини. Згідно Аналізу судової практики оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 11), кожна з трьох підстав для проведення атестування, які передбачені частиною другою статті 57 Закону, повинна бути зв`язана з певними передумовами, зокрема атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинно бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Зважаючи на викладене, відповідач зазначив, що проведення атестації керівництва та працівників ГУНП в Одеській області можливе лише на підставі певних передумов, а не за бажанням ОСОБА_1 .

З наведених підстав, відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Інші заяви по суті справи

06.01.2021 року позивачем через канцелярію суду подані письмові пояснення по справі (а.с. 170-171, том 2).

18.01.2021 року позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив Голови Національної поліції України ОСОБА_2 (а.с. 198-199, том 2).

22.01.2021 року позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Беха Олега Володимировича (а.с. 200, том 2).

22.04.2021 року позивачем через канцелярію суду подано відповідь на заяву відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області від 05.04.2021 року щодо заперечення проти прийняття до розгляду судом уточненого позову (а.с. 131-132, том 3).

Пояснення третьої особи

З боку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Подільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, пояснення на позовну заяву або відзиви до суду не надходили.

Процесуальний рух справи

Ухвалою суду від 01 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 29 вересня 2021 року залучено до участі у справі № 420/8209/20 у якості другого відповідача Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740; 65080, місто Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А). Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи № 420/8209/19.

Ухвалою суду від 26 листопада 2020 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 19.11.2020 року.

Ухвалою суду від 15 грудня 2020 року прийнято до розгляду уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 у справі № 420/8209/20. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи № 420/8209/20 за позовом ОСОБА_1 до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Бех Олега Володимировича, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Голови Національної поліції України Клименка Ігоря Володимировича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

У підготовчому засіданні 09 лютого 2021 року ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 09 лютого 2021 року, продовжено шістдесятидений строк проведення підготовчого провадження у справі №420/8209/20 на тридцять днів.

09 березня 2021 року через канцелярію суду засобами електронного зв`язку від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (зареєстрована за вхідним номером ЕП/6039/21).

Ухвалою суду від 15 березня 2021 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 09.03.2021 року. Роз`яснено позивачеві, що із заявленими у заяві про збільшення позовних вимог позовними вимогами він має право звернутись з окремим адміністративним позовом в порядку передбаченому КАС України.

У підготовчому засіданні 15 березня 2021 року, після проголошення судом по виходу з нарадчої кімнати ухвали про відмову у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 09.03.2021 року, позивач заявив про відвід головуючому судді у справі.

Ухвалою суду від 15 березня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді від розгляду адміністративної справи №420/8209/20 відмовлено.

Ухвалою суду від 15 березня 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення колегіального розгляду справи № 420/8209/20. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи № 420/8209/20.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи, розгляд адміністративної справи № 420/8209/20 здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Глуханчук О.В., судді: Бойко О.Я. та Катаєва Е.В.

У підготовчому засіданні 07 квітня 2021 року під час оголошення головуючим складу суду та роз`яснення учасникам справи, які прибули у судове засідання, права заявляти відводи, позивач заявив про відвід судді Катаєвій Е.В. від розгляду справи.

Ухвалою суду від 07 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Катаєвої Е.В. від розгляду адміністративної справи №420/8209/20.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року частково задоволено заяву позивача про прийняття до розгляду уточненого адміністративного позову в редакції від 16 березня 2021 року. Прийнято до розгляду уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 у справі № 420/8209/20 від 16 березня 2021 року в наступних пунктах: 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Відмовлено у прийнятті до розгляду уточненого адміністративного позову ОСОБА_1 від 16 березня 2021 року в частині збільшення позовних вимог згідно пункту 3: «Зобов`язати голову Національної поліції України ОСОБА_2 ініціювати питання щодо негайного проведення службового розслідування за фактами викладеними у скарзі до другого відповідача по справі в особі ОСОБА_5 від 08.02.2021 року». Роз`яснено позивачеві, що із заявленими у пункті 3 уточненого адміністративного позову в редакції від 16 березня 2021 року він має право звернутись з окремим адміністративним позовом в порядку передбаченому КАС України.

Також ухвалою від 30 червня 2021 року суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Подільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (66300, Одеська область, місто Подільськ, вул. Соборна, будинок 74).

У підготовчому засіданні 05 липня 2021 року ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 05 липня 2021 року, продовжено шістдесятидений строк проведення підготовчого провадження у справі №420/8209/20 на тридцять днів.

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12 липня 2021 року – 14 год. 00 хв.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 12 липня 2021 року, у якому позивач брав участь в режимі відеоконференції, позивач та представник відповідача (Головного управління Національної поліції в Одеській області) у вступному слові надали свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених в уточненому позові, відповіді на відзиви та вступному слові підстав.

Представник відповідача (Головного управління Національної поліції в Одеській області) проти задоволення позову заперечував.

Відповідач - начальник Головного управління Національної поліції в Одеській області Бех Олег Володимирович у судове засідання не з`явився, про місце, дату і час судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно; в матеріалах справи, а також у відзиві на позовну заяву наявне його клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 85, том 1; а.с. 174-175, том 2).

Відповідач - Голова Національної поліції України ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про місце, дату і час судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, (Подільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області) – до суду також не з`явився, про місце, дату і час судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2021 року по справі №420/5023/19 частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Ноздратенко Олександра Михайловича, дільничного офіцера Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Кирилюка Руслана Олеговича про визнання дій відповідачів протиправними, зобов`язання провести службове розслідування, відсторонення відповідачів та стягнення моральної і матеріальної шкоди. Суд вирішив:

Визнати протиправними дії дільничного офіцера Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Кирилюка Руслана Олеговича щодо неналежного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 ;

Зобов`язати начальника Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 розглянути питання про призначення службового розслідування стосовно дільничного офіцера Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 з урахуванням висновків суду.

Вказане рішення суду було прийнято за наступник фактичних обставин справи, які встановлені судом (справа №420/5023/19):

«Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №130467 від 26.02.2019 року, 25 лютого 2019 року біля 14:00 години ОСОБА_8 , перебуваючи біля магазину “АТБ – маркет” по вул. Соборній, 74 у м. Подільську, обіляв зеленкою ОСОБА_1 , чим вчинив дрібне хуліганство та протиправні дії передбачені ст. 173 КУпАП.

За фактом вчинення правопорушення громадянином ОСОБА_8 , ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою - повідомленням до Подільського відділу поліції.

Заява від 25.02.2019 р. прийнята черговим Подільського відділу поліції майором ОСОБА_9 та зареєстрована за № 1430 в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень, надано талон - повідомлення за № 007729 від 25.02.2019 р.

05.03.2019 р. Котовським міськрайонним судом Одеської області розглянуто матеріали (справа №505/740/19), які надійшли з Подільського відділу поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 за ст. 173 КУпАП.

За наслідками розгляду матеріали повернені до Подільського відділу поліції ГУНП в Одеській області для доопрацювання, а саме забезпечення явки осіб до суду.

29.03.2019 р. постановою Котовського міськрайсуду Одеської області (справа №505/740/19) повернуто адміністративний протокол відносно ОСОБА_8 за ст. 173 КУпАП для опрацювання до Подільського ВП ГУНП в Одеській області.

Станом на час звернення до суду громадянина ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності не притягнуто.».

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2021 року по справі №420/5023/19 набрало законної сили 09 червня 2020 року.

Як встановлено судом, позивач звертався до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 , зокрема щодо виконання вказаного рішення суду, а саме:

- 01.06.2020 року позивач звернувся на Урядову гарячу лінію з усною заявою, яка зареєстрована за № ДЕ-10727058, наступного змісту: «Заявник звертається до голови Національної поліції України зі скаргою на начальника Подільського відділу поліції УНПУ в Одеській обл. Ноздратенко та дільничого ОСОБА_4 . Інформує, що вони нехтують викликами до суду 25.05.2020 р. та 01.06.2020 р. у якості відповідачів за фактом вчинення адміністративного правопорушення по адміністративній справі № 420/5023/19. Прохання провести розслідування за участю заявника, на час проведення перевірки відсторонити від виконання службових обов`язків вказаних осіб та за результатами звільнити їх з займаних посад.» (а.с. 117, том 1).

На вказане звернення, листом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 19.06.2020 року № 9/Д-893 позивачу надано відповідь такого змісту: «…звернення, з яким Ви зверталися до Урядової гарячої лінії (від 01.06.2020 № ДЕ-10727058) щодо можливих неправомірних дій ДОП СП Подільського ВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та начальника вказаного відділу поліції підполковника поліції ОСОБА_3 , Головним управлінням розглянуто. За результати перевірки неправомірних дій з боку вказаних працівників поліції не встановлено.» (а.с. 4, 156 том 1).

Позивачу також роз`яснено його право, у разі незгоди з результатом розгляду звернення, оскаржити відповідь відповідно до ст.ст. 15, 16 Закону України «Про звернення громадян».

Відповідач (ГУНП в Одеській області) у відзив зазначив, що при проведенні перевірки вказаної заяви були опитані особи (які зазначили, що з 22.05.2020 по 22.06.2020 у зв`язку із карантином було встановлено особливий режим роботи Котовського міськрайонного суду Одеської області, тому відповідачі просили ОСОБА_12 призначити слухання справи у режимі відеоконференції після 22.06.2020), витребувані матеріали, складено доповідну записку №9/д-893 від 19.06.2020 року та на адресу заявника направлено ґрунтовну відповідь від 19.06.2020 № 9/Д-893.

У матеріалах справи наявні пояснення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та підполковника поліції ОСОБА_3 про причини неявки до П`ятого апеляційного адміністративного суду (а.с. 146-151, том 1).

Листом від 16.06.2020 року №46/Д-216, заступник начальника Подільського ВП ГУНП в Одеській області надав начальнику УКЗ ГУНП в Одеській області відповідні пояснення з приводу звернення ОСОБА_1 від 01.06.2020 № ДЕ-10727058 (а.с. 144-145, том 1).

18.06.2020 року начальником УКЗ ГУНП в Одеській області складено на ім`я начальника ГУНП в Одеській області О. Беха Доповідну записку «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_14 відносно можливих неправомірних дій ДОП СП Подільського ВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та начальника вказаного відділу поліції підполковника поліції ОСОБА_3 » (а.с. 152-155, том 1).

На підставі викладених у Доповідній записці обставин, начальник УКЗ ГУНП в Одеській області вважав недоцільним призначення службового розслідування за зверненням ОСОБА_1 та перевірку за вказаним фактом закінчити.

У лівому верхньому куті Доповідної записки від 18.06.2021 року наявна резолюція «згоден» від 19.06.2020 року (ПІБ не вказано).

- 13.06.2020 року старший інспектор-черговий чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області склав на ім`я начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 , яким доповів про наступне: 13.06.2020 о 10:31 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ОСОБА_1 скаржиться ОСОБА_13 на злочинну бездіяльність начальника Подільського ВП (дані не назвав), 04.06.2020 року, №55820311, залишав повідомлення, просив внести відомості до ЄР, але ніякого розслідування не відбулось, ніхто не відреагував, відповіді не отримав. Відповідь бажає отримати письмово. Заявник: ОСОБА_1 .

Вказане звернення зареєстроване ЄО за №1360 від 13.06.2020 року як «інша подія» (а.с. 108, том 1).

У відповідь на вказане звернення, листом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 24.06.2020 року № 9/6078 позивачу надано відповідь такого змісту: «Повідомляємо, що звернення з яким Ви зверталися 13.06.2020 до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області (ЄО від 13.06.2020 № 1360) на бездіяльність начальника Подільського ВП ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3 , Головним управлінням розглянуто. За результатами перевірки порушень з боку підполковника поліції ОСОБА_3 не встановлено.» (а.с. 3, 113, том 1).

Позивачу також роз`яснено його право, у разі незгоди з результатом розгляду звернення, оскаржити відповідь відповідно до ст.ст. 15, 16 Закону України «Про звернення громадян».

Відповідач (ГУНП в Одеській області) у відзив зазначив, що 23.06.2020 було здійснено 7 дзвінків позивачу для отримання більш детальної інформації позверненню, проте позивач слухавку не зняв, про що було складено Довідку (а.с. 109-110, том 1).

23.06.2020 року начальником УКЗ ГУНП в Одеській області складено на ім`я начальника ГУНП в Одеській області О. Беха Доповідну записку «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_14 щодо бездіяльності начальника Подільського ВП ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3 » (а.с. 111-112, том 1).

У доповідній записці зазначено, що встановити орган або підрозділ до якого 04.06.2020 звертався громадянин ОСОБА_16 з проханням внести відомості до ЄРДР не надалось можливим. Заявник на телефонні дзвінки не відповідав. Також в ході перевірки були проаналізовані звернення ОСОБА_1 , з якими він звертався протягом 2015-2020 років. За результатами аналізу встановлено, що звернення останнього у більшості випадків повторні, носять поверхневий характер. У своїх зверненнях ОСОБА_1 , в основному виражає незадоволення результатами розгляду його звернень, постійно виказує незадоволення керівництву Подільського ВП ГУНП в Одеській обласні, звинувачує у неналежному виконанні ним посадових обов`язків та на свій розсуд тлумачить дії працівників поліції і дає їм оцінку. Свої звернення ОСОБА_1 викладає в ультимативній формі. За вказаними зверненнями ОСОБА_1 працівниками Подільського ВП ГУНП та ГУНП в Одеській області проводились перевірки та службові розслідування, за результатами яких, інформація надана заявником не підтверджувалась. В ході опитування заявника, останній виказував лише свої припущення, при цьому не надавав жодного речового доказу висвітленим у своїх зверненнях правопорушень з боку працівників Подільського ВП ГУНП в Одеській області. Про результати перевірок ОСОБА_1 надавались обґрунтовані письмові відповіді. Таким чином, на підставі викладеного, начальник УКЗ ГУНП в Одеській області вважав недоцільним призначення службового розслідування за зверненням ОСОБА_1 та перевірку за вказаним фактом закінчити.

У лівому верхньому куті Доповідної записки від 23.06.2021 року наявна резолюція від 24.06.2020 року (ПІБ не читається).

- 07.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника ГУНП в Одеській області Беха О.В., у якій вказав про набрання законної сили рішенням Котовського міськрайонного суду від 28.07.2020 р. по справі № 505/462/20 , яким визнані дії інспектора сектору реагування патрульної поліції Подільського ВП ГУНП в Одеській області Хмельницького В.В. незаконними.

У зв`язку із визнанням судовим рішенням Котовського міськрайсуду від 28.07.2020 р. по справі № 505/462/20 дій інспектора сектору реагування патрульної поліції Подільського ВП ГУНП в Одеській області Хмельницького В.В. незаконними, позивач просив відповідача:

- провести службове розслідування за фактом незаконного складання «добродієм» постанови серії ГАА № 613577 від 12.11.2019 р. обов`язково за його особистої участі;

- за результатом проведення службового розслідування прийняти рішення про притягнення інспектора сектору реагування патрульної поліції Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 до суворої дисциплінарної відповідальності (а.с. 172, том 2).

Листом від 04.11.2020 року №3/Д-3523 за підписом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 позивачу надана відповідь, у якій повідомлено про те, що по відомостям скарги Головним управлінням проведено службове розслідування. За результатами розгляду звернення, заслуговують на притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектор сектору інформаційної підтримки Подільського ВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_10 та інспектор сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Подільського ВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_17 , однак, керуючись вимогами ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІ, з дня вчинення дисциплінарного проступку минуло більше шести місяців (а.с. 173, том 2).

Позивачу також роз`яснено його право, у разі незгоди з результатом розгляду звернення, оскаржити прийняте рішення відповідно до ст.ст. 15, 16 Закону України «Про звернення громадян».

Судом встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 від 05 жовтня 2020 року №2372 за фактом звернення ОСОБА_1 від 07.09.2020 року призначено службове розслідування у формі письмового провадження (а.с. 104-105, том 1).

Також судом встановлено, що вказане звернення стосувалось інших обставин ніж попередні, а саме Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2020 року у справі № 505/462/20, задоволено позовну заяву ОСОБА_14 до інспектора Сектору реагування патрульної поліції Подільського ВП ГУНП в Одеські області Хмельницького Володимира Вікторовича про скасування постанови серії ГАА №613577 про адміністративне правопорушення. Суд визнав дії інспектора сектору реагування патрульної поліції Подільського ВП ГУНП в Одеські області Хмельницького Володимира Вікторовича щодо складання постанови серії ГАА №613577 від 12.11.2019 року про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 (п`ятдесят одна) грн., за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП незаконними. Скасував постанову серії ГАА №613577 від 12.11.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 (п`ятдесят одна) грн., за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП – закрито.

Позивач із результатом розгляду його звернень від 01.06.2020 року, від 13.06.2020 року та від 07.09.2020 року з боку начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 категорично не погоджується, вважає їх відписками, які суперечать рішенню суду по справі №420/5023/20, а також по справі №505/462/20.

З цих підстав, вважаючи, що відповідачем в особі начальника ГУНП в Одеській області Беха О.В. неналежним чином виконуються посадові обов`язки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли, зокрема, у зв`язку із неналежним, як на переконання позивача, розглядом начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області Бехом О.В. його звернень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

У відповідності зі ст. 4 Закону України «Про звернення громадян», до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Статтею 16 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930 затверджений Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (надалі – Порядок №930).

Цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян.

У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, визначених у Законі України «Про звернення громадян».

Відповідно до п. 5 розд. І Порядку №930, громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення.

Згідно з п. 8 розд. І Порядку №930, робота зі зверненнями громадян і їх особистий прийом містить такі складові елементи:

1) приймання, реєстрація і первинний розгляд звернень громадян;

2) вирішення питань, порушених у зверненнях, та надання відповідей їх авторам;

3) контроль за станом роботи зі зверненнями;

4) узагальнення та аналіз звернень громадян;

5) використання результатів аналізу для прийняття управлінських рішень.

Відповідно до п. 9 розд. І Порядку №930, керівники органів (підрозділів) поліції всіх рівнів згідно зі своїми посадовими інструкціями відповідають за організацію роботи зі зверненнями громадян та з питань їх особистого прийому.

Відповідно до п. 12 розд. І Порядку №930, звернення від громадян надходять до органів (підрозділів) поліції у вигляді листів, під час їх особистого прийому посадовими особами, з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку або за допомогою засобів телефонного зв`язку через контактні центри, телефонні «гарячі лінії».

Пунктом 13 розд. І Порядку №930 визначено, що усі звернення громадян, що надходять до органів (підрозділів) поліції, підлягають обов`язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги:

пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, удосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та законодавством їхніх прав та інтересів або повідомлення про порушення законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Звернення громадян оформлюються відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян». У зверненні зазначають прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина та викладають суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги (п. 17 розд. І Порядку №930).

Розділ V Порядку №930 регламентує такий порядок розгляду скарг громадян:

1. Скарга на дії чи рішення органу (підрозділу) поліції або їх посадових осіб подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до законодавства України, у разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Розгляд скарг громадян на дії (бездіяльність) працівників органів (підрозділів) поліції здійснюється в порядку, передбаченому цим Порядком.

2. За кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом Національної поліції України.

3. За результатами перевірки виконавець складає і подає на розгляд керівнику органу (підрозділу) поліції або його заступникам рапорт (доповідну записку), в якому (якій) зазначає чи підтвердилися наведені відомості (факти) та яких заходів вжито для усунення виявлених порушень або недоліків.

Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова відповідь.

4. Рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник органу (підрозділу) поліції (або його заступник), у провадженні якого знаходиться скарга.

У разі визнання скарги громадянина обґрунтованою або такою, що підлягає задоволенню, забезпечується повнота і своєчасність її розгляду, приймаються рішення відповідно до законодавства України і негайно вживають заходів щодо поновлення порушених прав громадянина.

Рішення вищого органу поліції за результатами розгляду скарги у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в установлений законодавством України строк.

5. Забороняється надсилати скарги громадян для розгляду тим органам (підрозділам) поліції або їх посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду.

6. У разі необхідності підпорядкованому органу (підрозділу) поліції може бути доручено проведення додаткової перевірки конкретних обставин чи відомостей (фактів), викладених у зверненні громадянина, відповідно до законодавства України.

7. Розгляд і вирішення скарги, поданої з порушенням зазначеного строку, можуть бути здійснені у разі поновлення органом (підрозділом) поліції чи посадовою особою, що розглядає скаргу, строку, якщо буде визнано, що він порушений з поважних причин.

Судом встановлено, що 01.06.2020 року через Урядову гарячу лінію позивач звертався зі скаргою (№ ДЕ-10727058) на начальника Подільського відділу поліції УНПУ в Одеській обл. Ноздратенко та дільничого ОСОБА_4 з приводу того, що вони нехтують викликами до Пятого апеляційного адміністративного суду 25.05.2020 р. та 01.06.2020 р. по адміністративній справі № 420/5023/19.

Відповідь на вказане звернення позивачу надана 19.06.2020 року за № Д-893 (а.с. 156, том 1).

13.06.2020 року на лінію 102 позивач звертався зі скаргою на злочинну бездіяльність начальника Подільського ВП, про те, що 04.06.2020 року, за №55820311, він залишав повідомлення, просив внести відомості до ЄР, але ніякого розслідування не відбулось.

Відповідь на вказане звернення позивачу надана 24.06.2020 року за № 9/6078 (а.с. 113, том 1).

07.09.2020 року позивач скаржився та просив провести службове розслідування за фактом незаконного складання постанови серії ГАА № 613577 від 12.11.2019 року, яка скасована Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2020 року у справі № 505/462/20.

Відповідь на вказане звернення позивачу надана 05.10.2020 року за №3/Д-3523 (а.с. 124, том 2), а також по суті звернення 04.11.2020 року за №3/Д-3523 (а.с. 60, 173, том 2).

Отже, на звернення від 01.06.2020 року, 13.06.2020 року та 07.09.2020 року позивачу надані письмові відповіді у строк, встановлений законодавством про звернення громадян.

Однак, позивач не погоджується зі змістом цих відповідей.

Позивач вважає, що відповідач - начальник Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 надав на його обґрунтовані звернення у якості відповідей від 19.06.2020 р., від 24.06.2020 р. та від 04.11.2020 р. не просто інформацію, яка не відповідає дійсності, а насамперед є яскравим свідченням його небажання виконувати свої посадові обов`язки та дотримуватись у своїй діяльності Законів України, систематично припускаючи їх нехтування, як особисто, так і власними підлеглими.

Зокрема, як встановлено судом, позивач не погоджується з бездіяльністю начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо реагування на непроведення належного службового розслідування на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2021 року по справі №420/5023/19, яким було зобов`язано начальника Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 розглянути питання про призначення службового розслідування стосовно дільничного офіцера Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 з урахуванням висновків суду.

З приводу зазначеного, суд зауважує наступне.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах регламентовані розділом ІV КАС України.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Статтею 373 КАС України регулюються питання звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У свою чергу, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, вирішення спору в судовому порядку завершується винесенням судового рішення у справі, яке після набрання ним законної сили є обов`язковим для учасників справи та в подальшому має бути виконано стороною у справі самостійно, або у примусовому порядку, визначеному нормами Закону України “Про виконавче провадження”.

Окрім того, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, в порядку ст.ст. 382-383 КАС України здійснює судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Враховуючи викладені норми та з огляду на те, що позивач своїми заявами до відповідача намагається вирішити питання виконання рішення суду по справі №420/5023/19, суд дійшов таких висновків:

- питання щодо виконання рішення суду по справі №420/5023/19 підлягають вирішенню шляхом примусового виконання цього рішення у порядку визначеному законом;

- предметом спору у даній не є правовідносини щодо виконання рішення суду по справі №420/5023/19;

- окрім того, у матеріалах справа відсутня відповідь начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Беха О.В., надана позивачу, про відмову проведення службового розслідування на виконання резолютивної частини рішення суду по справі №420/5023/19.

На підставі викладеного, слід зазначити, що звернення ОСОБА_14 від 01.06.2020 року та від 13.06.2020 року розглянуті відповідачем, про що позивачу надано письмові відповіді, а до суду матеріали перевірки щодо розгляду цих скарг.

Що стосується звернення позивача від 07.09.2020 року, у якому він скаржився та просив провести службове розслідування за фактом незаконного складання постанови серії ГАА № 613577 від 12.11.2019 року, яка скасована Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2020 року у справі № 505/462/20.

Відповідь на вказане звернення позивачу надана 05.10.2020 року за №3/Д-3523 (а.с. 124, том 2), а також по суті 04.11.2020 року за №3/Д-3523 (а.с. 60, 173, том 2).

Зокрема, за результатами розгляду звернення та проведення за скаргою позивача службового розслідування, відповідач зазначив, що заслуговують на притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектор сектору інформаційної підтримки Подільського ВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_10 та інспектор сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Подільського ВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_17 , однак, керуючись вимогами ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІ, з дня вчинення дисциплінарного проступку минуло більше шести місяців (а.с. 173, том 2).

Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Стаття 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Стаття 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачає строки застосування дисциплінарних стягнень.

Так, згідно з ч. 1 цієї статті, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Відповідно до ч. 2 цієї статті, у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі проведення службового розслідування дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня затвердження висновку службового розслідування, однак не пізніше шести місяців з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Аналогічну відповідь щодо строків застосування дисциплінарних стягнень позивачу надано листом від 04.11.2020 року за №3/Д-3523.

Водночас, у відповіді від 04.11.2020 року за №3/Д-3523 за підписом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 , відповідач визнає, що за результатами розгляду звернення та проведення за скаргою позивача службового розслідування заслуговують на притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектор сектору інформаційної підтримки Подільського ВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_10 та інспектор сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Подільського ВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_17 .

Отже, визнання відповідачем вказаних обставин (підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських) не позбавляє позивача права звернутись за захистом своїх прав в іншому порядку, зокрема в межах цивільного законодавства (визнання права, відшкодування шкоди, тощо).

Однак, в межах розгляду даної справи слід зазначити, що звернення ОСОБА_14 від 07.09.2020 року розглянуте відповідачем, про що позивачу надано письмову відповідь, а до суду матеріали перевірки щодо розгляду скарги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 щодо розгляду звернень позивача від 01.06.2020 року, від 13.06.2020 року та від 07.09.2020 року.

Що стосується позовних вимог до голови Національної поліції України ОСОБА_2 щодо проведення службового розслідування у відношенні начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.

Стаття 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (ч. 1).

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2).

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч. 3).

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (Порядок №893).

Згідно з приписами п.1, п. 2 розд. ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, за наявності даних про:

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;

ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

З огляду на вказане правове регулювання, питання про призначення службового розслідування вирішуються керівником у межах наданих йому дискреційних повноважень та за наявності відповідних підстав.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов від Голови Національної поліції України ОСОБА_2 , зазначено, що позивач жодного разу не скаржився на неправомірні, на його думку, дії начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 до Національної поліції України (як центрального органу управління поліцією), відсутні рішення судів, якими б визнавалися неправомірними дії останнього, а також і в даному позові не наводить достатнього обґрунтування в чому полягають неправомірні дії ОСОБА_5 , що могло б слугувати підставою для призначення та проведення службового розслідування.

У постанові Верховного Суду по справі №806/3341/17 від 16.01.2020 року наведений правовий висновок, згідно якого «Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб за результатами дисциплінарного розслідування, а також право призначати вказане розслідування належить до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції адміністративного суду, а тому суд не повноважний перебирати на себе функції суб`єкта владних повноважень у реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта, та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу».

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про зобов`язання голови Національної поліції України ОСОБА_2 розглянути питання щодо прийняття рішення про проведення службового розслідування за фактами зухвало - злочинного зволікання своїми посадовими обов`язками начальником ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 і надання у якості відповідей ганебно - злочинних відписок про начебто відсутність жодних правопорушень, незважаючи на численні документальні факти про їх наявність та злочинно нехтуючи його величчю Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” повідомляє про начебто неможливість притягти правопорушників до відповідальності.

Також суд вважає передчасними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги, у яких позивач просить: за результатом проведеного службового розслідування вжити, передбачені Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” заходи для притягнення винних, починаючи з другого відповідача по справі № 420/8209/20, зволіканні своїми посадовими обов`язками до суворої дисциплінарної відповідальності; за результатом проведеного службового розслідування зобов`язати голову Національної поліції ОСОБА_2 розглянути питання щодо недоцільності подальшого перебування відповідача, у особі ОСОБА_6 на посаді начальника ГУНП в Одеській області не тільки на підставі численних фактів зневажливого ставлення до своїх посадових обов`язків, а насамперед зухвалого нехтування “добродієм” судової системи України, звернень громадян України та Законів держави, що є яскравим свідченням стрімкого морального падіння даної особи.

Верховний Суд у своїй постанові від 01.04.2020 у справі №806/647/15 зазначив, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення.

Що стосується позовних вимог до голови Національної поліції України ОСОБА_2 щодо проведення позачергової атестації керівництва та вищого офіцерського складу ГУНП в Одеській області та Подільського ВП ГУНП в Одеській області.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію»).

Однією з гарантій незалежності поліцейського є проходження атестацій щодо відповідності його займаній посаді виключно з підстав, визначених законом.

Відповідно до положень статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри (ч. 1).

Частиною другою статті 57 Закону передбачено, що атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з ч. 4 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про Національну поліцію», призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків.

Отже, проведенню атестації повинні передувати певні обставини, а рішення про проведення атестування приймає керівник поліції.

Суд зазначає, що кожна з трьох підстав для проведення атестування, які передбачені частиною другою статті 57 Закону, повинна бути зв`язана з певними передумовами, зокрема атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинно бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов від Голови Національної поліції України ОСОБА_2 , зазначено про відсутність передумов та підстав для призначення та проведення позачергової атестації керівництва та вищого офіцерського складу ГУНП в Одеській області та Подільського ВП ГУНП в Одеській області.

Таким чином, враховуючи дискреційні повноваження керівника поліції щодо прийняття рішення про проведення атестування поліцейських, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання голови Національної поліції України ОСОБА_2 розглянути питання щодо прийняття рішення про проведення позачергової атестації керівництва та вищого офіцерського складу ГУНП в Одеській області та Подільського ВП ГУНП в Одеській області.

Щодо позовних вимог про стягнення з начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 на користь позивача моральної та матеріальної шкоди у розмірі 1 500 000, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1 500 000, 00 грн. за завдання значної моральної та матеріальної шкоди та вчинення зухвало-ганебного знущання над ним, шляхом надання у якості відповідей від 13.06.2020 р., 24.06.20020 р. та від 04.11.2020 р. на звернення від 01.06.2020 р., 13.06.2020 р., та 07.09.2020р. не просто інформації, яка не відповідає дійсності, а насамперед є яскравим свідченням його небажання виконувати свої посадові обов`язки та дотримуватись у своїй діяльності Законів України, систематично припускаючи їх ганебно - злочинне нехтування, як особисто, так і власними підлеглими;

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” №4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (абз.2 п.5 постанови).

У даній справі позивачем не надано доказів його моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, заподіяних відповідачами, а також доказів наявності завданої йому моральної шкоди.

Окрім того, суд зазначає, що задоволенню в порядку адміністративного судочинства вимоги про відшкодування шкоди має передувати задоволення вимоги щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Так, згідно ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За таких обставин, підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з начальника ГУНП в Одеській області Беха О.В. моральної та матеріальної шкоди у розмірі 1 500 000, 00 грн. відсутні

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Всупереч приписів ст. 73 КАС України, більшість доводів позивача не стосуються предмета доказування у справі.

У відповідності з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії”). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії”). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Беха Олега Володимировича, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Голови Національної поліції України Клименка Ігоря Володимировича, а відтак й відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 177, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Беха Олега Володимировича, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Голови Національної поліції України Клименка Ігоря Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Подільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач – начальник Головного управління Національної поліції в Одеській області Бех Олег Володимирович (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014).

Відповідач – Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740; вул. Академіка Філатова, 15-А, місто Одеса, 65080).

Відповідач – Голова Національної поліції України Клименко Ігор Володимирович (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Подільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (66300, Одеська область, місто Подільськ, вул. Соборна, будинок 74).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 22 липня 2021 року.

Головуючий суддя О.В. Глуханчук

Суддя О.Я. Бойко

Суддя Е.В. Катаєва

.