Постанова № 98478391, 21.07.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13627/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 року м.Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Добровчан К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Управління патрульної поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Управління патрульної поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просить скасувати постанову серії ЕАН № 4404332 від 26 червня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позову посилається на те, що 26 червня 2021 року о 13 год. 44 хв. він, керуючи автомобілем Volkswagen Touran, номерний знак НОМЕР_1 був зупинений інспектором лейтенантом поліції УПП в Рівненській області Лук`янчуком С.М., у зв`язку з тим, що не був пристебнутий засобами пасивної безпеки, а саме ременем безпеки.

Вважає, що застосоване до нього стягнення у виді штрафу є незаконним. Зазначає, що в адміністративній справі відсутні будь-які фактичні дані, які б могли підтвердити факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позов.

В судове засідання представники відповідачів не з`явилися. Про день та час розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином.

Представником відповідачів Немеришиною В.О., яка діє на підставі довіреності №1599/41/3/01-2021 від 25 січня 2021 р. подано до суду письмовий відзив на позов, у якому вказано, що дії інспектора по притягненню позивача до адміністративної відповідальності вважає правомірними, оскільки він діяв згідно вимог чинного законодавства.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 червня 2021 року інспектором лейтенантом поліції Упп в Рівненській області Лук`янчуком С.М. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4404332 відносно ОСОБА_3 .

Як зазначено у оскаржуваній постанові 26 червня 2021 року о 13 год. 44 хв. позивач, керуючи автомобілем Volkswagen Touran, номерний знак НОМЕР_1 , порушив правила користування заходами пасивної безпеки, а саме не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3. в Правил дорожнього руху.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення позивач ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 2.3.в Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.

Відповідно до ч.5ст.121КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами- тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами ст. 86 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП не визнав.

Окрім того, відповідач не надав суду доказів, що позивач керуючи транспортним засобом, був не пристебнутий засобами пасивної безпеки.

Представник відповідача подав до суду відеозапис з портативного відеореєстратора, однак з переглянутого відео файлу, вбачається, що позивач пристебнутий ременем безпеки, докази вчинення адміністративного правопорушення позивачем, на ньому - відсутні, ним зафіксований лише процес складання постанови про адміністративне правопорушення.

Слід зазначити, що оскаржувана постанова не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачі суду не надали, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростували.

Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не порушував Правил дорожнього руху, протилежного суду не доведено.

Отже, з огляду на те, що докази на підтвердження факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, відповідачем не подано, в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме: порушення п. 2.3. в ПДР України, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 4404332 від 26 червня 2021 року через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Рівненській області судових витрат у розмірі 454 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Управління патрульної поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4404332 від 26 червня 2021 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Хвильового, буд. 2.

Відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: м. Рівне,вул. Ст. Бандери, 14а.

Суддя Н.Г. Кучина