Постанова № 9848122, 01.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 року <ЧАС > м.Полтава Справа № 2а-1565/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Коробовій А.В.,

за участю:

представника позивача - Наливайко Є.О.,

представника відповідача - Державної податкової інспекції в м. Полтаві - Крицького Р.Г.,

представника відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області - Якименко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УФТ"до Державної податкової інспекції в м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро стягнення бюджетного відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "УФТ"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Полтавіпро стягнення заборгованості по відшкодуванню ПДВ в розмірі 907 600 грн.

В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що ним у встановлені законодавством строки подано до Державної податкової інспекції у м. Полтаві податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року та січень 2010 року, а також заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року в сумі 456 080 грн., за січень 2010 року всумі 451 520 грн. За результатами здійснених Державною податковою інспекцією у м. Полтаві позапланових виїзних перевірок ТОВ “УФТ” з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість з бюджету за грудень 2009 року та січень 2010 року було підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 907 600 грн. (456 080 + 451 520). Разом з тим, направлені податковим органом висновки про суми відшкодування ПДВ по ТОВ «УФТ»були повернуті УДК у м. Полтаві без виконання. Таким чином, заявлена сума податку на додану вартість не відшкодована, а тому позивач звернувся до суду про стягнення бюджетної заборгованості у розмірі 907600 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів Державної податкової інспекції у м. Полтаві та Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

У запереченнях проти позову представник Державної податкової інспекції у м. Полтаві посилався на те, що висновки про відшкодування ПДВ по ТОВ “УФТ” на підтверджені суми за грудень 2009 року та січень 2010 року в загальній сумі 907600 грн. були направлені Управлінню Державного казначейства у м. Полтаві, але ним не виконані.

Представник Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області у запереченнях посилався на те, що висновки про відшкодування ПДВ повернуто Державній податковій інспекції у м. Полтаві у зв'язку з тим, що в порушення вимог Порядку взаємодії між органами державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року № 451/501/132, податковим органом не надано реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість. Вважає, що Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області не порушувало прав позивача і не може нести відповідальність за наслідки відносин суб'єкта господарювання та податкового органу.

Згідно заяви від 17.05.2010 року № 05/1-548вих10 до участі у справі вступив прокурор, відповідно до ч. 3 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві. У судове засідання прокурор не з'явився, клопотань та заперечень суду не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “УФТ” зареєстроване Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 18.09.2001 р. (код ЄДРПОУ 31684390), є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23468746, виданим Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 17.01.2004 року .

Зазначеним суб'єктом господарювання було подано до Державної податкової інспекції у м. Полтаві податкові декларації з податку на додану вартість, розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року та січень 2010 року.

Згідно із заявами про повернення суми бюджетного відшкодування ТОВ “УФТ” було заявлено до відшкодування наступні суми податку на додану вартість:

-грудень 2009 року 456 080 грн.;

-січень 2010 року 451 520 грн.;

За результатами проведених перевірок ТОВ “УФТ” на предмет підтвердження заявлених до відшкодування сум ПДВ Державною податковою інспекцією у м. Полтаві складено довідки про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ. Так, у повному обсязі підтверджено суми за грудень 2009 року (довідка № 1095/23-6/31684690 від 17.02.2010 року) та за січень 2010 року (довідка № 1880/23-6/31684690 від 11.03.2010 року).

На підтверджену суму ПДВ, що становить 907 600 грн., Державною податковою інспекцією у м. Полтаві було складено і направлено до Управління Державного казначейства у м. Полтаві висновки про суми відшкодування ПДВ:

-за грудень 2009 року № 115 від 04.03.2010 р. на суму 456 080 грн.;

-за січень 2010 року № 164 від 04.03.2010 р. на суму 451 520 грн.

Відповідно до листів Управління Державного казначейства України у м. Полтаві № 04-05/733 від 13.03.2010 р. та № 04-12/872 від 01.04.2010 р. , вищевказані висновки про суми відшкодування податку на додану вартість Управлінням Державного казначейства у м. Полтава повернуто без виконання Державній податковій інспекції у м. Полтаві у зв'язку з відсутністю реєстру суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ, необхідність надання якого передбачена Порядком взаємодії між органами державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року № 451/501/132.

Таким чином, ТОВ “УФТ” не відшкодовано з державного бюджету суму ПДВ згідно поданих податкових декларацій і заяв на повернення сум ПДВ за грудень 2009 р. та січень 2010 року в розмірі 907 600 грн., у зв'язку з чим, товариство звернулося до суду з позовними вимогами про стягнення вказаної суми з державного бюджету.

З огляду на те, що відповідно до ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон “Про ПДВ”) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, вони є суб'єктами владних повноважень в розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, тому спори щодо їх рішень, дій чи бездіяльності при здійсненні вказаних повноважень підсудні адміністративному суду. Вимоги про стягнення сум бюджетного відшкодування ПДВ безпосередньо пов'язані із діяльністю органу державної податкової служби, яким не забезпечено таке відшкодування у безспірному порядку, у зв'язку з чим виникає спір у публічно-правовій сфері, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям відповідачів при виконанні повноважень щодо забезпечення відшкодування сум ПДВ Товариству з обмеженою відповідальністю “УФТ”, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 7.7.1., 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) ; б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»встановлено, що протягом 30 днів , наступних за днем отримання податкової декларації , податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п. 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за результатами позапланових виїзних документальних перевірок, оформлених довідками № 1095/23-6/31684690 від 17.02.2010 року та № 1880/23-6/31684690 від 11.03.2010 року, підтверджено правомірність заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування за грудень 2009 року в сумі 456 080 грн. та січень 2010 року в сумі 451 520 грн., у загальній сумі 907 600 грн. На вказану суму Державною податковою інспекцією у м. Полтаві направлялися УДК в м. Полтаві висновки № 115 від 04.03.2010 р. на суму 456 080 грн.; № 164 від 04.03.2010 р. на суму 451 520 грн.

Порядок взаємодії між органами державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики (далі Порядок) затверджено наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року № 451/501/132 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 р. за № 971/9570).

Згідно п. 1. Порядку державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі протягом місяця, але не пізніше десяти днів до початку кожного місяця, виходячи з результатів завершених документальних перевірок, включаючи виконання вимог Державної податкової адміністрації України щодо проведення зустрічних перевірок, забезпечують подання до Департаменту оподаткування юридичних осіб зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування грошовими коштами в кожному регіоні та інформацію за суб'єктами підприємницької діяльності, за якими прийнято обґрунтоване рішення щодо законності відшкодування податку на додану вартість у сумі 100 тис. грн. і більше.

Пунктами 5, 6 Порядку встановлено, що Державна податкова адміністрація України надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Одночасно з повідомленням Державного казначейства України Державна податкова адміністрація України повідомляє державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі про обсяги можливих сум відшкодувань та про перелік суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодувань податку на додану вартість, за якими регіональні податкові органи протягом дня подають до регіональних органів державного казначейства висновки на проведення відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п. 7 Порядку Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками , про що протягом двох днів з моменту отримання реєстру інформує Державну податкову адміністрацію України про здійснені відшкодування податку.

Оскільки з висновками Державної податкової інспекції у м. Полтаві про суми відшкодування позивачу податку на додану вартість Управлінню Державного казначейства у м. Полтаві не були надані реєстри суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ, вказані висновки повернуто без виконання, про що свідчать листи УДК у м. Полтаві № 04-05/733 від 13.03.2010 р. та № 04-12/872 від 01.04.2010 р..

Таким чином, Державною податковою інспекцією у м. Полтаві не було забезпечено належним чином виконання своїх повноважень щодо відшкодування позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 907 600 грн.

Відповідно до п. 6.1. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86, суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів (з операцій, що оподатковуються за повною ставкою, - протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку), уважаються бюджетною заборгованістю.

Пунктом 6.2. зазначеного Порядку встановлено, що платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Додатком №1 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" визначено код бюджетного відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами - 14010200.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ "УФТ" про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року та січень 2010 року в розмірі 907 600 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, у позовній заяві позивач просить стягнути суму відшкодування ПДВ з відповідачів, а саме: Державної податкової інспекції у м. Полтаві та Головного державного казначейства України, однак як встановлено судом вище, сума ПДВ відшкодовується з державного бюджету, а тому в даній частині позов не підлягає задоволенню.

Отже, на підставі вищевикладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного, керуючись пп. 7.7.1., 7.7.2., 7.7.4., 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, статтями 2, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УФТ" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про стягнення бюджетного відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України з р/р 31117030700002, код бюджетної класифікації за доходами 14010200 “Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами” (символ звітності банку 030), одержувач: УДК у місті Полтава, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698804, банк : ГУДКУ у Полтавській області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УФТ" (ідентифікаційний код 31684390 ) заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 907 600 грн. (дев'ятсот сім тисяч шістсот гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УФТ" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 07 червня 2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько