Ухвала суду № 98471844, 21.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21846/21

Провадження № 1-кс/947/9902/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Левицького О.А., захисника підозрюваної – адвоката Клименко Л.Г., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Пономаренко К.К., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси Левицьким О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ромки, без освіти, незаміжньої, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне збагачення, організувала збут наркотичного засобу. Будучи обізнаною про методи та форми роботи правоохоронних органів, ОСОБА_1 , з метою особистої наживи та уникнення викриття з боку правоохоронних органів, бажаючи діяти таємно, з метою здійснення протиправної діяльності, конспіративно вирішила збувати метадон безконтактним способом, шляхом «закладок».

Так, в невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбала метадон, після чого почала незаконно зберігати за місцем свого мешкання.

Надалі ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на збут наркотичного засобу, для зручності подальшого збуту розфасовувала раніше придбаний метадон у «закладки» у невстановленій кількості та у невстановленій вазі, які в подальшому, почала зберігати з метою подальшого збуту безконтактним шляхом на території міста Одеси.

Так, 23.03.2021 приблизно о 13 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 безконтактним способом, а саме шляхом «закладок», незаконно почала зберігати з метою подальшого збуту метадон, кількісним вмістом 0,119 г., який знаходився в згортку фольги, що заховала за адресою: АДРЕСА_2 , який був в подальшому виявлений та вилучений під час проведення огляду місця події 23.03.2021.

Крім цього, 23.03.2021 приблизно о 14 годині 07 хвилин, ОСОБА_1 , діючи повторно, безконтактним способом, а саме шляхом «закладок», незаконно почала зберігати з метою подальшого збуту метадон, кількісним вмістом 0,101 г., який знаходився в згортку фольги, що заховала за адресою: АДРЕСА_2 , який був в подальшому виявлений та вилучений під час проведення огляду місця події 23.03.2021.

Крім цього, 01.07.2021 приблизно о 18 годині 07 хвилин, ОСОБА_1 безконтактним способом, а саме шляхом «закладок», повторно, незаконно збула метадон, кількісним вмістом 0,067г., який знаходився в згортку фольги, що заховала за адресою: АДРЕСА_3 , за що отримала грошову винагороду у розмірі 650 гривень. Вищезазначений згорток з метадоном, кількісним вмістом 0,067г., був в подальшому добровільно виданий оперативним закупником ОСОБА_2 працівникам поліції під час огляду 01.07.2021.

Також, на початку липня 2021 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи повторно, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав у невстановленої особи, з метою збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, який містився в двох поліетиленових згортках, і почала незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту, безконтактним способом, а саме шляхом «закладок».

19.07.2021 приблизно о 10 годині 23 хвилин, в ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 намагалась позбавитись від наркотичного засобу, обіг якого обмежений – метадон, який містився в двох поліетиленових згортках, які вона зберігала при собі, шляхом викидання їх у каналізацію, але вищевказані поліетиленові згортки з метадоном, було вилучено в ході обшуку 19.07.2021.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 :

- у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків на території міста Одеси, не має постійного місця проживання, що в такому випадку може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на неї, як на підозрювану у кримінальному провадженні в разі обрання їй більш м`якого виду запобіжного заходу;

- згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;

- згідно п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадження іншим чином, а саме перешкоджати встановленню осіб, які також можуть бути причетними до вчинення зазначеного кримінального правопорушення;

- згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як остання не працевлаштована та не має постійного місця роботи.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, вказавши, що ризики не доведені.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала думку захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 19.07.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 1 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичного засобу;

- ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно;

- ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичного засобу, вчиненому повторно.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується: протоколом за результатами проведення негласних слідчо-розшукових заходів від 29.04.2021 року, протоколом огляду місця події від 23.03.2021 року, висновком експерта №СЕ-19/116-21/5580-НЗПРАП від 31.05.2021 року, висновком експерта №СЕ-19/116-21/5581-НЗПРАП від 31.05.2021 року, протоколом огляду від 01.07.2021 року, висновком експерта №СЕ-19/116-21/11420-НЗПРАП від 07.07.2021 року, протоколом огляду від 15.07.2021 року, протоколом обшуку від 19.07.2021 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.1.1. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер таких кримінальних правопорушень, оскільки розповсюдження наркотичних засобів завдає істотної шкоди суспільним інтересам, життю та здоров`ю людини, характеризуючи дані підозрюваної, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи також те, що в рамках кримінального провадження наявні особи свідків, тому підозрюваній при ознайомлені стануть відомі анкетні дані останніх, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід також враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

При вирішенні питання щодо існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, кількість епізодів, їх специфіку, корисливий характер, а також характеризуючи дані підозрюваної, відповідно до яких остання офіційно не працює, тобто не має постійного джерела прибутку та офіційного заробітку, ймовірно отримувала дохід від збуту наркотичних засобів, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді вчинення іншого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином в клопотанні необґрунтований та не підтверджений жодними доказами, зокрема, не конкретизовано яким чином підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню.

4.1.2. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваною обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваної ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останньою відповідного розміру застави.

4.2. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваній ОСОБА_1 розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши клопотання та долучені в обґрунтування матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та соціального стану підозрюваного, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Так, при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, обставини вчинення кримінальних правопорушень, суспільно-небезпечні наслідки, майновий та сімейний стан підозрюваної, зокрема, обставину ймовірного отримання прибутку від незаконного збуту наркотичних засобів, у зв`язку з чим, застава у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної, під загрозою звернення застави в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Пономаренко К.К., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси Левицьким О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 16.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваній, що підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_1 строком до 19.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду а кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.