Рішення № 98487136, 22.07.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2630/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації (далі відповідач 1), Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (далі відповідач 2), відповідно до якого позивач просить суд:

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації щодо відмови у призначені ОСОБА_1 , державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80- річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , державну соціальну допомогу на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду з 01 січня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.10.2020 вона звернулась до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області з відповідною заявою та документами, передбаченими п. 10 Проядку № 261 (зі змінами), але в супереч діючого законодаства та з перевищенням своїх владних повноважень 10.11.2020 відповідачем було відмовлено позивачу у наданні державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду з таким формулюванням: «Немає права на ДСД на догляд 80-річному пенсіонеру. Пенсіонер не є одиноким», не взявши до уваги, що донька позивача - ОСОБА_2 , є пенсіонером за віком довічно, згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , Серія НОМЕР_3 , виданого 24.11.2014, номер особового рахунку: НОМЕР_4 .

12.11.2020 позивач звернуласть до УСЗН Новопсковської РДА Луганської області про надання роз`ясненнь щодо відмови та 20.11.2020 за вих. № 16-7/8-4331 позивач отримала відповідь і оскаржуване повідомлення про відмову у наданні державної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам від 10.11.2020.

11.12.2020 позивач звернуласть до Новопсковської РДА Луганської області зі скаргою на повідомлення про відмову у наданні державної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам від 10.11.2020, але скарга залишена без задоволення.

Також, 11.12.2020 позивач звернуласть до Міністерства соціальної політики України зі скаргою на повідомлення про відмову у наданні державної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам від 10.11.2020 та отримала лист від 23.12.2020 № 3832/0/5-20/2), в якому Міністерство соціальної політики України висловило свою позицію, за якою дочка позивача - ОСОБА_2 є пенсіонером за віком на пільгових умовах, а отже є особою, яка втратила працездатність, та направило скаргу позивача до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації на розгляд.

Однак, до теперішнього часу ані відповіді з Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, ані позитивного вирішення питання, позивач не отримала.

19.03.2021 позивач звернуласть до Старобільської РДА Луганської області, як правонаступника всіх прав та обов`язків ліквідованої Новопсковської РДА Луганської області зі скаргою на повідомлення про відмову у наданні державної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам від 10.11.2020, але скарга залишена без задоволення.

На думку позивача, дії відповідачів щодо відмови у наданні державної соціальної допомоги слід визнати протиправними, та з метою поновлення порушеного права необхідно зобов`язати Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області та Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області призначити і виплатити державну соціальну допомогу на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду з 01.01.2020.

22.06.2021 засобами електронного зв`язку та 29.06.2021 засобами поштового зв`язку від представника Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» визначено порядок та умови реорганізації райдержадміністрацій та їх структурних підрозділів.

Керуючись чинним законодавством України, розпорядженням голови Старобільської РДА від 28 січня 2021 року № 24 встановлено граничний термін завершення процедури реорганізації (приєднання) УСЗН Новопсковської райдержадміністрації та затверджено склад комісії з реорганізації (приєднання).

Розпорядженням голови РДА від 10.03.2021 № 83 внесено зміни, якими встановлено, що процедуру завершення реорганізації (приєднання) Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації вважати завершеною після подання та підписання передавальних актів, подання ліквідаційної, фінансової та бюджетної звітності до Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України.

Станом на 17.06.2021 комісією з реорганізації (приєднання) УСЗН Новопсковської РДА передавальні акти з додатками на затвердження голові Старобільської районної державної адміністрації не надані, а УСЗН Новопсковської РДА перебуває у стані припинення.

Відповідно до пункту 4 розпорядження, голову комісії з реорганізації УСЗН Новопсковської РДА зобов`язано забезпечити виконання у повному обсязі покладених на УСЗН Новопсковської РДА завдань та функцій на період здійснення процедури реорганізації (приєднання) та вирішення інших питань відповідно до чинного законодавства.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулася з заявою про призначення допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-ти річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду з 01 січня 2020 року до Управління соціального захисту населення Новопсковської РДА. За вказаною заявою прийняте рішення УСЗН Новопсковської РДА від 10.11.2020 про відмову в призначенні даної допомоги.

Натомість, із заявою та відповідним пакетом документів до Управління соціального захисту населення Старобільської РДА позивач не зверталася та ніяких рішень відповідачем II не приймалося.

Отже, вважає дії Управління соціального захисту населення Старобільської РДА законними та обґрунтованими, з урахуванням усіх обставин та відповідно до чинного законодавства України.

15.07.2021 та 16.07.2021 від представника Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації через канцелярію суду найшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

ОСОБА_1 , 29.10.2020 звернулась з заявою про призначення допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-ти річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду з 01 січня 2020 року до Управління соціального захисту населення Новопсковської РДА.

Відповідно до довідки, яка видана Рогівською сільською радою від 27.10.2020 №503 вбачається, що позивач не має родичів, які по закону зобов`язані її утримувати, при цьому згідно телефонної розмови начальника відділу управління соціального захисту населення з донькою позивача ОСОБА_2 було встановлено, що заявниця має трьох дітей: 1953 року народження, 1957 року народження та доньку ОСОБА_2 , 1963 року народження.

Донька заявниці ОСОБА_2 , 1963 року народження, не досягла пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058. ОСОБА_2 отримує пенсію за віком при неповному пільговому стажі за списком №2 зі зниженням пенсійного віку.

На момент звернення до Управління соціального захисту населення, заявниця не надала інформацію, що донька ОСОБА_2 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника або є особою з інвалідністю відповідно до Закону.

Таким чином, Управління соціального захисту не мало підстав вважати ОСОБА_2 непрацездатною особою.

За вказаною заявою відповідачем прийнято рішення від 10.11.2020 про відмову в призначенні допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

На підставі вищенаведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 21.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою суду від 03.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 16.07.2021 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і.н. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є пенсіонером за віком (а.с.5,6).

Відповідно до довідки від 28.10.2020, яка видана лікарем ОСОБА_3 , вбачається, що позивач за станом здоров`я потребує постійного медикаментозного лікування та стороннього догляду, у зв`язку з неспроможністю самообслуговування (а.с.8).

29.10.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг, відповідно до якої просила призначити їй допомогу на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько – консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду, зазначивши, що не має працездатних родичів, які за законом зобов`язані її утримувати та надавши висновок ЛКК від 29.10.2020, а також довідку від 27.10.2020 №503, видану Рогівською сільською радою Новопсковського району Луганської області про те, що позивач не має родичів, які за законом зобов`язані її утримувати (а.с.70 на звороті - 73).

Рішенням відповідача від 02.11.2020 позивачу призначено допомогу на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько – консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду (а.с.69,70).

Проте, відповідачу стало відомо, що позивач має трьох дітей, зокрема доньку ОСОБА_2 , 1963 року народження, яка є працездатною особою, у зв`язку з чим відповідачем прийнято рішення від 10.11.2020 про відмову у призначенні допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько – консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду (а.с.68, 68 на звороті).

12.11.2020 позивач звернулась до УСЗН Новопсковської РДА з заявою щодо роз`яснення підстав відмови у призначенні допомоги позивачу (а.с.9).

Листом від 20.11.2020 №16-7/8-4331 відповідач повідомив позивача, що донька позивача ОСОБА_2 , 1963 року народження, не досягла віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». Управління не володіє інформацією про те, що вона є особою з інвалідністю чи має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону, а тому немає підстав вважати ОСОБА_2 непрацездатною особою. Разом з листом позивачу було надано повідомлення від 10.11.2020 про відмову у наданні державної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, оскільки позивач не є одиноким (а.с.10,11).

Позивач не погодившись з вищевказаною відмовою у наданні державної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, звернулась зі скаргою до Новопсковської райдержадміністрації (а.с.12,13) та листом від 18.12.2020 № Т-495-2-07-37 Новопсковської райдержадміністрації на скаргу позивача повідомлено про відсутність підстав для призначення допомоги (а.с.14).

В грудні 2020 року позивач звернулась зі скаргою до Міністерства соціальної політики України (а.с.15,16), яку було направлено для розгляду до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації. Проте, відповіді на адресу позивача не надходило.

Також, позивач в березні 2021 року зверталась зі скаргою до Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, у відповідь на яку позивача було повідомлено, що її заява від 29.10.2020 розглядалась УСЗН Новопсковської РДА, та саме цим органом прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу допомоги, у зв`язку з чим Старобільська районна державна адміністрація Луганської області не має законодавчих підстав для перегляду прийнятого рішення (а.с.18-21).

Згідно довідки Старобільської районної державної адміністрації Луганської області від 17.06.2021 №03-18/3021-1 позивач з заявою щодо надання державної соціальної допомоги до УСЗН Старобільської районної державної адміністрації Луганської області не зверталась та на обліку не перебуває (а.с.51).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою позивача, що не заперечують сторони по справі та не є спірним при розгляді справи. ОСОБА_2 є отримувачем пенсії за віком, відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 24.11.2014 (а.с.7,77).

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації від 14.07.2021 № 03-18/3655 вбачається, що розпорядженням голови Старобільської РДА від 28 січня 2021 року № 24 встановлено граничний термін завершення процедури реорганізації (приєднання) УСЗН Новопсковської райдержадмїністрації та затверджено склад комісії з реорганізації (приєднання).

Розпорядженням голови РДА від 10.03.2021 № 83 внесено зміни, якими встановлено, що процедуру завершення реорганізації (приєднання) Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації вважати завершеною після подання та підписання передавальних актів, подання ліквідаційної, фінансової та бюджетної звітності до Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України. Станом на 14.07.2021 комісією з реорганізації (приєднання) УСЗН Новопсковської РДА передавальні акти з додатками на затвердження голові Старобільської районної державної адміністрації не надані (а.с.62).

Відповідачами не надано доказів щодо завершення процедури реорганізації (приєднання) Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації, зокрема суду не надано доказів подання та підписання передавальних актів.

Так, довідкою відповідача 2 підтверджено, що станом на 14.07.2021 комісією з реорганізації (приєднання) УСЗН Новопсковської РДА передавальні акти з додатками на затвердження голові Старобільської районної державної адміністрації не надані та згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань юридична особа УСЗН Новопсковської РДА не є припиненою, перебуває в стані припинення (а.с.62).

Отже, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, позивач, 1933 року народження, є пенсіонером за віком та потребує стороннього догляду, проживає з донькою ОСОБА_2 , 1963 року народження, яка також є пенсіонером за віком, звернулась 29.10.2020 до відповідача із заявою щодо надання допомоги на догляд одиноким особам старше 80 років, які потребують стороннього догляду, згідно постанови КМ України № 663 від 29.07.2020, в призначенні якої повідомленням від 10.11.2020 Управлінням соціального захисту населення Новопсковської райдержадміністрації Луганської області відмовлено з підстав того, що позивач не є одинокою особою.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у призначенні державної соціальної допомоги, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" одинока особа - особа, яка не має працездатних родичів, зобов`язаних за законом її утримувати.

Пунктом 6 статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" визначено, що державна соціальна допомога на догляд призначається, зокрема, одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно із пунктом 4 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 №261 (далі – Порядок №261), вбачається, що до одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов`язаних за законом їх утримувати. Підтвердженням належності до цієї категорії є: інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов`язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд); інформація про склад сім`ї (зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги) (у разі потреби).

Порядком № 261 установлено, що призначення і виплата державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду, з 1 січня 2020 р. здійснюється за заявами осіб, які звернулися за призначенням такої допомоги до 1 листопада 2020 року.

Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Порядку №261 державна соціальна допомога на догляд (далі - допомога на догляд) призначається, зокрема, одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” або Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім осіб, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту).

Згідно з підпунктом 2-1 пункту 18 Порядку №261 державна соціальна допомога на догляд встановлюється у таких розмірах від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зокрема, 40 відсотків одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” або Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім осіб, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту).

Відповідно до пункту 19 Порядку № 261 для визначення розміру допомоги на догляд застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (або рівень забезпечення прожиткового мінімуму - у випадках, передбачених законом), встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік. У разі збільшення прожиткового мінімуму перерахунок допомоги на догляд здійснюється з дати, з якої встановлений новий розмір прожиткового мінімуму (або рівня забезпечення прожиткового мінімуму - у випадках, встановлених законом)."

Згідно з пунктом 21 Порядку № 261 для призначення допомоги на догляд особи, зазначені у підпунктах 4-6 пункту 13 цього Порядку, подають документи, передбачені абзацами другим - десятим пункту 10 цього Порядку, та висновок ЛКК (для осіб, які потребують постійного стороннього догляду).

Відповідно до абз. 2-10 п. 10 Порядку № 261 для призначення соціальної допомоги подаються такі документи: заява за формою, встановленою Мінсоцполітики; під час подання заяви пред`являється паспорт громадянина України, трудова книжка та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); декларація про доходи та майновий стан осіб для призначення соціальної допомоги, складена за формою, встановленою Мінсоцполітики (у разі потреби); копія рішення суду про визнання особи недієздатною (для недієздатної особи); копія рішення про призначення опікуна (для недієздатної особи, якій призначено опікуна); копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу, який виконує функції опікуна над особою (для недієздатної особи, опікуна якій не призначено); інформація про склад сім`ї зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги (у разі потреби).

Пунктом 23 Порядку № 261 визначено, що допомога на догляд призначається з дня звернення за допомогою. Днем звернення за призначенням допомоги на догляд вважається день прийняття органом, що призначає допомогу, заяви з усіма необхідними документами. У разі коли заява про призначення допомоги на догляд з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви. У разі коли до заяви про призначення допомоги на догляд додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення такої допомоги.

Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у призначенні допомоги було те, що донька позивача ОСОБА_2 хоча і є пенсіонером, проте є працездатною особою, оскільки не досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а отже позивач не є одинокою особою.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Отже, на момент звенення до відповідача з заявою щодо надання допомоги, донька позивача ОСОБА_2 є пенсіонером за віком, проте пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не досягла.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонеркою за віком на пільгових умвовах.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 05.07.1999 № 966-XIV до працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

До осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані особами з інвалідністю в установленому порядку.

Таким чином, донька позивача ОСОБА_2 є пенсіонеркою за віком на пільгових умвовах, а отже є особою, яка втратила працездатність.

Отже, ОСОБА_1 є одинокою особою, що не має працездатних родичів, зобов`язаних за законом її утримувати, а тому позивач має право на допомогу на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Матеріалами справи підтверджується, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.10.2020 про призначення допомоги Управлінням соціального захисту населення Новопсковської РДА було прийнто рішення від 10.11.2020 про відмову в призначенні такої допомоги.

Тому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача та зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним рішення Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області від 10.11.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-ти річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та зобов`язання призначити та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу на догляд одинкоми особам, які досягли 80-ти річного віку та за висновком ЛКК потребують стороннього догляду з 01.01.2020.

На підставі вищевикладеного, враховуючи вказані правові норми, встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Позовні вимоги щодо зобов`язання Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , державну соціальну допомогу на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду з 01 січня 2020 року, задоволенню не підлягають, оскільки на момент розгляду справи юридична особа Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області не є припиненою, а комісією з реорганізації (приєднання) УСЗН Новопсковської РДА передавальні акти з додатками на затвердження голові Старобільської районної державної адміністрації не надані, тобто процедуру реорганізації (приєднання) Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації не завершено.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 16.07.2021 позивача звільнено від сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з коригуванням способу захисту порушеного права позивача, з урахуванням того, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям відповідачем 1 протиправного рішення, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 908,00 грн стягнутити з відповідача 1 на користь Державного бюджету Укрїани.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області (місцезнаходження: 92303, Луганська область, смт.Новопсков, вул.Українська, 65, код ЄДРПОУ 03196995), Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (місцезнаходження: 92703, Луганська область, м.Старобільськ, вул.Комунарів, 35, код ЄДРПОУ 03197055) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- задовльнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області від 10.11.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-ти річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області призначити тв виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу на догляд одинкоми особам, які досягли 80-ти річного віку та за висновком ЛКК потребують стороннього догляду з 01.01.2020.

У задоволенні інших позовних вимог, відмовити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян