Постанова № 98483609, 22.07.2021, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 3/470/173/21

Справа № 470/373/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 року смт. Березнегувате

Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Лященко В.Л., при секретарі Кореновському М.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , працівник поліції Худини О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

22 червня 2021 року о 21 годині 12 хвилин в смт Березнегувате по вул. Миру, ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки “Suzuki”, без державного номерного знаку, з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху, порушення мови, почервоніння обличчя. На місці зупинки в присутності двох свідків відмовився від проходження медичного огляду в установленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, однак підтвердив, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків на місті зупинки транспортного засобу. При цьому стверджував, що не керував транспортним засобом, але лише котив його.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наступними доказами.

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже об`єктивна сторона зазначеного правопорушення, полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає умисну форму вини.

Порядок фіксації вказаного порушення та проходження медичного огляду регламентовано ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015р. № 1452/735 (далі Інструкція).

Згідно ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівників поліції у присутності двох свідків.

Згідно п.2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно п.7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст.266 КУпАП.

Відповідно до п.п.6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі- Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного вище правопорушення, крім його пояснень наданих в судовому засіданні, також підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 22.06.2021 року серія ОБ № 030223, в якому вказані обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме - керування ОСОБА_4 22 червня 2021 року о 21 годині 12 хвилин транспортним засобом “Suzuki” з явними ознаками алкогольного сп`яніння та його відмова в присутності двох свідків від встановленого законом порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також його поясненням зазначеними в протоколі, згідно яких він підтвердив, що пив пиво;

- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_4 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтверджують обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відповідно до встановленого законом порядку.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили, що ОСОБА_1 у їх присутності відмовився проходити огляд на місці зупинки та в медичному закладі. Тверджень, що він не керував транспортним засобом, ОСОБА_4 не заявляв. Зазначили, що від нього був різкий запах алкоголю.

Таким чином, факт відмови ОСОБА_4 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в лікарні не викликає сумнівів, оскільки підтверджується вищезазначеними доказами, дослідженими у судовому засіданні, та показами самого ОСОБА_4 .

Твердження ОСОБА_1 про те, що він нібито не їхав на транспортному засобі, а лише котив його, спростовується записом з нагрудної камери поліцейського, згідно якої він показував поліцейському напрямок звідки їхав.

При цьому, про не керування транспортним засобом як працівникам поліції та і у присутності свідків не заявляв, вимог щодо проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі не пред`являв.

Працівник поліції, яка зупинила ОСОБА_4 та яка складала протокол, в судовому засіданні підтвердила, що 22 липня 2021 року о 20 годині вона побачила водія на мопеді без шолома, який від`їдав від магазину та рухався в їх напрямку. У зв`язку з цим вона вирішила зупинити транспортний засіб. Після зупинки ОСОБА_4 повідомив, що випив пляшку пива та проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі відмовився.

Оскільки ОСОБА_4 не має водійських прав та не міг надавати їх на місці зупинку, то його особу та місце реєстрації було встановлено за паспортними даними в судовому засіданні.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП України, під час їх отримання у справі відсутні і не встановлені.

Всі інші доводи ОСОБА_4 суд розцінює як намагання уникнути відповідальності, а тому не бере їх до уваги.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При розгляді справи та винесені рішення, суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, зважаючи на те, що ч.1 ст.130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_4 як на особу, який був водієм і в нього було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, але він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки згідно довідки відділення поліції №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, інформація про отримання останнім посвідчення водія відсутня.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн.) на розрахунковий рахунок UA698999980313161206000014424, отримувач Миколаїв.ГУК/тг смт Березнег/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. Подат.).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя В. Л. Лященко