Постанова № 9848098, 07.06.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2010 р. Справа № 2а-1335/10/1470

м.Миколаїв

15:18

Миколаївський оружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Богзі Н..А. ,

за участю представників :

позивача: Сугацького О.М. дов. №1452 від 28.05.2010,

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А,Миколаїв,54029

до СПД ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення податкового боргу в сумі 986,71 грн, в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку на суму 986,71 грн. за період з лютого по грудень 2009 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено суму єдиного податку, встановлену місцевою радою для обраного ним виду діяльності.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, за юридичною адресою (арк.спр.19), але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих в ухвалі суду від 04.03.2010, не надав, представник в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у адміністративному позові.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 07.06.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Відповідач як фізична особа - підприємець зареєстрована Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 14.07.2003 за №25220170000033002, перебуває на обліку в ДПІ Заводського району м.Миколаєва та є платником єдиного податку відповідно до Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” № 746/99 від 28.06.1999 року (арк.спр.6, 8, 9).

Оскільки, відповідач є платником єдиного податку, то у відповідності з ч.5 ст. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 повинен сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числі наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до ст.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Нарахування належної до сплати суми єдиного податку в картках особових рахунків фізичних осіб здійснюється на підставі встановлених місцевими радами ставок єдиного податку та чисельності найманих працюючих або членів сімей фізичної особи, які приймають участь у здійсненні підприємницької діяльності.

У разі коли фізична особа субєкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

16 грудня 2008 року відповідач подав заяву до державної податкової інспекції в Заводському районі м.Миколаєва про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік, та обрав такий вид діяльності, як пасажирські перевезення (класифікатор виду економічної діяльності 60.22 діяльність автомобільного та іншого міського регулярного транспорту /маршрутні таксомотори) (арк.спр.4).

Рішенням Миколаївської міської ради від 18 серпня 2006 року № 4/14 «Про встановлення ставок єдиного податку для субєктів підприємницької діяльності - фізичних осіб на території м.Миколаєва»ставка єдиного податку для субєктів підприємницької діяльності фізичних осіб, які займаються діяльністю автомобільного та іншого міського регулярного транспорту /маршрутні таксомотори, в 2009 році становила 90,00 грн. щомісяця (арк.спр.4).

Відповідач, як свідчить наданий позивачем розрахунок, в порушення п.6 ст. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” вчасно не сплатив єдиний податок за період з лютого по грудень 2009 року, в результаті чого утворилась заборгованість перед бюджетом в сумі 990,0 грн. Відповідач зазначену заборгованість по єдиному податку не сплатив, але в звязку з тим, що за ним рахувалась переплата в сумі 3,29 грн. позивач зарахував її в рахунок погашення заборгованості, в звязку з чим заборгованість по недоїмці складає 986,71 грн. (арк.спр.5).

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми пені сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи, що сума податкового зобовязання, що є предметом судового розгляду, є узгодженою у розумінні Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та станом на день розгляду справи заборгованість залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст..11, 71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (НОМЕР_2, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 34210379700003 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096, отримувач: місцевий бюджет Заводського р-ну м.Миколаєва, код платежу 16050200) заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 986,71 грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 11.06.2010 року