Постанова № 98484957, 22.07.2021, Печенізький районний суд Харківської області

633/194/21

Справа № 633/194/21

Провадження №3/633/52/2021

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

22.07.2021 року Печенізький районний суд Харківської області у складі головуючого судді Цимбалістенко О.В., при секретарі Ріпа І.В. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з СПД №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка має вищу освіту, не одруженої, яка має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка працює Завідувачем відділення Печенізького територіального центру, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2

у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -

права, передбачені ст. 268КУпАП та ст.63 Конституції України, роз`яснено,-

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративні правопорушення Серія ВАБ № 709161 ОСОБА_1 20.06.2021 року о 12 год.00 хвилин знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, висловлювалась нецензурною лайкою в бік ОСОБА_3 на кухні гуртожитку, чим порушила громадський порядок.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, зазначила, що вони мешкають в гуртожитку за вказаною адресою, в якому кухня коридор та санвузли є місцями загального користування між нею та ОСОБА_3 були нормальні стосунки, але виник конфлікт на побутовому ґрунті, а саме пов`язаний з порядком користування місцями загального користування. Пояснила, що порушувати громадський порядок не бажала, потерпіла ОСОБА_3 сама спровокувала конфлікт, а саме в стані алкогольного сп`яніння почала робити зауваження на адресу останньої з приводу води, кранів та дверей. Зазначила, що конфлікт стався в приміщення кухні ОСОБА_3 , яка є місцем загального користування.

За результатами розгляду справи ОСОБА_1 , у разі визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, просила накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в рамках санкції ст. 173 КУпАП.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що близько 12 години 20 червня 2021 року за місцем свого мешкання в коридорі, біля двері своєї кімнати зустріла ОСОБА_1 котра мешкає по сусідству, остання була у стані алкогольного сп`яніння висловлювалось в коридорі гуртожитку бік ОСОБА_4 нецензурною лайкою, хапала її за руки, погрожувала, на зауваження потерпілої ОСОБА_1 не реагувала, в зв`язку з чим, потерпіла була вимушена викликала поліцію. Зазначила, що конфлікт стався в присутності її неповнолітніх онуків.

Окрім того, ОСОБА_3 пояснила, що конфлікт тривав біля години, та продовжувався навіть на вулиці після приїзду поліції в присутності інших сусідів.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , пояснила, що не була присутня на початку конфлікту, а приїхала коли на місці вже була поліція, її мати ОСОБА_3 почувалась погано, ОСОБА_1 продовжувала оскорбляти та погрожувати ОСОБА_3 в наслідок чого ОСОБА_3 була вимушена викликати невідкладну медичну допомогу.

ОСОБА_6 підтвердила пояснення свідка ОСОБА_5 з приводу обставин, що відбулись 20.06.2021 року за місцем мешкання ОСОБА_1 .

Згідно письмових пояснень, які містяться в матеріалах справи свідок ОСОБА_7 пояснила, що мешкає в гуртожитку по АДРЕСА_2 . На протязі тривалого часу, вона знаходилась на кухні та почула, що в коридорі відбувається конфлікт. Виглянувши в коридор, вона побачила раніше знайомих людей ОСОБА_1 та ОСОБА_3 які також мешкають в будинку АДРЕСА_3 . Та побачила, що ОСОБА_1 перебуває у алкогольну стані, висловлюється в бік ОСОБА_3 нецензурною лайкою. Побачивши конфлікт, свідок пішла на вулицю, потім коли повернулась, свідок побачила поліцію, з ними стояла ОСОБА_1 яка продовжувала кричати та висловлювалась нецензурною лайкою у бік ОСОБА_7 .

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , вивчивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіхстаттях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян.

Нецензурна лайка це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Незалежно від того у зв`язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш ціничні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання.

Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров`ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе образливе ставлення до оточуючих. Воно знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність.

Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вину формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Суб`єктом правопорушення можуть бути особи, які досягли 16 років.

Чіпляння це докучлива поведінка, пов`язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв`язній манері.

Судом встановлено, що обставини, що стали предметом розгляду справи сталися у місці загального користування, яке відповідає ознакам громадського місця. Дії ОСОБА_1 , а саме гучне використанні нецензурних висловлювань порушило громадський порядок та спокій інших мешканців гуртожитку.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КпАП України дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю відомостей, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 709161 від 01.07.2021, протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 , про вчинене правопорушення від 20.06.2021; копіями рапорту про отримання заяви про вчинення адміністративного правопорушення; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , показаннями свідків в судовому засіданні, копіями паспорту, що посвідчують особу правопорушника та особу потерпілої.

Разом з тим, при розгляді справи не було підтверджено належними та допустимим доказами та обставина, що ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 173 КУпАП, в діях ОСОБА_1 судом встановлений.

Адміністративне стягнення накладається з урахуванням характеру вчиненого порушення, ступені вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та майнового стану, обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, у межах встановлених КУпАП.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують вину судом не встановлено.

Враховуючи обставини адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та має на утриманні неповнолітню дочку, ступінь її вини, суд вважає, що адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту є занадто суворим. З урахуванням тих обставин, що відносно ОСОБА_1 діє запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту суд вважає неможливим призначити покарання у вигляді громадських або виправних робіт. Суд вважає можливим накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн., які підлягають стягненню з правопорушника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 173, 283, 284 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одна) гривня. (отримувач коштів: ГУК Харківобл/СТГ Печеніги/21081100, код ЄДРПОУ: 37874947, Банк Казначейство України (ел.адм.подат.), Р/Р: UA908999980314060542000020625, призначення платежу- сплата адміністративного штрафу за постановою суду по протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ№ 709161).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири ) грн. 00 коп., отримувач коштів: ГУК Харків обл/СТГ Печеніги/22030101 , код отримувача 37874947, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Р/Р:

UA648999980313161206000020625 , код класифікації доходів бюджету -

22030101 , найменування коду класифікації доходів бюджету- Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу – судовий збір, сплата адміністративного штрафу на користь держави за вчинення адміністративного правопорушення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Харківського апеляційного суду через Печенізький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: О.В.Цимбалістенко