Рішення № 98479084, 21.07.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

21.07.2021 227/1955/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Любчик В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оніпко Наталя Олександрівна, до Добропільської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оніпко Наталя Олександрівна,звернувся до суду з позовом до Добропільської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_4 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 23.12.1997 року. Право власності зареєстровано за померлою в бюро технічної інвентаризації м. Добропілля. За життя мати позивача заповіт не склала. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину не має, оскільки інших дітей у ОСОБА_4 не було, у шлюбі спадкодавець також не перебувала. За оформленням спадщини після смерті ОСОБА_4 ніхто крім позивача не звертався. Батьки спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщину після смерті дочки не прийняли, за оформленням спадщини до нотаріуса не звертались. 14 квітня 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Добропільського міського нотаріального округу Донецької області Молодняк Л.П. із заявою про бажання прийняти спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину. Однак нотаріусом була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 квітня 2021 року № 93/02-31, так як строк подання заяви про прийняття спадщини терміном у шість місяців, встановлений ст. 1270 ЦК України, позивачем пропущений. Позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері у зв`язку з тим, що перебував на військовій службі з 08 жовтня 2019 року по 07 квітня 2021 року. Шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця сплинув 12 грудня 2020 року, а до нотаріуса позивач звернувся 14 квітня 2021 року, тож пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини склав чотири місяці, що не є занадто великим.

Враховуючи викладене, а саме те, що позивач не зміг вчасно звернутись до нотаріуса, оскільки перебував на строковій військовій службі, а також те, що позивач не мав наміру злісно ухилятись від прийняття спадщини і строк, який він пропустив не є тривалим, представник позивача просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю чотири місяці.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача адвокат Оніпко Н.О. у судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні вимог наполягає, проти заочного розгляду не заперечує.

Представник відповідача Добропільської міської ради. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою, доказів поважності своєї неявки або заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду також не надходив.

Треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, неявки останнього в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, неподання ним відзиву і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 15 червня 2020 року Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.19).

Дошлюбне прізвище ОСОБА_4 « ОСОБА_5 » (а.с.17).

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить померлій на підставі договору купівлі-продажу квартири від 23 грудня 1997 року (а.с.12), що також підтверджується копією паспорту на вказану квартиру (а.с.13-16).

Зареєстрована ОСОБА_4 також була за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю відділу реєстрації Добропільської міської ради Донецької області № 16-23/353 від 15.04.2021 року (а.с.48).

Постановою приватного нотаріуса Добропільського міського нотаріального округу Молодняк Л.П. від 14 квітня 2021 року № 93/02-31 було відмовлено ОСОБА_1 в оформленні свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ним було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини (а.с.21).

14 квітня 2021 року за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_4 № 73/2021 (а.с.43-54)

Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Як установлено судом, позивач пропустив строк звернення до нотаріуса із заявою в порядку визначеному законодавством України про прийняття спадщини, оскільки перебував на військовій службі з 08 жовтня 2019 року по 07 квітня 2021 року (а.с.22-30).

З огляду на викладене суд вважає, що причини пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, є поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, те, що позивач з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_4 , суд вважає його вимоги є доведеними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 200, 247, 259, 263, 264, 265, 280-284 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оніпко Наталя Олександрівна, до Добропільської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю міста Добропілля Донецької області, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 19 вересня 2015 року Добропільським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_3 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю чотири місяці після набрання судовим рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Донецького апеляційного суду або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21 липня 2021 року.

Головуючий суддя В.М. Любчик

21.07.2021