Ухвала суду № 98484740, 22.07.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/123/2021 Справа № 641/719/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Фанда О.А.,

за участю секретаря - Зюкіної К.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Тугайбей В.А.,

захисника - Репало О.О.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12018220540003006 від 15 грудня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться на розгляді вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні, прокурор заявив клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 , при цьому вказав, що враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, встановлених при застосуванні до обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, те, що остання перебувала у розшуку згідно ухвали суду Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.01.2021, при цьому вказав, що під час судового розгляду на адресу ОСОБА_2 неодноразово направлялися судові виклики для розгляду кримінального провадження. Проте остання в судові засідання не з`являлася, в зв`язку з чим судом виносилися ухвали щодо примусового приводу та надавалося судове доручення щодо встановлення її місця знаходження, в ході виконання яких встановлено, що за місцем проживання та реєстрації на даний час ОСОБА_2 не мешкає, місцезнаходження її невідомо. Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, за вказаних обставин є підстави вважати, що ОСОБА_2 продовжить переховуватися від органу досудового розслідування та суду, також на даний час не допитані потерпіла та свідки, на яких обвинувачена може незаконно впливати з метою зміни останніми своїх свідчень. Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_2 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, за місцем мешкання та реєстрації не проживає, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальну діяльність, незаконно впливати на потерпілу, свідків, тому вважає наявними та підтвердженими ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим, просив продовдити запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_2 .

Потерпіла в судовому засіданні просила клопотання прокурора задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_3 проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала, просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання її матері. При цьому, зазначила, що постійного місця проживання не має, за адресою реєстрації не проживає, тимчасово проживала у подруги, однак адресу не пам`ятає.

Захисник обвинуваченої Репало О.О. просив обрати обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді до машнього арешту.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 , судом встановлено, що до обвинуваченої ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.06.2021 застосовано до обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22.07.2021, у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

При розгляді клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із того, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надано. Також, суд враховує суспільну небезпечність інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена, враховуючи, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою, а також відомості про її особу, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Суд також враховує, що ОСОБА_2 постійного місця проживання не має, за місцем реєстрації не проживає, неодноразово оголошувалася судом у розшук.

В зв`язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України доведеними.

Обставини, передбачені ч. 2 ст. 185 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

Таким чином, на даний час не перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час кримінального провадження і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Тримання під вартою може бути виправданим в тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

З огляду на вищенаведене, суд враховує, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надано, тому, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового слідства, а також виконання процесуальних рішень у справі, суд вважає, доцільним продовжити строк тримання під вартою і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченій ОСОБА_2 строк тримання під вартою на 60 днів.

Враховуючи, що на час розгляду клопотання, суду не надано доказів того, що ОСОБА_3 має право користуватися будь-яким житловим приміщенням, підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відсутні.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо визначення розміру застави обвинуваченій, суд виходить з положень ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до якої, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 178, 183,199,314-316,376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Тугайбей В.А. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали до 19 вересня 2021 року.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали суду.

Суддя- О. А. Фанда