Рішення № 98487528, 21.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8574/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «КУРІНЬ-1» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «КУРІНЬ-1», за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Стягнути з Приватного підприємства «КУРІНЬ-1» (66300, м. Подільськ, вул. Мельниченка, буд. 1, код ЄДРПОУ: 43228206, МФО 351005, НОМЕР_1 , АТ «Укрсиббанк») на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області/ Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач – Подільська міська рада ТГ/50070000, МФО 899998, р/р UA6128999980313131230000015746, код ЄДРПОУ 23874629, суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 60 068,75 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 336,28 грн..

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що згідно «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2020 рік, наданому до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників на ПП «КУРІНЬ-1» склала 16 осіб.

У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте не було створено жодного. На підприємстві протягом 2020 року працювала одна особа з інвалідністю ОСОБА_1 протягом 5 місяців (05 міс. : 12 міс. = 0,42=0).

Ухвалою суду від 31.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

29.06.2021 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідач заперечує проти позову, та зазначає, що ПП «КУРІНЬ-1» у 2020 році працювало лише 8 місяців та при складанні «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2020 рік було помилково зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників на ПП «КУРІНЬ-1» склала 16 осіб замість 11, з урахуванням 4 місяців простою. Враховуючи, що ОСОБА_1 працював у ПП «Курінь» 5 місяців, відповідач вважає, що ним дотримано норматив з працевлаштування у 2020 році осіб з інвалідністю.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

22.02.2021 року відповідачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 рік за формою №10-ПІ вх. № 3020, згідно з яким, в графі середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу зазначено - 16 осіб, а в графі: кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях в рядку 03 зазначено – 1 особа.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з п. 3.3 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007, у рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Показник рядка 03 визначається для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника рядка 01 на 4 %, а для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, він дорівнює 1 особі.

Відповідно до п.3.4 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова-річна “Звіт про зайнятість працевлаштування інвалідів”, затвердженої наказом Мінпраці України 10.02.2007 року №42 дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників, облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількість осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображається в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно обчислюється в бік збільшення).

Мінсоцполітики у листах від 26.03.2017 р. №1/6-172, від 27.01.2009 р. №1/6-30/06 зазначило, що норми стосовно працевлаштування осіб з інвалідністю будуть вважатися виконаними, якщо інвалід працював на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівників відповідають цим шести місяцям звітного року з частиною другого пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. №286.

За правилами заокруглення, якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення. Тому, якщо підприємству потрібна 1 особа з інвалідністю, то такий норматив вважатиметься виконаним, якщо особа з інвалідністю працювала 6 повних місяці звітного року, оскільки 6 (місяців): 12 (місяців) = 0.5 = 1 особа.

Відповідно до пункту 3.2.5 Інструкції №286, середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців 12 (тобто місяців).

У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити одне робоче місце.

Суд зазначає, що не приймає до уваги посилання представника відповідача на факт допущення помилки у звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 рік щодо середньооблікової кількості штатних працівників та зазначення цифри 16, замість цифри 11, оскільки жодних доказів на підтвердження факту повідомлення позивача про допущену помилку відповідач суду не надав, тоді як позивач здійснює розрахунок адміністративно-господарських санкцій на підставі даних звіту, що складається відповідачем.

Разом з тим, суд встановив, що згідно з наказом № 10 від 08.04.2020 року, діяльність ПП «КУРІНЬ-1», з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зупинено діяльність ПП «КУРІНЬ». Поновлено діяльність з 01.07.2020 року, згідно з наказом № 13 від 01.07.2020 року.

Також, діяльність підприємства відповідача припинялася з 23.11.2020 року на підставі наказу № 24 від 20.11.2020 року.

Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, з подальшими змінами, установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин. Термін дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 04.05.2020 № 343, від 20.05.2020 №391, від 22.07.2020 № 641, від 09.12.2020 № 1236.

Також, суд встановив, що Подільським міськрайонним центром зайнятості підприємству відповідача надавалися кошти для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, на підставі договорів № 148/07/37-20 від 13.05.2020 року та № 754/07/37-20 від 27.11.2020 року.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт роботи підприємства відповідача у 2020 році протягом 8 місяців. Враховуючи, що особа з інвалідністю на підприємстві відповідача була працевлаштована 5 місяців з 8, що складає більше половини строку роботи підприємства у звітному періоді, суд робить висновок про відсутність підстав для застосування до ПП «КУРІНЬ-1» адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є таким, що не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «КУРІНЬ-1» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Код ЄДРПОУ: 38016923, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107).

Відповідач – Приватне підприємство «КУРІНЬ-1» (вул. Мельниченка, буд. 1, м. Подільськ, Одеська обл., 66300, код ЄДРПОУ: 43228206).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 21 липня 2021 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.