Рішення № 98483934, 22.06.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/773/2021 Справа № 490/2513/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого -судді Гуденко О.А.,

при секретарі Дудник Г.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – Південна товарна біржа про визнання договору міни дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2020 року позивач звернувся із позовом до відповідачів, в якому просить суд визнати дійсним договір міни, зареєстрований на Південній Товарній біржі за № 2142 від 17.07.1995 року, укладений між ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з другого боку.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 17.07.1995 року між позивачем та відповідачами укладено договір міни нерухомого майна № 2142, згідно якого позивачка обміняла свою квартиру АДРЕСА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала відповідачам у рівних долях. Вказаний договір було укладено та посвідчено Південною Товарною Біржою та зареєстрований за № 2142 від 17.07.1995 року. Договір було зареєстровано в КП МБТІ. Відповідно до діючого на той час законодавства вказаний договір не підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню. При укладенні договору сторони керувались ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу», відповідно до якої угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Вказує, що в укладеному договорі міни сторони повністю узгодили усі істотні умови договору. Усі зобов`язання за договором міни нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі, а саме: вони передами один одному предмети нерухомого майна. Факт виконання умов укладеного договору не оскаржено і ніким не оспорюється. Зазначає, що має намір продати вказану квартиру, але звернувшись до нотаріуса, їй було відмовлено у нотаріальній дії у зв`язку з тим, що вказаний договір не відповідає вимогам чинного законодавства про посвідчення правочинів. Вважає, що неможливість нотаріального посвідчення договору міни порушує її права розпоряджатися об`єктом нерухомості в повному обсязі.

Ухвалою судді Чулупа О.С. від 02.06.2020 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 30.09.2020 року.

13.01.2021 року на підставі розпорядження керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.12.2020 року № 996 на підставі Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя України від 25.11.2020 р. №3242/3дп/15-20 здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого головуючим у справі визначено суддю Гуденко О. А.

14.01.2021 року матеріали справи передані на розгляд судді Гуденко О. А.

Ухвалою від 15.01.2021 року суддею Гуденко О. А. прийнято до провадження справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися судом через оголошення на офіційному сайті суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (зворотні повідомлення наявні в матеріалах справи), відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

За договором міни нерухомого майна № 2142 від 17 липня 1995 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 обміняла належну їй квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 67,5 кв.м, на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 64,3 кв.м, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , яка належить відповідачам на підставі «Свідоцтва про право власності на житло» від 11.10.1994 р., зареєстрованого МОБТІ за р. №18390 від 19.10.1994 р.

Згідно з п. 10 Договору, цей Договір згідно з вимогами, встановленими статтею 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на Південній товарній біржі в журналі реєстрації біржових угод, реєстраційний № 2142 від 17 липня 1995 року. Договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

За Реєстраційним посвідченням до документу про право приватної власності, виданим Миколаївським обласним бюро технічної інвентаризації 03.09.1995 року., квартира АДРЕСА_2 зареєстрована в БТІ на праві на праві приватної власності за ОСОБА_1 та записаний за реєстром № 18390 02.09.1995 року.

Згідно з Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20 грудня 2019 року № 422/02-31, виданою приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, Димовим О.С., ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті в якості документа, що підтверджує право власності на квартиру, а саме договір міни, зареєстрований на біржі та не посвідчений нотаріусом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, який діяв на час укладення договору, Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

У відповідності доч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору міни, та така домовленість підтверджується письмовими доказами, сторони повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», а в даний момент відповідачі ухиляються від нотаріального оформлення угоди, суд з метою захисту інтересів добросовісних учасників цивільних правовідносин, та дотримання принципу правової визначеності, регламентованого Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, вважає можливим визнати дійсним договір міни, укладений між сторонами.

Враховуюче вищевикладене, на підставі ст. ст. 220, 715 ЦК України, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст. ст. 18, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – Південна товарна біржа про визнання договору міни дійсним, - задовольнити.

Визнати дійсним договір міни № 2142 від 17.07.1995 року, укладений між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з іншого боку, та зареєстрований на Південній товарній біржі.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О. А. ГУДЕНКО