Рішення № 98476247, 21.07.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 337/2410/21

Провадження № 2/337/1455/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді - Ширіної С.А.

за участю секретаря - Бикової С.Б.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Житомірського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Київа Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в якому просив визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 19202 від 21.08.2020 р., вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем таким, що не підлягає виконанню. Позовна заява мотивована тим, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. вчинено виконавчий напис від 21.08.2020 за №19202 про стягнення боргу у розмірі 25394,21 грн. зі ОСОБА_1 . на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною відкрито виконавче провадження №63101134 та звернуто стягнення на заробітну плату. Позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий напис вчинено поза строком, встановленими ст. 88 Закону України «Про нотаріат», не отримував письмового повідомлення від відповідача та нотаріуса про факт вчинення виконавчого напису. Позивач не погоджується з вчиненим виконавчим написом вважаючи, що він був вчинений з порушенням норм чинного законодавства. На думку позивача оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом за відсутності документів, що підтверджують безспірність вимог стягувача, також позивач не отримував письмового повідомлення про наявність заборгованості та про вчинення виконавчого напису ніким не повідомлявся.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 21.08.2020 року, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрованого у реєстрі за № 19202 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 25394,21 гривень, по виконавчому провадженню № 63101134, відкритим приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною, стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь повивача судові витрати.

Ухвалою судді від 03.06.2021 року вказану позовну заяву прийнято до судового розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з призначенням відкритого судового засідання .

В судове засідання сторони не з`явились, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток на електронні адреси учасників справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» ( № 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб- сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Представником позивача до початку судового засідання через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без їх участі. Крім того , представник позивача в заяві зазначила про залишення без розгляду вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат на правову допомогу .

Ухвалою суду від 21.07.2021 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь позивача судових витрат на правову допомогу залишено без розгляду.

Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами.

Суд, враховуючи згоду представника позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ст. ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини .

Між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» 23.07.2012 р. було укладено Договір банківського поточного(карткового)рахунку № 0987/0022890-PR , на умовах якого позивачем відкрито поточний (картковий) рахунок (п.1 Договору) , депозитний рахунок «Ощадний+»(п.2.1. Договору), депозитний рахунок «Активний»(п.2.2 Договору) та поточний (картковий) рахунок з встановленням кредитної лінії в сумі не більше 50000,00 грн. (розділ 3 Договору та п.3.4 Договору).

21.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» з метою задоволення вимог за Кредитним договором вчинений виконавчий напис, реєстровий № 19202, яким задоволено вимогу ТОВ «Вердикт Капітал» про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 25394,21 грн., згідно кредитного договору від 23.02.2012 р. , укладеного з АТ «Укрсоцбанк», правонаступником усіх прав і обов`язків якого , на підставі Договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами 2019-ІУСБ\ВЕСТА від 28.01.2019 р. є ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС», правонаступником усіх прав і обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 29-01\19\2 від 29.01.2019 р. є ТОВ «Вердикт Капітал».

У вказаному виконавчому написі приватним нотаріусом вказано, що строк сплати платежу за Кредитним договором № 098/002890-PR від 23.07.2012 р. , який, як зазначено позивачем не укладався, - настав, не вказуючи при цьому дату настання цього строку.

Зазначений виконавчий напис ТОВ «Вердикт Капітал» пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Малковій М.В. , якою 22.09.2020 року відкрито виконавче провадження № 631011134 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису, копія вказаної постанови знаходиться в матеріалах справи.

25.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи божника, яку направлено за місцем отримання доходу боржника, копія вказаної постанови знаходиться в матеріалах справи.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України"Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України "Про нотаріат"). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України"Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Аналізуючи вищенаведені норми Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц дійшла таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України"Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України"Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Як вбачається з матеріалів справи , відповідачем не спростовано доводи позивача ОСОБА_1 , що останній не отримував від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором. Крім того , як зазначено позивачем ОСОБА_1 повідомлень про відступлення прав вимоги від ТОВ «Вердикт Капітал» він не отримував, кредитного договору № 098//002890-PR від 23.07.2012 р. він не укладав, ТОВ «Вердикт Капітал» було надано приватному нотаріусу Договір банківського поточного (карткового) рахунку № 098/002890-PR від 23.07.2012 р., укладений між позивачем та «Укрсоцбанк».

Таким чином, у ТОВ «Вердикт Капітал» відсутнє право на стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що нотаріусу не було надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, тому не було правових підстав для видачі виконавчого напису в силу вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку № 296/5.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, реєстровий № 19202 , вчиненого 21 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3-5, 12,13, 76-81, 89, 141, 229, 247, 263, 264, 280-283, 354 ЦПК України, ст. 12, 13, 15, 20, 216, 1212 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Житомірського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Київа Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича , реєстровий № 19202, виданий 21.08.2020 р., за яким зі ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» стягнуто суму заборгованості у розмірі 25394,21 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (місцезнаходження: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221) на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Ширіна21.07.2021